Решение № 118672572, 26.04.2024, Холодногірський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Харкова)

"26" квітня 2024 р.

Справа № 642/7155/23

Номер провадження 2/642/405/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

16 квітня 2024 рокуЛенінський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді- Пашнєва В.Г.,

за участю секретаря- Крамарової Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку загального позовного провадження в залі суду в м. Харкова цивільну справу за позовом Акціонерного товариства Комерційний Банк «ПриватБанк»до ОСОБА_1 про стягнення боргу кредитором спадкодавця,

встановив:

11 грудня 2023 року представник позивача АТ КБ «ПРИВАТБАНК» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення боргу кредитором спадкодавця, у якому просив стягнути з відповідача на користь банку заборгованість за договором №б/н від 08 грудня 2020 року у розмірі 54320,44 грн.

Обґрунтовуючи підстави звернення до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості позивач АТ КБ «ПРИВАТБАНК», посилається на наступне.

Так, ОСОБА_2 звернувся до АТ КБ «ПриватБанк» з метою отримання банківських послуг, у зв`язку з чим підписав Заяву №б/н від 08 грудня 2020 р., згідно якої отримав кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок.

Позичальник підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг» та «Тарифами Банку», які викладені на банківському сайті, складає між ним та Банком Договір про надання банківських послуг, що підтверджується підписом у заяві.

Позивач свої зобов`язання за Договором про надання банківських послуг виконав в повному обсязі, а саме надав ОСОБА_2 можливість розпоряджатись кредитними коштами на умовах, передбачених договором та в межах встановленого кредитного ліміту. ОСОБА_2 , в свою чергу, зобов`язався погашати заборгованість за кредитом, відсотками за його використання, за перевитрати платіжного ліміту, а також оплачувати комісії на умовах, передбачених Договором, слідкувати за витратами коштів в межах платіжного ліміту з метою запобігання виникнення Овердрафту, а у разі невиконання зобов`язань за Договором на вимогу Банку виконати зобов`язання з повернення кредиту (у тому числі простроченого кредиту та Овердрафту), оплати винагороди Банку.

ІНФОРМАЦІЯ_1 позичальник ОСОБА_2 помер.

На виконання вимогст. 1281 ЦК Українипозивач 05 травня 2023 року направив до Другої Харківської державної нотаріальної контори вимогу до спадкоємців ОСОБА_2 про погашення заборгованості спадкодавця.

18 травня 2023 року банком отримано відповідь, що спадкоємці померлого позичальника із заявами про прийняття чи відмову від спадщини до нотаріальної контори не зверталися та спадкова справа після смерті спадкодавця була заведена на підставі претензії АТ КБ «Приватбанк».

Позивач вказує, що разом із спадкодавцем за адресою: АДРЕСА_1 був зареєстрований ОСОБА_1 , який відповідно до ч. 3ст. 1268 ЦК Українивважається таким, що прийняв спадщину.

28 червня 2023 року до спадкоємця позичальника направлено лист-претензію, який залишився без реагування.

Станом на дату смерті заборгованість позичальника перед банком за кредитним договором б/н від 08 грудня 2020 року становить 54320,44 грн., яка складається з: 44344,20 грн. - заборгованість за кредитом; 9976,24 грн. - заборгованість за відсотками;, яку банк просить стягнути відповідача, який прийняв спадщину, відкриту після смерті ОСОБА_2 .

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, 11.12.2023 зазначена справа передана в провадження судді Ленінського районного суду м. Харкова Пашнєва В.Г.

Ухвалою суду від 18 грудня 2023 року відкрито загальне позовне провадження у справі та призначено підготовче судове засідання та витребувані докази.

Ухвалою суду від 26 березня 2024 року закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті.

Представник позивача надав до суду заяву, в якій позовні вимоги підтримав та просив суд їх задовольнити, проти ухвалення заочного рішення не заперечував.

Копію ухвали про відкриття провадження, позовної заяви та доданих до неї документів надіслано відповідачу рекомендованим повідомленням за його останнім відомим зареєстрованим місцем проживання, але відправлення повернуто до суду не отриманим.

Відповідно до постанови КЦС ВС від 01.12.2023 № 591/4832/22 (61-10261св23) -довідка поштового відділення з позначкою про неможливість вручення судової повістки у зв`язку з «відсутністю за вказаною адресою» вважається належним повідомленням сторони про дату судового розгляду. Зазначене свідчить про умисне неотримання судової повістки.

Відповідач в судове засідання до суду не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про що свідчать матеріали справи. Відзиву на позовну заяву не надав.

Відповідно до частини четвертої статті 223 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення), якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Відповідно до частини першої статті 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Верховний Суд України, узагальнюючи судову практику, також вказав, що інститут заочного провадження відповідає положенням та спрямований на реалізацію Рекомендації № R (84) 5 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам стосовно принципів цивільного судочинства, що направлені на вдосконалення судової системи. Для досягнення цієї мети необхідно забезпечити доступ сторін до спрощених і більш оперативних форм судочинства та захистити їх від зловживань та затримок, зокрема, надавши суду повноваження здійснювати судочинства більш ефективно.

Суд вважає, що підстав для відкладення розгляду справи немає, оскільки наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення рішення, адже основною умовою відкладення розгляду справи є не відсутність у судовому засіданні учасників справи, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні. За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності відповідача, на підставі наявних у справі письмових доказів, та за згодою позивача ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що не суперечить положеннямст. 280 ЦПК України.

Відповідно до частини другої статті 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, виходячи із наступного.

Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (ч. 1ст. 16 ЦК України).

Відповідно до ч. 1ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно ч. 3ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з вимогами п. п. 1, 2, 3 ч. 1ст. 264 ЦПК України, під час ухвалення рішення суд вирішує, чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин.

Частиною 1ст. 2 ЦПК Українипередбачено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Судом встановлено, що 08 грудня 2020 року між АТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_2 був укладений договір № б/н про надання банківських послуг, шляхом підписання анкети-заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у Приватбанку і отримання платіжної картки та персонального ідентифікаційного номера для авторизації.

У заяві зазначено, що позичальник згоден з тим, що ця заява разом із Пам`яткою клієнта, Умовами та Правилами надання банківських послуг і Тарифами становить між ним та банком договір про надання банківських послуг, а також, що він ознайомився та погодився з Умовами та Правилами надання банківських послуг і Тарифами банку, які були надані йому для ознайомлення в письмовому вигляді.

АТ КБ «ПриватБанк» надано суду Витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна» «Універсальна, 30 днів пільгового періоду» «Універсальна, 50 днів пільгового періоду» та Витяг з Умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку, який не підписано ОСОБА_2

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 помер, що підтверджено свідоцтвом про смерть, виданим 15 вересня 2022 року.

Статтею 1218 ЦК Українипередбачено, що до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини й не припинилися внаслідок його смерті.

Зі смертю позичальника зобов`язання щодо повернення кредиту включаються до складу спадщини, строки пред`явлення кредитодавцем вимог до спадкоємців позичальника, а також порядок задоволення цих вимог регламентуються ст. ст.1281 і 1282ЦК України.

Згідно зіст. 1282 ЦКспадкоємці зобов`язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного в спадщину. Кожен зі спадкоємців зобов`язаний задовольнити вимоги кредитора особисто, у розмірі, який відповідає його частці в спадщині. Вимоги кредитора вони зобов`язані задовольнити шляхом одноразового платежу, якщо домовленістю між спадкоємцями та кредитором не встановлено інше. У разі відмови від одноразового платежу суд за позовом кредитора накладає стягнення на майно, яке було передано спадкоємцям у натурі.

У разі смерті фізичної особи, боржника за зобов`язанням у правовідносинах, що допускають правонаступництво в порядку спадкування, обов`язки померлої особи (боржника), за загальним правилом, переходять до іншої особи її спадкоємця, тобто відбувається передбачена законом заміна боржника в зобов`язанні, який несе відповідальність у межах вартості майна, одержаного в спадщину.

Таким чином, правовідносини, що виникли між банком і боржником (який помер), після його смерті трансформуються в зобов`язальні правовідносини, що виникли між кредитодавцем і спадкоємцями боржника й вирішуються в порядку положеньст.1282 ЦК.

За висновками Верховного Суду у постанові від 21 серпня 2019 року у справі №320/6489/16-ц, при вирішенні спорів про стягнення заборгованості за вимогами кредитора до спадкоємців боржника судам для правильного вирішення справи необхідно встановлювати такі обставини: чи пред`явлено вимогу кредитором спадкодавця до спадкоємців боржника у строки, визначені в ч. ч. 2 та 3ст.1282 ЦК, оскільки в разі пропуску таких строків на підставі ч. 4ст. 1281 ЦКкредитор позбавляється права вимоги; коло спадкоємців, які прийняли спадщину; при дотриманні кредитором строків, визначених уст.1282 ЦК, та правильному визначенні кола спадкоємців, які залучені до участі у справі як відповідачі, суд установлює дійсний розмір вимог кредитора (перевіряє розрахунок заборгованості станом на день смерті боржника, який є днем відкриття спадщини); при доведеності та обґрунтованості вимог кредитора суду належить установити обсяг спадкового майна та його вартість, визначивши тим самим межі відповідальності спадкоємця (спадкоємців) за боргами спадкодавця відповідно до ч. 1ст. 1282 ЦК.

05 травня 2023 року АТ «КБ «ПриватБанк» як кредитор подав до Другої Харківської державної нотаріальної контори заяву з вимогою до спадкоємців боржника ОСОБА_2 .

Відповідно до ч. 1ст. 1268 ЦК Україниспадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Згідно з ч. 1ст. 1269 ЦК Україниспадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

Листом від 09 травня 2023 року за вих. №495/02-14 Друга Харківська державна нотаріальна контора повідомила АТ «КБ «ПриватБанк», що спадкова справа після смерті спадкодавця ОСОБА_2 була заведена на підставі претензії АТ КБ «Приватбанк, однак це не є підставою для невидачі спадкоємцям свідоцтва про спадщину.

Спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленогостаттею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї (частини перша та третястатті 1268 ЦК України).

Відповідно до частини першоїстатті 1296 ЦК України, спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину.

Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини (частина п`ятастатті 1268 ЦК України).

Згідно частини першоїстатті 1297 ЦК України, спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є майно та/або майнові права, які обтяжені, та/або нерухоме майно та інше майно, щодо якого здійснюється державна реєстрація, зобов`язаний звернутися до нотаріуса або в сільських населених пунктах - до уповноваженої на це посадової особи відповідного органу місцевого самоврядування за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на таке майно.

Обґрунтовуючи підстави позову, АТ КБ «Приватбанк» посилався на те, що відповідач, відповідно до частини третьоїстатті 1268 ЦК України, прийняв спадщину після смерті ОСОБА_2 , оскільки проживав зі спадкодавцем на час відкриття спадщини та не відмовився від прийняття спадщини шляхом подання відповідної заяви.

За паспортними даними адреса реєстрації відповідача ОСОБА_1 та боржника ОСОБА_2 є спільною: АДРЕСА_1 .

Однак, реєстрація зазначених осіб за однією адресою не є підставою вважати відповідача спадкоємцєм померлого ОСОБА_2 , оскільки сам лише факт реєстрації місця проживання відповідача разом зі спадкодавцем, без наведення конкретних аргументів та надання доказів, не свідчить про прийняття останнім спадщини у встановленому Законом порядку.

Крім того, суду не надано доказів наявності/ відсутності заповіту померлого та інших спадкоємців; родинних стосунків відповідача з померлим і відповідно віднесення їх до певної черги спадкоємців за законом; наявності після смерті ОСОБА_2 спадкового майна, так як встановлення факту відсутності за життя у померлого будь-якого майна виключає саму можливість набуття права спадкування.

Таким чином, спростовуються доводи позивача про належність відповідача до кола спадкоємців за законом після смерті позичальника.

Крім того, позивачем не доведені суду обсяг та вартість спадкового майна після смерті позичальника в межах вартості якого відповідно дост.1282 ЦК Україниповинно відбуватись задоволення вимог кредитора спадкоємцями, а подана 05 травня 2023 року банком вимога до Другої Харківської державної нотаріальної контори, тобто через рік після смерті кредитора, не свідчить беззаперечно про дотриманні кредитором строків, визначених уст.1282 ЦК.

Відповідно до ч.2 ст.1220 ЦК України часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою.

Як роз`яснив Верховний Суд України в постанові від 8 квітня 2015 року в справі № 6-33цс15, що оскільки зі смертю боржника зобов`язання з повернення кредиту включаються до складу спадщини, то умови кредитного договору щодо строків повернення кредиту не застосовуються, а підлягають застосуванню норми статей 1281, 1282 ЦК України щодо строків пред`явлення кредитором вимог до спадкоємців і порядку задоволення цих вимог кредитора. Недотримання кредитором передбачених статтею 1281 ЦК України строків пред`явлення вимог (які є присічними, преклюзивними) позбавляє кредитора права вимоги до спадкоємців.

Лист-претензію Банк направив спадкоємцю боржника 28.06.2023, проте доказів про отримання вказаного листа відповідачем суду не надано.

Згідно з ч.2 ст. 1218 ЦК України кредиторові спадкодавця належить пред`явити свої вимоги до спадкоємця, який прийняв спадщину, не пізніше шести місяцівз дня одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщинуна все або частину спадкового майна незалежно від настання строку вимоги.

Однак, в матеріалах справи відсутні відомості про отримання відповідачем, як спадкоємцем боржника, свідоцтва про право на спадщину.

Жодні докази на підтвердження цих обставин до позову не додані, клопотання про їх витребування позивачем не заявлялось.

Згідно вимог ст.ст.76,77,79,80 ЦПК Українидоказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Статтею 81 ЦПК Українивизначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ч. 1ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Як зазначено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі №755/9215/15-ц, із запровадженням з 15 грудня 2017 року змін доЦПК Українизаконодавцем принципово по новому визначено роль суду у позовному провадженні, а саме: як арбітра, що надає оцінку тим доказам та доводам, що наводяться сторонами у справі, та не може діяти на користь будь-якої із сторін, що не відповідатиме основним принципам цивільного судочинства.

Обов`язком суду при розгляді справи є дотримання вимог щодо всебічності, повноти й об`єктивності з`ясування обставин справи та оцінки доказів.

Усебічність та повнота розгляду передбачає з`ясування усіх юридично значущих обставин та наданих доказів з усіма притаманними їм властивостями, якостями та ознаками, їх зв`язків, відносин і залежностей. Усебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин справи забезпечує, як наслідок, постановлення законного й обґрунтованого рішення.

Стаття 129 Конституції Українивизначає основні засади судочинства, однією з яких є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і в доведенні перед судом їх переконливості (пункт 3 частини першої).

Згідно із практикою Європейського суду з прав людини за своєю природою змагальність судочинства засновується на диференціації процесуальних функцій і відповідно - правомочностей головних суб`єктів процесуальної діяльності цивільного судочинства - суду та сторін (позивача та відповідача). Диференціація процесуальних функцій об`єктивно призводить до того, що принцип змагальності відбиває властивості цивільного судочинства у площині лише прав та обов`язків сторін. Це дає можливість констатувати, що принцип змагальності у такому розумінні урівноважується з принципом диспозитивності та, що необхідно особливо підкреслити, - із принципом незалежності суду. Він знівельовує можливість суду втручатися у взаємовідносини сторін завдяки збору доказів самим судом. У процесі, побудованому за принципом змагальності, збір і підготовка усього фактичного матеріалу для вирішення спору між сторонами покладається законом на сторони. Суд тільки оцінює надані сторонам матеріали, але сам жодних фактичних матеріалів і доказів не збирає.

Отже, сторона, яка посилається на ті чи інші обставини, знає і може навести докази, на основі яких суд може отримати достовірні відомості про них. У противному разі, за умови недоведеності тих чи інших обставин суд вправі винести рішення по справі на користь протилежної сторони. Таким чином, доказування є юридичним обов`язком сторін і інших осіб, які беруть участь у справі.

За результатами судового розгляду, суд дійшов висновку, що позивач належними та допустимими доказами не довів наявність обставин, на які він посилається як на підставу своїх позовних вимог, а тому приходить до висновку про відмову у задоволенні заявлених вимог банку.

Відповідно дост. 141 ЦПК Українисплачений позивачем судовий збір у разі відмови в задоволенні позову не відшкодовується.

Керуючись ст.ст.207,509,525,526,530,536,549-551,610,611,612,625,626,628,629,633,638,634,1046-1050,1054,1055,1056-1,1218,1268,1281,1282 ЦК України, ст.ст.2,10,12,13,15,76-81,89,258,263,264,265,273-274,280,354 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в:

Позовні вимоги Акціонерного товариства Комерційний Банк «ПриватБанк»до ОСОБА_1 про стягнення боргу кредитором спадкодавця залишити без задоволення.

Судові витрати віднести за рахунок позивача.

З текстом рішення можна ознайомитись в Єдиному державному реєстрі судових рішень за посиланням http://reyestr.court.gov.ua.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку до Харківського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Повний текст рішення складено 26.04.2024.

Позивач: Акціонерного товариства Комерційний Банк «ПриватБанк», UA083052990000029092829003111, код ЄДРПОУ 14360570, МФО 300346, місцезнаходження: м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд. 50.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Головуючий суддя: В.Г. Пашнєв