№ 118889326, 08.05.2024, Інгульський районний суд міста Миколаєва (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Миколаєва)

Справа № 489/8391/23

Номер провадження 2-а/489/16/24

Рішення

Іменем України

08 травня 2024 року місто Миколаїв

Ленінський районний суд м. Миколаєва у складі:

головуючого судді Кокорєва В. В.,

за участі секретаря судового засідання Ковальової С.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань № 10 Ленінського районного суду м. Миколаєва справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 (далі - позивач) до Управління патрульної поліції в Миколаївській області Департаменту патрульної поліції (далі - відповідач) про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення та закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення

встановив

Позивач звернувся до суду з вказаним позовом про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення та закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення. В обґрунтування позову зазначено, що 09.12.2023 поліцейським 1 взводу 1 роти 1 батальйону Управління патрульної поліції в Миколаївській області сержантом поліції Лозовим О.В. винесено постанову серії ЕНА №1097547 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі. Відповідно до вказаної постанови позивач нібито порушив вимоги Правил дорожнього руху (далі ПДР), а саме проїхав перехрестя на заборонений червоний сигнал світлофора, чим порушив вимоги п. 8.7.3 «е» ПДР та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст. 122 КУпАП. ОСОБА_1 зазначив, що він попросив у працівників патрульної поліції показати йому відеозапис, на якому було б зафіксоване вчинене позивачем адміністративне правопорушення. З наданого працівниками патрульної поліції відеозапису не було зафіксовано момент виїзду позивача на перехрестя, а сам ракурс зйомки взагалі не дозволяв бачити ні автомобіль ОСОБА_1 , ні світлофор у момент виїзду на перехрестя. Працівник патрульної поліції зазначив, що йому достатньо особистого переконання у винуватості позивача аби притягнути ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності.

З оскаржуваною постановою позивач не згоден, оскільки вважає, що в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 122 КУпАП, а постанова серії ЕНА №1097547 від 09.12.2023 винесена незаконно і з порушенням вимог чинного законодавства. В постанові зазначено про порушення позивачем вимог п. 8.7.3 «е» ПДР. У вказаному пункті лише описується те, які значення мають сигнали світлофора та не містить норм, які можливо порушити. До оскаржуваної постанови не додається жодного доказу вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення. Протокол відповідачем в порушення вимог ст.ст. 251, 254 КУпАП не складався, відеозапис, на якому належним чином не зафіксовано вчинення правопорушення, не можна вважати доказом.

В позові ОСОБА_1 зазначив, що під час розгляду справи про адміністративне правопорушення він виявив бажання скористатись правовою допомогою для чого просив перенести розгляд справи. Позивач надав відповідачу відповідне усне клопотання, яке мало бути зафіксоване технічними засобами працівника патрульної поліції. Однак, поліцейським не вжито жодних дій щодо надання позивачу можливості реалізувати своє право на отримання правової допомоги. За таких обставин, не можливо вважати розгляд справи таким, що проведено у законний спосіб, а результати такого розгляду не можуть бути законними. Тому, позивач просить скасувати постанову серії ЕНА №1097547 від 09.12.2023, провадження у справі про адміністративне правопорушення закрити з підстав відсутності складу адміністративного правопорушення та стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача витрати зі сплати судового збору в розмірі 536,80 грн.

Позивач в судове засідання 31.01.2024 вимоги підтримав, надав пояснення, в подальшому подав заяву про розгляд справи за його відсутності.

Представник відповідача заперечувала проти задоволення позову з підстав викладених у відзиві. У відзиві зазначено, що під час патрулювання 09.12.2023 поліцейським Управління патрульної поліції в Миколаївській області Департаменту патрульної поліції сержантом поліції Лозовим О.В. разом з напарником було виявлено порушення ПДР, а саме, водій керуючи транспортним засобом RENAULT LOGAN, з державним номерним знаком НОМЕР_1 , рухаючись по просп. Миру в м. Миколаєві на перетині з вул. Будівельників в м. Миколаєві здійснив проїзд перехрестя на заборонений (червоний) сигнал світлофору, чим порушив вимоги п. 8.7.3 «е» ПДР. Було прийнято рішення зупинити вказаний транспортний засіб. Поліцейський ОСОБА_2 підійшов до водія, ким виявився ОСОБА_1 , належним чином представився, пояснив суть правопорушення, причину та підставу перевірки документів та попросив пред`явити документи, зазначені в п. 2.1 ПДР на підставі ст. 32 Закону України «Про Національну поліцію» та п. 2.4 «а» ПДР. Водій виконав законну вимогу поліцейського. Встановивши факт вчинення адміністративного правопорушення, а саме порушення вимог п. 8.7.3 «е» ПДР, відповідальність за яке передбачена ч.2 ст. 122 КУпАП, було прийнято рішення винести постанову у справі про адміністративне правопорушення щодо позивача. Після чого водію було роз`яснено права особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Поліцейський ОСОБА_2 виніс постанову та наклав адміністративне стягнення на позивача у вигляді штрафу в розмірі 510 грн., відповідно до санкції ч.2 ст. 122 КУпАП. ОСОБА_1 було ознайомлено зі змістом постанови та під підпис вручено копію оскаржуваної постанови. Позивач, подавши позов, обґрунтував свою позицію, проте не надав жодного доказу на її підтвердження.

Крім того, представник відповідача зазначив, що в оскаржуваній постанові серії ЕНА №1097547 від 09.12.2023, а саме у фабулі, вказано номер нагрудного відеореєстратора №474687, що свідчить про те, що поліцейським при складанні постанови не було порушено вимоги ч.3 ст. 283 КУпАП. На відеозаписі з нагрудного відеореєстратора зафіксовано факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення, процес розгляду справи після вчинення адміністративного правопорушення. Такий відеозапис відповідає критеріям належності та допустимості, оскільки одержаний з дотриманням закону та містить інформацію про обставини, які мають значення для справи. Саме цей відеозапис було продемонстровано ОСОБА_1 та представник відповідача вважає, що він беззаперечно доводить вчинення позивачем адміністративного правопорушення. Позивач також мав змогу за допомогою засобів телефонного зв`язку скористатись правовою допомогою та консультацією адвоката. ОСОБА_1 було надано таку можливість і його права не були порушені. Позивач вважає, що поліцейський порушив його права тим, що відмовив у задоволенні клопотання про перенесення розгляду справи. Однак, така відмова не є порушенням процедури розгляду справи. Представник відповідача зазначає, що оскаржувану постанову винесено відповідно до вимог чинного законодавства, з урахуванням всіх необхідних обставин при розгляді справи, а те, що позивач не визнає факт вчинення правопорушення чи свою вину, не звільняє його від притягнення до адміністративної відповідальності у випадку об`єктивної винуватості. Тому, представник відповідача вважає, що оскаржувана постанова серії ЕНА №1097547 від 09.12.2023 є законною, обґрунтованою та скасуванню не підлягає, тому просить в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

Дослідивши докази у справі, суд встановив такі обставини та відповідні правовідносини.

09.12.2023поліцейським 1взводу 1роти 1батальйону Управлінняпатрульної поліціїв Миколаївськійобласті сержантомполіції ОСОБА_2 винесено постановупро накладенняадміністративного стягненняпо справіпро адміністративнеправопорушення усфері забезпеченнябезпеки дорожньогоруху,зафіксоване нев автоматичномурежимі серіїЕНА №1097547,якою позивачапритягнуто доадміністративної відповідальностізач.2ст.122КУпАП танакладено адміністративнестягнення увигляді штрафув розмірі510грн.Встановлено,що 03.12.2023о 23:07год.в м.Миколаєві попросп.Миру,2/2, ОСОБА_1 керуючи транспортнимзасобом RENAULTLOGAN,з державнимномерним знаком НОМЕР_1 ,здійснював рухпо просп.Миру вм.Миколаєві тапроїхав перехрестяз вул.Будівельників вм.Миколаєві назаборонений «червоний»сигнал світлофору,чим порушивп.8.7.3«е» ПДР порушенняпроїзду назаборонений червонийсигнал абомиготливий абодва червонихмиготливих,за щопередбачена адміністративнавідповідальність за ч.2 ст. 122 КУпАП.

Частиною 2 статті 122 КУпАП встановлена відповідальність за порушення правил проїзду перехресть, зупинок транспортних засобів загального користування, проїзд на заборонний сигнал світлофора або жест регулювальника, порушення правил обгону і зустрічного роз`їзду, безпечної дистанції або інтервалу, розташування транспортних засобів на проїзній частині, порушення правил руху автомагістралями, користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, використання цих приладів та їх переобладнання з порушенням вимог відповідних стандартів, користування під час руху транспортного засобу засобами зв`язку, не обладнаними технічними пристроями, що дозволяють вести перемови без допомоги рук (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання), а так само порушення правил навчальної їзди.

Відповідно до п. 8.7.3«е» ПДР сигнали світлофора мають такі значення: червоний сигнал, у тому числі миготливий, або два червоних миготливих сигнали забороняють рух.

Згідно з ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідно до ст. 283 КУпАП постанова повиннамістити: найменуванняоргану (прізвище,ім`я тапо батькові,посада посадовоїособи),який виніспостанову; датурозгляду справи; відомостіпро особу,стосовно якоїрозглядається справа(прізвище,ім`я тапо батькові(занаявності),дата народження,місце проживаннячи перебування; описобставин,установлених підчас розглядусправи; зазначеннянормативного акта,що передбачаєвідповідальність затаке адміністративнеправопорушення; прийнятеу справірішення. Постановапо справіпро адміністративнеправопорушення усферах забезпеченнябезпеки дорожньогоруху тапаркування транспортнихзасобів,крім даних,визначених частиноюдругою цієїстатті,повинна міститивідомості про: дату,час імісце вчиненняадміністративного правопорушення; транспортнийзасіб,який зафіксованов моментвчинення правопорушення(марка,модель,номерний знак); технічнийзасіб,яким здійсненофото абовідеозапис (якщотакий записздійснювався); розмірштрафу тапорядок йогосплати; правовінаслідки невиконанняадміністративного стягненнята порядокйого оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.

В постанові Третього апеляційного адміністративного суду від 15.09.2021 у справі № 200/10940/19 зазначено, що відомості про технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис підлягають зазначенню у постанові про адміністративне правопорушення, оскільки частиною третьою статті 283 КУпАП прямо передбачено, що постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості, зокрема про технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис. У разі відсутності в оскаржуваній постанові по справі про адміністративне правопорушення посилань на технічний засіб, за допомогою якого здійснено відеозапис, такий відеозапис згідно з вимогами ст.70 КАС України не може вважатися належним та допустимим доказом вчинення адміністративного правопорушення.

Аналогічну правову позицію висловив Верховний Суд у своїй постанові від 13.02.2020 у справі № 524/9716/16-а.

З копії постанови серії ЕНА №1097547 від 09.12.2023 вбачається, що в п.5 зазначено технічний засіб, яким здійснено відеозапис бодікамера 474687.

З ч.ч. 2, 4 ст. 258 КУпАП вбачається, що протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції. У випадках, передбачених частинами першою та другою цієї статті, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимогстатті 283цього Кодексу.

Відповідно до ст. 222 КУпАП розгляд справ за ч. 2 ст. 122 КУпАП віднесено до компетенції органів Національної поліції.

Таким чином, розгляд справи за ч. 2 ст. 122 КУпАП віднесено до компетенції органів Національної поліції, тому протокол не складається і на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимогстатті 283цього Кодексу.

Приписами статті 280 КУпАП передбачено, щоорган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до постанови Верховного Суду у складі колегії Касаційного адміністративного суду від 07.11.2019 у справі №487/2179/17 від 07.11.2019 встановлено, що якщо передбачено спрощену процедуру розгляду посадовою особою УПП справи про адміністративне правопорушення, то вказане виключає необхідність дотримання інспектором поліції таких процедур, передбачених для розгляду справи про адміністративне правопорушення в загальному порядку, як надання особі можливості скористатися правом на правову допомогу, подати клопотання про перенесення розгляду справи за місцем проживання особи тощо. Крім того, колегія суддів зазначає, що реалізація права позивача щодо можливості скористатися правовою допомогою забезпечується під час оскарження безпосередньо рішення суб`єкта владних повноважень у суді.

Суд вважає, що позивач мав змогу за допомогою засобів телефонного зв`язку викликати захисника на місце розгляду справи або отримати правову допомогу по телефону.

В постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у справі №712/12830/16-а від 05.08.2019 суд звертає увагу на помилковість висновків суду першої інстанції стосовно того, що підтвердженням порушення особи ПДРУкраїни є постанова від 11листопада 2016 року серії ПС2 №972220, оскільки лише описання адміністративного правопорушення не може бути належним доказом учинення особою такого порушення. Постанова про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за своєю правовою природою є рішенням суб`єкта владних повноважень щодо наслідків розгляду зафіксованого правопорушення, якому передує фіксування цього правопорушення.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.247 КУпАП обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події та складу адміністративного правопорушення.

Склад правопорушення - це наявність об`єктивних та суб`єктивних ознак, за наявності яких діяння вважається адміністративним правопорушенням. Склад правопорушення містить в собі: об`єкт; об`єктивну сторону; суб`єкт; суб`єктивну сторону. Відсутність хоча б однієї з ознак означає відсутність складу загалом.

Відповідно до ч.1 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частиною 2 статті 77 КАС Українивстановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд враховує, що постанова у справі про адміністративне правопорушення, виходячи з положень Кодексу України про адміністративні правопорушення, сама по собі не є доказом вчинення адміністративного правопорушення.

З наданих представником відповідача відеозаписів вбачається, що зафіксовано перехрестя з боку вул. Будівельників, а позивач рухався по пр. Миру. Сигнал світлофору в момент проїзду позивачем світлофорного об`єкту не зафіксовано. Як вбачається циклограми, пояснень позивача, на даному перехресті по руху транспортного засобу позивача світлофорний об`єкт знаходиться на відстані від перехрестя, після світлофора містяться трамвайні колії і вже потім перехрещення проїзних частин.

Тобто, з наданого відповідачем відеозапису не можливо однозначно встановити на який сигнал (жовтий чи миготливий зелений) світлофора позивач проїхав світлофорний об`єкт, оскільки він після проїзду світлофора та перед трамвайними коліями міг зменшувати швидкість.

Відповідно до ч. 3 ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях і всі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. Цей принцип застосовується і щодо осіб, які притягаються до адміністративної відповідальності.

Представником відповідача, на якого покладається обовязок доказування правомірності свого рішення, не надано доказів, які б підтверджували те, що 03.12.2023 о 23:07 год. ОСОБА_1 керуючи транспортним засобом RENAULT LOGAN, з державним номерним знаком НОМЕР_1 , здійснював рух по просп. Миру в м. Миколаєві та проїхав перехрестя з вул. Будівельників в м. Миколаєві на заборонений «червоний» сигнал світлофору.

На підставі вище викладеного, суд приходить до висновку, що постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №1097547 від 09.12.2023 є не законною та підлягає скасуванню, а провадження у справі про адміністративне правопорушення необхідно закрити.

Відповідно до ч. 1ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цьогоКодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі.

За таких обставин, на користь позивача підлягає стягненню сума сплаченого судового збору, а враховуючи те, що Управління патрульної поліції в Миколаївській області не є юридичною особою, а є підрозділом Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, то саме з Департаменту патрульної поліції Національної поліції України за рахунок бюджетних асигнувань необхідно стягнути на користь позивача витрати зі сплати судового збору в розмірі 536,80 грн.

Керуючись ст. ст.241-246,286 КАС України,суд

вирішив

Позов задовольнити.

Скасувати постанову серії ЕНА №1097547 від 09.12.2023, винесену поліцейським 1 взводу 1 роти 1 батальйону Управління патрульної поліції в Миколаївській області сержантом поліції ОСОБА_2 , про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.2ст.122КУпАП та накладення на нього адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 510,00 грн.

Закрити провадженняу справіпро притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,до адміністративноївідповідальності за ч.2 ст. 122 КУпАП.

Стягнути з Департаменту патрульної поліції Національної поліції України (код ЄДРПОУ 40108646, адреса: 03048, м. Київ, вул. Федора Ернста, 3) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) витрати зі сплати судового збору в розмірі 536 грн. 80 коп. (п`ятсот тридцять шість гривень вісімдесят копійок).

Інформація про учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 .

Відповідач: Управління патрульної поліції в Миколаївській області Департаменту патрульної поліції, адреса: 54056, м. Миколаїв, вул. Новозаводська, 1 Б.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга може бути подана до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.

Суддя В. В. Кокорєв