Решение № 119050205, 14.05.2024, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 травня 2024 рокусправа № 380/15256/23

Львівський окружний адміністративний суд у складі судді Желік О.М. розглянувши в порядку спрощеного провадження без повідомлення (виклику) сторін адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Львівській області про визнання протиправним і скасування рішення, -

в с т а н о в и в:

на розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Львівській області із вимогою визнати протиправним та скасувати рішення №19405/6/13-01-24-17-10 від 20.06.2023 про анулювання реєстрації платника єдиного податку ФОП ОСОБА_1 з одночасним поновленням реєстрації платника єдиного податку ФОП ОСОБА_1 з 30.06.2023.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що в силу вимог податкового законодавства прийняття контролюючим органом рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку можливе лише на підставі проведеної документальної перевірки платника податку та встановлення під час перевірки порушень, відповідно до яких платник податків не може перебувати на спрощеній системі оподаткування. Позивач наголошує, що з моменту реєстрації його як фізичної особи-підприємця відповідачем жодного разу не проводилась перевірка позивача як платника єдиного податку. Також, позивач зазначає про безпідставність твердження контролюючого органу щодо наявності у позивача податкового боргу за даними його обліку в базі Державної податкової служби, оскільки відповідач не підтверджує фактичну наявність такого боргу через проведену податкову перевірку, а також в силу положень пункту 59.1 Податкового кодексу України, відповідно до яких відповідач зобов`язаний був надіслати позивачу податкову вимогу про сплату боргу. Крім того, позивач зазначає, що Законом України від 15.03.2022 №2120-IX внесено зміни до Податкового кодексу України щодо проведення податкових перевірок на період дії воєнного стану, згідно з якими відповідач взагалі був позбавлений права проводити перевірку позивача за результатами якої він зміг би встановити наявність у позивача боргу по єдиному податку. З огляду на вказане, позивач вважає рішення про анулювання реєстрації його як платника єдиного податку протиправним, просить суд скасувати зазначене рішення з одночасним поновленням реєстрації позивача як платника єдиного податку з моменту прийняття оскаржуваного рішення.

Позиція Головного управління ДПС у Львівській області викладена у відзиві на позовну заяву, в якому представник щодо задоволення позову заперечив та вказав, що згідно з положеннями Податкового кодексу України, у разі наявності податкового боргу на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів в останній день другого із двох послідовних кварталів, платники єдиного податку зобов`язані перейти на сплату інших податків і зборів, визначених цим Кодексом. Вказана обставина також є підставою для анулювання реєстрації платником єдиного податку шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу. Як зазначає представник відповідача, згідно з інтегрованою карткою платника інформаційної системи ДПС у позивача за платежем єдиний податок з фізичних осіб обліковувались заборгованості зі сплати до бюджету у періоди з 01.01.2023 по 01.06.2023, у зв`язку із чим контролюючим органом надсилалась позивачу податкова вимога від 19.05.2023 №0007826-1310-1301 на суму податкового боргу 18409,41 грн. по єдиному податку з фізичних осіб, яка була відкликана 14.06.2023 у зв`язку з погашенням податкового боргу. Зазначає, що з урахуванням вимог норми підпункту 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України, позивачу анульовано реєстрацію платника єдиного податку 3 групи (5 відсотків) з 30.06.2023 згідно з рішенням Головного управління ДПС у Львівській області від 20.06.2023 №19405/6/13-01-24-17-10 у зв`язку з наявністю податкового боргу на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів відповідно до вимог абзацу 8 підпункту 298.2.3 пункту 298.2 статті 298 Податкового кодексу України. Вважає, що спірне рішення прийнято у відповідності до норм чинного законодавства.

Позивачем подано відповідь на відзив, у якій зазначено про відсутність у відзиві на позовну заяву будь-яких підтверджень законності дій відповідача та наголошено на відсутності законних підстав для скасування реєстрації позивача як платника єдиного податку.

Ухвалою судді від 07.07.2023 в справі відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Розглянувши позов, подані документи і матеріали, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив такі обставини та відповідні до них правовідносини.

ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) зареєстрований, як фізична особа-підприємець, що підтверджується відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

20.06.2023 Головним управлінням ДПС у Львівській області прийнято рішення №19405/6/13-01-24-17-10 про анулювання з 30.06.2023 реєстрації платника єдиного податку фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 .

Позивач, вважаючи рішення Головного управління ДПС у Львівській області №19405/6/13-01-24-17-10 від 20.06.2023 про анулювання реєстрації платника єдиного податку протиправним, звернувся до суду з метою його скасування.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що склались між сторонами, суд виходить з такого.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, врегульовано нормами Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI (далі по тексту Податковий кодекс).

Підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу визначено, що податковий борг це сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Відповідно до пункту 54.1 статті 54 Податкового кодексу, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою.

Згідно з підпунктом 49.18.2 пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу, податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі в разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків) протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя).

Відповідно до абзацу другого пункту 294.1 статті 294 Податкового кодексу, податковим (звітним) періодом для платників єдиного податку третьої групи є календарний квартал.

Податковий (звітний) період починається з першого числа першого місяця податкового (звітного) періоду і закінчується останнім календарним днем останнього місяця податкового (звітного) періоду (пункт 294.2 статті 294 Податкового кодексу).

Згідно з пунктом 295.3 статті 295 Податкового кодексу, платники єдиного податку третьої групи сплачують єдиний податок протягом 10 календарних днів після граничного строку подання податкової декларації за податковий (звітний) квартал.

У разі наявності податкового боргу на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів платники єдиного податку зобов`язані перейти на сплату інших податків і зборів, визначених цим Кодексом, в останній день другого із двох послідовних кварталів (пункт 8 підпункту 298.2.3 пункту 298.2 статті 298 Податкового кодексу).

За приписами пункту 299.10 статті 299 Податкового кодексу, реєстрація платником єдиного податку є безстроковою та може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу у випадках, визначених підпунктом 298.2.3 пункту 298.2 та підпунктом 298.8.6 пункту 298.8 статті 298 цього Кодексу.

Пунктом 299.11 статті 299 Податкового кодексу передбачено, що у разі виявлення відповідним контролюючим органом під час проведення перевірок порушень платником єдиного податку першої - третьої груп вимог, встановлених цією главою, анулювання реєстрації платника єдиного податку першої - третьої груп проводиться за рішенням такого органу, прийнятим на підставі акта перевірки, з першого числа місяця, наступного за кварталом, в якому допущено порушення. У такому випадку суб`єкт господарювання має право обрати або перейти на спрощену систему прийняття рішення контролюючим органом.

Аналіз наведених вище норм податкового законодавства дає підстави для висновку про те, що наявність у платника єдиного податку третьої групи податкового боргу на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів є обставиною, з якою Податковий кодекс пов`язує можливість анулювання свідоцтва платника єдиного податку. При цьому рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку повинно прийматись на підставі відповідного акта перевірки.

Відповідно до пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу, контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

За правилами підпункту 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу, камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, даних СОД РРО.

Предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.

Таким чином, як слідує зі змісту наведеної правової норми, контролюючий орган має право шляхом проведення камеральної перевірки проконтролювати своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.

Відповідно до пунктів 86.2, 86.7 статті 86 Податкового кодексу, за результатами камеральної перевірки у разі встановлення порушень складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами такого органу, які проводили перевірку, і після реєстрації у контролюючому органі вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

У разі незгоди платника податків або його представників з висновками перевірки чи фактами і даними, викладеними в акті (довідці) перевірки (крім документальної позапланової перевірки, проведеної у порядку, встановленому підпунктом 78.1.5 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу), вони мають право подати свої заперечення та додаткові документи і пояснення, зокрема, але не виключно, документи, що підтверджують відсутність вини, наявність пом`якшуючих обставин або обставин, що звільняють від фінансової відповідальності відповідно до цього Кодексу, до контролюючого органу, який проводив перевірку платника податків, протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання акта (довідки).

Такі заперечення, додаткові документи і пояснення є невід`ємною частиною матеріалів перевірки.

Акт перевірки, заперечення до акта перевірки та/або додаткові документи і пояснення, у разі їх подання платником податку у визначеному цим пунктом порядку (далі матеріали перевірки), розглядаються комісією такого контролюючого органу з питань розгляду заперечень та пояснень до актів перевірок (далі комісія з питань розгляду заперечень), яка є постійно діючим колегіальним органом контролюючого органу. Склад комісії та порядок її роботи затверджуються наказом керівника контролюючого органу.

Отже, нормами Податкового кодексу передбачено право платника податків у разі незгоди з висновками камеральної перевірки чи фактами і даними, викладеними в акті перевірки, подати протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання акта, до контролюючого органу, який проводив таку перевірку, свої заперечення та додаткові документи і пояснення, зокрема, але не виключно, документи, що підтверджують відсутність вини, наявність пом`якшуючих обставин або обставин, що звільняють від фінансової відповідальності, які є невід`ємною частиною матеріалів перевірки.

Разом з тим, відповідачем не надано доказів проведення перевірки, складання та надіслання (вручення) позивачу акта перевірки на підставі якого прийнято спірне рішення №19405/6/13-01-24-17-10 від 20.06.2023 про анулювання реєстрації платника єдиного податку.

Таким чином, контролюючим органом порушено встановлений Податковим кодексом порядок прийняття оскаржуваного рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку.

Також суд враховує положення підпункту 14.1.175 пункту статті 14.1 статті 14 Податкового кодексу, згідно з яким податковий борг це сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

У разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення (стаття 59 пункт 59.1. Податкового кодексу).

Так як абзац восьмий підпункту 298.2.3 пункту 298.2 статті 298 Податкового кодексу пов`язує втрату особою статусу платника єдиного податку із наявністю податкового боргу, а пункт 59.1 статті 59 Податкового кодексу передбачає, що наявність податкового боргу фіксується податковою вимогою, то відповідач повинен був надіслати позивачу податкову вимогу.

Як зазначено у відзиві на позовну заяву, згідно з інтегрованою карткою платника інформаційної системи ДПС у ФОП ОСОБА_2 за платежем єдиний податок з фізичних осіб (код платежу 18050400) обліковуються заборгованості зі сплати до бюджету, а саме: - станом на 01.01.2023 в сумі 6000,0 грн; - станом на 01.02.2023 в сумі 6000,0 грн; - станом на 01.03.2023 в сумі 18490,4 грн; - станом на 01.04.2023 в сумі 18490,4 грн; - станом на 01.05.2023 в сумі 18490,4 грн; - станом на 01.06.2023 в сумі 18490,4 грн. В зв`язку з цим контролюючим органом позивачу було надіслано податкову вимогу від 19.05.2023 №0007826-1310-1301 на суму податкового боргу 18409,41 грн. по єдиному податку з фізичних осіб, яку в подальшому відкликано 14.06.2023 у зв`язку з погашенням податкового боргу

Разом з тим, суд зауважує, що відповідачем не подано суду податкову вимогу, яка б підтверджувала наявність у позивача податкового боргу, а також не надано доказів надіслання (вручення) такої податкової вимоги позивачу.

Крім того, у відзиві на позовну заяву представник відповідача зазначає про наявність податкового боргу згідно з інтегрованою карткою платника інформаційної системи ДПС у ФОП ОСОБА_2 . Водночас, позивачем у даній справі є ФОП ОСОБА_1 . При цьому, належних доказів існування саме у позивача податкового боргу по єдиному податку протягом двох послідовних кварталів відповідачем суду не надано.

У зв`язку із наведеним рішення Головного управління ДПС у Львівській області №19405/6/13-01-24-17-10 від 20.06.2023 про анулювання реєстрації платника єдиного податку ФОП ОСОБА_1 прийнято без дотримання вимог, закріплених у частині другій статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому є протиправним і підлягає скасуванню.

Частиною четвертою статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

Згідно з пунктом 193.1 статті 193 Податкового кодексу, до функцій державних податкових інспекцій належать, зокрема: здійснення сервісного обслуговування платників податків; здійснення реєстрації та ведення обліку платників податків та платників єдиного внеску, об`єктів оподаткування та об`єктів, пов`язаних з оподаткуванням; формування та ведення Державного реєстру фізичних осіб - платників податків, Єдиного банку даних про платників податків - юридичних осіб, реєстрів, ведення яких покладено законодавством на контролюючі органи; виконання інших функцій сервісного обслуговування платників податків, визначених законом.

Відповідно до пункту 299.1 статті 299 Податкового кодексу, реєстрація суб`єкта господарювання, як платника єдиного податку, здійснюється шляхом внесення відповідних записів до реєстру платників єдиного податку.

Отже, з метою відновлення права позивача, з метою захисту якого подано відповідний позов, суд вважає за необхідне зобов`язати Головне управління ДПС у Львівській області поновити реєстрацію фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 як платника єдиного податку з 30.06.2023, про що внести відповідний запис до реєстру платників єдиного податку.

Такий висновок суду узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 05.03.2019 у справі №822/1676/18, від 05.02.2019 у справі №80, від 06.02.2018 у справі №816/543/17, від 12.04.2019 у справі №2240/2504/18, від 27.06.2019 у справі №806/1086/17.

Відповідно до вимог частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем не подано належних доказів правомірності прийняття спірного рішення.

Натомість доводи позивача щодо наявності підстав визнання оскаржуваного рішення протиправним знайшли своє підтвердження при судовому розгляді справи.

Даючи оцінку оскаржуваному рішенню, суд дійшов висновку, що таке не відповідає критеріям, встановленим частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України для такого роду рішень та прийняте з порушенням положень Податкового кодексу, тому його необхідно визнати протиправним і скасувати, задовольнивши позов.

Відтак, суд враховує, що в даній справі обов`язок доказування правомірності своїх дій та прийнятого рішення покладено на відповідача.

Оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов висновку про задоволення позову в повному обсязі.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст.ст. 242-246, 250, 257-262 КАС України, суд, -

в и р і ш и в:

адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у Львівській області №19405/6/13-01-24-17-10 від 20.06.2023 про анулювання реєстрації платника єдиного податку ФОП ОСОБА_1 .

Зобов`язати Головне управління ДПС у Львівській області поновити реєстрацію ФОП ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) як платника єдиного податку з 30.06.2023, про що внести відповідний запис до реєстру платників єдиного податку.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Львівській області (код ЄДРПОУ ВП 43968090) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) витрати по сплаті судового збору в сумі 1073 (одна тисяча сімдесят три) грн. 60 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Суддя Желік О.М.