Решение № 119111133, 16.05.2024, Білопільський районний суд Сумської області

Справа № 573/394/24

Номер провадження 2/573/154/24

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

(повний текст)

16 травня 2024 року м. Білопілля

Білопільський районний суд Сумської області в складі:

головуючої судді: Черкашиної М.С.

з участю секретаря: Терещенко О.В.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженої відповідальністю «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В:

Стислий виклад позиції позивача.

29 лютого 2024 ТОВ «Споживчий центр» звернулось до суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Вимоги мотивовані тим, що 19.05.2021 між ТОВ «Споживчий центр» (надалі - Кредитодавець) та ОСОБА_1 (надалі - Позичальник) укладено Кредитний договір (оферти) № 19.05.2021-100003895, відповідно до умов якого Позичальнику надано кредит у розмірі - 6 000 грн., що підтверджується квитанцією про видачу коштів від 19.05.2021, строком на 56 днів. За Договором надання кредиту здійснюється шляхом перерахування коштів на поточний рахунок позичальника. Згідно п. 1.1. за цим Договором Кредитодавець зобов`язується надати Кредит Позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених Договором, а Позичальник зобов`язується повернути Кредит та сплатити проценти. В свою чергу ОСОБА_1 свої зобов`язання за Договором належним чином не виконує, у зв`язку з чим, станом на 27.02.2024 утворилась заборгованість у розмірі 13 980 грн., що складається з заборгованості по тілу кредиту в розмірі 6 000,00 грн., по процентам в розмірі 7 980,00 грн. У зв`язку з тим, що відповідач у добровільному порядку не вчиняє дій, спрямованих на повернення заборгованість за кредитним договором, ТОВ «Споживчий центр» просить стягнути з ОСОБА_1 вказану суму заборгованості та судові витрати.

Процесуальні дії у справі.

Ухвалою від 12 березня 2024 відкрито провадження у справі за вказаним вище позовом та призначено її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін. Відповідачу запропоновано надати відзив на позовну заяву у 15-денний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження (а. с. 23).

Заяви, клопотання.

Представник позивача ТОВ «Споживчий центр» одночасно з позовом просить провести розгляд справи за відсутності представника, підтримання позову та ухвалення заочного рішення (а. с. 3).

Відповідач ОСОБА_1 та її представник у судове засідання не з`явились, представник направив заяву про розгляд справи без сторони позивача із врахуванням відзиву (а. с. 25-31).

Беручи до уваги ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод Ради Європи від 04.11.1950, що набрала чинності для України 11.09.1997, яка передбачає право кожного на розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, суд вважає за доцільне здійснити судовий розгляд за його відсутності.

У зв`язку з неявкою в судове засідання учасників справи, на підставі частини другої статті 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу судом не здійснювалося.

Короткий зміст відзиву.

15 березня 2024 від відповідача ОСОБА_1 надійшов відзив на позовну заяву, який мотивований наступним.

Відповідач вважає позовні вимоги безпідставними, необгрунтованими та такими, що грубо порушують права та законні інтереси відповідача. Зокрема, до позову долучений документ під сумнівною назвою «ПРОПОЗИЦІЯ ПРО УКЛАДЕННЯ КРЕДИТНОГО ДОГОВОРУ», отож самого кредитного договору до позовної заяви позивачем долучено не було. Таким чином, вона не була обізнана про всі умови кредитного договору та не прийняла їх як справедливі та прийнятні для себе і не зверталася із заявами або скаргами щодо зміни умов кредитування, а також не пред`являла вимоги щодо визнання кредитного договору недійсним.

Національний банк України застосував до ТОВ "СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР" (ЄДРПОУ 37356833) захід впливу у вигляді направлення письмового застереження з вимогою усунути виявлені порушення та/або вжити заходи для недопущення таких порушень у подальшій діяльності (далі - письмове застереження). Крім того, фінансову компанію оштрафовано.

Щодо позовної заяви.

Позивач, на підтвердження своїх доводів про виконання нібито договору зазначає, що перерахування коштів Відповідачу здійснено за допомогою системи LigPay, однак в матеріалах справи відсутні докази, що Відповідачу належить картковий рахунок, у квитанції не зазначено Отримувача і такий картковий рахунок не зазначено в Сумнівному кредитному договорі.

До позову надані копія пропозиції про укладення кредитного договору; підтвердження укладання кредитного договору; паспорт споживчого кредиту та довідка розрахунок про стан заборгованості за кредитним договором, яка без засвідчення дати та до якої не існує кредитного договору, що не доводить обґрунтування позовних вимог.

Позивачем не зазначено, скільки сплатив Відповідач ТОВ коштів, якими сумами, якими датами, коли, кому, за яким кредитним договором та які суми залишилися несплаченими основного боргу та процентів, і як ТОВ розраховував проценти відповідно до основного боргу кредиту.

Також не надана копія вимог про стягнення заборгованості, не надана копія виписки по рахунку боржника і головне не надано підтвердження повідомлення Відповідача про сплату заборгованості, про укладення договорів-факторингу з іншими ТОВ, не повідомлено про додаткові угоди тощо, отже постає питання, а якими доказами Позивач вищевказане обгрунтовує в розумінні ст.ст.57-60 ЦПК України.

Так, долучені до позову додатки, які нібито мають обґрунтовувати позовні вимоги, а саме копії (роздруківки електронного документу) не можуть вважатись електронним документом в розумінні ч. 1 ст. 5 ЗУ «Про електронні документи та електронний документообіг», оскільки вони не посвідчені у порядку, передбаченому законом та не містять підпису сторін.

Вважає, що долучені позивачем в якості додатків є необгрунтованими, не відповідають критеріям достовірності та достатності доказів, що передбачені ст.ст. 79, 80 ЦПК України, не відображають дійсних обставин справи та спростовуються доводами відповідача.

У зв`язку з відсутністю у матеріалах справи доказів, які б свідчили про дотримання порядку укладання договору в електронній формі, який визначений Законом, вважаю, що такий документ під назвою пропозиція про укладення кредитного договору є неукладеним.

Крім того, надані позивачем копія листа-довідки про перерахування коштів від фінансово-розрахункової установи та копія довідки -розрахунок про стан заборгованоті за кредитним договором за своєю формою та змістом не є первинними бухгалтерськими документами, а отже не можуть підтверджувати факт перерахування грошових коштів позивачем відповідачу, а тому не доводять наявність у відповідача перед позивачем будь-яких фінансових зобов`язань. Однак, дана довідка не може свідчити про успішність чи виконання такого перерахунку.

З тексту позову видно, що Відповідач винен суму боргу, але звідки вона виникла не зазначено та не вказано з якого часу Відповідач почав порушувати умови кредитного договору.

Процентні ставки та інші відомості щодо кредиту є надуманими та необгрунтованими та не зазначена дата повернення боргу.

Окрім цього Позивачем не надано підтвердження підпису електронним підписом кредитного договору та розрахунку заборгованості, з цього і витікає нікчемність позовної заяви та надумасть відсотків по кредиту.

Позовна заява не містить розрахунку вказаної в позові суми боргу (його складових частин), який позивач бажає стягнути з відповідача за зобов`язаннями позичальника, що є необхідними відомостями з точних періодів та складових боргу, який виник у відповідача відповідно до обов`язків позичальника.

Позивачем не подано доказів, які підтверджують отримання кредитних коштів, відповідачем, а відтак у справі відсутні належні докази існування боргу.

Враховуючи викладене, відповідач вважає недоведеними позовні вимоги, оскільки будь - яких доказів отримання відповідачем грошових коштів позивач не надав, а факт укладення відповідачем пропозиції не є достатньою підставою для стягнення з нього заборгованості у зазначеному позивачем розмірі, в матеріалах відсутні докази належного виконанням позивачем умов договору, а відтак у задоволені позову слід відмовити (а. с. 25-29).

03 травня 2024 року від представника позивача надійшла відповідь на відзив, яка мотивована наступним.

Щодо укладення між сторонами кредитного договору, то п омилковим є аргумент відзиву про те, що кредитний договір не укладений. Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».

Згідно з пунктом 6 частини першої статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

При цьому одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв' язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти догові (пункт 12 частини першої статті 3 Закону України «Про електронну комерцію»).

Відповідно до частини третьої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частини четверта статті 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Згідно з частиною шостою статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону,- вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз' яснення логічно пов' язані з нею.

За правилом частини восьмої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» :у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно- телекомунікаційній системі суб' єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного в письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Відповідно до частини шостої статті 6 Закону України «Про захист персональних даних» не допускається обробка даних про фізичну особу без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини.

У частині першій статті 11 Закону України «Про захист персональних даних» встановлено, що підставою виникнення права використання персональних даних є, зокрема, згода суб`єкта персональних даних на обробку його персональних даних; дозвіл на обробку персональних даних, наданий володільцю персональних даних відповідно до закону виключно для здійснення його повноважень; укладення та виконання правочину, стороною якого є суб`єкт персональних даних або який укладено на користь суб`єкта персональних даних чи для здійснення заходів, що передують укладенню правочину на вимогу суб`єкта персональних даних.

Кредитний договір № 19.05.2021-100003895 підписаний відповідачем електронним підписом.

З вказаного договору вбачається підписання його сторонами. Зокрема, підпис відповідача підтверджується зазначенням в договорі одноразового ідентифікатора «0198», який був використаний відповідачем для підписання такого кредитного договору.

Відповідач через особистий кабінет на веб-сайті кредитора подав заявку на отримання кредиту за умовами, які вважав зручними для себе, та підтвердив умови отримання кредиту, після чого кредитор надіслав відповідачу за допомогою засобів зв`язку на вказаний нею номер телефону одноразовий ідентифікатор у вигляді смс- коду, який відповідач використав для підтвердження підписання кредитного договору. Без здійснення зазначених вище дій відповідачем кредитний договір не був би укладений сторонами.

Ідентифікація позичальника як споживача фінансових послуг на вебсайті товариства проведена відповідно до закону, оскільки відповідач передав кредитору персональні дані паспорта, ідентифікаційного номера, дані банківської картки, на яку слід перерахувати кошти, номер телефону, адресу електронної пошти.

Відповідно до Закону України «Про електронну комерцію» оспорювані кредитні договори вважаються такими, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі, та укладення цих договорів у запропонованій формі відповідало внутрішній волі відповідача. Такий висновок узгоджується з правовою позицією, яку Верховний Суд виклав у постанові від 4 грудня 2023 року у справі №212/10457/21.

Відповідачу були перераховані кредитні кошти на банківський рахунок відповідача., що підтверджується квитанцією про отримання коштів та вівдповіддю ПАТ КБ «Приват Банк».

Доказів протилежного, відповідачем не надано, що в силу положень статей 12, 81 ЦПК України є його процесуальним обов`язком.

Внаслідок неналежного виконання умов кредитного договору відповідача наявна заборгованість в сумі в сумі 13 980 грн, зокрема заборгованість за основною сумою боргу 6000 гривень, заборгованість за відсотками 7980 грн. Відповідач не надав власного розрахунку процентів за користування кредитними коштами, лише посилається на суму відсотків зазначену в споживчому паспорті кредиту. Наявна заборговність підтверджуєтся умовами кредитного договору, а саме: відповідно до умов Договору Позичальнику надано кредит у розмірі - 6000 грн., що підтверджується квитанцією про видачу коштів від 19.05.2021, строком на 56 днів.

Ставка "Економ" фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 2% за 1 (один) день користування Кредитом, яка застосовується протягом первинного періоду та протягом періоду "Економ". Ставка "Стандарт"- фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 2,5% за 1 (один) день користування Кредитом, яка застосовується протягом всього строку, на який надається Кредит, окрім первинного періоду та періоду "Економ". Розмір процентної ставки не може бути збільшено в односторонньому порядку. Проценти розраховуються шляхом множення Кредиту (залишку Кредиту у разі його дострокового часткового повернення) на кількість днів користування Кредитом/залишком Кредиту та на процентну ставку, яка застосовується у відповідному періоді.

Розрахунок заборгованості по кредитному договору № 19.05.2021-10000389 від 19.05.2021 здійснювався наступним чином. 6 000 грн.(сума виданих кредитних коштів) * 2% (Ставка "Економ") * 14 (кількість днів користування кредитними коштами за ставкою "Економ") та дорівнює 1680,00 грн.

6 000,00 грн.(сума виданих кредитних коштів) * 2,5% (Ставка "Стандарт") * 28 (кількість днів користування кредитними коштами за ставкою "Стандарт") та дорівнює 4200 грн.

Арифметичним шляхом складення нарахованих процентів за користування кредитними коштами за періоди "Економ" та "Стандарт": Кількість днів користування кредитними коштами 14+42=53 дні. Сума нарахованих процентів за період користування кредитними коштами 1 680,00 + 6300 = 7980 грн.

В споживчому паспорті кредиту за Договором № 19.05.2021-100003895 від 19.05.2021 про споживчий кредит укладеного між ТОВ «Споживчий центр» та Відповідачем зазначено орієнтовну загальна вартість кредиту для Споживача за весь строк користування кредитом (у т. ч. тіло кредиту, відсотки, комісії та інші платежі), грн.., тобто сплати процентів по період користування ставкою "Економ" - період фактичного користування Кредитом, протягом якого застосовується фіксована Процентна ставка "Економ", який розпочинається в день, наступний за днем сплати Позичальником повністю всіх Процентів, нарахованих на дату платежу, та закінчується через 14 днів (надалі-період "Економ") та ставці "Економ" - фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 2% за 1 (один) день користування Кредитом, яка застосовується протягом первинного періоду та протягом періоду "Економ".

Відповідачем - ОСОБА_1 з 19.05.2021 по дату направлення позивачем позовної заяви до суду не здійснено жодної сплати коштів по кредитному договору № 19.05.2021-100003895.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.11.2018 у справі № 2- 383/2010 викладено правовий висновок, застосований також у постанові Касаційного цивільного суду Верховного Суду від 10.03.2021 у справі № 607/11746/17, про презумпцію правомірності правочину, яка означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована. З урахуванням принципів цивільного права, зокрема добросовісності, справедливості та розумності, сумніви щодо дійсності, чинності та виконуваності договору (правочину) мають тлумачитися судом на користь його дійсності, чинності та виконуваності. Просить врахувати надані пояснення та задовольнити позов в повному обсязі.

Фактичні обставини, встановлені судом.

З матеріалів справи вбачається, що 19 травня 2021 між ТОВ «Споживчий центр» (надалі - Кредитодавець) та ОСОБА_1 (надалі - Позичальник) укладено Кредитний договір (оферти) № 19.05.2021-100003895, відповідно до умов якого Позичальнику надано кредит у розмірі - 6 000 грн., що підтверджується квитанцією про видачу коштів від 19.05.2021, строком на 56 календарних днів.

Ставка "Економ" фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 2% за 1 (один) день користування Кредитом, яка застосовується протягом первинного періоду та протягом періоду "Економ". Ставка "Стандарт"- фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 2,5% за 1 (один) день користування Кредитом, яка застосовується протягом всього строку, на який надається Кредит, окрім первинного періоду та періоду "Економ". Розмір процентної ставки не може бути збільшено в односторонньому порядку. Проценти розраховуються шляхом множення Кредиту (залишку Кредиту у разі його дострокового часткового повернення) на кількість днів користування Кредитом/залишком Кредиту та на процентну ставку, яка застосовується у відповідному періоді.

Згідно п. 1.1. Договору за цим Договором Кредитодавець зобов`язується надати Кредит Позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених Договором, а Позичальник зобов`язується повернути Кредит та сплатити Проценти.

Пунктом 1.2. встановлено, що Кредит надається на придбання товарів (робіт, послуг) для задоволення потреб, не пов`язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника.

Відповідно до п. 2.1 Договору Кредитодавець надає Позичальнику Кредит на умовах його строковості, платності і поворотності.

Пунктом 2.3 встановлено, що надання Кредиту здійснюється шляхом перерахування коштів на поточний рахунок Позичальника.

Згідно п. 2.4. Договору Днем надання Кредиту вважається день списання відповідної суми коштів з рахунку Кредитодавця, а днем погашення Кредиту/сплати платежу день зарахування коштів на поточний рахунок Кредитодавця, що підтверджується випискою з поточного рахунку Кредитодавця. У випадку перерахування коштів Позичальником на поточний рахунок Кредитодавця, Позичальник зобов`язаний забезпечити надходження коштів на останній день строку сплати платежу.

Відповідно до п. 4.1. Використати Кредит на зазначені в Договорі цілі, що не суперечать чинному законодавству України і забезпечити своєчасне повернення Кредиту та Процентів за користування шляхом внесення в касу Кредитодавця готівкою або перерахування на рахунок Кредитодавця в такі терміни: а) повернення кредиту, сплата Процентів - до дати, вказаній у Заявці, яка є невід`ємною частиною даної оферти; б) неустойка, яка може бути нарахована Кредитодавцем за несвоєчасне виконання зобов`язань за цим Договором, - негайно, з моменту пред`явлення Кредитодавцем вимоги (усної чи письмової) про нарахування таких санкцій.

Згідно п.8.1. Договору цей Договір набирає чинності з дати отримання Кредитором у інформаційній системі кредитора від Позичальника відповіді про прийняття пропозиції (акцепт), підписаної одноразовим ідентифікатором, отриманим Позичальником від Кредитора на номер телефону Позичальника, вказаний при реєстрації у інформаційній системі кредитора (а. с. 9-11).

Відповідач не виконує свої зобов`язання належним чином, не сплачує щомісячні платежі за кредитом та інші платежі, тим самим допускаючи порушення умов Кредитного договору.

У порушення умов договору ОСОБА_1 свої зобов`язання за Договором належним чином не виконує, у зв`язку з чим, станом на 27.02.2024 у неї утворилась заборгованість у розмірі 13 980 грн., що складається з заборгованості по тілу кредиту в розмірі 6 000,00 грн., по процентам в розмірі 7 980,00 грн., що підтверджується довідкою-розрахунком (а. с. 6).

Норми права, які застосовує суд, мотиви їх застосування.

Кожна особа, а у випадках, встановлених законом, органи та особи, яким законом надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб, або державні чи суспільні інтереси, мають право в порядку, встановленому Цивільним процесуальним кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів; або прав, свобод та інтересів інших осіб, інтереси яких вони захищають, державних чи суспільних інтересів.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (стаття 5 ЦПК України).

Виходячи з принципу процесуальної рівності сторін і враховуючи обов`язок кожної сторони довести ті обставини, на які вона посилається, в судовому засіданні досліджується кожний доказ, наданий сторонами на підтвердження своїх вимог або заперечень, який відповідає вимогам належності та допустимості доказів (п. 27 постанови Пленуму Верховного Суду України від 12 червня 2009 року №2 «Про практику застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції»).

У ч. 3 ст. 12, ст. ст. 76 - 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Кожна сторона має довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Вирішуючи спір, суд встановив, що між сторонами виникли правовідносини позики, які регулюються нормами ЦК України.

Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини (п.2 ч. 1 ст. 11 ЦК України).

Закон України «Про електронні довірчі послуги» (надалі - Закон) визначає правові та організаційні засади надання електронних довірчих послуг, у тому числі транскордонних, права та обов`язки суб`єктів правових відносин у сфері електронних довірчих послуг, порядок здійснення державного нагляду (контролю) за дотриманням вимог законодавства у сфері електронних довірчих послуг, а також правові та організаційні засади здійснення електронної ідентифікації.

Частиною дванадцятою статті 11 Закону України «Про електронні довірчі послуги» встановлено, що електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

У відповідності до норм ч. 1 ст. 13 ЗУ «Про споживче кредитування» договір був укладений в письмовій формі у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними ЗУ "Про електронні документи та електронний документообіг", а також з урахуванням особливостей, передбачених ЗУ "Про електронну комерцію".

У статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Частино третьою статті 11 Закону встановлено, що електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.

Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Згідно ч.6 ст.11 Закону відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Відповідно до ст. 12 ЗУ «Про електронну комерцію», електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання,- в тому числі електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

Електронний підпис - електронні дані, які додаються підписувачем до інших електронних даних або логічно з ними пов`язуються і використовуються ним як підпис.

Згідно із частиною першою статті 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно ч. 2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини Позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, сплати процентів.

Згідно ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитор) зобов`язана надати грошові кошти (кредит) позичальнику в розмірі і на умовах, передбачених договором, а позичальник зобов`язаний повернути кредит і сплатити відсотки.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про споживче кредитування», загальні витрати за споживчим кредитом складаються з витрат споживача, пов`язані з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за супровідні послуги кредитодавця, кредитного посередника (за наявності) та третіх осіб.

Відповідно до ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Положеннями ст. ст. 610, 611 ЦК України, передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання і при цьому порушенні, наступають правові наслідки встановлені договором або законом.

Частиною першою статті 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Якщо зобов`язання виконано не належним чином, то воно не припиняється, а, навпаки, на особу, яка допустила неналежне виконання, покладаються додаткові юридичні обов`язки, у тому числі ті, що передбачені статтею 625 ЦК України.

За умовами ст. ст. 1049 та 625 ЦК України після закінчення строку дії договору, на підставі якого виникло грошове зобов`язання, на існуючий борг нараховуються проценти та застосовується цивільна відповідальність за порушення умов договору. У випадку, якщо розмір процентів не передбачений договором, то проценти нараховуються на борг на рівні облікової ставки НБУ (ВСУ від 7 вересня 2016р. у справі за № 6-1412цс16).

Згідно ст. 526 ЦК України, зобов`язання повинно виконуватися належним чином, відповідно до умов договору. Сторони договору на власний розсуд визначають його зміст, тобто, формують його конкретні умови, що не суперечать законодавству. Адже, дійсний та неоспорений договір є актом волевиявлення сторін, що підтверджує їх згоду виконувати умови, які вони для себе передбачили.

Статтею 599 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Висновки суду.

Аналізуючи вище наведені норми матеріального права та надані позивачем докази, суд дійшов до висновку, що між сторонами у справі було укладено кредитний договір у встановленій законом формі з визначенням усіх істотних умов та правил такого договору.

ОСОБА_1 19.05.2021 електронним цифровим підписом підписано Пропозицію про укладення кредитного договору (оферти), Заявку на отримання кредиту, Графік платежів, таким чином підтверджено укладення кредитного договору.

Відповідно до Договору від 19.05.2021 та квитанції про перерахунок коштів Кредитором надано Позичальнику кредит у розмірі 6 000 грн. строком на 56 днів, які ОСОБА_1 отримала, а отже акцептовано умови Договору.

Отже, ТОВ «Споживчий центр» свої зобов`язання за Договором виконало в повному обсязі, надавши кредит ОСОБА_1 . Натомість, відповідач свої зобов`язання за вказаним договором порушила, по теперішній час не повернуто заборгованість за договором, в результаті чого виникла заборгованість.

Відповідач ОСОБА_1 на спростування наданого позивачем розрахунку заборгованості не надала альтернативного розрахунку, який би спростовував поданий стягувачем розрахунок. Окрім того, відповідачем не надано жодних належних та допустимих доказів, що підтверджували б погашення суми боргу.

Оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд визнає їх належними, допустимими, достовірними, а позов таким, що підлягає задоволенню.

При цьому, до вказаного висновку суд дійшов, виходячи не тільки з вимог національного законодавства України, а і з висновків Європейського Суду з прав людини, викладених у рішенні в справі «Ушаков та Ушакова проти України» від 18 червня 2015 року (остаточне 18 вересня 2015 року), в пункті 78 якого зазначено, що «Суд при оцінці доказів керується критерієм доведеності «поза розумним сумнівом». Згідно з його усталеною практикою доведеність може випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій стосовно фактів, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою…».

Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню документально підтверджені судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2 422,40 грн. (сплачено відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 4 ЗУ «Про судовий збір» із застосуванням коефіцієнту 0,8) (а. с. 19).

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 526, 599, 610, 611, 625, 1049, 1054 ЦК України, ст. ст. 10, 81, 141, 247, 265, 273, 274 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Позов Товариства з обмеженої відповідальністю «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР» (місце знаходження: м. Київ, вул. Саксаганського, 133-А, ЄДРПОУ: 37356833) до ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) про стягнення заборгованості за кредитним договором, задовольнити.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженої відповідальністю «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР» заборгованість за Кредитним договором № 19.05.2021-100003895 від 19.05.2021 у розмірі 13 980 (тринадцять тисяч дев`ятсот вісімдесят) гривень та судовий збір у сумі 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 копійок.

Апеляційна скарга на рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Сумського апеляційного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст виготовлено 17.05.2024

Суддя

Справа № 573/394/24

Провадження № 2/573/154/24

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

(вступна і резолютивна частина )

16 травня 2024 року м. Білопілля

Білопільський районний суд Сумської області в складі:

головуючої судді: Черкашиної М.С.

з участю секретаря: Терещенко О.В.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженої відповідальністю «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В:

Враховуючи складність у виготовленні повного тексту судового рішення, що потребує значного часу в обґрунтування доводів сторін, суд вважає за необхідне проголосити вступну та резолютивну частину рішення. Повний текст рішення буде виготовлено протягом 5 днів.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 526, 599, 610, 611, 625, 1049, 1054 ЦК України, ст. ст. 10, 81, 141, 247, 265, 273, 274 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Позов Товариства з обмеженої відповідальністю «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР» (місце знаходження: м. Київ, вул. Саксаганського, 133-А, ЄДРПОУ: 37356833) до ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) про стягнення заборгованості за кредитним договором, задовольнити.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженої відповідальністю «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР» заборгованість за Кредитним договором № 19.05.2021-100003895 від 19.05.2021 у розмірі 13 980 (тринадцять тисяч дев`ятсот вісімдесят) гривень та судовий збір у сумі 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 копійок.

Апеляційна скарга на рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Сумського апеляційного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня отримання повного тексту рішення.

Повний текст судового рішення буде складено протягом 5 днів з дня проголошення його вступної та резолютивної частин.

Суддя