Решение № 119018468, 13.05.2024, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 травня 2024 рокуСправа №160/6047/24

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Озерянської С.І., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін в письмовому провадженні у місті Дніпрі адміністративну справу №160/6047/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

05.03.2024 року ОСОБА_1 звернулася до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій просить визнати дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області протиправними, щодо нарахування та виплатити ОСОБА_1 , пенсії в разі втрати годувальника, ОСОБА_2 , розрахованої в розмірі 30 % з грошового забезпечення 8 393, 11 грн; зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити перерахунок та виплату пенсії в разі втрати годувальника ОСОБА_1 , виходячи з грошового забезпечення ОСОБА_2 , зазначеного у довідці Державної установи «Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Дніпропетровській області» від 30.06.2021 року № 33/24/С-2062, у відповідності до рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11 квітня 2022 року у справі № 160/821/22, з 01 листопада 2023 року (першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії і дати призначення такого виду пенсії), виплатити різницю між фактично отриманою і належною до сплати сумою пенсії, починаючи з 01 листопада 2023 року та виплачувати щомісячну надбавку до пенсії в разі втрати годувальника в сумі 2000 гривень відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 № 713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб».

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та отримує пенсію по втраті годувальника померлого чоловіка ОСОБА_2 , яка була перерахована без урахування додаткових видів грошового забезпечення. В подальшому позивач звернулася із заявою про перерахунок пенсії із обов`язковим врахуванням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, однак, отримала лист з відмовою в перерахунку пенсії. Вважаючи такі дії відповідача протиправними, позивач звернулася до суду за захистом своїх прав з даною позовною заявою.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11.03.2024 року відкрито провадження в адміністративній справі та призначено її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні.

Цією ж ухвалою відповідачу було надано строк для подання письмового відзиву на позовну заяву - протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

19.03.2024 року Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області надало відзив на позовну заяву. Заперечуючи проти задоволення позовних вимог відповідачем зазначено, що позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та отримує пенсію у зв`язку з втратою годувальника за померлого годувальника призначену відповідно до Закону України №2262. На підставі постанови КМУ № 103 позивачу здійснено перерахунок пенсії. Оскільки сума збільшення пенсії позивача після проведеного перерахунку за рішенням суду перевищує щомісячну доплату, позивачу не було встановлено щомісячну доплату до пенсії передбачену пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України №713 від 14.07.2021 року "Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб".

Відповідно до пункту 10 Постанови № 168 розмір збільшення в результаті перерахунку пенсії, передбаченого пунктами 1-7 цієї постанови, не може перевищувати 1500,00 гривень. Враховуючи викладене, Головне управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області діяло на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України

27.03.2024 року позивачем подано відповідь на відзив Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якій підтримано позицію викладену в позовній заяві.

Дослідивши письмові докази наявні у матеріалах справи, суд встановив наступне.

ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та з 01.11.2023 року отримує пенсію по втраті годувальника ОСОБА_2 , призначену відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб" №2262-ХІІ.

ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 від 12.10.2023 року.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11.04.2022 року по справі № 160/821/22 позовну заяву задоволено частково; визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо відмови в проведенні перерахунку пенсії ОСОБА_2 з 01 грудня 2019 року на підставі довідки про розмір грошового забезпечення №33/24/С-2062 від 30.06.2021 року, виданої Державною установою «Територіальне медичне об`єднання МВС України по Дніпропетровській області», з урахуванням основних і додаткових видів грошового забезпечення; зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити перерахунок та провести виплату ОСОБА_2 з 01.12.2019 року пенсії на підставі довідки про розмір грошового забезпечення №33/24/С-2062 від 30.06.2021 року, виданої Державною установою «Територіальне медичне об`єднання МВС України по Дніпропетровській області», та з урахуванням раніше виплачених сум; у задоволенні решти позовної заяви відмовлено; стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області на користь ОСОБА_2 судові витрати по справі у розмірі 496,20 грн.

На виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11.04.2022 року по справі № 160/821/22 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області проведено перерахунок пенсії ОСОБА_2 з 01.12.2019 року на підставі оновленої довідки №33/24/С-2062 від 30.06.2021 року, в розмірі 70% від грошового забезпечення 21146,23 грн.

Згідно листа відповідача пенсія позивача обчислена з грошового забезпечення ОСОБА_2 станом на 01.01.2018 року, яке складається з наступних складових, а саме: посадового окладу 3250,00 грн.; окладу за спеціальне звання 2000,00 грн.; надбавки за стаж служби 45 % - 2362,50 грн., надбавки за службу в умовах режимних обмежень 10 % - 325,00 грн., премії 5,74 % - 455,61 грн., всього грошове забезпечення 8393,11 грн.

Відповідно довідки №33/24-/С-2062 від 30.06.2021 Державної установи «Територіальне медичне об`єднання МВС України по Дніпропетровській області», про розмір грошового забезпечення на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11.04.2022 року по справі № 160/821/22 пенсія ОСОБА_2 обчислювалась з грошового забезпечення станом на 05.03.20199 року, яке складалось з наступних складових, а саме: посадовий оклад - 3250,00 грн.; оклад за спеціальне звання 2000,00 грн.; надбавка за стаж служби в поліції 45 % - 2362,50 грн., надбавка за специфічні умови проходження служби в поліції 5650, 00 грн., надбавка за службу в умовах режимних обмежень 10% - 325,00 грн., премія 55,63 % - 7558, 73 грн., усього 21146, 23 грн.

Проте, вказаний розмір грошового забезпечення ОСОБА_2 при призначенні пенсії позивача Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області не врахований.

10.01.2024 року позивач звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області з заявою, в якій просила надати роз`яснення щодо розміру пенсії померлого чоловіка ОСОБА_2 на момент смерті, а також повідомити який розмір пенсії по втраті годувальника позивач отримує зараз.

Листом від 13.02.2024 року Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області було повідомлено позивача, що на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11.04.2022 року по справі № 160/821/22 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області проведено перерахунок пенсії ОСОБА_2 з 01.12.2019 року на підставі оновленої довідки №33/24/С-2062 від 30.06.2021 року, в розмірі 70% від грошового забезпечення 21146,23 грн. З 01.07.2022 року ОСОБА_2 отримував пенсію у розмірі 16874, 69 грн., який обчислено на виконання рішення суду з урахуванням вимог постанови КМУ № 118. Отже на день смерті ОСОБА_2 отримував пенсію у розмірі 18374,69 грн., який обчислено на виконання рішення суду з урахуванням вимог постанови КМУ № 168. Доплата на виконання рішення суду за період з 01.12.2019 року по 30.06.2022 року складає 257741, 78 грн. Також повідомлено, що з 01.11.2023 року позивача переведено на пенсію в разі втрати годувальника. Розмір пенсії в разі втрати годувальника було обчислено з грошового забезпечення ОСОБА_2 станом на 01.01.2018 року, яке складається з наступних складових, а саме: посадового окладу 3250,00 грн.; окладу за спеціальне звання 2000,00 грн.; надбавки за стаж служби 45 % - 2362,50 грн., надбавки за службу в умовах режимних обмежень 10 % - 325,00 грн., премії 5,74 % - 455,61 грн., всього грошове забезпечення 8393,11 грн. До основного розміру пенсії встановлено щомісячну доплату відповідно до постанови КМУ № 713 в сумі 2000,00 грн. Загальний розмір пенсійної виплати станом на 01.11.2023 року складає 4517,93 грн. Оскільки рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11.04.2022 року по справі № 160/821/22 не зобов`язано органи Пенсійного фонду України вчинити будь-яку дію щодо позивача, для проведення перерахунку пенсії за довідкою від 30.06.2021 року № 33/24-/С-2062 підстави відсутні.

Не погоджуючись з діями відповідача, позивач звернулася з даним позовом до суду.

Вирішуючи позовні вимоги по суті спору, суд враховує наступне.

Спеціальним законом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, є, зокрема Закон України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб".

Згідно з частиною 3 статті 1 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб", члени сімей військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, які загинули чи померли або пропали безвісти, мають право на пенсію в разі втрати годувальника.

Відповідно до статті 6 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб", сім`ї померлих пенсіонерів з числа військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, мають право на пенсію в разі втрати годувальника на загальних підставах із членами сімей військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом.

Статтею 7 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб" передбачено, що військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей, які одночасно мають право на різні державні пенсії, призначається одна пенсія за їх вибором. У разі якщо особа має право на отримання пенсії відповідно до цього Закону та Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», призначається одна пенсія за її вибором. При цьому різниця між розміром пенсії, на який особа має право відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», і розміром пенсії із солідарної системи відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», яка визначається в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, фінансується за рахунок коштів державного бюджету.

За змістом статті 29 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб", пенсії в разі втрати годувальника призначаються сім`ям пенсіонерів з числа цих військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом - якщо годувальник помер у період одержання пенсії або не пізніше 5 років після припинення її виплати.

Згідно з частинами 1, 2 статті 30 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб", право на пенсію в разі втрати годувальника мають непрацездатні члени сімей загиблих, померлих або таких, що пропали безвісти військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, які перебували на їх утриманні (стаття 31). Незалежно від перебування на утриманні годувальника пенсія призначається: непрацездатним дітям; непрацездатним батькам і дружині (чоловікові), якщо вони після смерті годувальника втратили джерело засобів до існування, а також непрацездатним батькам і дружині (чоловікові) військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, які загинули чи померли або пропали безвісти в період проходження служби або пізніше внаслідок поранення, контузії, каліцтва чи захворювання, що мали місце під час служби.

Відповідно до частини 3 статті 30 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб" непрацездатними членами сім`ї вважаються: б) батьки та дружина (чоловік), якщо вони досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», або є особами з інвалідністю; д) дружина (чоловік) або один з батьків чи дід, бабуся, брат або сестра, незалежно від віку і працездатності, якщо вона (він) зайнята доглядом за дітьми, братами, сестрами чи онуками померлого годувальника, які не досягли 8-річного віку, і не працює.

Статтею 31 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб" передбачено, що члени сім`ї померлого вважаються такими, що перебували на його утриманні, якщо вони були на його повному утриманні або одержували від нього допомогу, яка була для них постійним і основним джерелом засобів до існування. Члени сім`ї померлого, для яких його допомога була постійним і основним джерелом засобів до існування, але які самі одержували будь-яку пенсію, мають право перейти на нову пенсію.

Відповідно до пункту «б» статті 36 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб", пенсії в разі втрати годувальника призначаються в таких розмірах: б) сім`ям військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, які померли внаслідок каліцтва, одержаного в результаті нещасного випадку, не пов`язаного з виконанням обов`язків військової служби (службових обов`язків), або внаслідок захворювання, пов`язаного з проходженням служби, - 30 процентів заробітку годувальника на кожного непрацездатного члена сім`ї.

Відповідно до статті 37 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб", пенсії в разі втрати годувальника, які призначаються членам сімей військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, не можуть бути нижче двох визначених законом розмірів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Згідно статті 40 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб", пенсія в разі втрати годувальника встановлюється на весь період, протягом якого член сім`ї померлого вважається непрацездатним (стаття 30), а членам сім`ї, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», - довічно.

Зміна розміру пенсії, якщо у складі сім`ї, якій було призначено пенсію у разі втрати годувальника, станеться зміна, внаслідок якої окремі члени сім`ї або сім`я в цілому втратять право на пенсію, перерахунок пенсії або припинення її виплати провадиться з першого числа місяця, що йде за тим місяцем, у якому сталася зміна.

Відповідно до приписів статті 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (далі - Закон №2011-XII) визначено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

Згідно із частиною другою статті 9 Закону №2011-ХІІ до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону (частина третя статті 9 Закону №2011-ХІІ).

Так, статтею 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб" передбачено, що пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Норма статті 43 Закону міститься в розділі V "Обчислення пенсії", тобто в загальному розділі, та безпосередньо визначає складові грошового забезпечення для обчислення пенсій. При цьому під обчисленням слід розуміти процес отримання результату за допомогою дій над числами, кожне з яких є конкретним цифровим вираженням розміру складових грошового забезпечення.

Зазначений висновок міститься у постанові Верховного Суду від 12.11.2019 у справі №826/3858/18.

Суд зазначає, що питання перерахунку раніше призначених пенсій регламентовано статтею 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб", згідно із якою перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей у зв`язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку.

Якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону. При цьому перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців з дня подання додаткових документів і не раніше, ніж з дня введення в дію цього Закону.

Усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.

Статтею 45 Закону №2262-XII передбачено, що сім`ям пенсіонерів з числа військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом пенсії в разі втрати годувальника обчислюються з того ж грошового забезпечення (заробітку), з якого було обчислено пенсію годувальникові. Членам сімей пенсіонерів з числа військовослужбовців строкової служби, які мали право на перерахунок пенсії в порядку, передбаченому статтею 44 цього Закону, пенсії в разі втрати годувальника обчислюються із заробітку, з якого було проведено або мало бути проведено зазначений перерахунок пенсії.

Вказані норми Закону № 2262-ХІІ структурно розміщені в розділі V «Обчислення пенсії», тобто в загальному розділі, та безпосередньо визначають складові грошового забезпечення для обчислення пенсій. При цьому під обчисленням слід розуміти процес отримання результату за допомогою дій над числами, кожне з яких є конкретним цифровим вираженням розміру складових грошового забезпечення.

З огляду на положення наведених норм суд зазначає, що розмір пенсії у разі втрати годувальника обчислюється виходячи із грошового забезпечення (заробітку), з якого розраховується пенсія годувальникові.

Так, пенсію померлому годувальнику ОСОБА_2 обчислено з грошового забезпечення в сумі 21146,23 грн., яке зазначене у довідці Державної установи «Територіальне медичне об`єднання МВС України по Дніпропетровській області» від 30.06.2021 року за №33/24-/С-2062.

Суд зазначає, що право ОСОБА_2 на отримання пенсії, з урахуванням розміру посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням та відсоткової надбавки за вислугу років, а також додаткових видів грошового забезпечення, зазначених у довідці Державної установи «Територіальне медичне об`єднання МВС України по Дніпропетровській області» від 30.06.2021 року за №33/24-/С-2062 встановлено рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11.04.2022 року по справі № 160/821/22, яке набрало законної сили, та в силу вимог частини четвертої статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України не підлягає доказуванню.

Таким чином, розмір пенсії позивача в разі втрати годувальника має обраховуватись з грошового забезпечення годувальника ОСОБА_2 , з якого обчислена його пенсія, тобто 21146,23 грн., яке включає як основні, так і додаткові види грошового забезпечення, премію станом на 05.03.2019 року, тобто із грошового забезпечення, із якого проведений перерахунок пенсії її чоловіка з 01.12.2019 року.

Натомість Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснило розрахунок пенсії позивача у разі втрати годувальника на підставі довідки про розмір грошового забезпечення ОСОБА_2 за нормами, чинними на 01.01.2018 року, що становить 8393,11 грн. Тобто, відповідач, всупереч вимог частини першої статті 45 Закону №2262-XII, здійснив розрахунок пенсії позивача у разі втрати годувальника, без врахування довідки Державної установи «Територіальне медичне об`єднання МВС України по Дніпропетровській області» від 30.06.2021 року за №33/24-/С-2062.

Суд зазначає, що оскільки пенсія померлого годувальника з 01.12.2019 була перерахована на підставі довідки Державної установи «Територіальне медичне об`єднання МВС України по Дніпропетровській області» від 30.06.2021 року за №33/24-/С-2062, тому відповідно до частини першої статті 45 Закону № 2262-XII розмір пенсії позивача повинен обчислюватись з того ж грошового забезпечення (заробітку), з якого було обчислено пенсію ОСОБА_2 , тобто з 21146,23 грн.

Зважаючи на наведене, суд дійшов висновку, що при призначенні ОСОБА_1 з 01.11.2023 року пенсії у разі втрати годувальника відповідно до Закону №2262-XII, Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області протиправно здійснило її обчислення пенсії з грошового забезпечення станом на 01.01.2018 року, згідно довідки ГУ МВС в Дніпропетровській області від 30.03.2018 року №83/276543.

За наведених обставин, враховуючи протиправну відмову відповідача у здійсненні перерахунку пенсії позивача, належним способом відновлення порушеного права позивача буде визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо відмови ОСОБА_1 в проведенні перерахунку та виплати пенсії по втраті годувальника з 01.11.2023 року на підставі довідки №33/24-/С-2062 від 30.06.2021 року про розмір грошового забезпечення Державної установи «Територіальне медичне об`єднання МВС України по Дніпропетровській області» та зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити перерахунок та виплату призначеної позивачу пенсії на підставі довідки про розмір грошового забезпечення №33/24-/С-2062 від 30.06.2021 року Державної установи «Територіальне медичне об`єднання МВС України по Дніпропетровській області» з дня призначення позивачу пенсії по втраті годувальника з 01.11.2023 року, з урахуванням фактично виплаченої суми.

При цьому зобов`язання здійснити перерахунок та виплату пенсії з 01.11.2023 року з урахуванням фактично виплачених сум передбачає здійснення виплати різниці між нарахованою та фактично виплаченою з 01.11.2023 року до дня проведення перерахунку пенсією та не потребує додаткового зазначення.

Стосовно позовної вимоги про зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області провести перерахунок основного розміру пенсії з виплатою в повному обсязі щомісячної доплати до пенсії, згідно із постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 року № 713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб», суд зазначає наступне.

З 01 листопада 2023 року позивачу було встановлено щомісячну доплату до пенсії у сумі 2000 грн., передбачену пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України №713 від 14.07.2021 року "Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб".

Частиною 1 статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Отже, особа має право звернутись до адміністративного суду з позовом у разі, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю відповідача (суб`єкта владних повноважень) порушено її права, свободи чи інтереси у сфері публічно-правових відносин. При цьому, обставини дійсного (фактичного) порушення відповідачем прав, свобод чи інтересів має довести належними та допустимими доказами саме позивач. Задоволенню в адміністративному судочинстві підлягають лише ті вимоги, які відновлюють порушені права чи інтереси особи в сфері публічно-правових відносин.

Водночас з цим, суд зауважує, що матеріали справи не містять доказів існування у відповідача наміру допускати порушення закону у процедурі проведення майбутніх виплат за перерахованою пенсією.

За таких обставин, суд не знаходить підстав для задоволення позову в цій частині, адже вимоги заявлені на майбутнє, стосуються правовідносин, котрі ще не відбулись та відносно яких відсутні докази обрання владним суб`єктом наперед певного варіанту правової поведінки.

Приймаючи до уваги вище наведене, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову.

Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Положеннями частини 3 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Водночас суд зауважує, що на користь позивача підлягає відшкодуванню вся сума судового збору в розмірі 1211,20 грн., адже незважаючи на часткове задоволення позовних вимог, суд визнав порушення законних прав позивача внаслідок протиправних дій суб`єкта владних повноважень, і спір по суті вирішено на користь позивача.

Керуючись статтями 139, 241-250, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_2 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд. 26, ЄДРПОУ 21910427) про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо відмови ОСОБА_1 в проведенні перерахунку та виплати пенсії по втраті годувальника з 01.11.2023 року на підставі довідки №33/24-/С-2062 від 30.06.2021 року про розмір грошового забезпечення Державної установи «Територіальне медичне об`єднання МВС України по Дніпропетровській області» у розмірі 21146,23 грн.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області провести з 01.11.2023 року перерахунок та виплату пенсії по втраті годувальника ОСОБА_1 на підставі довідки №33/24-/С-2062 від 30.06.2021 року про розмір грошового забезпечення Державної установи «Територіальне медичне об`єднання МВС України по Дніпропетровській області» у розмірі 21146,23 грн., з урахуванням фактично виплачених сум.

В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору у розмірі 1211,20 грн.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені статтями 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя С.І. Озерянська