Постановление суда № 118943959, 10.05.2024, Соснівський районний суд м. Черкас

ЄУ № 712/5821/24

Провадження № 2-а/712/87/24

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

10 травня 2024 року м. Черкаси

Соснівський районний суд м. Черкаси у складі судді Стеценко О.С., розглянувши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Соснівського районного суду м. Черкаси з адміністративним позовом до відповідача, у якому просить скасувати постанову № 381/М/2024 від 25.04.2023 і закрити провадження у справі, стягнути з відповідача судовий збір.

Дослідивши матеріали позовної заяви, суд приходить до висновку, що вона підлягає залишенню без руху з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, зокрема, чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).

Відповідно до ч. 1 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Згідно з ч. 2 ст. 286 КАС України позовну заяву щодо оскарження рішень суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови), а щодо рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови).

Оскаржувана постанова винесена 25.04.2024, позивач дізнався про існування цієї постанови в день її винесення, тобто 25.04.2024, про що свідчить підпис позивача у оскаржуваній постанові.

Таким чином останнім днем оскарження постанови було 06.05.2024.

Однак позивач звернувся з позовом 07.05.2024 згідно штампу, що міститься на поштовому конверті, тобто з пропуском строку звернення до адміністративного суду.

Частиною 6 статті 161 КАС України визначено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Клопотання про поновлення пропущеного строку на звернення до суду позивачем не заявлено.

Доказів існування об`єктивних причин, які перешкодили йому своєчасно звернутись до суду з цими позовними вимогами, позивач не надав.

Відповідно до частини 1 статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Таким чином, враховуючи положення ч. 1 ст. 123 КАС України та з огляду на обставини того, що звернення позивача до суду з даним позовом відбулося після спливу встановленого ст. 286 КАС України строку для звернення до суду без клопотання про поновлення пропущеного строку на звернення до суду, суд приходить до висновку про наявність підстав для залишення позову без руху.

Отже позивачу необхідно звернутися з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду та одночасно надати докази поважності пропуску строку звернення з позовною заявою.

Крім того, згідно п. 2 ч. 5 ст. 160 КАС України у позовній заяві зазначаються повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв`язку, адреса електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.

Позивач зазначив два коди ЄДРПОУ відповідача 00927307 та 08356179.

Як вбачається з протоколу та постанови № 381/М/2024 ІНФОРМАЦІЯ_2 має код ЄДРПОУ НОМЕР_1 , однак, згідно відповіді з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань № 583499 від 09.05.2024 за вказаним кодом не зареєстровано юридичну особу.

За кодом ЄДРПОУ 08356179, згідно відповіді з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань № 583362 від 09.05.2024, зареєстрована інша юридична особа, а саме Центральна військово-лікарська комісія Збройних сил України.

Відповідно до ч. 4 ст. 46 КАС України відповідачем в адміністративній справі є суб`єкт владних повноважень, якщо інше не встановлено цим Кодексом.

Отже позивачу слід уточнити відповідача у справі.

При цьому позивачу слід врахувати правовий висновок Верховного Суду у постанові від 17.09.2020 у справі № 742/2298/17, згідно якого при розгляді справ про адміністративні правопорушення посадові особи відповідного орану діють не як самостійний суб`єкт владних повноважень, а від імені органу; відповідачем у таких справах, які розглядаються судом в порядку, визначеному КАС України, є саме орган державної влади - суб`єкт владних повноважень.

Залучення відповідачем структурного підрозділу юридичної особи КАС не передбачено.

Таким чином позивачу слід привести позовну заяву відповідно до вимог ст. 46 КАС України.

Суд акцентує увагу заявника на тому, що право на доступ до правосуддя не є абсолютним, на цьому наголошує і Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях «Голдер проти Великої Британії» від 21.02.1975, «Де Жуффр де ля Прадель проти Франції» від 16.12.1992. Відтак, в кожному випадку заявник при зверненні до суду із заявою повинен дотримуватися норм процесуального законодавства.

Дотримання вимог процесуального законодавства України при пред`явленні заяви до суду є імперативним правилом, в тому числі і для суду.

Враховуючи зазначене, залишення позовної заяви без руху жодним чином не перешкоджає позивачу у доступі до правосуддя після усунення недоліків позовної заяви.

Згідно частини 1 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Враховуючи наведене вище, суд вважає за необхідне позовну заяву залишити без руху, надавши позивачу строк для усунення вищезазначених недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали.

Керуючись ст. ст.121, 122, 123, 160, 161, 169, 171, 286 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення залишити без руху, про що сповістити позивача, надавши йому строк для усунення зазначених недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня отримання копії ухвали.

Усуваючи недоліки позовної заяви, позивачу необхідно надати до суду заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду із зазначенням поважних причин його пропуску та визначити належного відповідача.

Роз`яснити позивачу, що якщо недоліки позовної заяви не будуть усунені у строк, встановлений судом, позовна заява вважається неподаною і повертається позивачу.

Копію ухвали надіслати позивачу.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя: О.С. Стеценко