Решение № 11887267, 19.10.2010, Господарський суд Рівненської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"19" жовтня 2010 р. Справа № 5/159

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Полімер-Лак"

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Сапсан ЛТД"

про стягнення заборгованості в сумі 4 741 грн. 76 коп.

Суддя Войтюк В.Р.

Секретар судового засідання: Бренчук Г.В.

Представники:

Від позивача : Шорстов О.Ю.

Від відповідача : не з'явивився.

СУТЬ СПОРУ: Товариство з обмеженою відповідальністю "Полімер-Лак" звернувся про стягнення 4 741 грн. 76 коп. заборгованості за поставлений товар з Товариства з обмеженою відповідальністю "Сапсан ЛТД".

Представник у судовому засіданні вимоги підтримав у повному обсязі.

Відповідач позов не подав, участі уповноваженого представника в судовому засіданні не забезпечив. Оскільки відповідач був завчасно повідомлений про день та час судового розгляду та мав можливість в розумні терміни довести до відома суду свої доводи та міркування стосовно позовних вимог, однак своїми правами визначеними ст.22 ГПК України не скористався, то суд вважає можливим розгляд справи по суті позовних вимог, без участі представника відповідача за наявними у справі матеріалами.

Заслухавши у відкритому судовому засіданні пояснення представника позивача, вивчивши подані письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, господарський суд Рівненської області прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення , з огляду на таке.

16.10.2007 року між ТОВ "Полімер-Лак" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Сапсан ЛТД" було укладено договір поставки № 02/178 (надалі - Договір).

Відповідно до Договору Позивач поставив, а Відповідач отримав товар на підставі довіреностей товар на реалізацію за видатковими накладними від 17.10.07 р., 29.02.08 р., 15.04.08 р.

Згідно п.1.2.1 Договору Постачальник поставляв Відповідачу продукцію на умовах поставки з відстрочкою оплати на 30 календарних днів від дати відвантаження, вказаної в видаткової накладної.

Боржник розрахувався лише за частину товару, який був поставлений за вищезазначеними накладними, на суму 11 408,15 грн. Також Боржником було повернуто Постачальнику товар на суму 6491,85 грн. Таким чином Боржник розрахувався з Постачальником на суму 17 900,00 грн.

Станом на 31.12.2008 р. Сторони провели звірку взаємних розрахунків, згідно акту звірки взаємних розрахунків заборгованість Боржника перед Постачальником складала 5941,76 грн.

Після цього Боржник сплатив лише 1200 грн.

На даний час заборгованість Боржника за Договором складає 4 741,76 грн.

Відповідно до ч.1 ст.193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином згідно до закону, інших правових актів, договору.

Частиною 2 вищезазначеної статті ГК України передбачено, що до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до вимог ст.509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно ст.525 цього ж Кодексу, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст.ст. 33, 34, 43 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Судові витрати по справі слід покласти на відповідача згідно ст.49 ГПК України.

Враховуючи викладене, керуючись ст.49, 82-84 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Сапсан ЛТД" (3318,м.Рівне, Данила Галицького,6 кв.32, код ЄДРПОУ 34847465) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Полімер-Лак" (750022, Херсонська область, Білозерський район, с.Киселівка, вул.Залізнична,12, код 19237456) - 4741,76 грн. боргу, 102 грн.00 коп. витрат по сплаті держмита та 236 грн. грн.00 коп. витрат по інформаційно-технічному забезпеченню судового процесу.

3. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Суддя Войтюк В.Р.

Повний текст рішення виготовлений: "25" жовтня 2010 року