Решение № 118972202, 01.05.2024, Подільський районний суд міста Києва

Справа № 758/1160/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 травня 2024 року м. Київ

Подільський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді - Якимець О. І.,

за участю секретаря судового засідання Карпишиної К. С.,

учасники справи не з`явились,

розглянувши за правилами загального позовного провадження у відкритому судовому засідання в м. Києві справу за позовом ОСОБА_1 до Київської міської ради про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини,

в с т а н о в и в:

позивач звернувся до суду із позовом до відповідача у якому просить визначити додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини за законом після смерті спадкодавця ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

В обґрунтування позову покликається на те, що померла є його бабусею. Після її смерті відкрилась спадщина, до складу якої входить 1/6 житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , про що зазначено в спадковій справі 317/2023, 1/3 будинку належить позивачу та його братові ОСОБА_3 , в рівних частинах кожному. Зазначає що відповідно до ст. 1261 ЦК України вони є єдиними спадкоємцями померлої. ОСОБА_3 , відмовився від своєї частини спадщини, про що написав заяву про відмову у державного нотаріуса. Позивач звернувся до нотаріуса з заявою про прийняття спадщини, на що було надано відповідь що такий пропустив строк для подачі заяви та було видано постанову по відмову. Позивач зазначає, що не звернувся у встановлений законом шестимісячний строк із заявою, по причині юридичної необізнаності. Вважає таку причину пропуску строку для прийняття спадщини поважною, а тому просить заяву задовольнити.

Ухвалою суду від 15 березня 2024 року відповідача Подільську районну в місті Києві державну адміністрацію за клопотанням позивача було замінено на Київську міську раду.

Київською міської радою подано до суду відзив, який містить заперечення на позов. Наводить норми законодавства щодо порядку подання заяви про прийняття спадщини за законодавством України. Просить ухвалити рішення відповідно до закону.

05 лютого 2024 року ухвалою судді прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження.

05 квітня 2024 року ухвалою суду закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті за правилами загального позовного провадження.

Позивачем ОСОБА_1 подано до суду заяву про розгляд справи у його відсутності. Позовні вимоги підтримує та просить такі задовольнити.

Представником відповідача у відзиві на позов заявлено перед судом клопотання про розгляду справи у його відсутності.

У судове засідання учасники справи не з`явились, хоча повідомлялись про дату, час та місце цього засідання. Подано позивачем ОСОБА_1 та представником відповідача заяви про розгляд справи у їх відсутності, а тому враховуючи такі заяви, наявність відзиву, суд вважає за можливе провести розгляд справи у відсутності осіб, що не з`явились.

Згідно з ч.2 ст. 247 Цивільного процесуального кодексу України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснювалось.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши обставини справи та оцінивши докази в їх сукупності, суд прийшов наступного.

Суд установив, ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_2 , місце смерті Україна, місто Київ, що підтверджено копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , виданого Облонським відділом державної реєстрації акті цивільного стану у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції.

Після смерті ОСОБА_2 заведено спадкову справу 317/2023. Позивач є онуком померлої ОСОБА_2 , у зв`язку із чим звернувся до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини за законом на спадкове майно.

15 травня 2023 року державним нотаріусом Ковалевською Н.В. Одинадцятої київської державної нотаріальної контори було видано постанову про відмову у вчинені нотаріальної дії у зв`язку із наступним:

-пропущенням строку для прийняття спадщини;

-відсутністю оформлення належним чином заяв (неможливості встановити особу, яка звернулась з такою заявою);

-відсутністю оригіналів документів на спадкове майно;

-відсутністю передбаченої законодавством необхідної інформації та відомостей, що буде підставою для видачі свідоцтв про право на спадщину;

-відсутністю сплати за отримання передбачених Витягів з Спадкового реєстру за заведення спадкової справи, державного мита, адміністративного збору та додаткових послуг правового та технічного характеру, встановлених чинним законодавством при оформленні спадщини.

Відповідно до статей 1216, 1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Спадкування здійснюється за заповітом або за законом (стаття 1217 ЦК України).

Згідно з частинами першою, другою статті 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.

Відповідно до частини першої статті 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (частина перша статті 1270 ЦК України).

Згідно з частиною першою статті 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

Якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 ЦК України, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу за місцем відкриття спадщини. У разі відсутності такої згоди, за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини (стаття 1272 ЦК України).

Якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її (частина перша статті 1272 ЦК України).

Частиною третьою статті 1272 ЦК України передбачено, що за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Згідно роз`яснень, наданих у п.24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008р. № 7 «Про судову практику у справах про спадкування», особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до ч.3ст.1272 ЦК України. Вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку суд досліджує поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Оцінка поважності причин пропуску строку звернення із заявою про прийняття спадщини повинна, у першу чергу, стосуватися періоду від моменту відкриття спадщини й до спливу шестимісячного строку, встановленого законом для її прийняття. Саме протягом цього періоду мають існувати об`єктивні та істотні перешкоди для прийняття спадщини. Інші періоди досліджуються, якщо ці перешкоди почали існувати протягом шестимісячного строку та тривали до моменту звернення до нотаріуса або до суду.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 02.11.2020 у справі №127/12911/18.

Поважними причинами пропуску строку визнаються, зокрема тривала хвороба спадкоємців; велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; складні умови праці, які, зокрема, пов`язані з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними; перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України; необізнаність спадкоємців про наявність заповіту тощо.

Такого висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 17.03.2021 по справі №638/17145/17 .

Судом не можуть бути визнані поважними такі причини пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини як юридична необізнаність позивача щодо строку та порядку прийняття спадщини, необізнаність особи про наявність спадкового майна, похилий вік, непрацездатність, встановлення судом факту, що має юридичне значення для прийняття спадщини (наприклад, встановлення факту проживання однією сім`єю), невизначеність між спадкоємцями хто буде приймати спадщину, відсутність коштів для проїзду до місця відкриття спадщини, несприятливі погодні умови. Якщо у спадкоємця перешкод для подання заяви не було, а він не скористався правом на прийняття спадщини, то правові підстави для визначення додаткового строку для прийняття спадщини відсутні.

Так, в позовній заяві причинами пропуску строку для прийняття спадщини позивачем зазначено про юридичну необізнаність чинного законодавства.

Крім того, позивач не надав належних, допустимих доказів наявності у нього саме об`єктивних, незалежних від нього обставин, які б перешкоджали йому своєчасно звернутись до нотаріуса встановлений законом строк для прийняття спадщини та, відповідно, наявності поважності причин пропуску ним останнього при вищевикладених встановлених судом фактичних обставинах цієї справи, а тому у суду у цій справі відсутні правові підстави за рішенням суду визначати йому будь-який додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини.

З огляду на наведені вище норми права, встановлені фактичні обставини справи, що мають суттєве значення для її вирішення, оцінюючи належність, допустимість кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд вважає, що в задоволенні позову ОСОБА_1 про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, необхідно відмовити.

У відповідності до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судові витрати понесені позивачем ОСОБА_1 необхідно покласти на останнього

Керуючись ст. ст. 10, 11, 12, 13, 76-81, 265, 273, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд

у х в а л и в:

у позові ОСОБА_1 до Київської міської ради про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини - відмовити.

Судові витрати покласти на позивача.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення. Строк апеляційного оскарження може бути поновлено у відповідності до ч.2 ст.354 Цивільного процесуального кодексу України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або про прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.

Учасники справи:

позивач ОСОБА_1 , місце проживання - АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ;

відповідач Київська міська рада, місцезнаходження - місто Київ, вулиця Хрещатик, будинок № 36, код ЄДРПОУ 00022527.

Суддя О. І. Якимець