Постановление суда № 119018564, 13.05.2024, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

13 травня 2024 року Справа № 160/9508/24 Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Калугіна Н.Є., розглянувши матеріали позову Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків до відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про визнання протиправною та скасування постанови,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просить суд:

- визнати протиправною та скасувати постанову старшого державного виконавця ВПВР УЗПВР у Дніпропетровській області Д. Хоменко від 27.03.2024 в межах ВП №74413226 про накладення штрафу у розмірі 10 200 грн.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17.04.2024 позовну заяву - залишено без руху.

Надано позивачеві термін - десять календарних днів з дня отримання копії ухвали для усунення недоліків позовної заяви, шляхом надання:

- доказів сплати судового збору за подачу даного адміністративного позову у розмірі 3028 грн.

Позивачем подано 26.04.2024 до суду клопотання про продовження строку на усунення недоліків позовної заяви.

Обґрунтовуючи подане клопотання, позивач зазначив, що у зв`язку з недостатньою кількістю коштів на рахунках Східного МУ ДПС по роботі з ВПП, а саме за кодом 2800 (судовий збір), наразі сплата відповідної суми судового збору є неможливою. Кількість таких справ, по яких виникає нагальна необхідність сплати судового збору, стрімко зростає щодня. Зазначив, що на теперішній час в Східного МУ ДПС по роботі з ВПП відсутні кошти для сплати судового збору. Крім того, відповідно до ч. 2 ст. 121 КАС України, встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку. Необхідність продовження строків саме на строк не менше ніж на 20 календарних днів полягає в тому, що при надходженні грошових коштів для сплати судового збору першочергово здійснюється безспірне списання коштів з рахунків, а потім здійснюється виконання потреб, які пов`язані зі сплатою судового збору. Тому, з метою реалізації права Східним МУ ДПС по роботі з ВПП на оскарження постанови державного виконавця про накладання штрафу у розмірі 10 200,00 гривень по зазначеній справі наявна необхідність продовження строку на усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01.05.2024 клопотання про продовження строку на усунення недоліків позовної заяви задоволено частково.

Продовжено позивачу строк на усунення недоліків позовної заяви на десять календарних днів з дня отримання даної ухвали.

Позивачем 09.05.2024 надано до суду клопотання про продовження строку на усунення недоліків позовної заяви.

Обґрунтовуючи подане клопотання, позивач зазначив аналогічні доводи викладені у клопотанні від 26.04.2024, а також звернув увагу на режим функціонування державних органів в умовах надзвичайного та воєнного стану. Зазначені обставини зумовлюють специфіку функціонування такого органу, як Державна казначейська служба України, яка надає гроші Східному МУ ДПС по роботі з ВПП на оскарження судових рішень. В умовах воєнного стану сплата судового збору має другорядний характер. Необхідність продовження строків саме на строк не менше ніж на 20 календарних днів полягає в тому, що при надходженні грошових коштів для сплати судового збору першочергово здійснюється безспірне списання коштів з рахунків, а потім здійснюється виконання потреб, які пов`язані зі сплатою судового збору. Тому з метою реалізації права Східним МУ ДПС по роботі з ВПП на оскарження постанови державного виконавця про накладання штрафу у розмірі 10 200,00 гривень по зазначеній справі наявна необхідність продовження строку на усунення недоліків позовної заяви.

Суд, дослідивши матеріали справи та подане клопотання, дійшов наступного висновку.

Засади сплати судового збору встановлені Законом України "Про судовий збір" №3674-VI (далі Закон № 3674-VI).

Згідно частини 1 статті 3 цього Закону, судовий збір справляється, зокрема, за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.

Статтею 6 Закону №3674-VI визначено порядок сплати судового збору.

Відтак, відповідно до ч. 1 ст. 6 Закону № 3674-VI, судовий збір перераховується у безготівковій або готівковій формі, у тому числі з використанням електронного платіжного засобу або за допомогою платіжних пристроїв, в тому числі з використанням платіжних систем через мережу Інтернет у режимі реального часу.

Згідно частини 1 статті 2 Закону України «Про судовий збір», платники судового збору - громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом.

Відповідно до частини 1 статті 133 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Згідно із частиною 1 статті 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або

2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Посилання на неможливість на даний час сплатити судовий збір є суто суб`єктивною причиною та не може визнаватись поважною причиною для відстрочення сплати судового збору суб`єкта владних повноважень.

Суб`єкт, який діє від імені держави, не може та не повинен намагатись отримати вигоду від фінансових складнощів, які склались у нього на поточний день, шляхом уникнення або зволікання виконання ним своїх процесуальних обов`язків, в тому числі і щодо сплати судового збору.

З огляду на те, що позивач утримується за рахунок Державного бюджету України, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів, якими можна було б забезпечити сплату судового збору, а отже обставини, пов`язані з фінансуванням установ чи організацій з Державного бюджету України та відсутністю в ньому коштів, призначених для сплати судового збору суб`єктами владних повноважень, не є підставою для відстрочення чи звільнення від сплати судового збору.

Вказана позиція суду узгоджується із висновком Верховного Суду, викладеним в ухвалі від 25.01.2023 року по справі №480/11660/21.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 28 квітня 2021 року у справі №640/3393/19 також зазначала, що особа, яка утримується за рахунок державного бюджету, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів з метою забезпечення сплати судового збору.

Щодо доводів позивача про вплив введення воєнного стану на можливість сплати судового збору, суд звертає увагу, що Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в ухвалі від 30 січня 2023 року у справі № 380/3793/20 зазначено, що лише сам факт введення воєнного стану на території України не може бути визнано поважною причиною для невиконання вимог ухвали щодо сплати судового збору для органу державної влади, за відсутності відповідних обґрунтувань та доказів того, як саме введення воєнного стану вплинуло на роботу цього державного органу.

Таким чином, для вирішення питання про відстрочення сплати судового збору або в даному випадку повторного продовження строку на усунення недоліків позовної заяви з метою сплати судового збору, необхідним є доведення особою, яка звертається із відповідним клопотанням, фінансової неможливості сплатити судовий збір, а також поважних причин неможливості такої сплати. При цьому, оцінці також підлягають дії, вчинені особою задля сплати судового збору та причини, з яких такі дії не призвели до позитивного вирішення питання його сплати.

Однак, у поданій заяві, окрім посилання на неможливість на даний момент проведення платежів щодо сплати судового збору, які носять другорядний характер на період введення воєнного стану, позивач не зазначає про вжиті ним заходи задля сплати у цій справі суми судового збору у встановлений в ухвалі суду строк.

Суд наголошує, що передбачений процесуальним законодавством інститут продовження процесуальних строків направлений на надання судом нового строку на вчинення тієї процесуальної дії, яка не була з поважних причин вчинена в первісно наданий строк. Ухвалою суду від 17.04.2024 позивачу надано 10-денний строк для сплати судового збору, який у подальшому ухвалою від 01.05.2024 продовжено ще на 10 днів.

Вказаний інститут направлений на сприяння учасникам справи у добросовісній реалізації своїх прав та виконання обов`язків, проте, не може мати систематичний характер та слугувати зловживанню процесуальними правами.

Таким чином, суд наголошує, що належні обґрунтування підстав для продовження строку на усунення недоліків позовної заяви щодо сплати судового збору відсутні, а відповідні докази до суду не надано.

Також суд звертає увагу на те, що відповідно до частини 2 статті 44 КАС України, учасники справи зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Положеннями наведеної норми КАС чітко обумовлений характер процесуальної поведінки, який зобов`язує учасників справи діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання процесуальних обов`язків, встановлених законом або судом. Для цього позивач як особа, зацікавлена у поданні позовної заяви, повинен вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, використовувати у повному обсязі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.

Вказана правова позиція суду викладена у постанові Верховного Суду від 17 травня 2022 року у справі № 826/13250/18.

Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Керуючись принципом верховенства права, гарантованим ст. 8 Конституції України та ст. 6 КАС України, суд на підставі ст.17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини застосовує практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

За висновком, викладеним в рішенні від 18.10.2005 у справі «МПП «Голуб» проти України», право на звернення до суду, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним; воно може бути обмеженим, особливо щодо умов прийнятності скарги, оскільки за своєю природою це право вимагає регулювання з боку держави, яка щодо цього користується певними межами.

"...Суд уже констатував, що процесуальні норми створюються для забезпечення належного відправлення правосуддя та дотримання принципу юридичної визначеності та що сторони провадження повинні мати право очікувати застосування вищезазначених норм. Принцип юридичної визначеності застосовується не тільки щодо сторін провадження, а й до національних судів" (див. рішення від 21 жовтня 2010 року у справі Дія-97 проти України (Diya 97 v. Ukraine), заява № 19164/04, п. 47, з подальшими посиланнями).

Тобто, встановлені процесуальним кодексом вимоги щодо сплати судового збору обов`язкові до виконання усіма учасниками процесу.

Ухвалою суду від 01.05.2024 продовжено строк на усунення недоліків позовної заяви на 10 днів з дня отримання ухвали.

Вказану ухвалу отримано позивачем 03.05.2024 засобами підсистеми "Електронний суд", тому строк на усунення недоліків закінчився 13.05.2024.

Станом на 13.05.2024 позивачем недоліки позовної заяви не усунуто, доказів сплати судового збору до суду не надано.

Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 169 КАС України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

Частиною п`ятою статті 169 КАС України, встановлено, що суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду не пізніше п`яти днів з дня її надходження або з дня закінчення строку на усунення недоліків.

Згідно ч. 8 ст. 169 КАС України, повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Таким чином, керуючись статтями 169, 293, 294, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні клопотання Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про продовження строку на усунення недоліків позовної заяви відмовити.

Позовну заяву - повернути позивачу.

Роз`яснити, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Ухвала набирає законної сили відповідно до ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та строки, встановлені ст. 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Н.Є. Калугіна