Решение № 119095792, 10.05.2024, Чернігівський окружний адміністративний суд

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 травня 2024 року м. Чернігів Справа № 620/2996/24

Чернігівський окружний адміністративний суд:

під головуванням судді Соломко І.І.,

при секретарі Лавровської В.І.,

позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача Кушнеренка Є.Ю.,

представника відповідача Поліської К.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Чернігівській області про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу

У С Т А Н О В И В:

У провадженні Чернігівського окружного адміністративного суду перебуває справа за позовом ОСОБА_1 (далі також ОСОБА_1 , позивач) до Головного управління Національної поліції в Чернігівській області (далі також ГУНП в Чернігівській області) про визнання протиправними та скасування наказів відповідача від 12.02.2024 № 264 та від 12.02.2024 № 87 о/с; поновлення позивача на посаді інспектора сектору реагування патрульної поліції відділення поліції № 1 (м. Бахмач) Ніжинського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Чернігівській області; стягнення з відповідача на користь ОСОБА_1 грошового забезпечення за час вимушеного прогулу.

На обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що він, починаючи з 2011 року, проходив службу в органах внутрішніх справ України та з 2015 року на службі в поліції. Наказом ГУНП в Чернігівській області від 12.02.2024 № 87 о/с позивача звільнено із займаної посади за пунктом 6 частини першоїстатті 77 Закону України "Про Національну поліцію". Вказує, що оскаржувані накази є протиправними, адже, на переконання позивача, дисциплінарного правопорушення (проступку) він не вчиняв, а дисциплінарна комісія дійшла помилкового висновку, оскільки порушення, зазначені у висновку за результатами службового розслідування, не підтверджені належними доказами. На думку позивача, вина в його діях (суб`єктивна та об`єктивна сторона) і, відповідно, ознаки вчинення дисциплінарного проступку, відсутні.

18.03.2024 ухвалою суду провадження у справі відкрито, розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

01.04.2024 ухвалою суду розгляд справи призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження.

Відповідач у відзиві виходив з того, що позивачем грубо порушено вимоги положень Дисциплінарного статуту Національної поліції України, Закону України «Про Національну поліцію», Правил етичної поведінки поліцейського, Присяги працівників поліції, Інструкції з організації реагування на заяви і повідомлення про кримінальні, адміністративні правопорушення або події та оперативного інформування в органах (підрозділах) Національної поліції України, затвердженої наказом МВС України від 27.04.2020 № 357, що підтверджено висновком службового розслідування від 12.02.2024, який покладено в основу оскаржуваних наказів. На думку відповідача, вина позивача у вчиненні дисциплінарного проступку, що виразився у порушенні порядку несення служби 30.01.2024, доведена, тому спірні рішення є правомірними.

Ухвалою суду від 23.04.2024, постановленою без виходу до нарадчої кімнати, закрито підготовче провадження, розгляд справи призначено по суті.

У судовому засіданні позивач та представник позивача позовні вимоги підтримали повністю з мотивів, наведених у позові, відповіді на відзив.

Представник відповідача у судовому засіданні позов не визнав з доводів, викладених у відзиві.

Заслухавши позивача та його представника, представника відповідача, свідків, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.

Позивач проходить службу в Національної поліції України на посаді інспектора сектору реагування патрульної поліції відділення поліції № 1 (м. Бахмач) Ніжинського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Чернігівській області.

Наказом ГУНП в Чернігівській області від 06.02.2024 № 208 призначено службове розслідування, за фактом недоліків в організації зберігання транспортних засобів, виявлених під час проведення перевірок окремих напрямків службової діяльності територіальних відокремлених підрозділів ГУНП в Чернігівській області, (т.1, а.с. 144).

За результатами проведення службового розслідування Дисциплінарною комісією складено висновок, затверджений начальником ГУНП в Чернігівській області 12.02.2024, в якому зазначено про грубе порушення позивачем службової дисципліни, неналежне виконання посадових обов`язків, недотримання вимог пунктів 1 та 2 частини першої статті 18 Закону України «Про Національну поліцію», частини третьої статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 № 2337-VIII, Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 № 1179, Присяги працівника поліції, абзацу 3 пункту 2 розділу І, пунктів 7 та 8 розділу XIII Інструкції з організації реагування на заяви і повідомлення про кримінальні, адміністративні правопорушення або події та оперативного інформування в органах (підрозділах) Національної поліції України, затвердженої наказом МВС України від 27.04.2020 № 357, наказів та розпоряджень керівництва ГУНП в Чернігівській області, а саме: самоусунення від виконання обов`язків старшого наряду ГРПП по патрулюванню зони оперативного реагування, що підтверджується систематичним довготривалим перебуванням у ВП № 1 (м. Бахмач) Ніжинського РУП ГУНП в Чернігівській області з одночасним вимкненням службового планшетного пристрою, тому уважала б, що інспектор сектору реагування патрульної поліції відділення поліції № 1 (м. Бахмач) Ніжинського РУП ГУНП в Чернігівській області капітан поліції ОСОБА_1 підлягає притягненню до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення зі служби в поліції, (т.1 а.с. 186-208)

Наказом ГУНП в Чернігівській області № 264 від 12.02.2024, позивача звільнено зі служби, за грубе порушення службової дисципліни, неналежне виконання посадових обов`язків, недотримання вимог пунктів 1 та 2 частини першої статті 18 Закону України «Про Національну поліцію», частини третьої статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 № 2337-VIII, Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 № 1179, Присяги працівника поліції, абзацу 3 пункту 2 розділу І, пунктів 7 та 8 розділу XIII Інструкції з організації реагування на заяви і повідомлення про кримінальні, адміністративні правопорушення або події та оперативного інформування в органах (підрозділах) Національної поліції України, затвердженої наказом МВС України від 27.04. 2020 № 357, наказів та розпоряджень керівництва ГУНП в Чернігівській області, (т.1а.с. 209).

Наказом ГУНП в Чернігівській області від 12.02.2024 № 87 о/с капітана поліції ОСОБА_1 , інспектора сектору реагування патрульної поліції відділення поліції № 1 (м. Бахмач) Ніжинського районного управління поліції ГУНП, звільнено зі служби за пунктом 6 (у зв`язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби) частини 1 статті 77 Закону України «Про Національну поліцію», 12.02.2024 (т.1 а.с. 212).

Позивач вважаючи спірні накази протиправними, звернувся до суду за захистом своїх прав.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає наступне.

Частиною другоюстатті 19 Конституції Україниобумовлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцієюта законами України.

Порядок проходження служби особами рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, їх права і обов`язки регулюєтьсяЗаконом України "Про Національну поліцію"та Дисциплінарним статутом.

Так,пунктом 1 та 2 частини першої статті 18 Закону України "Про Національну поліцію"передбачено основні обов`язки поліцейського, а саме: неухильно дотримуватися положеньКонституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов`язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва.

Визначення службової дисципліни міститься у статті 1 Дисциплінарного статуту та означає дотримання поліцейськимКонституціїі законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників.

За змістом частини другої статті 1 Дисциплінарного статуту службова дисципліна ґрунтується на створенні необхідних організаційних та соціально-економічних умов для чесного, неупередженого і гідного виконання обов`язків поліцейського, повазі до честі і гідності поліцейського, вихованні сумлінного ставлення до виконання обов`язків поліцейського шляхом зваженого застосування методів переконання, заохочення та примусу.

Службова дисципліна, крім основних обов`язків поліцейського, визначенихстаттею 18Закону України "Про Національну поліцію", зобов`язує поліцейського: бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України; знати закони, інші нормативно-правові акти, що визначають повноваження поліції, а також свої посадові (функціональні) обов`язки; поважати права, честь і гідність людини, надавати допомогу та запобігати вчиненню правопорушень; безумовно виконувати накази керівників, віддані (видані) в межах наданих їм повноважень та відповідно до закону; вживати заходів до негайного усунення причин та умов, що ускладнюють виконання обов`язків поліцейського, та негайно інформувати про це безпосереднього керівника; утримуватися від дій, що перешкоджають іншим поліцейським виконувати їхні обов`язки, а також які підривають авторитет Національної поліції України; утримуватися від висловлювань та дій, що порушують права людини або принижують честь і гідність людини; знати і виконувати заходи безпеки під час несення служби, дотримуватися правил внутрішнього розпорядку; підтримувати рівень своєї підготовки (кваліфікації), необхідний для виконання службових повноважень; берегти службове майно, забезпечувати належний стан зброї та спеціальних засобів; поважати честь і гідність інших поліцейських і працівників поліції, надавати їм допомогу та стримувати їх від вчинення правопорушень; дотримуватися правил носіння однострою та знаків розрізнення; сприяти керівникові в організації дотримання службової дисципліни, інформувати його про виявлені порушення, у тому числі вчинені іншими працівниками поліції; під час несення служби поліцейському заборонено перебувати у стані алкогольного, наркотичного та/або іншого сп`яніння.

Частиною першою статті 11 Дисциплінарного статуту передбачено, що за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.

При цьому дисциплінарним проступком, у розумінні статті 12 Дисциплінарного статуту, визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов`язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.

Нормами частини третьої статті 13 Дисциплінарного статуту передбачено, що до поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: 1) зауваження; 2) догана; 3) сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5) пониження у спеціальному званні на один ступінь; 6) звільнення з посади; 7) звільнення із служби в поліції.

В силу частин другої, третьої та десятої статті 14 Дисциплінарного статуту визначено, що службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків.

Службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення.

Порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України встановлюється Міністерством внутрішніх справ України.

Так,наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07 листопада 2018 року № 893зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 28 листопада 2018 року за № 1355/32807, затверджено Порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України (далі - Порядок № 893).

Згідно з пунктом 1 розділу ІІ Порядку № 893 підставами для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації, рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.

Пунктом 2 розділу VІ Порядку № 893 встановлено, що поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування, під час його проведення має право: надавати пояснення, подавати відповідні документи та матеріали, що стосуються обставин, які досліджуються; подавати клопотання про отримання і залучення до матеріалів розслідування нових документів, отримання додаткових пояснень від осіб, які мають стосунок до справи; ознайомлюватися з матеріалами, зібраними під час проведення службового розслідування, робити їх копії за допомогою технічних засобів з урахуванням обмежень, передбаченихКримінальним процесуальним кодексом України,Законами України «Про захист персональних даних», «;Про державну таємницю»та іншими законами; подавати скарги на дії осіб, які проводять службове розслідування; брати участь у розгляді справи на відкритому засіданні дисциплінарної комісії; користуватися правничою допомогою, послугами представника.

За приписами пунктів 4, 5 розділу VІ Порядку № 893 надання чергової відпустки поліцейському, стосовно якого проводиться службове розслідування, здійснюється з повідомленням голови дисциплінарної комісії.

Поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування, має інші права, визначені статтею 18 Дисциплінарного статуту Національної поліції України.

За правилами встановленимистаттею 19 Закону України "Про Національну поліцію"поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону у разі вчинення протиправних діянь. Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.

В силу статті 21 Дисциплінарного статуту дисциплінарне стягнення застосовується не пізніше одного місяця з дня виявлення дисциплінарного проступку і не пізніше шести місяців з дня його вчинення шляхом видання дисциплінарного наказу. У разі проведення службового розслідування за фактом вчинення дисциплінарного проступку днем його виявлення вважається день затвердження висновку за результатами службового розслідування. Перебування поліцейського на лікарняному (у період тимчасової непрацездатності) чи у відпустці не перешкоджає застосуванню до нього дисциплінарного стягнення.

Пунктом 6 частини першоїстатті 77 Закону України "Про Національну поліцію"поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється, зокрема, у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України.

Аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку, що під час вирішення питання, чи є порушення службової дисципліни грубим, слід виходити з характеру проступку, обставин, за яких його вчинено, яку завдано ним (могло бути завдано) шкоду.

Отже, підставою для накладення дисциплінарного стягнення є виключно фактичні дані, що свідчать про реальну наявність у діях поліцейського ознак дисциплінарного проступку, зокрема протиправної поведінки, шкідливих наслідків та причинного зв`язку між ним і дією (бездіяльністю) порушника дисципліни.

Обставини, як і причини та умови, що їх зумовили, а також ступінь вини поліцейського, з`ясовуються під час службового розслідування, за наслідками якого начальник вирішує питання щодо наявності чи відсутності у діянні поліцейського складу дисциплінарного проступку, та, відповідно, вирішує питання щодо наявності чи відсутності підстав для притягнення його до дисциплінарної відповідальності, обґрунтовуючи при цьому своє рішення у відповідному наказі, у тому числі в частині обрання виду стягнення.

Вирішуючи спір, суд враховує, що обставини подій, що стали підставою для призначення службового розслідування, мають бути підтверджені й оцінені в сукупності з іншими зібраними під час службового розслідування доказами.

Стосовно правової оцінки правильності та обґрунтованості рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності, то така повинна фокусуватися насамперед на такому: - чи прийнято рішення у межах повноважень, у порядку та спосіб, встановлені Конституцією та законами України; - чи дійсно у діянні особи є склад дисциплінарного порушення; - чи є встановлені законом підстави для застосування дисциплінарного стягнення; - чи є застосований вид стягнення пропорційним (співмірним) із учиненим діянням.

Аналогічні висновки неодноразово висловлювались Верховним Судом у своїх рішеннях та, зокрема, у постанові від 06.02.2020 у справі № 826/1916/17.

У справі, що розглядається, спірні правовідносини виникли у зв`язку зі застосуванням до позивача найсуворішого виду дисциплінарного стягнення у виді звільнення зі служби в поліції за грубе порушення службової дисципліни, неналежне виконання посадових обов`язків, недотримання вимог пунктів 1 та 2 частини першої статті 18 Закону України «Про Національну поліцію», частини третьої статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, Правил етичної поведінки поліцейських, Присяги працівника поліції, абзацу 3 пункту 2 розділу І, пунктів 7 та 8 розділу XIII Інструкції з організації реагування на заяви і повідомлення про кримінальні, адміністративні правопорушення або події та оперативного інформування в органах (підрозділах) Національної поліції України, затвердженої наказом МВС України від 27.04.2020 № 357, наказів та розпоряджень керівництва ГУНП в Чернігівській області.

Варто зазначити, що відповідач у висновку службового розслідування фактично посилається на бездіяльність позивача під час несення служби 30.01.2024, яка виразилась у самоусуненні від виконання обов`язків старшого наряду ГРПП по патрулюванню зони оперативного реагування з одночасним вимкненням службового планшетного пристрою, невиконання обов`язків поліцейського та неналежною поведінкою, що є грубим порушенням службової дисципліни та достатньою підставою для притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення.

У той же час позивач заперечує факт порушення ним службової дисципліни, зазначивши, що обов`язки поліцейського та свої функціональні обов`язки виконував належним чином.

Свідки: ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в судовому засіданні пояснили, що під час несення служби, 30.01.2024, позивач виконував свої функціональні обов`язки. При цьому зазначили, що виконання завдання нарядом поліції в зоні оперативного реагування залежить від надходження з різних засобів зв`язку інформації про вчинені правопорушення або злочини, на які вони мають терміново реагувати і вчиняти відповідні дії в межах своїх повноважень.

Суб`єкт владних повноважень, своєю чергою, повинен довести суду правомірність свого рішення належними, допустимими та достатніми доказами, зокрема, матеріалами службового розслідування тощо. При цьому, саме лише відтворення у висновку службового розслідування фабули певного правопорушення, не є достатнім для того, щоб уважати такий висновок обґрунтованим, як і ухвалене на підставі нього рішення. Обставини подій, що стали підставою для призначення службового розслідування, мають бути підтверджені й оцінені в сукупності з іншими зібраними під час службового розслідування поясненнями та документами.

Щодо тверджень відповідача про порушення позивачем вимог пунктів 1 та 2 частини першої статті 18 Закону України «Про Національну поліцію» та частини третьої статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України.

Суд звертає увагу, що у висновку службового розслідування від 12.02.2024 Дисциплінарна комісія відтворила виклад фактичних обставин правопорушення, які у своїй сукупності надали їй підстави допускати, що позивач порушив службову дисципліну. Проте, які саме обов`язки поліцейського, в розумінні пунктів 1 та 2 частини першої статті 18 Закону України «Про Національну поліцію» та частини третьої статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, неналежно виконані позивачем, які можна кваліфікувати як дисциплінарний проступок, у висновку службового розслідування не зазначено.

Матеріали службового розслідування також не містять даних, що позивач під час несення служби, 30.01.2024, отримав інформацію про вчинення кримінальних, адміністративних правопорушень або інші події та не організував оперативне реагування, як передбачено його функціональними обов`язками, (а.с. 169).

Щодо порушень позивачем вимог Інструкції з організації реагування на заяви і повідомлення про кримінальні, адміністративні правопорушення або події та оперативного інформування в органах (підрозділах) Національної поліції України, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 27.04.2020 № 357, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 15 травня 2020 р. за № 443/34726 ( далі-Інструкція № 357).

Так, положення Інструкції № 357 встановлюють порядок реагування на заяви та повідомлення про кримінальні, адміністративні правопорушення або події (далі - правопорушення або події), а також оперативне інформування в центральному органі управління поліції, міжрегіональних територіальних органах Національної поліції України, територіальних органах поліції в Автономній Республіці Крим та м. Севастополі, областях, м. Києві (далі - ГУНП), їх територіальних (відокремлених) підрозділах (далі - ТВП).

Відповідно до абзацу 3 пункту 2 розділу І Інструкції № 357, група реагування патрульної поліції (далі - ГРПП) - наряд патрульної поліції у складі не менше двох поліцейських, які в зоні оперативного реагування виконують завдання із забезпечення публічної безпеки і порядку, взаємодії з населенням, безпеки дорожнього руху, запобігання правопорушенням або подіям та їх припинення, оперативного реагування на них.

Пунктами 7 та 8 розділу XІІІ Інструкції № 357 передбачено, що старший наряду поліції відповідає за збереження планшетного пристрою та роботу з ним під час чергування. Під час несення служби забороняється вимикати планшетний пристрій та змінювати будь-які налаштування. У разі виявлення збоїв у роботі планшетного пристрою старший наряду може використати інший вид зв`язку та інше кінцеве обладнання для інформування диспетчера й оперативного чергового. Налаштування планшетних пристроїв, підтримання їх програмного функціонування в робочому стані покладається на працівників управління інформаційно-аналітичної підтримки ГУНП.

Водночас, суд звертає увагу на те, що твердження Дисциплінарної комісії, що 30.01.2024 під несення служби позивач вимкнув планшетний пристрій, що забороняється в силу наведеної норми, ґрунтується лише на припущеннях, оскільки у матеріалах службового розслідування відсутні будь-які належні та допустимі докази експертів, спеціалістів про причини вимкнення планшетного пристрою, що позбавляє суд можливості встановити протиправну поведінку, шкідливих наслідків та причинного зв`язку між ними і дією (бездіяльністю) порушника дисципліни.

Крім того, положення пункту 8 розділу XIІІ Інструкції № 357 не є імперативною нормою, оскільки передбачають альтернативні випадки використання іншого виду зв`язку та інше кінцеве обладнання для інформування диспетчера й оперативного чергового, а отже, не може ставитись позивачу в провину.

Належні та допустимі докази, що 30.01.2024 позивач в зоні оперативного реагування не виконав завдання, які визначені наряду поліції положеннями абзацу 3 пункту 2 розділу І Інструкції №357, також відсутні.

Відтак, ознаки дисциплінарного проступку у діях позивача (суб`єктивна та об`єктивна сторона) не доведено.

При цьому суд вважає за необхідне наголосити про дотримання позиції, висловленої у рішенні Європейського Суду з прав людини у пункті 53 рішення у справі Федорченко та Лозенко проти України, відповідно до якої суд при оцінці доказів, керується критерієм доведення поза розумним сумнівом.

Висновок службового розслідування не може ґрунтуватись на припущеннях, оскільки на відповідача, як роботодавця покладено обов`язок довести вину особи у скоєнні адміністративного проступку, а тому факт наявності ознак учиненого дисциплінарного проступку (в даному випадку самоусунення від виконання обов`язків) мав бути доведений поза розумним сумнівом в ході службового розслідування, проте у висновку зазначені обставини не встановлені.

У межах спірних правовідносин відповідачем належними та допустимими доказами не доведено самоусунення позивача від виконання свої обов`язків як інспектора сектору реагування патрульної поліції, під час несення служби в наряді 30.0.2024, та настання будь-яких шкідливих наслідків у причинно-наслідковому зв`язку між ними та поведінкою позивача.

З огляду на вказане, матеріали службового розслідування, на підставі якого позивача притягнуто відповідачем до дисциплінарної відповідальності, не містить беззаперечних доказів та обґрунтування саме самоусунення позивача від виконання своїх обов`язків, які потягнули за собою негативні наслідки.

Щодо неналежної поведінки на території розташування адміністративної будівлі ВП № 1 (м. Бахмач) Ніжинського РУП ГУНП в Чернігівській області.

Так, в судовому засіданні оглянуто запис з камер відеонагляду ВП № 1 (м. Бахмач) Ніжинського РУП ГУНП в Чернігівській області за 21, 27,30,31 січня 2024 року, з якої видно, що з адміністративної будівлі вийшов поліцейській та зупинився біля приміщення. Позивач у свою чергу зазначає, що вийшов із службового кабінету через погане самопочуття та закладення носу, тому підійшов до смітника біля приміщення та випорожнив слиз із носової порожнини. Відповідач наполягає, що позивач справляв свої потреби у невідведеному для цього місці.

В силу вимог частини другоїстатті 77 КАС Українив адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Отже, нормами процесуального законодавства тягар доказування наявності факту порушення позивачемПравил етичної поведінки покладається на відповідача.

Разом з тим, вказаний відеозапис не є достовірним доказом в розумінні статті 75 КАС України, оскільки він не відображає дійсні обставини справи, які визнані відповідачем підставою для висновку про порушення позивачем Правил етичної поведінки. Тобто вказані доводи відповідача ґрунтуються на припущеннях.

Варто зазначити, що в основі поведінки працівника поліції закладені етичні, правові та службово-дисциплінарні норми поведінки. Службова дисципліна базується на високій свідомості та зобов`язує кожного працівника поліції, зокрема, дотримуватися законодавства, неухильно виконувати вимоги Присяги, статутів і наказів начальників; з гідністю і честю поводитися у службовий та в позаслужбовий час, бути прикладом у дотриманні громадського порядку, припиняти протиправні дії осіб, які їх учиняють.

З тексту Присяги поліцейського, неухильне дотримання якої визначено законом, висновується, що в основі поведінки працівника поліції закладені етичні, правові та службово-дисциплінарні норми поведінки, недодержання яких утворює факт порушення Присяги. Тому складаючи Присягу, поліцейський покладає на себе не тільки певні службові зобов`язання, але й моральну відповідальність за їх виконання.

Порушення Присяги слід розуміти як скоєння поліцейським проступку (вчинку) проти інтересів служби, який суперечить покладеним на нього обов`язкам, підриває довіру до нього як до носія влади, що призводить до приниження авторитету органів поліції та унеможливлює подальше виконання ним своїх обов`язків.

Присяга поліцейського передбачає зобов`язання виконувати обов`язки сумлінно.

Тобто порушення Присяги - це несумлінне, недобросовісне виконання обов`язків поліцейським. Про несумлінність дій (бездіяльності) поліцейського свідчить невиконання обов`язків умисно або внаслідок недбалого ставлення до них.

Невиконання чи неналежне виконання поліцейським службової дисципліни є дисциплінарним проступком, вчинення якого є підставою для дисциплінарної відповідальності.

Водночас Дисциплінарною комісією не надано оцінки по суті дисциплінарного проступку позивача відповідно до його кваліфікації через призму правил професійної етики.Так, констатуючи вчинення позивачем дисциплінарного проступку, в ході службового розслідування не з`ясовано, чому дії позивача кваліфіковано відповідачем як такі, що несумісні з вимогами, які пред`являються до професійно-етичних якостей поліцейського.

Між тим сутність дисциплінарного проступку полягає у невиконанні чи неналежному виконанні особою службової дисципліни. Такими обставинами є виключно фактичні дані, що свідчать про реальну наявність у діях особи ознак дисциплінарного проступку, зокрема, протиправної поведінки, шкідливих наслідків та причинного зв`язку між ним і дією (бездіяльністю) порушника дисципліни.

Під вчинками, що підривають авторитет працівника Національної поліції, розуміються протиправні, винні діяння, які здійснені посадовою особою, у зв`язку з виконанням службових обов`язків або не пов`язані з їх виконанням, але за своїм характером здатні принизити в очах громадськості гідність та авторитет працівника, що мають бути доведені у визначеному порядку.

Самого лише посилання на загальні вимоги Дисциплінарного статуту, Присяги працівника поліції та Правил етичної поведінки поліцейських недостатньо для належного обґрунтування рішення про застосування такого найсуворішого виду дисциплінарного стягнення як звільнення зі служби. Необхідно конкретизувати кваліфікацію установленого порушення поліцейським вказаних вимог шляхом чіткого визначення у чому саме полягає таке порушення та за яке настає відповідальність.

Аналогічна правова позиція міститься у постанові Верховного Суду від 17 листопада 2022 року у справі № 480/9492/20.

Водночас висновки службового розслідування про порушення позивачем службової дисципліни, не містить обґрунтовані відомості щодо наявності причинного зв`язку між неправомірними діяннями (бездіяльністю) позивача та їх наслідками, зокрема, чи наявний в діях позивача склад дисциплінарного проступку ( об`єктивна та суб`єктивна сторона), його наслідки (їх тяжкість), що настали у зв`язку з цим; наявність вини позивача та ступень її тяжкості, обставини, що пом`якшують чи обтяжують ступінь відповідальності.

У свою чергу суд враховує, що позивач характеризується з позитивної сторони, що підтверджується службовою характеристикою, наявною в матеріалах справи, є учасником бойових дій, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1 (а.с. 15), та після введення воєнного стану, з 24.02.2022 позивач знаходився за місцем служби та виконував всі покладені на нього завдання, що не спростовано відповідачем. Водночас вказані обставини, що пом`якшують ступінь відповідальності, під час службового розслідування, не досліджувались.

Отже, спірні накази не відповідають вимогам частини другоїстатті 2 Кодексу адміністративного судочинства України(далі -КАС України), оскільки прийняті необґрунтовано, тобто без урахування усіх обставин, що мають значення для його прийняття. Відповідачем не доведено факту вчинення позивачем 30.01.2024, у період несення служби, порушення службової дисципліни . Також суд зазначає про відсутність в акті службового розслідування будь-яких шкідливих наслідків, вчиненого позивачем проступку та причинно-наслідкового зв`язку між діями позивача та шкідливими наслідками.

За таких обставин, спірні накази є протиправними та підлягають скасуванню.

Відповідно до частини першої статті 235 КЗпП, у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу, у тому числі у зв`язку з повідомленням про порушення вимог Закону України "Про запобігання корупції" іншою особою, працівник повинен бути поновлений на попередній роботі.

У наказі від 12.02.2024 № 87 о/с, дата звільнення позивача зазначена 12.02.2024, тому він підлягає поновленню на посаді, з якої він звільнений, з наступного дня -13.02.2024.

Враховуючи протиправність оскаржуваних наказів, суд приходить до висновку, що позивача належить поновити на посадіінспектора сектору реагування патрульної поліції відділення поліції № 1 (м. Бахмач) Ніжинського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Чернігівській області з 13.02.2024.

Згідно з частиною другою статті 265 КЗпП України, при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року, не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.

Постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 № 100 затверджено Порядок обчислення середньої заробітної плати (надалі - Порядок №100).

Згідно із пунктом 5 Порядку № 100, нарахування виплат у всіх випадках збереження середньої заробітної плати провадиться виходячи з розміру середньоденної (годинної) заробітної плати.

Відповідно до пункту 8 Порядку №100, нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період. У разі коли середня місячна заробітна плата визначена законодавством як розрахункова величина для нарахування виплат і допомоги, вона обчислюється шляхом множення середньоденної заробітної плати, розрахованої згідно з абзацом першим цього пункту, на середньомісячне число робочих днів у розрахунковому періоді. Середньомісячне число робочих днів розраховується діленням на 2 сумарного числа робочих днів за останні два календарні місяці згідно з графіком роботи підприємства, установи, організації, встановленим з дотриманням вимог законодавства.

Як видно з довідки про доходи ГУНП в Чернігівській області від 22.02.2024 №118/124/21/01-2024, середньоденна заробітна плата позивача складає 855,03 грн, (т.1а.с.127).

Враховуючи вказане вище, станом на день прийняття постанови (прийняття рішення про поновлення) вимушений прогул позивача складає 88 календарних днів, у зв`язку з чим з відповідача підлягає стягненню на користь позивача грошове забезпечення за час вимушеного прогулу з 13.02.2024 по 10.05.2024 у розмірі 75242,64 грн (сума без відрахуванням обов`язкових платежів).

Відповідно до пунктів 2 та 3 частини першої статті 371 КАС України негайно виконуються рішення суду, зокрема, про присудження виплати заробітної плати, іншого грошового утримання у відносинах публічної служби - у межах суми стягнення за один місяць; поновлення на посаді у відносинах публічної служби.

Отже, враховуючи приписи статті 371 КАС України, суд дійшов висновку про необхідність звернення постанови суду до негайного виконання в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді інспектора сектору реагування патрульної поліції відділення поліції № 1 (м. Бахмач) Ніжинського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Чернігівській області та присудження середнього заробітку за час вимушеного прогулу в межах суми стягнення за один місяць.

Судом враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Керуючись ст. ст.139, 227, 241-243, 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати накази Головного управління Національної поліції в Чернігівській області від 12.02.2024 № 264, від 12.02.2024 № 87 о/с .

Поновити ОСОБА_1 на посаді інспектора сектору реагування патрульної поліції відділення поліції № 1 (м. Бахмач) Ніжинського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Чернігівській області з 13.02.2024.

Стягнути з Головного управління Національної поліції в Чернігівській області на користь ОСОБА_1 , середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 13.02.2024 по 10.05.2024 у розмірі 75242,64 грн.

Рішення в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді інспектора сектору реагування патрульної поліції відділення поліції № 1 (м. Бахмач) Ніжинського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Чернігівській області та присудження середнього заробітку за час вимушеного прогулу в межах суми стягнення за один місяць, допустити до негайного виконання.

Стягнути з Головного управління Національної поліції в Чернігівській області на користь ОСОБА_1 витрати на правову допомогу, в розмірі 7000,00 грн (сім тисяч гривень).

Рішення суду набирає законної сили в порядку статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення суду. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Позивач: ОСОБА_1 АДРЕСА_1 рнокпп НОМЕР_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Відповідач: Головне управління Національної поліції в Чернігівській області просп. Перемоги, 74,м. Чернігів,Чернігівська обл., Чернігівський р-н,14000 код ЄДРПОУ 40108651

Повний текст рішення суду виготовлено 16 травня 2024 року.

Суддя І.І. Соломко