Решение № 11902278, 22.09.2010, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"22" вересня 2010 р.Справа № 12/127-10-3670 За позовом Представництва по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради

до відповідача: малого приватного підприємства „Віола”

про стягнення 1749,52 грн.

Суддя Цісельський О.В.

за участю представників сторін:

від позивача: Курлович О.О. –довіреність від 14.09.2010р.;

від відповідача: не з’явився.

СУТЬ СПОРУ: Представництво по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради звернулося до господарського суду Одеської області з позовною заявою, в якій просить стягнути з малого приватного підприємства „Віола” (далі - МПП „Віола”) неустойки в сумі 1749,52 грн.

Представник позивача в судовому засіданні наполягає на задоволені позову в повному обсязі.

Відповідач в судове засідання не з’явився, проте був належним чином повідомлений про час та місце судового засідання, а саме, за його юридичною адресою, підтвердженою даними з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 13.09.2010 р. наданими суду Позивачем, але у судове засідання не з’явився, про поважність причин відсутності не повідомив, відзиву на позов не надав.

Згідно п. 4 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 02.06.2006р. № 01-8\1228 та п.11 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007р. №01-8\123 до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій, тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Справа розглядається в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, за наявними в ній матеріалами.

Відповідно до ст.85 ГПК України в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив:

Нежилі приміщення підвального поверху, загальною площею 20,9 кв.м. що розташовані за адресою: м. Одеса, вул. Успенська, 105 (далі —спірний об'єкт), належать до комунальної власності територіальної громади м. Одеси, управління яким здійснює Представництво по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради (далі - Представництво).

МПП „Віола” займало дане приміщення на підставі договору оренди № 318/ж/4 від 20.11.2003 р. (далі - Договір) укладеного з Приморською районною адміністрацією Одеської міської ради, строком дії до 24.01.2008р.

Відповідач неналежно виконував свої зобов’язання по Договору, а саме п. 2.2 та п. 2.4.

27.02.2008 р. Представництво звернулось до МПП "Віола" з повідомленням № 01-15/240 про відсутність у Орендодавця наміру щодо продовження договору оренди нежитлового приміщення № 318/ж/4 від 20.11.2003 р. на новий строк, у зв'язку з чим Орендодавцем було запропоновано Орендарю в строк до 15.03.2008 р. повернути Представництву нежитлове приміщення підвального поверху, загальною площею 20,9 кв.м, що розташоване за адресою: м. Одеса, вул. Успенська, 105.          

В порушення п. 4.7. Договору Орендарем зазначене приміщення передано не було.

Через вищенаведені обставини Представництво було змушене звернутися до Господарського суду Одеської області з позовною заявою про виселення з незаконно займаного приміщення та стягнення заборгованості з орендної плати та плати за фактичне користування орендованим приміщенням у сумі 1117,64 грн. та пені в сумі 16,41 грн. за період з 01.05.2007 р. по 30.09.2008 р.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 26.12.2008 р. по справі № 12/41-08-4724 за позовом Представництва до МПП „Віола”, позовні вимоги Представництва були задоволені частково, а саме в частині виселення Відповідача із орендованого приміщення.

Представництво не погодилось із вказаним рішенням і оскаржило його в апеляційному порядку.

12.05.2009р. постановою Одеського апеляційного господарського суду, апеляційна скарга Представництва була задоволена, рішення господарського суду Одеської області по справі № 12/41-08-4724 в частині виселення було скасовано в іншій частині рішення було залишено без змін.

Відповідно до ст. 105 ГПК України постанова набрала законної сили 12.05.2009 р.

Згідно акту державного виконавця Другого Приморського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції Відповідач був виселений 30.03.2010р.

Безпідставне використання Відповідачем орендованого приміщення з 12.05.2009 р. по 30.03.2010р. змусило Представництво звернутися до суду з відповідним позовом.

Згідно наданого розрахунку, Представництвом за період з 01.06.2009 р. по 30.03.2010 р. нараховано неустойку у сумі 1749,52 грн. Вказана сума дорівнює подвійній орендній платі за користування приміщенням за час прострочення повернення приміщення Представництву.

Представництво 09.06.2010р. звернулось до Відповідача з претензією № 01-15/556 в якій запропонувало сплатити неустойку в сумі 1749,52 грн., але зазначена претензія була залишена без відповіді та задоволення.

          Дослідивши матеріали справи, заслухавши представника позивача, проаналізувавши норми чинного законодавства суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог з наступних підстав:

          Стаття 41 Конституції України, ст.319 Цивільного кодексу України гарантують право власника на свій розсуд володіти, користуватися та розпоряджатися належним йому майном.

Відповідно до ст.175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Приймаючи до уваги, що приміщення, яке виступає предметом договору, належить до комунальної власності, до спірних правовідносин застосовуються також норми Закону України „Про оренду державного та комунального майна”.

Частина 1 статті 27 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" визначає, що у разі розірвання договору оренди, закінчення строку його дії та відмови від його продовження або банкрутства орендаря він зобов'язаний повернути орендодавцеві об'єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди.

Статтею 785 ЦК України встановлено, що у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі. Якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

З огляду на вищевикладене, суд вважає позовні вимоги Представництва по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради про стягнення із МПП „Віола” неустойки в сумі 1749,52 грн. підтвердженими матеріалами справи, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно статей 44, 49 Господарського процесуального кодексу України слід стягнути з відповідача на користь позивача витрати по сплаті державного мита на суму 102 грн. та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу на суму 236 грн.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з малого приватного підприємства „Віола” (65062, м. Одеса, Фонтанська дорога, буд. 67А, кв.71, код 22478618) на користь Представництва по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради (65039, м. Одеса, вул. Артилерійська, 1, р/р 37326027001909 МФО 828011 банк ГУДКУ в Одеській області ЗКПО 26302595) - 1749 (одна тисяча сімсот сорок дев’ять) грн. 52 коп. –неустойки, 102 (сто дві) грн. –витрат на оплату державного мита; 236 (двісті тридцять шість) грн. –витрат на ІТЗ судового процесу.

Рішення господарського суду набирає чинності в порядку ст.85 ГПК України.

Наказ видати в порядку ст.116 ГПК України.

Рішення підписане 27.09.2010 р.

Суддя