Решение № 118943750, 07.05.2024, Городищенський районний суд Черкаської області

справа № 691/325/24

провадження № 2/691/268/24

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 травня 2024 рокуГородищенський районний суд Черкаської області

В складі :

головуючого судді Савенко О.М.

з участю секретаря судових засідань Шмунь Н.В.

учасники справи:

позивач ОСОБА_1

представник позивача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Городище Черкаської області цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Вільшанської селищної ради Городищенського району Черкаської області про визнання права власності на спадкове майно,-

встановив :

ОСОБА_1 звернувся в суд з позовною заявою до Вільшанської селищної ради Городищенського району Черкаської області про визнання права власності на спадкове майно.

Обґрунтовуючи позовну заяву позивач посилається на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. В`язівок Городищенського району Черкаської області померла ОСОБА_3 , що підтверджується Витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію смерті від 26 липня 2023 року, № 00040698813, актовий запис №63. Після смерті ОСОБА_3 , відкрилась спадщина, яка складається із земельної ділянки площею 2,27 га, кадастровий номер 7120382500:02:001:0585, цільове призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої на території В`язівської сільської ради, та яка належала їй на підставі Державного акту на право приватної власності на землю Серії ІІІ-ЧР №042083. ОСОБА_3 була йому тіткою, а саме рідною сестрою його матері. Мати, ОСОБА_4 , померла ІНФОРМАЦІЯ_2 в с.Вербівка Городищенського району Черкаської області, свідоцтво про смерть видане виконавчим комітетом Вербівської сільської ради Городищенського району Черкаської області від 01 грудня 1998 року №094415. За життя ОСОБА_3 заповіту не складала. Для того, щоб оформити свої спадкові права на майно, звернувся до державного нотаріуса Шполянської державної нотаріальної контори із заявою щодо видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 .. Проте, нотаріус оглянувши подані документи, відмовив у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом у зв`язку відсутністю правовстановлюючого документу на земельну ділянку померлої, та факту родинних стосунків між ним та ОСОБА_3 .. Оригінал Державного Акту на право приватної власності на землю Серії ІІІ-ЧР №042083, був втрачений. Головним управлінням Держгеокадастру у Черкаській області, на адвокатський запит №56/23 від 30 жовтня 2023 року, надано копію Державного Акта на право приватної власності на землю Серії ІІІ-ЧР №042083. Зазначені обставини позбавили його можливості реалізувати свої спадкові права, а тому прийняв рішення звернутися в суд за захистом своїх прав.

Ухвалою Городищенського районного суду Черкаської області від 22 березня 2024 року у цивільній справі відкрито загальне позовне провадження та призначено підготовче засідання з викликом сторін до суду, з наданням відповідачу часу для подачі відзиву та пред`явлення зустрічного позову (а.с.20).

В підготовчому засіданні 08 квітня 2024 року постановлено ухвалу суду про закриття підготовчого провадження, призначення цивільної справи до судового розгляду та виклик свідків (а.с.35-36).

У судовому засіданні 07 травня 2024 року позивач ОСОБА_1 і представник позивача ОСОБА_2 , позовні вимоги підтримали та просили позов задоволити. Позивач пояснив суду, що ОСОБА_3 є його рідною тіткою, так як доводилася його матері ОСОБА_4 рідною сестрою. У ОСОБА_3 був чоловік, який давно помер, дітей від шлюбу не було. Рідна тітка все життя працювала свинаркою у колгоспі на товарній фермі та в зв`язку з цим отримала земельний пай згідно до Державного Акту на право приватної власності на землю Серії ІІІ-ЧР №042083. Крім нього, інших спадкоємців після смерті ОСОБА_3 у родині не має, тому прийняв рішення вступити в управління її спадковим майном, так як здійснював догляд, зробив захоронення. Факт родинних відносин з ОСОБА_3 є у селі загальновідомим і в тому числі його можуть підтвердити свідки ОСОБА_5 , ОСОБА_6 .. Представник позивача ОСОБА_2 уточнив, що ним подано позовну заяву з додатками в електронній формі з використанням підсистеми «Електонний суд», шляхом заповнення форм процесуальних документів відповідно до Положення про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему, якою не передбачено назву позовної заяви про встановлення факту, що має юридичне значення та визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування за законом, а лише визнання права власності на спадкове майно. З врахуванням наведеного, просив за заявленими вимогами у позовній заяві встановити факт, що має юридичне значення та визнати право власності на земельну ділянку в порядку спадкування за законом після ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Представник відповідача Вільшанської селищної ради Звенигородського району Черкаської області, повідомлений належним чином, не з`явився, надав клопотання від 29 квітня 2024 року за вхідним №ЕС-1003/24-Вх про слухання цивільної справи без участі представника, проти позовних вимог не заперечив, при прийнятті рішення покладається на розсуд суду (а.с.37).

Неявка представника відповідача не перешкоджає судовому розгляду, так як він повідомлений вчасно та належним чином. За таких обставин, суд, вважає, що у справі достатньо доказів для об`єктивного розгляду і слухає справу у його відсутність.

Суд, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, заслухавши позивача, представника позивача, враховуючи належне повідомлення представника відповідача, вивчивши клопотання про слухання без його участі, свідчення свідків ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , які посвідчили, що є сусідами та знайомими позивача і знають, що спадкодавець ОСОБА_3 є рідною тіткою ОСОБА_1 , остільки були жителями одного села і в дитинстві їх батьки працювали в одному колгоспі, дослідивши докази у справі, приходить до висновку, що позов обґрунтований і підлягає до задоволення з наступних підстав.

Частиною 1 ст.16 ЦК України, передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно до п.1 ч.2 ст.16 ЦК України, способом захисту цивільних прав та інтересів може бути, окрім іншого, визнання права.

Відповідно до ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань. За положеннями ст. 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.

Згідно ст. 315 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення факту. У судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Частиною 1 ст. 315 ЦПК України визначено, які факти, що мають юридичне значення, можуть бути встановлені судом, серед переліку яких зазначено факт родинних відносин між фізичними особами.

Відповідно до п.1 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах встановлення фактів, що мають юридичне значення» (далі постанови Пленуму) із змінами та доповненнями від 25.05.1998, в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.

Пунктом 7 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 15 (зі змінами) від 25.05.1998 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», роз`яснено, що суд вправі розглядати справи про встановлення родинних відносин, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки. Суд не вправі відмовляти в розгляді заяви про встановлення факту родинних відносин з мотивів, що заявник може вирішити це питання шляхом встановлення неправильності запису в актах громадянського стану.

Відповідно до пп.2 п.2 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 року «Про судову практику у справах про спадкування» якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд із заявою про встановлення цих фактів, яка, у разі відсутності спору, розглядається за правилами окремого провадження. Зокрема, у такому порядку суди повинні розглядати заяви про встановлення родинних відносин із спадкодавцем, проживання з ним однією сім`єю, постійного проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини тощо.

Статтею 17 Закону України від 23 лютого 2006 року N3477-IV "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та практику Європейського Суду з прав людини, як джерело права.

Відповідно до ст.6 Європейської Конвенції з прав людини визнається право людини на доступ до правосуддя, а за ст.13, зазначеної Конвенції, на ефективний спосіб захисту прав, і це означає, що особа має право пред`явити в суді таку вимогу на захист цивільного права, яка відповідає змісту порушеного права та характеру правопорушення.

У рішенні від 30 листопада 2004 року у справі "Онер`їлдіз проти Туреччини" (справа відкрита за заявою № 48939/99 та розглянута Великою палатою) Європейський суд визнав, що поняття "майно" охоплює не лише річ, яка реально існує (матеріальна складова), але також стосується засобів праводомагання (юридична складова), включаючи право вимоги, відповідно до якого особа може стверджувати, що вона має принаймні "законне сподівання" стосовно ефективного здійснення права власності.

Статтею 41 Конституції України передбачено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Право приватної власності є непорушним.

Згідно положень ст.ст. 1268, 1269,1270 ЦК України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Не допускається прийняття спадщини з умовою чи із застереженням. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Статтею 1261 ЦК України передбачено, що у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Відповідно до п.23 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про судову практику у справах про спадкування» від 30 грудня 2008 року за № 7 передбачено, що у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Статтею 328 ЦК України передбачено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Згідно ст. 392 ЦК України, власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Стаття 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» перелічує підстави для державної реєстрації прав, так, зокрема, Державна реєстрація права власності та інших речових прав проводиться на підставі: свідоцтва про право на спадщину; рішення суду, що набрало законної сили, щодо права власності та інших речових прав на нерухоме майно та ін.

Відповідно до положень ст. 49 Закону України «Про нотаріат» від 02.09.1993 № 3425-XII нотаріус або посадова особа, яка вчиняє нотаріальні дії, відмовляє у вчиненні нотаріальної дії, якщо не подано відомості (інформацію) та документи, необхідні для вчинення нотаріальної дії.

Пунктом 4.15 Глави 10 Розділу 2 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої Наказом Мін`юст України «Про затвердження Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України» від 22.02.2012 № 296/5 встановлено, що видача свідоцтва про право на спадщину на майно, яке підлягає реєстрації, проводиться нотаріусом після подання правовстановлюючих документів щодо належності цього майна спадкодавцеві та перевірки відсутності заборони або арешту цього майна.

Відповідно до ст.ст. 1216-1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом. До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкоємцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення, до спадкоємців житлового будинку, інших будівель та споруд переходить право власності або право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені ст. 1225 ЦК України.

Відповідно до ст. 78 Земельного Кодексу України, право власності на землю - це право володіти, користуватися і розпоряджатися земельними ділянками.

Право власності на землю набувається та реалізується на підставі Конституції України, Земельного Кодексу, а також інших законів, що видаються відповідно до них.

Відповідно до ст. 125 Земельного Кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

У разі втрати, пошкодження Державного акту про право приватної власності на земельну частку (пай), за роз`ясненням п.3.5 листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №24-753/0/4-13 від 16.05.2013 «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування», аналогічного порядку видачі нового Державного акту на ім`я спадкодавця спадкоємцям особи, яка мала право на земельну частку (пай), не передбачено. Отже, належним способом захисту прав спадкоємців у разі відмови нотаріуса видати свідоцтво право на спадщину на земельну частку (пай) є звернення спадкоємців з вимогами про визнання права на земельну частку (пай) в порядку спадкування.

В судовому засіданні встановлено і підтверджується доказами у справі та поясненнями учасників процесу, що згідно паспорта громадянина України Серії НОМЕР_1 , позивач ОСОБА_1 , народився ІНФОРМАЦІЯ_3 в с.Вербівка Городищенського району Черкаської області (а.с.5). Відповідно до Витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію смерті від 26 липня 2023 року № 00040698813, актовий запис №63, ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.6). У відповідності до запису у свідоцтві про народження Серії НОМЕР_2 , батьками позивача записані ОСОБА_7 та ОСОБА_4 (а.с.7). Мати позивача, ОСОБА_4 , померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , згідно свідоцтва про смерть Серії НОМЕР_3 (а.с.12). ОСОБА_4 та ОСОБА_3 були рідними сестрами, що підтверджується архівними довідками Державного архіву Черкаської області Черкаської обласної військової адміністрації від 22 серпня 2023 року №П-42/05/06, №П-41/05/06, відповідно до якої у метричній Книзі наявні відомості про народження в с.В`язівок Черкаського повіту Київської губернії 18 лютого 1919 року Евдокії, батьки ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , і у Книзі реєстрації актів про народження по с.В`язівок Петровського району Київської області наявні відомості про народження ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_10 , батьки ОСОБА_11 та ОСОБА_12 (а.с.8,10). За повідомленням Державного архіву Черкаської області Черкаської обласної військової адміністрації від 22 серпня 2023 року №П-43/05/06, перевірка проведена за 10 років, запис акта про шлюб ОСОБА_13 по с.В`язівок Звенигородського району Черкаської області за 1936-1945 роки не виявлено (а.с.9). Зміна прізвища ОСОБА_10 на ОСОБА_14 відбулась у зв`язку з реєстрацією шлюбу 24 жовтня 1964 року, свідоцтво про шлюб Серії НОМЕР_4 (а.с.11). Після смерті ОСОБА_3 відкрилася спадщина, яка складається із земельної ділянки площею 2,27 га, кадастровий номер 7120382500:02:001:0585, цільове призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої на території В`язівської сільської ради, яка належала їй на підставі Державного Акту на право приватної власності на землю Серії ІІІ-ЧР №042083. За життя ОСОБА_3 заповіту не складала. З метою оформити свої спадкові права на майно, позивач звернувся до державного нотаріуса Шполянської державної нотаріальної контори із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом після померлої ОСОБА_3 (а.с.13). Згідно постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 12 жовтня 2023 року, нотаріус відмовив у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом у зв`язку з відсутністю правовстановлюючого документу на земельну ділянку померлої, а також не підтверджено родинні стосунки між ним та ОСОБА_3 (а.с.13). Відповідно до листа Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області від 01 листопада 2023 року №29-23-0.3-6570/2-23, станом на 31 грудня 2012 року на ім`я ОСОБА_3 у Книзі записів Державних Актів на право приватної власності на землю зареєстрований за №25 від 03 жовтня 2002 року Державний Акт на право приватної власності на землю Серії ІІІ-ЧР №042083 на земельну ділянку площею 2,27 га, кадастровий номер 7120382500:02:001:0585, розташованої на території В`язівської сільської ради Звенигородського (Городищенського) району Черкаської області, цільове призначення ведення товарного сільськогосподарського виробництва (а.с.15). Разом з відповіддю на адвокатський запит від 30 жовтня 2023 року №56/23 Головним управлінням Держгеокадастру у Черкаській області надано копію Державного Акта Серії ІІІ-ЧР №042083 (а.с.14). Відповідно до Витягу №НВ_9934185972024 із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок від 21 березня 2024 року, нормативна грошова оцінка земельної ділянки під кадастровим номером 7120382500:02:001:0585 становить 61885,74 грн. (а.с.17). Оригінал Державного Акта на право приватної власності на землю Серії ІІІ-ЧР №042083, який виданий на ім`я ОСОБА_3 , був втрачений, про що подано оголошення до газети «Черкаський край» від 27 березня 2024 року в № 13 (а.с.27).

Відповідно до Постанови Верховної Ради України №807-ІХ від 17 липня 2020 року «Про утворення та ліквідацію районів», Городищенський район Черкаської області був ліквідований і включений до складу нових Черкаського району та Звенигородського району.

За таких обставин, на підставі досліджених доказів, суд приходить до висновку, що позивач ОСОБА_1 , мав підстави для звернення до суду, остільки у поза судовому порядку встановити факт родинних відносин між ним та його рідною тіткою ОСОБА_3 , не має можливості, та його порушене право підлягає захисту у обраний ним спосіб, шляхом встановлення факту родинних відносин.

Таким чином, оскільки в судовому засіданні знайшов підтвердження факт того, що ОСОБА_3 була рідною тіткою ОСОБА_1 , спірна земельна ділянка на праві власності належала ОСОБА_3 на підставі Державного Акта на право приватної власності на землю Серії ІІІ-ЧР №042083, не перебуває під заставою, не належить іншим особам, позивач є єдиною особою, яка виявила бажання прийняти спадщину, проте не має можливості оформити спадкові права через наявність вищезазначених обставин, які це утруднюють, з метою узаконення спадщини, слід визнати за позивачем право власності на земельну ділянку в порядку спадкування за законом після померлої рідної тітки.

Позивачем сплачено судовий збір, згідно квитанції №8315-4239-3775-4821 від 21 березня 2024 року в сумі 2422,40 грн., у зв`язку з розглядом цивільної справи з вимогами про встановлення факту що має юридичне значення та майнового характеру, які слід залишити за ним, про що зазначив представник позивача, без вирішення питання про їх відшкодування.

Позов підтверджується: копією паспорта громадянина України Серії НОМЕР_1 ; копією Витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію смерті від 26 липня 2023 року № 00040698813; копією свідоцтва про народження Серії НОМЕР_2 ; копією свідоцтва про смерть Серії НОМЕР_3 ; копіями довідок Державного архіву Черкаської області Черкаської обласної військової адміністрації від 22 серпня 2023 року №П-42/05/06, №П-41/05/06; копією повідомлення Державного архіву Черкаської області Черкаської обласної військової адміністрації від 22 серпня 2023 року №П-43/05/06; копією свідоцтва про шлюб Серії НОМЕР_4 ; копією Державного Акта на право приватної власності на землю Серії ІІІ-ЧР №042083; копією постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 12 жовтня 2023 року; копією листа Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області від 01 листопада 2023 року №29-23-0.3-6570/2-23; копією адвокатського запиту від 30 жовтня 2023 року №56/23; копією Витягу №НВ_9934185972024 із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок від 21 березня 2024 року; копією газети «Черкаський край» від 27 березня 2024 року в № 13; квитанцією про сплату судового збору №8315-4239-3775-4821 від 21 березня 2024 року.

Керуючись ст.ст. 41, 55 Конституції України, ст.ст.2, 3, 4, 5, 12, 76, 77, 78, 79, 80, 81, 83, 263, 264, 265, 273, 293, 315, 352, 354 ЦПК України, ст.ст. 3, 16, 319, 328, 392, 1216, 1218, 1261, 1268, 1269, 1270 ЦК України, ст.ст.78, 125 ЗК України, суд, -

ухвалив :

Позовну заяву ОСОБА_1 до Вільшанської селищної ради Городищенського району Черкаської області про встановлення факту, що має юридичне значення та визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування за законом - задовольнити.

Встановити факт родинних відносин між фізичними особами, за яким ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 в с.В`язівок Городищенського району Черкаської області, актовий запис №63 у Витязі з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію смерті, виданий 26 липня 2023 року Городищенським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Черкаському районі Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ), є рідною тіткою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_5 , місце реєстрації АДРЕСА_1 .

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_5 , місце реєстрації АДРЕСА_1 , право власності на земельну ділянку площею 2,27 га, кадастровий номер 7120382500:02:001:0585 з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовану на території В`язівської сільської ради Городищенського району Черкаської області на підставі Державного Акта на право приватної власності на землю Серії ІІІ-ЧР №042083, в порядку спадкування за законом після ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Копію рішення суду направити відповідачу, для відому.

Рішення суду може бути оскаржене до Черкаського апеляційного суду.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково шляхом подачі протягом тридцяти днів апеляційної скарги до Черкаського апеляційного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Учасники справи можуть ознайомитись з текстом судового рішення, в електронній формі, на офіційному веб-порталі Єдиного державного реєстру судових рішень в мережі Інтернет - https://gd. ck. court. gov. ua.

Відомості про сторін:

Позивач: особа 1 - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_5 , місце реєстрації АДРЕСА_1 .

Представник позивача: особа 2 - адвокат Салій Сергій Антонович, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю Серії ЧК №000667 від 01 грудня 2016 року, юридична адреса м.Городище вул.Миру, №50 Черкаської області.

Відповідач: особа 3 Вільшанська селищна рада, код ЄДРПОУ 04407678, юридична адреса смт.Вільшана вул.Шевченка, №190 Звенигородського району Черкаської області.

Суддя О. М. Савенко