Решение № 118877430, 08.05.2024, Інгульський районний суд міста Миколаєва (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Миколаєва)

Справа № 490/8689/23

Провадження № 2/489/259/24

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

08 травня 2024 року м. Миколаїв

Ленінський районний суд міста Миколаєва у складі:

головуючого судді Костюченка Г.С.,

секретар судового засідання Савкова К.А.,

за участю:

представника позивача ОСОБА_1 ,

представника третьої особи Андреєвої О.Д. ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Миколаєва в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом Органу опіки та піклування в особі виконкому Миколаївської міської ради до ОСОБА_3 , третя особа: Служба у справах дітей адміністрації Центрального району Миколаївської міської ради про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів на утримання дитини

встановив:

В жовтні 2023 року позивач - Орган опіки та піклування в особі виконкому Миколаївської міської ради звернувся до суду з позовом в якому просить позбавити відповідача батьківських прав щодо неповнолітнього сина - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та стягнути з відповідача аліменти на утримання дитини в розмірі1/4 частини від заробітку батька, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Неповнолітнього ОСОБА_4 передати органу опіки та піклування виконавчого комітету Миколаївської міської ради для вирішення його подальшої долі.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що відповідач є батьком неповнолітнього ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Мати дитини - ОСОБА_5 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Батько дитини ОСОБА_3 утриманням дитини не займається, ухиляється від викання свої обов`язків щодо дитини, зловживає алкогольними напоями.

Постановою Центрального районного суду м. Миколаєва від 29.05.2023 року ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 173-2 КУпАП, та постановою цього ж суду від 11.05.2023 року ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 173-2 КУпАП, вчинивши домашнє насилля щодо дітей.

Представник позивача пояснив, що службою надано висновок на позбавлення відповідача батьківських прав виходячи виключно з інтересів дитини, батько розвитком та вихованням дитини не цікавиться та тривалий час проживає окремо від дитини. При цьому, позбавлення відповідача батьківських прав не перешкоджатиме поновленню його своїх прав відносно дитини, якщо він перегляне своє ставлення до неї.

Посилаючись на наведені обставини позивач звернувся до суду з вказаним позовом.

Ухвалою Ленінського районного суду міста Миколаєва від 16.10.2023 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.

Ухвалою Ленінського районного суду міста Миколаєва від 22.03.2024 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав.

Відповідач у судове засідання не з`явився, повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив.

Представник третьої особи в судовому засіданні вважав за необхідне задовольнити позовні вимоги у повному обсязі,оскільки це відповідає інтересам дитини.

Згідно ч.1 ст.280 ЦПК України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності або якщо повідомлені ним причини неявки визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Передбачених ч. 2 ст. 223 ЦПК України підстав для відкладення розгляду справи судом не встановлено, судом прийнято рішення про розгляд справи за відсутності сторін, на підставі доказів, поданих разом із матеріалами позову з ухваленням заочного рішення відповідно до ст. ст. 280-283 ЦПК України.

Суд, вислухавши присутніх учасників справи, дослідивши матеріали справи і оцінивши наявні в ній докази, допитавши свідків а також вислухавши саму дитину - ОСОБА_4 , дійшов наступного,

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 народився ОСОБА_4 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 , матір`ю якої записна ОСОБА_6 . З.П. Батько дитини ОСОБА_3 .

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 померла, що підтверджується копією свідоцтва про смерть НОМЕР_2 .

З пояснень представника позивача встановлено, що з 2020 року відповідач ухиляється від своїх батьківських обов`язків відносно своєї дитини, в 2023 році зовсім залишив дитину на у освітньому закладі без догляду дорослих. Утриманням та вихованням дитини відповідач не займається.

Хлопчик навчався у Миколаївської спеціальної загальноосвітньої школи - інтернат № 3. Але згідно з рішенням комітету Миколаївської міської ради № 679 від 23.09.2020 року ОСОБА_4 було влаштовано до СЗОШ № 3 на цілодобове утримання на 2020 - 2021 навчальний рік.

Але з 2022 року батько дитини почав зловживати алкоголем, збирав сумнівні компанії. Постановою Центрального районного суду м. Миколаєва від 29.05.2023 року ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 173-2 КУпАП, та постановою цього ж суду від 11.05.2023 року ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 173-2 КУпАП, вчинивши домашнє насилля щодо дітей.

Згідно висновку органу опіки і піклування Миколаївської міської ради № 3520/02.02.01-22/06/14/23 від 04.09.2023, орган опіки та піклування виконавчого комітету Миколаївської міської ради вважає за доцільне позбавити батьківських прав ОСОБА_3 щодо неповнолітнього сина - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

З наведеного висновку вбачається, що батько дитини вихованням та утриманням дитини не займається, постійного доходу для утримання дитини не має, не піклується про фізичний та моральний розвиток сина, ухиляється від виконання своїх батьківських обов`язків, не створив належних умов для проживання дитини.

Свідок ОСОБА_8 , який є братом ОСОБА_4 повідомив, що дитина проживає разом із ним, батько дитини не бере участі у вихованні та матеріальному забезпеченні сина, не спілкується з ним.

Статтею 150 СК України визначено обов`язки батьків щодо виховання та розвитку дитини. Зокрема, крім іншого, батьки зобов`язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Батьки зобов`язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя. Передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов`язку батьківського піклування щодо неї.

Згідно частини четвертої статті 155 СК України ухилення батьків від виконання батьківських обов`язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.

Мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини (пункт 2 частина перша стаття 164 СК України).

Відповідно до статті 3 Конвенції про права дитини від 20.11.1989 в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Позбавлення батьківських прав є заходом відповідальності батьків за невиконання або неналежне виконання ними своїх батьківських обов`язків. Головною метою такого заходу є захист інтересів малолітніх та неповнолітніх дітей і стимулювання батьків щодо належного виконання своїх обов`язків. Ухилення батьків від виховання дитини, як підстава до позбавлення батьківських прав можлива лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

У пункті 15 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.03.2007 N 3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» роз`яснено, що позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та ін.), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей. Для позбавлення батьківських прав мало впевнитися в невиконанні обов`язків по вихованню. Належить також встановити, що батьки ухиляються від їх виконання свідомо.

Відповідно до частини третьої статті 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно статті 81 ЦПК України докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Загальними засадами диспозитивності цивільного судочинства, встановленими статтею 13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до статті 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групі доказів).

Враховуючи, що відповідач тривалий час мешкає окремо від дитини, якою з 2021 року опікується Комунальний заклад «Миколаївський спортивний ліцей» Миколаївської обласної ради, не вживає заходів щоб забирати дитину до себе, відсутність доказів участі відповідача у вихованні та матеріальному утриманні дочки, що з урахуванням наявних у справі доказів свідчить про її ухиляється від виконання своїх батьківських обов`язків, а також виходячи з інтересів дитини, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог про позбавлення відповідача батьківських прав.

При вирішенні позовної вимоги про стягнення аліментів суд виходить з наступного.

Статтями 8, 11 Закону України «Про охорону дитинства» визначено, що батько та мати мають рівні права та обов`язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов`язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини. Кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.

У відповідності до статті 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Статтею 181 СК України передбачено, що за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Приписами статті 182 Сімейного кодексу України встановлено, що при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.

Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.

Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Судом встановлено, що відповідач участі в її утриманні не приймає, хоча це є її прямим обов`язком. Мати дитини померла.

За такого, враховуючи встановлені обставини та наявні у справі докази, а також виходячи з інтересів дитини на належне матеріальне забезпечення, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позовних про стягнення аліментів. При цьому, суд погоджується із розміром аліментів, який запропоновано представником позивача, які підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Так як при звернені до суду позивач не оплатив судовий збір за позовну вимогу про позбавлення відповідача батьківських прав та про стягнення аліментів, оскільки звільнений від його сплати на підставі пункту 3 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір», на підставі статті 141 ЦПК України з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір в сумі 2422 грн. 40 коп.

Керуючись статтями 4, 19, 141, 263-265,280 ЦПК України, суд

вирішив:

Позовні вимоги Органу опіки та піклування в особі виконкому Миколаївської міської ради до ОСОБА_3 , третя особа: Служба у справах дітей адміністрації Центрального району Миколаївської міської ради про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів на утримання дитини задовольнити.

Позбавити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , батьківських прав відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Стягнути з ОСОБА_3 на користь Органу опіки та піклування виконавчого комітету Миколаївської міської ради аліменти на утримання дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 1/4 частини з усіх видів доходу (заробітку) щомісячно, але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідно віку, починаючи з 07.09.2023 і до досягнення дитиною повноліття.

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 передати Органу опіки та піклування виконавчого комітету Миколаївської міської ради для вирішення його подальшої долі.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави судовий збір в сумі 2422 грн. 40 коп.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано відповідачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Апеляційна скарга на судове рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено скорочене судове рішення, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Судове рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

У відповідності з п. 15.5 Розділу ХІІІ Перехідних Положень Цивільного процесуального кодексу України в новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Ленінський районний суд міста Миколаєва або в порядку статті 355 ЦПК України безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду.

З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.

Позивач: Орган опіки та піклування виконавчого комітету Миколаївської міської ради, м. Миколаїв, вул. Адміральська, 20.

Відповідач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 місце реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_3 .

Третя особа: Орган опіки та піклування в особі служби у справах дітей адміністрації Цетрального району м. Миколаєва, м. Миколаїв, вул. Інженерна, 1.

Суддя Г.С .Костюченко

Повний текст судового рішення складено 08.05.2024.