Постановление суда № 118946073, 03.05.2024, Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 191/4928/23

Провадження № 2/191/1441/23

У Х В А Л А

іменем України

03 травня 2024 року м. Синельникове

Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Костеленко Я.Ю. за участю секретаря Омельченко К.В.

розглянувши у підготовчому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Родовід Банк», Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія», ОСОБА_2 про визнання відсутнім права вимоги за договором поруки,-

В С Т А Н О В И В:

В провадженні Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Родовід Банк», Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія», ОСОБА_2 про визнання відсутнім права вимоги за договором поруки.

Представник позивача ОСОБА_1 -адвокат МиргородськийВ.А. надав клопотання про застосування до ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія» заходів процесуального примусу у вигляді штрафу у розмірі 3-х розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб за невиконання ухвали суду від 07.02.2024 про надання оригіналу договору поруки, укладеного між ПАТ «Родовід Банк» та ОСОБА_1 .

Сторони у судове засідання не з`явились.

Суд, розглянувши подане представником позивача клопотання про застосування заходів процесуального примусу, дійшов наступного висновку.

У справах позовного провадження учасниками справи є сторони, треті особи (ч. 1 ст. 42 ЦПК України).

Права та обов`язки учасників справи визначені ч. 1, 2 ст. 43 ЦПК України. Зокрема, учасники справи мають право: 1) ознайомлюватися з матеріалами справи, робити з них витяги, копії, одержувати копії судових рішень; 2) подавати докази; брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом; брати участь у дослідженні доказів; ставити питання іншим учасникам справи, а також свідкам, експертам, спеціалістам; 3) подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб; 4) ознайомлюватися з протоколом судового засідання, записом фіксування судового засідання технічними засобами, робити з них копії, подавати письмові зауваження з приводу їх неправильності чи неповноти; 5) оскаржувати судові рішення у визначених законом випадках; 6) користуватися іншими визначеними законом процесуальними правами. Учасники справи зобов`язані: 1) виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; 2) сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; 3) з`являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов`язковою; 4) подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; 5) надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні; 6) виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; 7) виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.

Згідно з ч.3 ст.43 ЦПК України, у випадку невиконання учасником справи його обов`язків суд застосовує до такого учасника справи заходи процесуального примусу, передбачені цим Кодексом.

Відповідно до ч.1 ст.44 ЦПК України на учасників судового процесу та їх представників покладено обов`язок добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Цивільне процесуальне законодавство України містить невичерпний перелік дій, які суд може визнати зловживанням процесуальними правами.

Європейський суд з прав людини наголошував, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов`язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (п. 35 рішення від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії»).

Згідно з ч. 4 ст. 44 ЦПК України суд зобов`язаний вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами. У випадку зловживання процесуальними правами учасником судового процесу суд застосовує до нього заходи, визначені цим Кодексом.

Заходами процесуального примусу є процесуальні дії, що вчиняються судом у визначених цим Кодексом випадках з метою спонукання відповідних осіб до виконання встановлених у суді правил, добросовісного виконання процесуальних обов`язків, припинення зловживання правами та запобігання створенню протиправних перешкод у здійсненні судочинства. Заходи процесуального примусу застосовуються судом шляхом постановлення ухвали (ст. 143 ЦПК України).

Види заходів процесуального примусу визначені ч.1 ст.144 ЦПК України, а саме попередження, видалення із залу судового засідання, тимчасове вилучення доказів для дослідження судом, привід, штраф.

Відповідно до ч. 1 ст. 148 ЦПК України суд може постановити ухвалу про стягнення в дохід державного бюджету з відповідної особи штрафу у сумі від 0,3 до трьох розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у випадках: 1) невиконання процесуальних обов`язків, зокрема ухилення від вчинення дій, покладених судом на учасника судового процесу; 2) зловживання процесуальними правами, вчинення дій або допущення бездіяльності з метою перешкоджання судочинству; 3) неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, або неподання таких доказів без поважних причин; 4) невиконання ухвали про забезпечення позову або доказів, ненадання копії відзиву на позов, апеляційну чи касаційну скаргу, відповіді на відзив, заперечення іншому учаснику справи у встановлений судом строк; 5) порушення заборон, встановлених частиною дев`ятою статті 203 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік, станом на 01.01.2024, розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить 3028 грн.

Крім того, відповідно до ч.2 ст.144 ЦПК України застосування до особи заходів процесуального примусу не звільняє її від виконання обов`язків, встановлених цим Кодексом.

Судом встановлено, що ухвалою суду від 26.02.2024 витребувано у Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» та Архіву Національного банку України оригінал договору поруки б/н від 30.11.2007, укладеного між Публічним акціонерним товариством «Родовід Банк» та ОСОБА_3 .

На виконання ухвали суду, до початку судового засідання, яке було призначене 08.04.2024, представником ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія» Завадською О.В. надано пояснення, що на даний час у ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія» обліковується понад мільйон кредитних справ, у зв`язку з чим компанія користується послугами відповідних організацій для зберігання документації. Для пошуку кредитної справи необхідний значний проміжок часу для уточнення її місцезнаходження та направлення запитів для отримання документів.

У наступне судове засідання, яке призначене 03.05.2024, представник ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія» Завадська О.В. надала заяву про розгляд справи без її участі, не виконавши ухвалу суду від 26.02.2024 та не надавши доказів неможливості такого виконання.

Підставою для стягнення в дохід державного бюджету штрафу в порядку процесуального примусу є факт недобросовісного виконання процесуальних обов`язків учасником судового процесу ОСОБА_4 , зокрема ухилення, тобто уникнення, ігнорування вчинення дій, покладених судом, зокрема надання оригіналу договору поруки б/н від 30.11.2007, що є зловживанням процесуальними правами, та має певну мету перешкоджання судочинству, а також затягування розгляду справи.

Приймаючи до уваги неналежне виконання представником відповідача ОСОБА_4 процесуальних обов`язків, суд вважає необхідним застосувати до неї захід процесуального примусу у виді штрафу в розмірі одного прожиткового мінімуму для працездатних осіб, задовольнивши клопотання представника позивача частково.

Частиною 5 статті 148 Кодексу визначено, що ухвала про стягнення штрафу є виконавчим документом та має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом. Стягувачем за таким виконавчим документом є Державна судова адміністрація України.

Керуючись ст. 43, 44, 143, 144, 148 ЦПК України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Клопотання представника позивача ОСОБА_5 про застосування заходів процесуального примусу задовольнити частково.

Застосувати до представника відповідача ОСОБА_4 , РНОКПП - НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 , захід процесуального примусу у виді штрафу в розмірі 1 (одного) прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який стягнути на користь держави в особі Державної судової адміністрації України (01601, м. Київ, вул. Липська, 18/5, код ЄДРПОУ 26255795) за наступними реквізитами:

Отримувач коштів ГУК у Дн-кiй обл/м.Син/ 22030101

Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37988155

Банк отримувача Казначейство України (ЕАП)

Код банку отримувача (МФО)899998

Рахунок отримувача UA368999980313131206000004587

Код класифікації доходів бюджету 22030101

Ухвала про застосування заходів процесуального примусу у виді штрафу є виконавчим документом на підставі ч. 5 ст. 148 ЦПК України.

Ухвала дійсна для пред`явлення до виконання протягом 3 (трьох) місяців з дня набрання нею законної сили.

Роз`яснити, що особа, на яку накладено штраф, має право подати клопотання про скасування ухвали про накладення на неї заходів процесуального примусу.

Суд може скасувати постановлену ним ухвалу про стягнення штрафу, якщо особа, стосовно якої її постановлено, виправила допущене порушення та (або) надала докази поважності причин невиконання відповідних вимог суду чи своїх процесуальних обов`язків.

Застосування до особи заходів процесуального примусу не звільняє її від виконання обов`язків, встановлених ЦПК України (ч. 2 ст. 144 ЦПК України).

Ухвала про застосування заходів процесуального примусу у виді штрафу є виконавчим документом (на підставі ч. 3 ст. 146 ЦПК України) та підлягає негайному виконанню.

Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня оголошення ухвали. Оскарження ухвали не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя Я. Ю. Костеленко