Решение № 118753285, 19.04.2024, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"19" квітня 2024 р.м. Одеса Справа № 916/2177/23

Господарський суд Одеської області у складі судді Петренко Н.Д.

за участю секретаря судового засідання Кафланової А.С.,

розглянувши справу № 916/2177/23 за правилами загального позовного провадження

за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю "ЛАКОСА" /ЄДРПОУ 22464792, адреса - 65045, м. Одеса, вул. Тираспольська, 3, кв. 10, e-mail: lakosa.tov@gmail.com, ІНФОРМАЦІЯ_1/

до відповідача: державного підприємства "Адміністрація морських портів України" /ЄДРПОУ 38727770, адреса - 01135, м. Київ, пр-т. Перемоги, 14/ в особі Ренійської філії державного підприємства "Адміністрація морських портів України" (Адміністрація Ренійського морського порту) /ЄДРПОУ 38728465, адреса - 68802, Одеська обл., Ізмаїльський р., м. Рені, вул. Дунайська, 188, e-mail: kanc@rni.uspa.gov.ua/

про стягнення заборгованості у розмірі 4 471 544,14 грн

за участі представників сторін:

від позивача: адвокат Шараг О.В. на підставі ордеру ВН № 1248191 від 16.05.2023;

від відповідача: Крастін Л.І. на підставі довіреності від 15.01.2024.

ВСТАНОВИВ:

23.05.2023 товариство з обмеженою відповідальністю "ЛАКОСА" звернулося до Господарського суду Одеської області із позовною заявою /вх. 2252/23/ до державного підприємства "Адміністрація морських портів України" в особі Ренійської філії державного підприємства "Адміністрація морських портів України" (Адміністрація Ренійського морського порту) про стягнення заборгованості за договором № 2-В-РЕФ-21 від 06.01.2021 у розмірі 4 471 544,14 грн, з яких:

- 2 852 221,90 грн - основний борг за грудень 2021 року;

- 688 049,71 грн - пеня;

- 820 387,52 грн - інфляція;

- 110 885,01 грн - 3 % річних.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем зобов`язань за договором № 2-В-РЕФ-21 від 06.01.2021 про надання послуг.

Позов пред`явлено на підставі ст.ст. 173, 175, 193 ГК України, ст.ст. 509, 525, 526, 530, 610, 612, 625-626, 629, 837, 853, 850, 851, 853, 882, 901 ЦК України.

Ухвалою суду від 29.05.2023 прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження у справі № 916/2177/23; постановлено справу розглядати за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання призначено на 28.06.2023 о 09:40 год.

14.06.2023 на адресу суду надійшов відзив /вх. № 19468/23/, в якому відповідач просить відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі. В обґрунтування своїх заперечень відповідач посилається на те, що позивачем не надано план виконавчого проміру глибин на вході в затон від 22.12.2021, розрахунок кількості кубічних метрів грунту, вилученого в результаті днопоглиблення. Також не надано креслення поперечних профілів (поперечні розрізи) ділянок днопоглиблення; інша документація, передбачена РД-85, НД. Відповідач вказує, що сам акт наданих послуг ще не підтверджує факт реального надання виконавцем послуг за цим договором. Відповідач вказує, що станом на 31.12.2021 на адресу замовника поштовим зв`язком оригінали документів, в тому числі, оригінал рахунку, не надходили.

Відповідач зауважує, що акт № 5 за грудень 2021 разом із супровідним листом позивача № 25 від 06.01.2023 надійшли на адресу відповідача поштовим зв`язком лише 12.01.2023.

Відповідач вказує, що строк дії договору закінчився 31.12.2021. Жодних додаткових угод про його продовження сторони не укладали.

27.06.2023 на адресу суду надійшла відповідь на відзив /вх. № 21106/23/, в якій позивач наголошує на задоволенні позовних вимог у повному обсязі. Позивач вказує, що ним у складі позовної заяви не надано поперечних прорізів, розрахунку кількості кубічних метрів ґрунту, плану виконавчого проміру глибин та акту відбору ґрунту з додатком, з підстав того, що ці матеріали є об?ємними та є по суті технічною характеристикою виконаних по факту робіт, які в повному обсязі деталізовані в Акті № 5 приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2021 року. Разом із тим, враховуючи заперечення відповідача позивач надає вказані документи.

Позивач вказує, що податкова накладна реєструється з обов?язковим вказанням реквізитів в тому числі Акту приймання виконаних робіт. Обов?язковим реквізитом є вказання дати такого акту. Оскільки, Замовник відмовився підписувати Акт, позивач був позбавлений можливості зареєструвати податкову накладну.

У підготовчому засіданні 28.06.2023 судом за участі представників сторін оголошено перерву на 30.08.2023 о 15:00 год.

28.07.2023 на адресу суду надійшли заперечення /вх. № 25669/23/, в яких відповідач просить відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі. Відповідач вказує, що позивачем на підтвердження факту реального надання ним послуг до позову не надано виконавчої документації, що передбачена договором. Відповідач вказує, що у позивача як виконавця відсутні підстави для стягнення ПДВ у розмірі 475 370,32 грн як складової вартості послуг за грудень 2021 у сумі 2 852 221,90 грн.

28.08.2023 на адресу суду надійшло клопотання відповідача про зупинення провадження у справі /вх. № 29268/23/, в якому відповідач просить зупинити провадження у справі до набрання законної сили рішенням у справі № 916/2263/22.

У підготовчому засіданні 30.08.2023 судом оголошено протокольну ухвалу про відкладення підготовчого засідання на 04.10.2023 на 11:00 год.

У підготовчому засідання 04.10.2023 судом за участі представників сторін оголошено перерву на 08.11.2023 о 15:00 год.

08.11.2023 о 15:00 год підготовче засідання не відбулось, у зв`язку з оголошенням системою цивільної оборони у м. Одеса та Одеській області повітряної тривоги.

У зв`язку з вищевикладеним, ухвалою суду від 08.11.2023 призначено підготовче засідання по справі № 916/2177/23 на 06.12.2023 о 12:00 год.

06.12.2023 о 12:00 год підготовче засідання не відбулося через несанкціоноване втручання внаслідок хакерської атаки в роботу інформаційних (автоматизованих) електронних комунікаційних мереж і ресурсів суду, у зв`язку з чим користувачі суду були відключені від Комп"ютерної програми "Діловодство спеціалізованого суду" та інших мереж суду / наказ керівника апарату суду від 30.11.2023 № 56/.

З 08.12.2023 на підставі наказу голови суду № 46 від 07.12.2023 "Про введення особливого режиму роботи Господарського суду Одеської області" відновлено роботу в КП "ДСС" та електронній комп`ютерній мережі суду.

У зв`язку із чим, ухвалою суду від 11.12.2023 призначено підготовче засідання по справі № 916/2177/23 на 17.01.2024 о 12:45 год.

17.01.2024 о 12:45 год судове засідання у справі № 916/2177/23 не відбулося у зв`язку із знаходженням головуючого судді Петренко Н.Д. на лікарняному з 16.01.2024. Після виходу судді з лікарняного ухвалою суду від 19.01.2024 призначено підготовче засідання по справі № 916/2177/23 на 14.02.2024 об 11:00 год.

14.02.2024 на адресу суду надійшли заяви сторін /вх. № 6220/24 та вх. № 6223/24/ про проведення підготовчого засідання за відсутності представників сторін, проти закриття підготовчого провадження не заперечують.

14.02.2024 об 11:00 год судове засідання у справі № 916/2177/23 не відбулося у зв`язку із відсутністю електропостачання в Господарському суді Одеської області та перебоями в роботі генератора. Ухвалою суду від 14.02.2024 призначено підготовче засідання по справі № 916/2177/23 на 21.03.2024 об 11:30 год.

У підготовчому засіданні 21.03.2024 судом за участі представників сторін оголошено протокольну ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті; судове засідання по суті призначено на 19.04.2024 о 12:00 год. Судом знято з розгляду клопотання відповідача про зупинення провадження у справі /вх. № 29268/23 від 28.08.2023/ у зв`язку із відповідним клопотанням відповідача.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та просив позов задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечувала проти задоволення позовних вимог у повному обсязі та просила відмовити у задоволенні позову.

Дослідивши матеріали справи в їх сукупності, вислухавши представників сторін, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення заявлених позовних вимог, виходячи з наступного.

Як встановлено у судовому засіданні при безпосередньому дослідженні доказів, 06.01.2021 між ДП «Адміністрація морських портів України» (замовник) та ТОВ «ЛАКОСА» (виконавець) укладено договір про надання послуг № 2-В-РЕФ-21, відповідно до умов якого виконавець зобов`язався надати послуги за кодом ДК 021:2015 45240000-1 «Будівництво гідротехнічних об`єктів» (послуги з експлуатаційного днопоглиблення у затоні і у причалів), а замовник зобов`язався прийняти і оплатити такі послуги (пункт 2.1 договору).

За умовами договору послуги - це експлуатаційне днопоглиблення на акваторії морського порту (пункт 1.19 договору).

Згідно з пунктами 2.2, 2.3 договору місце надання послуг: об`єкти днопоглиблення, які зазначені в п.1.17 цього Договору, розташовані на території Ренійської філії ДП «Адміністрація морських портів України» за адресою: вул. Дунайська, 188, м. Рені, Одеська область.

Склад, загальний обсяг днопоглиблення та інші характеристики послуг, які надаються виконавцем згідно з цим договором, визначаються технічними вимогами, що є додатком № 1 та невід`ємною частиною цього договору. Обсяги днопоглиблення на окремих ділянках днопоглиблення, в межах загального обсягу днопоглиблення, визначаються відповідними технічними завданнями.

Виконавець зобов`язаний надати послуги в строк, що не перевищує 150 календарних днів безпосереднього надання послуг від дати початку надання послуг. Початок надання послуг та їх закінчення сторони оформляють окремими двосторонніми актами, підписаними уповноваженими представниками сторін. Дати підписання цих актів є відповідно датою початку надання послуг та закінчення надання послуг (пункт 3.1 договору).

Відповідно до пунктів 3.2- 3.4 договору виконавець зобов`язаний розпочати надання послуг не пізніше 30 календарних днів після передачі замовником документів виконавцю відповідно до пункту 3.3 договору.

Перед початком надання послуг, в термін не пізніше 10 календарних днів від дати підписання цього договору, замовник передає виконавцю: затверджене технічне завдання на першочергову ділянку днопоглиблення; копії дозволів на виконання днопоглиблення відповідно до об`єктів днопоглиблення, за умови їх видачі/отримання від природоохоронних органів (відкладальна обставина згідно з частиною 1 статті 212 Цивільного кодексу України); копію погодження уповноваженого органу на проведення днопоглиблення в нерестовий період (у разі необхідності здійснення днопоглиблення в нерестовий період). Передача переліченої у цьому пункті документації оформлюється сторонами відповідним актом приймання-передачі документації.

Плани попередніх промірів глибин на усі ділянки днопоглиблення надаються замовником виконавцю відповідно до вимог НД з урахуванням фактичного початку виконання днопоглиблення на цих ділянках.

У пункті 3.5 (підпункти 3.5.1- 3.5.10) договору сторони погодили, що до строку надання послуг не зараховується час зупинок (простоїв) днопоглиблювального обладнання виконавця, які виникли з наступних причин:

виникнення і дія обставин непереборної сили, визначених у розділі 19 цього договору;

настання на ділянці днопоглиблення льодової обстановки - на період такої обстановки, у відповідності до територіального розташування об`єктів днопоглиблення;

настання на ділянці днопоглиблення несприятливих гідрометеорологічних умов, зазначених у пункті 1.15 цього договору (такі гідрометеорологічні умови, за яких виконання днопоглиблення стає неможливим відповідно до вимог РД-85 та РД-86, а також стає неможливим виконання промірів глибин відповідно до вимог НД. Несприятливі гідрометеорологічні умови щодо днопоглиблювального обладнання визначаються Виконавцем на підставі паспортних даних, вимог Регістру судноплавства України або іншого класифікаційного товариства до залученого виконавцем днопоглиблювального обладнання);

наявності заборони через нерест риб (за умови відсутності погодження уповноваженого органу на проведення днопоглиблення в нерестовий період);

пропуску суден для забезпечення безперервної роботи морських портів;

виявлення вибухонебезпечного предмету на ділянці днопоглиблення - з моменту виявлення вибухонебезпечного предмету до моменту його видалення з ділянки днопоглиблення;

вилучення предметів засмічення з ґрунтозабірних пристроїв днопоглиблювального обладнання Виконавця;

зайнятості ділянок днопоглиблення суднами та/або іншими плавучими об`єктами;

невиконання або неналежного виконання замовником своїх зобов`язань, що можуть вплинути на своєчасність виконання виконавцем своїх обов`язків за договором;

зміна місця надання послуг за цим договором за ініціативою замовника днопоглиблювальним обладнанням виконавця у порівнянні до того, що передбачено у розрахунках до цього договору.

Строк зупинок (простоїв) днопоглиблювального обладнання виконавця через причини, що перелічені в підпунктах 3.5.1-3.5.10 цього договору, фіксується двосторонніми актами, які оформлюються виконавцем і підписуються уповноваженими представниками сторін (пункт 3.9 договору).

Відсутність документального підтвердження перелічених у підпунктах 3.5.1-.3.5.10 цього договору причин позбавляє виконавця на зарахування строку зупинок (простоїв) днопоглиблювального обладнання до строку дії цього договору(пункт 3.10 договору).

Відповідно до пунктів 3.12, 3.13 договору будь-яке перевищення строку надання послуг, не підтверджене належними документами та не передбачене договором, вважається простроченням надання послуг.

У разі необхідності сторонами може бути спільно прийняте узгоджене рішення про уповільнення, зупинення, прискорення та поновлення строку надання послуг із внесенням у встановленому порядку змін у цей договір.

Пунктами 4.1, 4.2 договору передбачено, що ціна договору становить 15 119 988,00 грн (у тому числі ПДВ 2 519 988,00 грн); підтверджується розрахунком ціни договору, що є додатком № 2 та невід`ємною частиною цього договору; включає в себе вартість самих послуг за предметом договору, вартість відшкодування усіх обґрунтованих витрат виконавця, які пов`язані з виконанням цього договору, зокрема, вартість матеріально-технічних ресурсів, необхідних для надання послуг, вартість мобілізації, демобілізації, витрат на покриття плати за послуги із забезпечення лоцманського проведення суден, витрат на страхування, сплату податків, зборів та інших обов`язкових платежів.

У пункті 5.1 договору передбачено, що виконавець зобов`язаний, зокрема, забезпечити необхідну кількість та комплектацію днопоглиблювального обладнання, що повинна забезпечити вчасне та якісне надання послуг за цим договором (підпункт 5.1.3); на момент надання послуг мати необхідну дозвільну документацію для виконання цього договору, підтримувати її чинність протягом усього строку надання послуг, а у разі закінчення строку дії дозвільної документації - здійснити її продовження (отримання нової) своїми силами та за свій рахунок (підпункт 5.1.4); надавати послуги в межах загального обсягу днопоглиблення, визначеного в Технічних вимогах (додаток № 1 до цього договору). Обсяги послуг, що перевищують загальний обсяг днопоглиблення, визначеного в технічних вимогах, замовником не приймаються і не оплачуються (підпункт 5.1.6); надавати послуги в порядку та на умовах, встановлених цим договором (підпункт 5.1.7); виконувати виконавчі проміри на ділянках днопоглиблення у строки згідно НД. (підпункт 5.1.9), виконувати днопоглиблення на ділянках відповідно до технічних завдань замовника, не допускати засмічення суміжних ділянок акваторій і каналу, укосів каналу та забрівкового простору ґрунтом (підпункт 5.10); складати акти наданих послуг, довідки про вартість наданих послуг, акт про початок надання послуг, акт про зупинку (простой) днопоглиблювального обладнання, надавати разом з ними виконавчу документацію, передбачену цим договором (підпункт 5.1.12); негайно повідомляти замовнику про усі зупинки, їх причини та перешкоди, що виникли під час надання послуг (підпункт 5.1.15).

Згідно з пунктом 9.3 договору виконавець надає послуги за цим договором в межах загального обсягу днопоглиблення відповідно до технічних вимог (додаток № 1 та невід`ємна частина цього договору).

При розрахунку обсягу наданих послуг враховуються тільки глибини, вказані в межах технічних вимог (завдань), з урахуванням допустимих переборів (пункт 9.5 договору).

Відповідно до пункту 12.2 договору надання послуг виконавцем та прийняття їх результатів замовником здійснюється щомісячно шляхом підписання сторонами актів наданих послуг та довідок про вартість наданих послуг. Разом з названими документами виконавцем обов`язково надається замовнику виконавча документація з урахуванням вимог пункту 1.4 та підпункту 5.1.12 цього договору.

Оплата фактично наданих послуг здійснюється щомісячно, на підставі оригіналу рахунку, виставленого виконавцем та підписаних сторонами документів, передбачених пунктом 12.3 та пунктом 12.4 цього договору, протягом 10 банківських днів з дати підписання актів наданих послуг (пункт 13.1 договору).

У разі невиконання або неналежного виконання своїх зобов`язань за цим договором сторони несуть відповідальність, передбачену чинним законодавством України та цим договором (пункт 15.1 договору).

Згідно з пунктом 15.2 договору сторони звільняються від відповідальності за порушення цього договору, якщо воно сталося не з їх вини (умислу чи необережності).

Відповідно до абз. 4 п. 15.4 договору у разі порушення строків оплати, визначених п. 13.1 цього договору, замовник сплачує пеню у розмірі однієї облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожний день прострочення.

Цей договір набуває чинності з дня його укладання сторонами і діє до 31.12.2021 в частині надання послуг виконавцем, а в частині прийняття послуг та здійснення розрахунків замовником - до повного їх виконання (пункт 17.1 договору).

Судом досліджено надану позивачем до матеріалів справи технічну документацію, а саме копії та оригінали поперечних прорізів, розрахунку кількості кубічних метрів грунту, плану виконавчого проміру глибин та акту відбору грунту з додатком.

Супровідним листом від 29.12.2021 за №525 ТОВ "ЛАКОСА" направило на адресу Замовника Акт №5 приймання виконаних будівельних робіт та супутні документи, але Акт не був підписаний Адміністрацію Ренійського морського порту.

Поштовим відправленням № 6506204432450 надіслано замовнику Акт № 5 приймання виконаних будівельних робіт та супутні документи - 30.12.2021 року, однак, Замовник не отримав його, та лист повернувся ТОВ «ЛАКОСА» без вручення з відміткою пошти "за закінченням терміну зберігання".

14.01.2022 року листом № 6503000096427 повторно скеровано на адресу замовника вказані документи. Та лише після повторного направлення, замовник їх отримав. Однак, жодної відповіді на ці документи не надав, та не сплатив рахунок за фактично отримані послуги.

Факт отримання відповідачем листа № 525 від 29.12.2021 разом з планом виконавчого проміру глибин на вході в затон від 22.12.2021, розрахунок кількості кубічних метрів ґрунту, вилученого в результаті днопоглиблення, довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрат КБ-3 за грудень та актом № 5 приймання виконаних будівельних робіт КБ-2 саме 29.12.2022, підтверджується листом Ренійської філії ДП «АМПУ» за № 9/21-02-04/Вих від 04.01.2021. Листом відповідач повідомив, що не надані креслення поперечних профілів ділянок днопоглиблення. Дійшов висновку, що надані послуги мають недоліки, які неможливо усунути, а відтак, відповідач відмовляється від договору, оскільки позбувся усіх вигод від його виконання, та, як наслідок, не оплатив виконані позивачем роботи.

Листом від 06.01.2023 № 25 позивач звертається до відповідача з проханням прийняти послуги та сплатити їх, однак листом № 132/21-01-03/Вих від 09.02.2023 року, Ренійська філія ДП «АМПУ» надає відповідь, що частина надісланих документів, не містить підписи та печатки уповноважених осіб, а відтак ці документи не приймаються до розгляду, а самі послуги мають недоліки. Також вказують, що оскільки договірні відносини припинено, то усунення недоліків є неможливим, у зв?язку з цим відсутні підстави для прийняття таких послуг.

Листом від 22.03.2023 року № 51 ТОВ «ЛАКОСА» скеровує на адресу відповідача документи в межах наданих послуг за грудень 2021 року, з врахуванням зауважень відповідача викладених в листі від 09.02.2023. Однак, листом № 432/01-03/Вих від 31.03.2023 року, відповідач вказує, у листі від 09.02.2023 року № 132/21-01-03 Вих була надана мотивована відповідь, а тому повертає документи без розгляду.

Оскільки, станом на день подання позову позивач не отримав від відповідача в межах договору про надання послуг про надання послуг № 2-В-РЕФ-21 від 06.01.2021 грошові кошти, згідно акту надання послуг № 5 за грудень 2021 та довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за грудень 2021 року на загальну суму на суму 2 852 221,90 грн з ПДВ, то суд приходить до висновку, що права інтереси позивача порушені, що призвело до звернення позивача до суду за захистом.

Несплата відповідачем коштів за актом № 5 за грудень 2021 стала підставою для нарахування позивачем пені у розмірі 688 049,71 грн, інфляції у розмірі 820 387,52 грн та 3 % річних у розмірі 110 885,01 грн.

Судом встановлено, що у провадженні Господарського суду Одеської області перебувала справа № 916/2263/22 за позовом ДП "Адміністрація морських портів України" в особі Ренійської філії Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" (Адміністрація Ренійського морського порту) до ТОВ "ЛАКОСА" про стягнення пені у розмірі 1 378 856 грн 13 коп., штрафу у розмірі 920 185 грн 10 коп. у зв`язку із простроченням надання послуг за Договором №2-В-РЕФ-21.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 17.01.2023 позовну заяву ДП "Адміністрація морських портів України" в особі Ренійської філії Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" (Адміністрація Ренійського морського порту) до ТОВ "ЛАКОСА" про стягнення пені у розмірі 1 378 856 грн 13 коп., штрафу у розмірі 920 185 грн. 10 коп. - задоволено частково, стягнуто з ТОВ "ЛАКОСА" на користь ДП "Адміністрація морських портів України" в особі Ренійської філії Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" (Адміністрація Ренійського морського порту) пеню у розмірі 78 994 грн. 76 коп. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 481 грн., у задоволенні решти позову - відмовлено.

Постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 13.09.2023, залишеною без змін постановою Верховного Суду від 20.12.2023, рішення Господарського суду Одеської області від 17.01.2023 скасовано частково, викладено резолютивну частину рішення в наступній редакції:

« 1. Позовну заяву ДП «Адміністрація морських портів України» до ТОВ «ЛАКОСА» про стягнення пені у розмірі 1 378 856,13 грн, штрафу у розмірі 920 185,10 грн - задовольнити частково.

2. Стягнути з ТОВ «ЛАКОСА» на користь ДП «Адміністрація морських портів України» пеню у розмірі 413 656,83 грн, штраф у розмірі 276 055,53 грн та витрати по сплаті судового збору у розмірі 34485,61 грн.

3. У задоволенні решти позову - відмовити.»

Згідно з ч. 4 ст.75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказується про розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини.

За змістом наведеної процесуальної норми, неодмінною умовою її застосування є участь тих самих осіб або особи, щодо якої встановлено ці обставини, як у справі, що розглядається господарським судом, так і у справі зі спору, що вирішувався раніше, і в якій встановлено певні обставини, що мають значення для справи, що розглядається.

Вищевказані обставини встановлені рішенням суду, що набрало законної сили, у справі де брали участь ті ж самі особи, що і у даній справі, а тому вони не повинні доводитися знову у даній справі.

Преюдиціальні факти є обов`язковими при вирішенні інших справ та не підлягають доказуванню, оскільки їх істинність встановлено у рішенні, у зв`язку з чим немає необхідності встановлювати їх знову, піддаючи сумніву істинність та стабільність судового акту, який набрав законної сили.

У преамбулі та статті 6 параграфу 1 Конвенції про захист прав та свобод людини, рішенні Європейського суду з прав людини від 25.07.2002 у справі за заявою № 48553/99 "Совтрансавто-Холдінг" проти України", а також рішенні Європейського суду з прав людини від 28.10.1999 у справі за заявою № 28342/95 "Брумареску проти Румунії" встановлено, що існує усталена судова практика конвенційних органів щодо визначення одним з основоположних аспектів верховенства права принципу юридичної визначеності, згідно з яким у разі остаточного вирішення спору судами їхнє рішення, що набрало законної сили, не може ставитися під сумнів.

В силу статті 11 ГПК України, статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" згадані судові рішення та зміст самої Конвенції про захист прав та свобод людини є пріоритетним джерелом права для національного суду.

Враховуючи, що під час розгляду справи № 916/2263/22 приймали участь ДП «Адміністрація морських портів України» та ТОВ «ЛАКОСА», тобто ті самі особи, які приймають участь під розгляду даної справи, обставини встановлені рішеннями суду у справі № 916/2263/22 мають преюдиційне значення.

Стосовно направленого ТОВ "ЛАКОСА" на адресу Замовника Акту №5 приймання виконаних будівельних робіт та його непідписання Замовником, судова колегія зазначає наступне:

«Так, з матеріалів справи вбачається, що супровідним листом від 29.12.2021 за №525 ТОВ "ЛАКОСА" направило на адресу Замовника Акт №5 приймання виконаних будівельних робіт та супутні документи, але Акт не був підписаний Адміністрацію Ренійського морського порту.

В матеріалах справи наявний лист-відповідь позивача від 04.01.2022 №9/21-02-04/вих, в якому зазначено, що перевіркою виконавчої документації Замовником було встановлено, що: виконавцем не надані креслення поперечних профілів ділянок днопоглиблення; роботи проведено тільки на одній ділянці з дев`яти; згідно наданих виконавчих промірів глибин профілі на одній ділянці з дев`яти; згідно наданих виконавчих промірів глибин профілі на ділянці днопоглиблення не відповідають умовам Технічних вимог (Додаток №1 до Договору); досягнуті в результаті проведених днопоглиблювальних робіт габарити ділянок днопоглиблення не відповідають габаритам в обсягах та межах Технічних вимог; на ділянці днопоглиблення не досягнута паспортна глибина в 4,5 м.

Як зазначалося раніше, підставою здійснення оплати за умовами укладеного сторонами Договору є підписаний сторонами Акт приймання виконаних робіт. Разом з тим, позивачем Акт №5 приймання виконаних будівельних робіт підписано не було, про що повідомлено Виконавця. Таким чином, позивач висловив заперечення щодо виконаних робіт.».

При цьому суд не примає до уваги висновок суду апеляційної інстанції: "враховуючи непідписання позивачем Акту виконаних робіт та заперечення Порту щодо виконання робіт ТОВ "ЛАКОСА" відповідно до вказаного Акту, судова колегія Південно-західного апеляційного господарського суду вважає передчасним та помилковим висновок суду першої інстанції щодо неправомірності відмови Замовника від отримання Акту та оплати відповідних робіт.", оскільки відповідно до ч. 7 ст. 75 ГПК України, правова оцінка, надана судом певному факту при розгляді іншої справи, не є обов`язковим для господарського суду.

Так, з дослідженого судом листа Ренійської філії ДП «АМПУ» за № 9/21-02-04/Вих від 04.01.2021 слідує, що листом відповідач повідомив, що не надані креслення поперечних профілів ділянок днопоглиблення. Та дійшов висновку, що надані послуги мають недоліки, які неможливо усунути, а відтак, відповідач відмовляється від договору, оскільки позбувся усіх вигод від його виконання, та як наслідок не оплатив виконані позивачем роботи.

Таким чином, відповідач надав два зауваження, які регулюються різними положеннями договору. Перше стосується відсутності документації в електронному листі, однак, повний пакет документів було додатково скеровано засобами поштового зв?язку 30.12.2021, 14.01.2022. Дані обставини, врегульовано п. 12.5 договору та зі сторони виконавця, їх було виконано, однак усі листи залишись без відповіді замовника. Друге зауваження, стосувалось недоліків самих послуг. Зокрема, питання виявлення недоліків та порядок їх усунення врегульовано положеннями п. 5.4.9 та п. 12.6. Однак, жодних актів про порядок і строки усунення виявлених недоліків (дефектів) укладено не було. Замовник, не дотримуючись умов договору, прийняв рішення про відмову від договору.

Відповідно до ст. 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладанні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 837 Цивільного кодексу України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Згідно з ч. 4 ст. 879 Цивільного кодексу України оплата робіт провадиться після прийняття замовником збудованого об`єкта (виконаних робіт), якщо інший порядок розрахунків не встановлений за погодженням сторін.

Згідно ч.1 ст.901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Таким чином, виходячи з положень законодавства, за своєю правовою природою договір №2-В-РЕФ-21 про надання послуг від 06.01.2021 є договором підряду.

Частиною першою ст. 853 Цивільного кодексу України передбачено, що замовник зобов`язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

Відповідно до ч.4 ст. 882 Цивільного кодексу України передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною. Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими.

Таким чином, згідно з положеннями ст.ст. 853, 882 Цивільного кодексу України, якщо замовник не підписав акт та не висловив заперечення щодо виконаних робіт, то такі роботи вважаються прийнятими.

Тобто, підрядник не повинен вчиняти жодних дій щодо спонукання замовника до підписання акта виконаних робіт, а має лише констатувати факт відмови від підписання акта.

При цьому, сам по собі факт відсутності підписаних сторонами актів передачі-приймання виконаних робіт не є визначальним для висновку про невиконання позивачем робіт.

Враховуючи зазначене, суд приходить до висновку про неправомірність односторонньої відмови Замовника від отримання Акту №5 приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2021р. за фактично отримані послуги, що є недопустимим. У зв`язку із чим суд зазначає про обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення основного боргу.

Стосовно вимог позивача про стягнення пені у розмірі 688 049,71 грн, інфляції у розмірі 820 387,52 грн та 3 % річних у розмірі 110 885,01 грн, господарський суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно ч.1 ст.611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

За приписами частини першої статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Відповідно до ч.3 ст.549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до частини другої статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Як зазначено судом вище, відповідно до абз. 4 п. 15.4 договору у разі порушення строків оплати, визначених п. 13.1 цього договору, замовник сплачує пеню у розмірі однієї облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожний день прострочення.

Судом перевірено розрахунок, здійснений позивачем та встановлено його правильність. Так, пеня за прострочення оплати за актом № 5 за грудень 2021 становить 688 049,71 грн, інфляційні втрати - 820 387,52 грн, 3 % річних - 110 882,01 грн.

Разом з тим, з огляду на характер правовідносин, які виникли між сторонами по справі, а також враховуючи розмір нарахованих штрафних санкцій, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до ч. 3 ст. 551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Згідно з приписами ст. 233 Господарського кодексу України, у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій.

При цьому, зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, а за відсутності в законі переліку таких виняткових обставин, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду, зокрема від 03.07.2019 у справі №917/791/18, від 22.10.2019 у справі №904/5830/18, від 13.01.2020 у справі №902/855/18, від 04.02.2020 у справі №918/116/19, від 29.09.2020 у справі №909/1240/19 (909/1076/19), від 24.12.2020 №914/1888/19, від 26.01.2021 №916/880/20, від 23.01.2021 №921/580/19, від 26.01.2021 №916/880/20.

Норми матеріального права, а саме ст. 233 Господарського кодексу України, яка цілком кореспондується із ч.3 ст. 551 Цивільного кодексу України встановлює, що суд має право зменшити розмір санкцій, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Неустойка, виходячи з приписів ст.ст. 546, 549 Цивільного кодексу України та ст. 230 Господарського кодексу України має подвійну правову природу, є водночас способом забезпечення виконання зобов`язання та мірою відповідальності за порушення виконання зобов`язання, завданням якого є захист прав та інтересів кредитора у разі порушення зобов`язання боржником.

Завданням неустойки як способу забезпечення виконання зобов`язання та міри відповідальності є одночасно дисциплінування боржника (спонукання до належного виконання зобов`язання) та захист майнових прав та інтересів кредитора у разі порушення зобов`язання шляхом компенсації можливих втрат, у тому числі у вигляді недосягнення очікуваних результатів господарської діяльності внаслідок порушення зобов`язання.

Метою застосування неустойки є в першу чергу захист інтересів кредитора, однак не застосування до боржника заходів, які при цьому можуть призвести до настання негативних для нього наслідків як суб`єкта господарської діяльності.

Відтак, застосування неустойки має здійснюватися із дотриманням принципу розумності та справедливості.

Вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання, господарський суд повинен об`єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов`язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов`язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов`язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.

Зі змісту наведених норм вбачається, що при вирішенні питання про можливість зменшення неустойки, суд має дати належну оцінку правовідносинам сторін з точки зору винятковості випадку.

Правовий аналіз названих статей Цивільного кодексу, Господарського кодексу України свідчить, що вони не є імперативними та застосовуються за визначених умов на розсуд суду. В чинному законодавстві України відсутній перелік таких виняткових випадків, за наявності яких господарським судом може бути зменшено неустойку. Судом при цьому враховуються фактичні обставини справи та надається оцінка наявним доказам, якими заявник обґрунтовує свої заперечення.

Інститут зменшення неустойки судом є ефективним механізмом забезпечення балансу інтересів сторін порушеного зобов`язання.

Із мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 11.07.2013 року №7-рп/2013 вбачається, що неустойка має на меті стимулювати боржника до виконання основного зобов`язання та не повинна перетворюватись на несправедливо непомірний тягар для споживача і бути джерелом отримання невиправданих додаткових прибутків для кредитора.

Поряд з цим суд враховує, що 24.02.2022 року Указом Президента України №64/2022 Про введення воєнного стану в Україні у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 року.

Господарський суд, враховуючи характер правовідносин та складність надання відповідних послуг за договором, а також приймаючи до уваги неподання позивачем будь-яких доказів понесення ним збитків внаслідок допущеного відповідачем порушення строків виконання зобов`язань у спірних правовідносинах, вважає, що з урахуванням принципу збалансованості інтересів сторін, є справедливим та таким, що цілком відповідає принципу верховенства права, можливе зменшення розміру нарахованої пені.

Між тим, чинним законодавством не врегульований розмір (відсоткове співвідношення) можливого зменшення штрафних санкцій. Відповідно, таке питання вирішується господарським судом згідно зі статтею 86 Господарського процесуального кодексу України, тобто за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Згідно зі ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

За умови відсутності доказів понесення збитків позивачем, судова колегія вважає за можливе зменшити розмір нарахованої пені на 70% від заявленої суми, що становить 206 414,91 грн.

Статтею 129 Конституції України встановлено, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Законодавцем як одну із засад (принципів) господарського судочинства визначено змагальність сторін (п. 4 ч. 3 ст. 2 ГПК України).

Частинами ч.ч.1, 2, 3 ст.13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005р.).

У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008р. зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.

Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об`єктивного з`ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.

Положеннями ч. 1 ст. 14 ГПК України визначено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненнями особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

За правилами ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Проаналізувавши встановлені обставини в їх сукупності, враховуючи, що заперечення відповідача не знайшли свого підтвердження в ході розгляду справи, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю "ЛАКОСА" підлягають частковому задоволенню, так як частково обґрунтовані та доведені.

Щодо інших аргументів сторін суд зазначає, що вони були досліджені та не наводяться у рішенні, позаяк не покладаються в його основу, тоді як Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа Серявін проти України, рішення від 10.02.2010). Крім того, аналогічна правова позиція викладена в Постанові Верховного Суду від 26.06.2018 у справі № 127/3429/16-ц.

Позивач при пред`явленні позову сплатив судовий збір у розмірі 67 073,17 грн, що вбачається із платіжного інструкції № 127 від 12.05.2023.

Суд зазначає, що належний до сплати розмір судового збору становить 67 073,16 грн.

Відповідно до п. 4.3. постанови пленуму Вищого господарського суду України № 7 від 21.02.2013р. "Про деякі питання практики застосування розділу VI господарського процесуального кодексу України", у разі коли господарський суд зменшує розмір неустойки (штрафу, пені), витрати позивача, пов`язані зі сплатою судового збору, відшкодовуються за рахунок відповідача у сумі, сплаченій позивачем за позовною вимогою, яка підлягала б задоволенню, якби зазначений розмір судом не було зменшено.

Приймаючи до уваги вищезазначене, з огляду на положення ст.129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору у розмірі 67 073,16 грн покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 4, 5, 74, 129, 237-241 Господарського процесуального кодексу України суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю "ЛАКОСА" - задовольнити частково.

2. Стягнути з державного підприємства "Адміністрація морських портів України" /ЄДРПОУ 38727770, адреса - 01135, м. Київ, пр-т. Перемоги, 14/ в особі Ренійської філії державного підприємства "Адміністрація морських портів України" (Адміністрація Ренійського морського порту) /ЄДРПОУ 38728465, адреса - 68802, Одеська обл., Ізмаїльський р., м. Рені, вул. Дунайська, 188, e-mail: kanc@rni.uspa.gov.ua/ на користь товариства з обмеженою відповідальністю "ЛАКОСА" /ЄДРПОУ 22464792, адреса - 65045, м. Одеса, вул. Тираспольська, 3, кв. 10, e-mail: lakosa.tov@gmail.com, ІНФОРМАЦІЯ_1/ заборгованість за договором № 2-В-РЕФ-21 від 06.01.2021 у розмірі 3 989 909,34 грн /три мільйони дев`ятсот вісімдесят дев`ять тисяч дев`ятсот дев`ять гривень 34 грн/, з яких: 2 852 221,90 грн - основний борг за грудень 2021 року; 206 414,91 грн - пеня; 820 387,52 грн - інфляція; 110 885,01 грн - 3 % річних.

3. В іншій частині вимог - відмовити.

4. Стягнути з державного підприємства "Адміністрація морських портів України" /ЄДРПОУ 38727770, адреса - 01135, м. Київ, пр-т. Перемоги, 14/ в особі Ренійської філії державного підприємства "Адміністрація морських портів України" (Адміністрація Ренійського морського порту) /ЄДРПОУ 38728465, адреса - 68802, Одеська обл., Ізмаїльський р., м. Рені, вул. Дунайська, 188, e-mail: kanc@rni.uspa.gov.ua/ судовий збір у розмірі 67 073,16 грн /шістдесят сім тисяч сімдесят три гривні 16 копійок/.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Рішення складено та підписано 29 квітня 2024 р.

Суддя Н.Д. Петренко