Решение № 118972256, 10.04.2024, Святошинський районний суд міста Києва

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ун. № 759/3204/24

пр. № 2/759/2276/24

10 квітня 2024 року м. Київ

Святошинський районний суд м. Києва

у складі: головуючого судді Ул`яновської О.В.,

секретаря судового засідання Кривонос Ю.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовними вимогами ОСОБА_1 до Київської міської ради, треті особи: Дванадцята Київська державна нотаріальна контора, ОСОБА_2 про встановлення родинних відносин,

ВСТАНОВИВ:

І. Позиція сторін у справі

у лютому 2024 р. позивач звернулася до суду із зазначеною позовною заявою, просить суд встановити факт родинних відносин, а саме: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , була рідною бабою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_3 , яка була рідною бабою ОСОБА_1 , після її смерті відкрилася спадщина. ОСОБА_2 - дочка ОСОБА_19 відмовилася від прийняття спадщини на користь своєї доньки - ОСОБА_1 , яка у свою чергу прийняла спадщину. Інших спадкоємців немає. Постановою державного нотаріуса Дванадцятої Київської державної нотаріальної контори від 10.07.2020 №3955/02-31 позивачеві було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом, яке належало померлій, у зв?язку з відсутністю доказу родинних стосунків між ОСОБА_2 , матір?ю позивача, та ОСОБА_17 . 14.02.2023 листом Дванадцятої Київської державної нотаріальної контори №672/02-14 було повідомлено, що з поданих документів втрачено зв?язок при зміні прізвища бабусі зі ОСОБА_7 на ОСОБА_8 (після розірвання шлюбу), що унеможливлює встановлення факту родинних стосунків між ОСОБА_1 та ОСОБА_20 . У зв`язку з чим, встановлення відповідного факту потрібне для отримання свідоцтва про право на спадщину.

ІІ. Процесуальні дії і рішення суду

відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.02.2024, визначено головуючого - суддю Ул`яновську О.В. (а.с. 22-23).

Ухвалою судді від 16.02.2024 позовну заяву залишено без руху та надано строк на усунення недоліків (а.с. 25-26).

Ухвалою судді від 14.03.2024 у справі відкрито провадження та призначено розгляд в порядку загального позовного провадження у судовому засіданні (а.с. 50-51).

Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 10.04.2024 підготовче провадження закрито, справу призначено до судового розгляду (а.с. 60).

Позивач у судове засідання не з`явилася, про час та місце розгляду справи повідомлялася належним чином, причини неявки суду не повідомила.

Представник відповідача у судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином. Відзив на позовну заяву до суду не направили, жодних заяв з процесуальних питань від сторони відповідача до суду не надходили.

Треті особи у судове засідання не з`явилися, про час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином, причини неявки суду не повідомили.

Суд, всебічно з`ясувавши обставини, на які позивач посилається як на підставу своїх вимог, підтверджених доказами, які були досліджені у судовому засіданні, вважає встановленими такі факти та відповідні їм правовідносини.

Згідно ч. 1 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Відповідно до положень ч. 8 ст. 178 ЦПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ч. 3 ст. 12, ч.ч. 1, 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Європейський суд справ людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (Серявін та інші проти України, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10.02.2010).

Відповідно до ч. 1-5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо даних про права та взаємовідносини сторін, суд вважає за можливе вирішити справу на підставі наявних у ній матеріалів та ухвалити заочне рішення, що відповідає ст. 280 ЦПК України.

ІІІ. Фактичні обставини справи

судом встановлено, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 (а.с. 46).

Згідно Витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію шлюбу щодо підтвердження дошлюбного прізвища №00038130960 від 13.01.2023 ОСОБА_10 після укладення шлюбу 10.03.1957 року, змінила прізвище з « ОСОБА_8 » на « ОСОБА_7 » (а.с. 44-45).

Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 ОСОБА_11 є матір`ю ОСОБА_12 (а.с. 47).

Як вбачається з свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_3 ОСОБА_12 після укладення шлюбу 11.09.1982 року, змінила прізвище з « ОСОБА_7 » на « ОСОБА_13 » (а.с. 48).

Згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_4 ОСОБА_2 є матір`ю ОСОБА_1 (а.с. 49).

Відповідно до Витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію шлюбу №00038170957 від 18.01.2023 ОСОБА_10 після укладення шлюбу 10.08.1968 року, змінила прізвище з « ОСОБА_8 » на « ОСОБА_14 » (а.с. 42-43).

10.07.2020 постановою про відмову у вчиненні нотаріальної дії №3955/02-31 державного нотаріуса Мельник М.П. Дванадцятої Київської державної нотаріальної контори було відмовлено ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на спадкове майно, яке належало її рідній бабусі - ОСОБА_18 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , у зв?язку з відсутністю доказу родинних стосунків між ОСОБА_2 та ОСОБА_17 (а.с. 36).

ІV. Позиція суду та оцінка аргументів учасників розгляду

відповідно п. 6 ч. 1, ч. 2 ст. 256 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з ім`ям, по батькові, прізвищем, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті. У судовому порядку можуть бути встановлені факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Пунктом 7 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» від 31.03.1995 № 5, передбачено, що суд вправі розглядати справи про встановлення родинних відносин, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки, наприклад, якщо підтвердження такого факту необхідне заявникові для одержання в органах, що вчиняють нотаріальні дії, свідоцтва про право на спадщину. Якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд із заявою про встановлення цих фактів, яка, у разі відсутності спору, розглядається за правилами окремого провадження. Зокрема, у такому порядку суди повинні розглядати заяви про встановлення родинних відносин із спадкодавцем, проживання з ним однією сім`єю та ін. (п. 2 постанова пленуму Верховного суду України «Про судову практику у справах про спадкування» 30.05.2008 року N 7).

Справи про спадкування розглядаються судами за правилами позовного провадження, якщо особа звертається до суду з вимогою про встановлення фактів, що мають юридичне значення, які можуть вплинути на спадкові права й обов`язки інших осіб та (або) за наявності інших спадкоємців і спору між ними.

Згідно зі ст. 68 Закону України «Про нотаріат» та відповідно до п. п. 4.14 гл. 10 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України 22.02.2012 № 296/5 (надалі - Порядок) при видачі свідоцтва про право на спадщину нотаріус обов`язково перевіряє: факт смерті спадкодавця, час і місце відкриття спадщини, наявність підстав для закликання до спадкоємства, якщо має місце спадкування за законом, прийняття спадкоємцем спадщини у встановлений законом спосіб, склад спадкового майна, на яке видається свідоцтво про право на спадщину. На підтвердження цих обставин від спадкоємців витребовуються документи, які підтверджують вказані факти.

Відповідно до п.п. 4.2 гл. 10 розділу ІІ Порядку доказом родинних та інших відносин спадкоємців зі спадкодавцем є: свідоцтва органів реєстрації актів цивільного стану, повний витяг з реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису, копії актових записів, копії рішень суду, що набрали законної сили, про встановлення факту родинних та інших відносин.

У ст. 1216 ЦК України визначено, що спадкуванням є перехід прав і обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права і обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті, за виключенням тих прав і обов`язків, що зазначені у статті 1219 ЦК України (статті 1218, 1231 ЦК України ).

Відповідно до ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно з ч. 2 ст. 1220 ЦК України часом відкриття спадщини є день смерті особи, або день, з якого вона оголошується померлою.

Згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Факт родинних відносин між ОСОБА_1 та її рідною бабою ОСОБА_16 знайшов своє підтвердження та був доведений дослідженими доказами наявними у справі.

Суд, оцінюючи належність, допустимість, достовірність та достатність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню.

V. Розподіл судових витрат

вирішуючи питання про розподіл судових витрат у цій справі, суд відповідно до ст. 141 ЦПК України вважає за необхідне судові витрати залишити за сторонами.

На підставі викладеного, керуючись вимогами ст.ст. 319, 321, 328, 392, 1216-1218, 1220, 1223, 1261-1265, 1268, 1270, 1276 ЦК України; ст.ст. 12, 76, 81, 89, 141, 259, 263-265, 268, 280-284, 354, 355 ЦПК України,-

УХВАЛИВ:

позовні вимоги ОСОБА_1 до Київської міської ради, треті особи: Дванадцята Київська державна нотаріальна контора, ОСОБА_2 про встановлення родинних відносин задовольнити.

Встановити факт родинних відносин, а саме, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , є рідною бабою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_5 .

Судові витрати залишити за сторонами.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги через Святошинський районний суд м. Києва до апеляційного суду у межах територіальної юрисдикції яких перебуває місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч. 2 ст. 358 цього Кодексу.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Позивач має право оскаржити заочне рішення до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя: О.В. Ул`яновська

Повний текст рішення суду складено 22.04.2024