№ 118917186, 09.05.2024, Вільшанський районний суд Кіровоградської області

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Справа №384/250/24

пров. № 3/384/190/2024

09 травня 2024 року смт. Вільшанка

Суддя Вільшанського

районного суду

Кіровоградської області Сорокіна О.О.,

розглянувши (відповідно до закріпленого статтею 279 КУпАП порядку) у відкритому судовому засіданні у залі суду в смт. Вільшанка Кіровоградської області справу про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,уродженки с. Міжріччя Кольського району Мурманської області російської федерації, працюючої обліковцем, проживаючої в АДРЕСА_1 , на утриманні має неповнолітню доньку ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1

- до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 184 КУпАП,

в с т а н о в и в :

13 квітня 2024 року о 01 год. 10 хв. в АДРЕСА_2 , ОСОБА_1 ухилилася від виконання передбачених законодавством обов`язків щодо виховання неповнолітньої доньки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка знаходилась в стані алкогольного сп`яніння, що свідчить про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.184 КУпАП.

ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилася, хоча належним чином повідомлена про час та місце розгляду справи, клопотання про відкладення розгляду справи від неї не надійшло.

Європейський суд з прав людини в рішенні від 7 липня 1989 року в справі "Юніон Аліментаріа проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (п. 41 рішення Європейського суду з прав людини від 03 квітня 2008 року в справі "Пономарьов проти України", заява №3236/03, рішення в справі "Олександр Шевченко проти України", заява №8371/02, п. 27, рішення від 26 квітня 2007 року, та "Трух проти України", заява №50966/99, від 14 жовтня 2003 року).

З огляду на викладене, враховуючи принцип судочинства, зазначений в практиці Європейського суду з прав людини, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним, а також те що особа, яка притягується до адміністративної відповідальності відмовилася від отримання судових повісток, не вжила заходів для явки до суду, не надала клопотання про відкладення розгляду справи та не подала письмових заперечень щодо протоколу, вважаю за необхідне розглянути справу у відсутність ОСОБА_1 , оскільки безпідставне умисне затягування справи нівелює завдання Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Більш того, стаття 268 КУпАП не містить імперативної заборони розглядати справу про адміністративне правопорушення за статтею 184 КУпАП без обов`язкової присутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.

Відповідно ч.1 ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права та свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до ст. 280 КУпАП України орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати, зокрема: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Дані протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД №020333 від 13 квітня 2024 року та додані до нього матеріали свідчать про те, що ОСОБА_1 ухилилася від виконання передбачених законодавством обов`язків щодо виховання неповнолітньої доньки

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 є матір`ю ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с. 6).

Диспозиція ч. 1 ст. 184 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов`язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей.

Відповідно до ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства» на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці. Виховання дитини має спрямовуватися на розвиток її особистості, поваги до прав, свобод людини і громадянина, мови, національних історичних і культурних цінностей українського та інших народів, підготовку дитини до свідомого життя у суспільстві в дусі взаєморозуміння, миру, милосердя, забезпечення рівноправності всіх членів суспільства, злагоди та дружби між народами, етнічними, національними, релігійними групами. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за порушення прав і обмеження законних інтересів дитини на охорону здоров`я, фізичний і духовний розвиток, навчання, невиконання та ухилення від виконання батьківських обов`язків відповідно до закону.

Згідно зі ст. 150 СК України, батьки зобов`язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини. Батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Батьки зобов`язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя. Батьки зобов`язані поважати дитину. Передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов`язку батьківського піклування щодо неї. Забороняються будь-які види експлуатації батьками своєї дитини. Забороняються фізичні покарання дитини батьками, а також застосування ними інших видів покарань, які принижують людську гідність дитини.

Згідно зч.1ст.18Конвенції проправа дитинивід 20листопада 1989року,батьки абоу відповіднихвипадках законніопікуни несутьосновну відповідальністьза вихованняі розвитокдитини.

За таких обставин, в повній мірі дослідивши та проаналізувавши наявні в матеріалах справи про адміністративне правопорушення докази і надавши їм належну оцінку, доходжу висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1ст.184 КУпАП.

При накладенні стягнення за адміністративне правопорушення у відповідності до вимог статті 33 КУпАП, враховується характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Обставин, що пом`якшують та обтяжують відповідальність за вчинене адміністративне правопорушення по справі, судом не встановлено. Статтею 23 КУпАП передбачено, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності та застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами. Враховуючи характер вчиненого правопорушення, особу ОСОБА_1 , яка адміністративне правопорушення скоїла вперше, за місцем проживання характеризується посередньо, тяжких наслідків від скоєного не настало, вважаю за необхідне застосувати до неї адміністративне стягнення у виді попередження.

Дана міра адміністративного стягнення буде необхідною і достатньою для попередження особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, в скоєнні нових адміністративних правопорушень.

Відповідно до ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.

Згідно із п.5 ч.2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення встановлюється ставка судового збору в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму на одну працездатну особу, а тому із ОСОБА_1 необхідно стягнути 605 грн. 60 коп. судового збору.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 33-35, 40-1, ч.1 ст.184, ст.ст. 221, 283-285 КУпАП,

п о с т а н о в и в :

ОСОБА_1 визнати винною у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП та застосувати до неї адміністративне стягнення у виді попередження.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,уродженки с. Міжріччя Кольського району Мурманської області російської федерації, проживаючої в АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , 605 (шістсот п`ять) грн. 60 коп. судового збору на користь Державної судової адміністрації на р/р UA908999980313111256000026001, отримувач коштів: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код класифікації доходів бюджету: 22030106.

Орган, за матеріалами якого прийнято рішення: Голованівський РВП ГУНП в Кіровоградській області (код ЄДРПОУ 40799011; Кіровоградська область, Голованівський район, смт. Голованівськ, вул. Соборна, 28, поштовий індекс 26500).

Постанова може бути оскаржена відповідно до ст.ст. 287-289 КУпАП до Кропивницького апеляційного суду через Вільшанський районний суд Кіровоградської області шляхом подачі протягом десяти днів апеляційної скарги з дня винесення постанови.

Строк звернення постанови до виконання протягом трьох місяців з дня її винесення.

Суддя О.О. Сорокіна