№ 119065726, 16.05.2024, Конотопський міськрайонний суд Сумської області

Справа № 577/1553/24

Провадження № 3/577/480/24

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"16" травня 2024 р. м. Конотоп

Конотопський міськрайонний суд Сумської області в складі:

головуючого судді Потій Н.В.,

за участю секретаря Подейко Т.С.,

адвоката Дерев`янко О.В.,

розглянувши матеріали, які надійшли від Головного управління ДПС у Сумській області про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,

директора ТОВ «Авіакон», м. Конотоп, вул. Петлюри Симона, 25

за ч.1ст. 163-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -

В С Т А Н О В И В:

Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення № 192/18-08-07-03 від 19 березня 2024 року, за результатами документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Авіакон» (акт від 15.02.2024 № 1559/18-28-07-03-07/12602750/43) встановлено, що посадова особа, ОСОБА_2 , директор ТОВ «Авіакон», вчинив правопорушення ч.1 ст.163-КУпАП, п.п. «а» п.198.1 ст.198, абз. 1-3 п.198.2, абз. 1-2 п. 198.3 ст. 198, п.200.1, абз. б) п.200.4 ст.200, п.201.2, п.201.4, п.201.7, п.201.10 ст.201, п.41 підрозділу 2 розділу ХХ Перехідних положень Податкового кодексу України, в результаті чого завищено заявлену суму бюджетного відшкодування ПДВ на розрахунковий рахунок по декларації за листопад 2023 на загальну суму ПДВ 2094830 грн. та завищено на загальну суму ПДВ 16808657 грн суму від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду.

ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився.

Представник ОСОБА_1 адвокат Дерев`янко О.В. прохала суд закрити провадження у справі, за відсутністю складу адміністративного правопорушення. Свої заперечення мотивувала тим, що до протоколу не долучено наказу про призначення ОСОБА_1 на посаду директора ТОВ «Авіакон», а долучено лише наказ про його звільнення. Протокол було складено у відсутності ОСОБА_1 . Відповідно до роз`яснень ВС у постанові від 19.04.2018 № 815/1071/16, висновки викладені в акті перевірки щодо встановлення порушення платником податків, не є безумовно достовірними. У свою чергу сам по собі протокол про адміністративне правопорушення не може бути беззаперечним доказом винуватості особи.

Згідно ч. 2 ст. 7 КУпАП, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності, а згідно ст. 245 КУпАП, завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Відповідно ч.1 ст.9КУпАП адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Диспозиція ч.1 ст. 163-1 КУпАП передбачає відповідальність за порушення керівниками та іншими посадовими особами підприємств, установ, організацій встановленого законом порядку ведення податкового обліку, у тому числі неподання або несвоєчасне подання аудиторських висновків, подання яких передбачено законами України.

Вимогами статті 280 КУпАП покладено на суддю обов`язок, крім іншого, з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Головним управлінням ДПС в Сумській області надіслано до суду: протокол про адміністративне правопорушення № 192/18-08-07-03 від 19 березня 2024 року (а.с. 1), Витяг з Акту за результатами документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Авіакон» від 15.02.2024 № 1559/18-28-07-03-07/12602750/43 (а.с. 2-30), копію наказу № 682 від 11.12.2013 «Про оголошення наказів АТ «Українська оборонна промисловість» від 08.12.2023 №531-К «Про увільнення ОСОБА_2 від виконання обов`язків директора ТОВ «Конотопський авіаремонтний завод «Авіакон» та від 08.12.2023 № 532-К «Про призначення ОСОБА_1 » (а.с. 31).

Будь-які інші докази, окрім зазначених, в матеріалах справи відсутні.

Суд враховує, що належним і допустимим доказом виконання ОСОБА_2 обов`язків директора ТОВ «Авіакон» у листопаді 2023 (період за який проводилася перевірка) може бути наказ про призначення його на посаду, який в матеріалах справи відсутній, а тому відсутні належні і допустимі докази того, що ОСОБА_2 є суб`єктом адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 163-1 КУпАП, за обставин, викладених у протоколі.

Крім того, відповідно до правової позиції, зазначеної в постанові КАС ВС від 08 вересня 2020 року у справі № П/811/2893/14, висновки, викладені в акті перевірки, є відображенням дій працівників податкових органів і самі собою не породжують правових наслідків для платника податків. Податковий орган не позбавлений права викладати в акті перевірки власні суб`єктивні висновки щодо зафіксованих обставин, та в подальшому, у разі виникнення спору щодо рішень про визначення грошових зобов`язань, що приймаються на підставі такого акту, обґрунтовувати ними власну позицію щодо наявності певних допущених платником податків порушень, а оцінка акту перевірки, в тому числі і оцінка дій посадових осіб податкового органу щодо його складання, викладення у ньому висновків перевірки, а також щодо самих висновків перевірки, надається при вирішенні спору щодо оскарження рішення, прийнятого на підставі такого акту.

Відповідно до п.54.3. ст.54 ПК України у випадку, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов`язань та/або іншого зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, суми бюджетного відшкодування та/або від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, або завищення суми податку на доходи фізичних осіб, що підлягає поверненню з бюджету у зв`язку із використанням платником податку права на податкову знижку, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках, контролюючий орган зобов`язаний самостійно визначити суму грошових зобов`язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, або зменшення суми податку на доходи фізичних осіб, задекларовану до повернення з бюджету у зв`язку із використанням платником податку права на податкову знижку.

При цьому статтями 55-56 ПК України передбачене право адміністративного та судового оскарження такого податкового повідомлення-рішення про визначення суми грошового зобов`язання платника податків, у разі якщо платник податків вважає, що контролюючий орган неправильно визначив суму грошового зобов`язання.

Під час процедури адміністративного оскарження обов`язок доведення того, що будь-яке нарахування, здійснене контролюючим органом у випадках, визначених цим Кодексом, або будь-яке інше рішення контролюючого органу є правомірним, покладається на контролюючий орган. Обов`язок доведення правомірності нарахування або прийняття будь-якого іншого рішення контролюючим органом у судовому оскарженні встановлюється процесуальним законом (п. 56.4 ст. 56 ПК України).

Зі змісту статті 62 Конституції України вбачається, що ніхто не може бути підданий покаранню інакше як на підставах і в порядку встановлених законом. Особа вважається невинуватою у вчиненні правопорушення і не може бути піддана покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях, зокрема по справам Кобець проти України від 14.02.2008 року, «Берктай проти Туреччини» від 8 лютого 2001 року, «Лавенте проти Латвії» від 07.11.2002 року неодноразово вказує, що оцінюючи докази суд застосовує принцип доведення за відсутності розумних підстав для сумніву, що може бути результатом цілої низки ознак або достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою неспростовних презумпцій.

Також Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зазначав, що допустимість доказів є прерогативою національного права і, за загальним правилом, саме національні суди повноважені оцінювати надані їм докази (п. 34 рішення у справі "Тейксейра де Кастор проти Португалії" від 09.06.98 року, п. 54 рішення у справі "Шабельника проти України" від 19.02.2009 року), а порядок збирання доказів, передбачений національним правом, має відповідати основним правам, визнаним Конвенцією про захист прав і основоположних свобод.

Відповідно до вимог чинного адміністративного законодавства, а саме статей 9, 33, 245, 252 КУпАП, особа може бути притягнута до адміністративної відповідальності лише за наявності в її діях складу адміністративного правопорушення, який має бути встановлений судом тільки після всебічної та повної оцінки всіх доказів по справі.

З урахуванням положень ч. 1 ст. 6 Європейської конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, а також з огляду на практику Європейського суду з прав людини у справах «Малофєєва проти Росії» («Malofeyeva v. Russia», рішення від 30 травня 2013 року, заява № 36673/04) та «Карелін проти Росії» («Karelin v. Russia» заява № 926/08, рішення від 20 вересня 2016 року) суд не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю у зв`язку з відсутністю події складу адміністративного правопорушення.

З огляду на викладене, провадження у справі відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст. 163-1 КУпАП підлягає закриттю за відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Керуючись п.1 ч.1 ст. 247, ст. 283 284 КУпАП, суд,

П О С Т А Н О В И В:

Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за частиною 1 статті 163-1 КУпАП закрити на підставі пункту 1 частини 1 статті 247 КУпАП, за відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена до Сумського апеляційного суду через Конотопський міськрайонний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом 10 днів з дня її винесення.

Суддя Н. В. Потій