Решение № 118964455, 10.05.2024, Шаргородський районний суд Вінницької області

Справа № 152/341/24

2/152/192/24

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

10 травня 2024 року м. Шаргород

Шаргородський районний суд Вінницької області у складі:

головуючого судді - Роздорожної А.Г.

за участі секретаря судового засідання - Сербіної М.В.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження по суті цивільну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Веллфін»

до ОСОБА_1

вимоги позивача: про стягнення заборгованості за договором про споживчий кредит, -

учасники справи не викликалися,

негайно після закінчення судового розгляду, перебуваючи в нарадчій кімнаті, ухвалив рішення про наступне:

І. Стислий виклад позиції позивача та відповідача.

1. Представник позивача в позовній заяві просив стягнути з відповідача на користь ТОВ «Веллфін» 15000 грн боргу за договором про споживчий кредит № 1481260 від 9 березня 2021 року, а також судові витрати.

2. Позов обґрунтовано тим, що відповідач свої зобов`язання щодо повернення позики не виконує, а тому позивач змушений звернутися до суду за захистом своїх прав. На підтвердження позовних вимог представник позивача надала копію договору про споживчий кредит, копію розрахунку заборгованості, копію інформаційної довідки, копію заявки.

3. 15 квітня 2024 року від представника відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому він вказує, що представник позивача не надав суду належних та допустимих доказів на підтвердження вказаних обставин. Матеріалам справи не підтверджено укладення між ТОВ «ВЕЛЛФІН» та ОСОБА_1 кредитного договору, погодження ними умов кредитування та надання відповідачу кредиту. Позивач не надав суду докази про отримання ОСОБА_1 листа на адресу електронної пошти та смс-повідомлення, про здійснення входу останньої на сайт товариства за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету, а тому в матеріалах справи відсутні докази укладання кредитного договору в електронному вигляді. Наданий кредитний договір № 1481260 від 9 березня 2021 року не містить інформації про підписання договору ТОВ «ВЕЛЛФІН» з використанням засобу електронного цифрового підпису. Також, на підтвердження укладення кредитного договору № 1481260 від 9 березня 2021 року позивач не надав докази, що зазначений в договорі одноразовий ідентифікатор «zj6115» був направлений ТОВ «ВЕЛЛФІН» на номер мобільного телефону чи електронну пошту ОСОБА_1 .. В матеріалах справи відсутні докази, з яких можна було б встановити, що відповідач пройшла ідентифікацію в інформаційно-телекомунікаційній системі ТОВ «ВЕЛЛФІН» при вході в особистий кабінет на сайті, в порядку передбаченому Закону України «Про електронну комерцію», через номер телефону, який би вона сама зазначила. Заперечуючи проти позову, відповідачка не визнає факт заповнення формуляру заяви або іншої форми про прийняття пропозиції в електронній формі, отримання одноразового ідентифікатора, а також вчинення інших дій, які можна розцінювати як прийняття пропозиції укласти електронний договір. Позивачем додано до позову роздруківку Правил надання грошових коштів у позику у формі споживчого кредиту ТОВ «ВЕЛЛФІН». Проте, роздруківка із сайту ТОВ «ВЕЛЛФІН» належним доказом бути не може, оскільки цей доказ повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони позикодавця, який може вносити і вносить відповідні зміни у зазначені Правила. Правила надання грошових коштів у позику у формі споживчого кредиту ТОВ «ВЕЛЛФІН», які наявні у матеріалах справи не містять підпису відповідача, а тому їх не можна розцінювати, як частину кредитного договору. Сторона відповідача вважає, що тягар доведення обґрунтованості вимог пред`явленого позову процесуальним законом, за загальним правилом, покладається на позивача. У наданому кредитному договорі вказано, що ТОВ «ВЕЛЛФІН» надає клієнту кредит у розмірі 5000 грн. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи (частина перша статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин). Відповідно до частини другої статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити, якщо інше не передбачено окремими законодавчими актами України: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. До документів первинної звітності можна віднести, до прикладу, платіжні доручення, меморіальні ордери, тощо. Відповідно до пункту 62 Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, затвердженого Постановою Правління Національного банку України № 75 від 04 липня 2008 року, виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту. Аналіз зазначених норм дає підстави дійти висновку, що виписки банківської установи за картковими рахунками (по кредитному договору) можуть бути належними доказами щодо заборгованості по тілу кредиту за кредитним договором. Таким чином, представник відповідачки вважає, що належним доказом щодо заборгованості відповідача за тілом кредиту, може бути і виписка по картковому рахунку, яка повинна досліджуватися в сукупності з іншими доказами. У даному випадку, позивачем не надано належних доказів на підтвердження перерахування відповідачу коштів по кредитному договору розрахункового документа (платіжного доручення, меморіального ордер\ тощо) або виписки з банківського рахунку, які б відповідали вимогам статті Закону України «Про бухгалтерський облік та Фінансову звітність в Україні. На підтвердження надання кредиту ТОВ «ВЕЛЛФІН» надало копію інформаційної довідки ТОВ «ПЛАТЕЖІ ОНЛАЙН» № 739/02 від 26 лютого 2024 року про те, що 26 лютого 2024 року через платіжний сервіс «Platon» було проведено успішну транзакцію на суму 5000 грн на картку НОМЕР_1 із зазначенням в графі Опис «Credit issuance». Проте, з вказаного документа неможливо встановити ні власника рахунку/картки, ні даних по здійсненій операції. Така інформаційна довідка не є розрахунковим документом, та не підтверджує переказ коштів, операції по банківському рахунку, оскільки такий документ не містять відмітки про час його прийняття та виконання банком, не містять повного номера картки, з чого можна було б встановити факт перерахування коштів на картковий рахунок саме відповідача. Крім того, з наданої інформаційної довідки слідує, що грошові кошти булі перераховані через невстановленого посередника. У наданому позивачем кредитному договорі відсутні будь-які відомості про те, що кредитні кошти будуть перераховуватися іншою особою, яка не виступає стороною за кредитним договором. У наданій інформаційній довідці не міститься відомостей про те, що кошти перераховуються на підставі відповідного договору, що не дає можливості застосувати до даних правовідносин умови кредитного договору, а також інформаційна довідка не підтверджує факту виникнення між сторонами правовідносин кредитування та отримання відповідачем кредитних коштів, а лише підтверджує проведення платежу в системі про інформаційну взаємодію та приймання платежів між Товариством. Щодо наданого позивачем розрахунку заборгованості за кредитним договором, що є предметом дослідження у даній справі, сторона відповідача зазначає, що такі самі по собі не є безспірним доказом наявності заборгованості, оскільки такі документи складаються одноособово стороною позивача, та не є первинними документами, які б підтверджували умови кредитування та суму заборгованості за кредитом, оскільки зміст зазначених доказів повністю залежить від волевиявлення кредитора або його правонаступника. Відсутність в матеріалах справи первинних документів не тільки позбавляє суд можливості перевірити факт отримання позичальником коштів у кредит, але і перевірити розмір спірної заборгованості, порядок її нарахування, а також підстав та порядку нарахування відсотків за користування кредитом. Сторона відповідача вважає, що ТОВ «ВЕЛЛФІН» у встановленому законом порядку, не довело факту укладення кредитного договору в електронному вигляді, перерахування кредитних коштів за договором, а тому підстави для стягнення на користь позивача заборгованості за тілом кредиту та відсотками відсутні. Представник відповідачки просив відмовити у задоволенні позову та стягнути з позивача на користь відповідачки судові витрати по оплаті послуг Адвокатського бюро «Калінін і Партнери» за надання професійної правничої (правової) допомоги в розмірі 5000 грн (а.с.63-68).

4. На підтвердження відзиву представник відповідачки надав копії постанов Київського апеляційного суду та докази по витратах на правничу допомогу.

5. Відповіді на відзив від представника позивача до суду не надходило.

ІІ. Заяви (клопотання) учасників справи.

6. В прохальній частині позовної заяви представник позивача просив справу розглянути за його відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі (а.с.54 на звороті).

7. Разом з відзивом на позовну заяву, представник відповідачки подав до суду заяву, в якій просив розглянути справу без участі сторони відповідача, відмовити в задоволенні позову та вирішити питання щодо розподілу судових витрат (а.с.85).

ІІІ. Інші процесуальні дії у справі.

8. Ухвалою суду від 8 березня 2024 року позовну заяву залишено без руху, надано представнику позивача строк п`ять днів з дня отримання копії ухвали для усунення недоліків позовної заяви (а.с.43).

9. Ухвалою суду від 25 березня 2024 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Цією ж ухвалою прийнято рішення про розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, за наявними у справі матеріалами, згідно з положеннями статті 279 ЦПК України. Вказаною ухвалою суду відповідачеві запропоновано надати в строк до 22 квітня 2024 року відзив на позовну заяву, а також встановлено позивачу та відповідачу строк до 6 травня 2024 року для подання відповіді на відзив та заперечень (а.с.61).

10. Копія позовної заяви з додатками були надіслані відповідачці за адресою, що вказана в позові. За наданою суду інформацією Мурафської сільської ради Жмеринського району Вінницької області від 25 березня 2024 року, відповідачка значиться зареєстрованою за адресою, що вказана в позові (а.с.60). Відповідно до поштового повідомлення відповідачка особисто отримала надіслані їй судом документи 12 квітня 2024 року (а.с.91).

11. 15 квітня 2024 року від представника відповідачки до суду надійшов відзив на позовну (а.с.63-68). З додатків доданих до відзиву вбачається, що відзив 13 квітня 2024 року було надіслано позивачу (а.с.89).

12. Таким чином, судом вжиті належні заходи для повідомлення сторін про розгляд справи та реалізації ними права судового захисту своїх прав та інтересів.

13. За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній матеріалами, оскільки при підготовці справи до розгляду дотримано вимоги ЦПК України щодо належного повідомлення сторін про розгляд справи.

14. Перешкод для здійснення розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження та вирішення справи і ухвалення судового рішення за наявними матеріалами судом не встановлено.

15. Відповідно до вимог частини другої статті 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу суд не здійснює.

ІV. Фактичні обставини встановлені Судом.

16. Згідно з копією договору про споживчий кредит № 1481260 від 9 березня 2021 року, Товариство з обмеженою відповідальністю «Веллфін» (Позикодавець) та ОСОБА_1 (Позичальник), уклали договір про те, що позикодавець надає позичальникові на умовах, що передбачені Договором, грошові кошти в позику в сумі 5000 грн на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути позику та сплатити проценти за користування позикою. Позика надається Позичальнику виключно за допомогою Веб-сайту Позикодавця (https://credtup.com.ua), за умови ідентифікації позичальника та використання електронного цифрового підпису одноразовим ідентифікатором. Строк позики за цим Договором складає 23 дні, позика має бути повернута згідно графіку розрахунків (додаток до Договору) до 1 квітня 2021 року. Цей договір є укладеним з моменту перерахування суми позики на банківський рахунок, вказаний позичальником та діє до повного виконання позичальником своїх зобов`язань за Договором (а.с.16-21).

17. Відповідно до копії розрахунку заборгованості за Договором позики №1481260 від 9 березня 2021 року, загальна сума заборгованості відповідачки складає 15000 грн, з них: 5000 - тіло кредиту, 10000 грн - залишок відсотків (а.с.22-33).

18. Згідно з копією інформаційної довідки №739/02 від 26 лютого 2024 року, ТОВ «Платежі Онлайн» як технологічний оператор платіжних послуг повідомляє, що на сайті Торговця через платіжних сервіс «Platon» була проведена успішна транзакція 9 березня 2021 року на суму 5000 грн, платіжна картка № НОМЕР_1 PRIVAT BANK (а.с.34).

19. З копії анкети, наданої позивачем видно, що з метою отримання кредитних коштів вказано анкетні відомості відповідачки (а.с.35-40).

V. Оцінка Суду.

20. Відповідно до статті 509 ЦК України між сторонами виникло зобов`язання - правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші, тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання цього обов`язку.

21. Відповідно до статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

22. Згідно з частиною першою статті 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

23. Відповідно до статей 526, 527, 530 ЦК України зобов`язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.

24. Згідно зі статтями 610, 629 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням вимог, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Договір є обов`язковим для виконання сторонами.

25. Відповідно до частини першої статті 638 ЦК України, договір вважається укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

26. Відповідно до статті 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

27. Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

28. Відповідно до пункту 5 частини першої статті 3 Закону України «Про електрону комерцію», електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

29. Згідно з статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

30. Відповідно до абзацу другого частини другої статті 639 ЦК України, договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.

31. Судом встановлено, що відповідачка погодилася на умови кредитного договору шляхом підписання його своїм електронним підписом.

32. В постанові Верховного Суду від 16 вересня 2020 року у справі №200/564/18, вказано, що доказами які підтверджують наявність заборгованості та підтверджують її розмір є первинні документи, оформлені відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Згідно з вказаними положеннями Закону, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі. Виписка по рахунку може бути належним доказом наведених у позові обставин, яка досліджується судом у сукупності з іншими доказами.

33. Представником позивача на підтвердження позовних вимог до позову додано лише розрахунок заборгованості за договором позики №1481260 від 9 березня 2021 року (а.с.22-33), виконаний станом на 26 лютого 2024 року, без виписки про рух коштів по рахунку, а також без документа, який підтверджує отримання відповідачем суми грошових коштів у користування, тобто доказів про зарахування цієї суми на рахунок відповідача. На думку суду, сам по собі наданий розрахунок заборгованості, який виконувався працівником позивача, не може слугувати доказом виникнення та існування між первісним кредитором та відповідачем кредитних відносин.

34. Крім цього, представником позивача надано інформаційну довідку, з якої видно, що 9 березня 2021 року на банківську картку «PRIVAT BANK» з певним номером було зараховано 5000 грн через платіжний сервіс «Platon» (а.с.34). Тобто документа, який підтверджує отримання саме відповідачем суми грошових коштів у користування від позивача, доказів про зарахування цієї суми на рахунок відповідача, суду надано не було. На думку суду, наданий представником позивача розрахунок заборгованості та інформаційна довідка від 26 лютого 2024 року про зарахування 5000 грн не зрозуміло на чий рахунок, не можуть слугувати доказом виникнення та існування між позивачем та відповідачем кредитних відносин.

35. Відповідно до частини третьої статті 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

36. Згідно з частинами першою, другою та третьою статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

37. Відповідно до статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

38. Згідно з частиною другою статті 83 ЦПК України позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви.

39. Відповідно до статті 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

40. Давши мотивовану оцінку кожному аргументу, наведеному представником позивача в позовній заяві, дослідивши обставини справи, перевіривши їх доказами, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, виходячи з принципів розумності, виваженості та справедливості, суд дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню. Представником позивача не доведено розмір фактично взятих відповідачем кредитних коштів за умовами договору про споживчий кредит №1481260 від 9 березня 2021 року, а також не доведено розмір відсотків, які він просить стягнути з відповідача за період користування кредитними коштами.

VI. Розподіл судових витрат.

41. Відповідно до статті 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних із розглядом справи. До витрат, пов`язаних із розглядом справи, належать також витрати на професійну правничу допомогу.

42.Частиною першою статті 15 ЦПК України встановлено, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою.

43. Згідно з частинами першою - шостою статті 137 ЦПК України встановлено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

44. Відповідно до частини восьмої статті 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

45. Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16 визначила докази, які є необхідними для компенсації витрат на правничу допомогу: «…На підтвердження цих обставин (складу та розміру витрат) суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат, є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування витрат».

46. Згідно з пунктом 4 частини першої статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

47. Відповідно до статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

48. На підтвердження понесених витрат на професійну правову допомогу представник відповідачки надав суду копію договору №б/н/24 про надання професійної правничої (правової) допомоги від 3 квітня 2024 року, копію додатку №1 до Договору про надання про надання професійної правничої (правової) допомоги від 3 квітня 2024 року, копію акта виконаних робіт (наданих послуг) від 13 квітня 2024 року на суму 5000 грн, копію платіжної інструкції №@2PL492112 від 5 квітня 2024 року на суму 5000 грн.

49. Оцінюючи надані представником відповідачки - адвокатом Калініним С.К. документи, які підтверджують понесені відповідачкою витрати на правничу допомогу, суд не вважає, що такі витрати є співмірними зі складністю цієї справи. Участь адвоката відповідачки була підтверджена належним документом - довіреністю на справу (а.с.69). По справі було підготовлені відзив на позовну заяву (а.с.63-68). Зловживань процесуальними права з боку відповідачки та її представника в ході розгляду справи не зафіксовано. Понесені відповідачкою витрати є адекватними затраченому її адвокатом часу та наданим послугам.

З цих підстав,

Керуючись статтями 15, 133, 141, 259, 263, 264, 265 ЦПК України, на підставі статей 509, 525, 526, 527, 530, 610, 626, 628, 629, 638, 1048, 1050, 1054, 1077 ЦК України, статей 12, 13, 76, 77, 78, 79, 80, 81, 89 ЦПК України, Суд, -

у х в а л и в :

1. В задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Веллфін» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про споживчий кредит відмовити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Веллфін» на користь ОСОБА_1 судові витрати на професійну правничу допомогу в сумі 5000 (п`ять тисяч) грн.

На рішення може бути подана апеляція до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (частини перша та друга статті 273 ЦПК України).

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду (пункт 1 частини другої статті 354 ЦПК України).

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин(частина третя статті 354 ЦПК України).

Повне рішення складено 10 травня 2024 року.

Ім`я (найменування) сторін:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Веллфін», 03061, м. Київ, вул. Героїв Севастополя, 48, р/р НОМЕР_2 у АТ «СЕНС-БАНК», код ЄДРПОУ 39952398.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянка України, ідентифікаційний номер НОМЕР_3 , зареєстрована по АДРЕСА_1 .

Представник відповідачки: адвокат Калінін Сергій Костянтинович, місцезнаходження вул. Холодногірська, 45, м. Суми, свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю серії ПТ №2212 від 26 червня 2018 року, видане Радою адвокатів Полтавської області, діє на підставі довіреності від 2 квітня 2024 року.

Головуючий суддя Андрея РОЗДОРОЖНА