Решение № 118980497, 13.05.2024, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.05.2024м. ДніпроСправа № 904/6623/23Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Бондарєва Е.М. розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) учасників справу за позовом Служби зовнішньої розвідки України (04107, м. Київ, вул. Нагірна, буд. 24/1, ідентифікаційний код 33240845) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ісполін Плюс" (49000, Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Артільна, буд. 2, ідентифікаційний код 33667686) про стягнення 56 327,40 грн. пені, 6 917,40 грн. 7% штрафу, 24 705,00 грн. 25% штрафу за порушення строків поставки товару

СУТЬ СПОРУ:

За допомогою системи "Електронний суд" Служба зовнішньої розвідки України звернулась до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом №б/н від 21.12.2023 про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Ісполін Плюс" заборгованості на загальну суму 87 949,80 грн., з яких:

- 56 327,40 грн. пеня за період з 21.08.2023 по 16.10.2023;

- 6 917,40 грн. 7% штраф;

- 24 705,00 грн. 25% штраф.

Також позивач просить суд стягнути з відповідача 2 684,00 грн. витрат по сплаті судового збору.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору на закупівлю товарів №396/ВС від 21.06.2023 щодо своєчасної та повної поставки товару.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 26.12.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі №904/6623/23, справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) учасників за наявними в матеріалах справи документами.

До суду 29.01.2024 надійшов відзив відповідача яким останній просить суд поновити строк для подання відзиву на позов та прийняти відзив до розгляду, позов залишити без задоволення у повному обсязі та стягнути з позивача витрати на правову допомогу у сумі 6 000,00 грн.

Відповідач зазначає, що позивач з моменту укладення договору з відповідачем з 21.06.2023, не надавав замовлення на поставку товару та відповідно до умов п.п. 5.2 договору не уточнив та не узгодив з відповідачем місце поставки товару, бо відповідно до умов вказаного пункту договору, місце поставки не є конкретне визначене, а лише є зазначення інформації, що місце поставки 20 км зона м. Києва, відповідач задля уникнення для себе негативних наслідків щодо застосування відповідальності за порушення умов договору щодо не постачання товару на адресу позивача у відповідний строк, а саме до 18.08.2023 - листом від 02.08.2023 "Щодо постачання товару" прохав у позивача, відповідно до умов укладеного договору вказати точне місце поставки товару та час задля поставки товару, адже відповідач не мав з власної ініціативи поставляти відповідний товар та крім того, на не визначене місце поставки товару. Даний лист відповідача на адресу позивача, було направлено 02.08.2023 засобом електронного зв`язку, та також засобом поштового зв`язку від 09.08.2023 повторно, однак позивач жодним чином не відреагував на відповідний лист.

Таким чином, з огляду на ті обставини, що відповідачу не було відомо конкретне місце виконання зобов`язання з огляду на не повідомлення такої конкретизованої інформації позивачем, тому доводи позивача безпідставні, щодо правових підстав стягнення з відповідача на користь позивача штрафних санкцій за невиконання свого зобов`язання з приводу поставки товару, оскільки місце поставки, не було конкретизовано позивачем, а обов`язок з визначення конкретного місце поставки товару за умовами договору покладено саме на замовника, позивача.

Також відповідач зазначає, що позивачем не надані докази направлення та отримання листа про розірвання договору як цінного з описом вкладення відповідачем, що спростовує доводи позивача щодо направлення такого листа на адресу відповідача та застосування відносно відповідача штрафу у розмірі 25 % від ціни договору.

Враховуючи достатність часу, наданого учасникам справи для подання доказів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивної господарського процесу, закріплені у статті 129 Конституції України та статтях 13, 14, 74 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, висловлення своєї правової позиції у спорі та надання відповідних доказів.

Відповідно до ч.5 ст.252 Господарського процесуального кодексу України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.

При розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення (частина 8 статті 252 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши надані докази в їх сукупності, господарський суд,

ВСТАНОВИВ:

21 червня 2023 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Ісполін Плюс" (далі - постачальник, відповідач) та Службою зовнішньої розвідки України, під умовним найменуванням (з його використанням), що підтверджується довідкою Служби зовнішньої розвідки України від 07.10.2022 № 5/3/5677-ВС/Н, (далі - замовник, позивач) укладено договір №396/ВС на закупівлю товарів (далі - договір).

Пунктом 1.1 договору передбачено, що постачальник зобов`язується поставити воду питну негазовану "Царичанська" 1,5 л (далі - товар), згідно Додатку 1 "Специфікація", який додається до договору і є його невід`ємною частиною, а замовник зобов`язується прийняти товар та оплатити його на умовах, визначених договором.

Найменування предмета закупівлі відповідно до ДК 021:2015 коди CPV 41110000-3 "Питна вода". Найменування (асортимент), кількість та ціна, товару обумовлюються у Додатку 1 "Специфікація" (п.1.2 договору).

Відповідно до п.3.3 договору ціна договору складає: 98 820,00 грн., в т.ч. ПДВ20% - 16 470,00 грн., за КЕКВ 2210.

Розрахунок здійснюється замовником лише за фактично отриманий товар на підставі пред`явлених постачальником видаткових накладних (п.4.1 договору).

Замовник здійснює оплату за договором шляхом перерахування коштів за фактично отриманий товар на розрахунковий рахунок постачальника не пізніше 10 (десяти) календарних днів з моменту фактичного отримання товару та підписання сторонами видаткових накладних (п.4.2 договору).

Згідно з п.5.1 договору постачання товару здійснюється до 18.08.2023.

Місце поставки товару: 20 км. зона м. Києва, визначене замовником та в обов`язковому порядку попередньо уточнене постачальником з замовником (п.5.2 договору).

Відповідно до п.5.3 договору товар доставляється та заноситься постачальником у зазначені замовником приміщення (до другого поверху включно, вверх або вниз) у визначений замовником час. Для доставки товару постачальник (не пізніше ніж за 3 доби) має передати замовнику дані щодо автомобіля та осіб, залучених до постачання товару, яким необхідно буде надати доступ на об`єкт замовника.

Пунктом 5.6 договору встановлено, що датою поставки товару є дата отримання замовником товару від постачальника згідно з видатковою накладною, підписаної сторонами.

Відповідно до п.6.2.4 договору замовник має право у разі невиконання (неналежного виконання) зобов`язань постачальником, в односторонньому порядку розірвати договір шляхом письмового повідомлення постачальника засобами поштового зв`язку (цінним листом з описом вкладення).

Пунктом 7.2 договору визначено, що за порушення строку поставки товару замовнику, постачальник сплачує замовнику пеню у розмірі 1% (один відсоток) від ціни договору за кожний день прострочення, а за прострочення понад 30 (тридцять) днів постачальник додатково сплачує замовнику штраф у розмірі 7% (семи відсотків) вказаної ціни договору.

Згідно із пунктом 7.6 договору у разі одностороннього розірвання договору з підстав невиконання (неналежного виконання) постачальником взятих на себе зобов`язань за договором, останній зобов`язується сплатити на користь замовника штраф у розмірі 25% (двадцяти п`яти) відсотків від ціни договору протягом 5 (п`яти) робочих днів з дати розірвання договору.

Договір набирає чинності з моменту підписання і діє щодо бюджетних зобов`язань до 31.12.2023, а стосовно інших зобов`язань, взятих сторонами за договором - до повного їх виконання (п.10.1 договору).

Відповідно до п.11.5 договору зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, окрім розірвання в односторонньому порядку відповідно до п.6.2.4 договору.

Сторони домовилися, що у разі одностороннього розірвання договору з причин невиконання (неналежного виконання) зобов`язань постачальником, відповідно до п.6.2.4 договору, договір вважається розірваним з дати направлення замовником відповідного повідомлення про його розірвання іншій стороні (п.11.6 договору).

У зв`язку з тим, що поставка товару не була здійсненна постачальником, замовник, на підставі права передбаченого пунктом 6.2.4 договору, повідомив листом №18/2/1348ВС/Б від 16.10.2023 постачальника про розірвання договору №396/ВС від 21.06.2023, що підтверджується реєстром на кореспонденцію №18/466-ВС/Б від 16.10.2023, який направлений 17.10.2023 та отриманий постачальником 23.10.2023 відповідно до трекінгу поштового відправлення (номер накладної 0410718952534) з сайту Укрпошти.

Позивач 30.10.2023 надіслав відповідачу претензію №5/3/1115-ВС/Б1, що підтверджується описом вкладення та списком згрупованих відправлень, у якій зазначав, що у зв`язку з непоставкою товару договір розірвано в односторонньому порядку та вимагав сплатити штрафні санкції на загальну суму 87 949,80 грн., з яких:

- 56 327,40 грн. пеня у розмірі 1% від ціни договору за кожен день прострочення 57 днів за період з 21.08.2023 по 16.10.2023;

- 6 917,40 грн. 7% штраф від ціни договору за прострочення понад 30 днів поставки товару;

- 24 705,00 грн. 25% штраф у разі одностороннього розірвання договору з підстав невиконання (неналежного виконання) постачальником взятих на себе зобов`язань за договором.

Претензія отримана відповідачем 06.11.2023 відповідно до трекінгу поштового відправлення (номер накладної 0505122033320) з сайту Укрпошти. Відповіді на претензію матеріали справи не містять.

Позивач зазначає, що відповідачем штрафні санкції за не поставку товару не сплачені, що і стало причиною виникнення спору.

Предметом доказування у дані справі є встановлення обставин укладення сторонами договору на закупівлю товарів, строк дії договору, умови поставки товару, умови оплати товару, наявність прострочення щодо поставки товару.

Відносини, що склалися між сторонами за своєю правовою природою регулюються загальними положеннями про договір поставки.

Відповідно до ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Суб`єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином, відповідно до закону, інших правових актів, договору (ч.1 ст.193 Господарського кодексу України).

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України).

Якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (ст.530 Цивільного кодексу України).

Статтею 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов`язання є його не виконання або виконання з порушенням умов, які визначені змістом зобов`язання.

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: відшкодування збитків та сплата неустойки.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтею 599 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно зі ст. 216-217, 230-231 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання, шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

З матеріалів справи вбачається і не заперечується сторонами, що відповідач, всупереч умов договору, не поставив позивачеві обумовлений товар на загальну суму 98 820,00 грн. у строк до 18.08.2023.

Щодо посилання відповідача на те, що замовником не уточнене місце поставки не заслуговує на увагу оскільки відповідно до умов договору (п.5.2 договору) обов`язок попереднього уточнення у замовника місця поставки покладено на постачальника, проте матеріали справи не містять доказів отримання позивачем листа відповідача вих.№02/08/23-1 від 02.08.2023 щодо постачання товару. Відповідачем не надано допустимих доказів наявності прострочення позивача. Інших допустимих доказів дій, вчинених відповідачем на погодження місця поставки і ухилення позивача від його повідомлення, відповідач не надав.

Також не заслуговують на увагу заперечення відповідача щодо неотримання останнім листа позивача про розірвання договору №396/ВС від 21.06.2023 оскільки матеріли справа містять докази отримання 23.10.2023 відповідачем листа про розірвання договору.

На підставі п.7.2 договору за порушення строку поставки товару позивачем нараховані 56 327,40 грн. пені у розмірі 1% від ціни договору за кожен день прострочення 57 днів за період з 21.08.2023 по 16.10.2023 та 6 917,40 грн. 7% штрафу від ціни договору за прострочення понад 30 днів поставки товару.

Як зазначено вище, матеріалами справи підтверджено та не заперечується сторонами, що відповідач товар позивачеві не поставив, тому до правовідносин сторін не може застосовуватись відповідальність за порушення строків поставки. Отже, позивач невірно застосовує пункт 7.2 договору до правовідносин сторін.

Враховуючи викладене, суд не вбачає підстав для задоволення позову в частині стягнення пені у сумі 56 327,40 грн. та 7% штрафу у сумі 6 917,40 грн. за порушення строку поставки.

Крім того, на підставі п.7.6 договору за невиконання постачальником взятих на себе зобов`язань позивачем нараховані 24 705,00 грн. 25% штрафу.

Про розірвання договору на підставі права передбаченого пунктом 6.2.4 договору, позивач повідомив відповідача листом №18/2/1348ВС/Б від 16.10.2023 про розірвання договору №396/ВС від 21.06.2023, що підтверджується реєстром на кореспонденцію №18/466-ВС/Б від 16.10.2023, який направлений 17.10.2023 та отриманий постачальником 23.10.2023 відповідно до трекінгу поштового відправлення (номер накладної 0410718952534) з сайту Укрпошти.

За таких обставин, виходячи з не поставки товару відповідачем та заяви позивача про розірвання договору, суд вважає обґрунтованою вимогу про сплату 25 % штрафу у сумі 24 705,00 грн.

Відповідно до частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (статті 76-79 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

З урахуванням викладеного, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню, до стягнення належить 25% штраф у розмірі 24 705,00 грн., решта позовних вимог не підлягають задоволенню.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначаються Законом України "Про судовий збір".

Відповідно до статті 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно зі статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2023 рік", з урахуванням норм частини 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір", прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для працездатних осіб становить 2 684,00 грн.

Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру справляється судовий збір у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2 684,00грн) і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

При поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору (частина 3 статті 4 Закону України "Про судовий збір").

Ціна позову становить 87 949,80 грн., отже, сума судового збору за подання даного позову через систему "Електронний суд" складала 2 147,20 грн. (2 684,00х08).

Разом з тим, при зверненні до господарського суду позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2 684,00 грн., що підтверджується платіжною інструкцією №6880 від 06.12.2023.

Зарахування судового збору до спеціального фонду державного бюджету України підтверджено випискою.

Відповідно до частини 1 статті 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі, зокрема: зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Цією статтею унормовано підстави повернення судового збору, зокрема зазначено, що сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду.

Таким чином, підлягає поверненню з державного бюджету сума 536,80 грн. (2 684,00 грн. 2 147,20 грн.), як надмірно сплачена позивачем при зверненні з позовом до суду.

Оскільки на час ухвалення рішення у справі клопотання особи, яка сплатила судовий збір, не подано, господарський суд при ухваленні рішення не вирішує питання про повернення судового збору з Державного бюджету.

Згідно зі статтею 129 Господарського процесуального кодексу України, з огляду на те, що позовні вимоги задоволено судом частково, судовий збір покладається на відповідача у сумі 603,15 грн.

Керуючись ст. ст. 73, 74, 76-79, 91, 123, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Служби зовнішньої розвідки України до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ісполін Плюс" про стягнення 56 327,40 грн. пені, 6 917,40 грн. 7% штрафу, 24 705,00 грн. 25% штрафу за порушення строків поставки товару задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Ісполін Плюс" (49000, Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Артільна, буд. 2, ідентифікаційний код 33667686) на користь Служби зовнішньої розвідки України (04107, м. Київ, вул. Нагірна, буд. 24/1, ідентифікаційний код 33240845) 24 705,00 грн. 25% штрафу за порушення строків поставки товару та витрати по сплату судового збору у сумі 603,15 грн.

В решті позовних вимог відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня підписання рішення, шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Е.М. Бондарєв