Решение № 118657900, 25.04.2024, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 квітня 2024 року м. Київ№ 640/2404/22

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Головенка О.Д., розглянувши у письмовому порядку за правилами загального позовного провадження адміністративний позов ОСОБА_1 до Офісу Генерального прокурора про визнання протиправним та скасування рішення,

в с т а н о в и в:

До Окружного адміністративного суду міста звернувся ОСОБА_1 з позовом до Офісу Генерального прокурора, в якому просив суд визнати протиправним та скасувати рішення кадрової комісії № 14 від 19.02.2021 № 3 про неуспішне проходження прокурором Києво-Святошинської місцевої прокуратури Київської області ОСОБА_1 атестації за результатами складання іспиту у формі анонімного тестування з використанням комп`ютерної техніки з метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора.

В обґрунтування позовних вимог зазначено про те, що оскаржуване рішення про неуспішне проходження атестації є протиправним та підлягає скасуванню через некоректність питань у анонімному тестуванні, що штучно ускладнювали проходження анонімного тестування, що негативно позначилоеь на його результатах і завадило успішно скласти іспит, не добравши 3 бали. Також, напередодні складання іспиту, 03.02.2021, у зв`язку із погіршенням стану здоров`я, позивач звернувся за медичною допомогою до сімейного лікаря, що підтверджується медичною довідкою про «Результат огляду» № 21644353 від 03.02.2021, якою поставлено діагноз гіпертонія з ускладненням та рекомендовано стаціонарне обетеження. Проте, враховуючи відсутність бажання затягувати проведення атестації, після відповідної підготовки позивач прибув 04.02.2021 для проходження тестування, яке тривало упродовж більше години.

Однак, під час проходження тестування, погіршилось самопочуття, запаморочилось у голові, внаслідок чого, до нього підійшли члени комісії, яким він повідомив про свій стан здоров`я та попросив викликати швидку медичну допомогу. На прохання, до позивача підійшла медична сестра, яка надала ліки та зробила укол, виміряла тиск, який складав 200/130, що було зафіксовано відповідною довідкою та порекомендувала негайно звернутися за медичною допомогою до медичного закладу. Тож, враховуючи погіршення самопочуття, позивач вказує на те, що не зміг успішно скласти іспит, набравши 67 балів з 70 необхідних. Також, позивачем в основу позовних вимог покладено і дискримінаційний характер процедури атестації прокурорів, адже у Законі України 113-ІХ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури" (далі - Закон № 113) та Порядку № 221 наявна правова невизначеність, що фактично унеможливлює прийняття прокурором свідомого рішення про свою подальщу долю та долю його сім`ї. Крім того, вказано і на неуповноважений склад кадрової комісії, яка прийняла рішення від про неуспішне проходження атестації.

Ухвалою Окружного адміністративного суд у м. Києві від 21.01.2022 справу прийнято до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами.

15.12.2022 набрав чинності Закон України від 13.12.2022 № 2825-IX Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду.

Відповідно до абзаців 1-3 п. 2 Прикінцевих та перехідних положень зазначеного закону, Окружний адміністративний суд міста Києва припиняє здійснення правосуддя, а до початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду справи, підсудні окружному адміністративному суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ, розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом. Окружний адміністративний суд міста Києва невідкладно, протягом десяти робочих днів, передає судові справи, які перебувають у його володінні, до Київського окружного адміністративного суду.

Відтак, розгляд зазначеної справи підпадає під територіальну юрисдикцію Київського окружного адміністративного суду.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 12.07.2023 даний позов залишено без руху, у зв`язку з його невідповідністю норрмам КАС України та запропоновано позивачу усунути недоліки шляхом подачі до суду доказів поважності пропуску місячного строку звернення до адміністративного суду.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 04.08.2023 адміністративний позов № 640/2404/22 залишено без розгляду.

Не пододжуючись з ухвалою суду позивач звернувся до Шостого апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою та постановою від 04.10.2023 ухвалу від 04.08.2023 скасовано, а справу направлено для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 08.11.2023 прийнято до провадження адміністративну справу, ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами загального провадження, розпочато підготовку справи до судового розгляду та призначено підготовче засідання на 01.12.2023.

До суду від Офісу Генерального прокурора надійшов відзив на позовну заяву, в якому заперечуючи проти задоволення позовних вимог, представник відповідача вказав на те, що до початку та під час атестації/іспиту позивачем не висловлювалося зауважень з приводу складу кадрової комісії, наказ про створення кадрової комісії не є предметом розгляду даного спору. При цьому, подаючи до Офісу Генерального прокурора заяву про намір пройти атестацію, позивач висловив бажання пройти атестацію та погодився з визначеною для цього процедурою. Позивач не ставив під сумнів як перелік тестових запитань, так і окремі питання тестування. Також, наголошено на тому, що посилання позивача на погане самопочуття та наявність під час проходження тестування проблем зі здоров`ям, що, на його думку, прямо вплинуло на результат тестування, є безпідставиними, оскільки позивач завершив тестування, надавши відповіді на всі запитання, а всі скарги з приводу погіршення самопочуття, ним ініційовано вже після неуспішного проходження тестування та після того, як останній усвідомив що не склав тестування (менше 70 балів). Крім того, оскаржуване рішення кадрової комісії мотивовано та містить посилання на нормативно-правові акти та обґрунтування щодо набрання позивачем балів за результатами складання іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп`ютерної техніки. Додатково, зауважено, що протягом всього часу складання іспиту будь-яких скарг та зауважень від позивача не надходило, він не зупинив з цих причин складання іспиту.

01.12.2023 судом оголошено перерву в підготовчому засіданні до 26.01.2024.

22.01.2024 до суду від сторони позивача надійшло клопотання про долучення до справи висновкуексперта № 163-К Комунального закладу Київської обласної ради «Київське обласне бюро судово-медичної експертизи» за результатами проведення комісійної судово-медичної експертизи відносно ОСОБА_1 .

На вказане клопотання відповідачем подано пояснення, в яких відповідач просить відмовити позивачу у задоволенні клопотання про долучення до справи висновку експерта.

26.01.2024 позивачем подано до суду додаткові пояснення.

23.02.2024 Офісом Генпрокурора подано додаткові пояснення по справі.

Від сторони позивача 01.03.2024 судом отримано додаткові пояснення у справі.

Судом закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті.

01.03.2024 до суду від сторін надійшли заяви про здійснення подальшого розгляду справи у порядку письмового провадження, з урахуванням чого, на підставі норм ч. 3 ст. 194 КАС України, суд ухвалив здійснювати розгляд справи у письмовому провадженні.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд виходить з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 з 2010 року працював в органах прокуратури України.

16.01.2019 на підставі наказу прокурора Київської області № 30к позивача було призначено на посаду прокурора Києво-Святошинської місцевої прокуратури Київської області.

Наказом Генерального прокурора від 17.11.2020 № 546 створено Чотирнадцяту кадрову комісію обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих) та визначено її персональний склад в межах повноважень та відповідно до вимог Закону № 113, Порядку № 221 та Порядку № 223.

Позивач скористався своїм правом та відповідно до вимог Закону № 113-ІХ подав заяву встановленої форми про переведення на посаду прокурора в окружній прокуратурі та про намір пройти атестацію.

04.02.2021 позивачем було складено іспит у формі анонімного тестування з використанням комп`ютерної техніки.

За результатами рішення Чотирнадцятої кадрової комісії № 3 від 19.02.2021 було прийнято рішення про неуспішне проходження ОСОБА_1 атестації за результатами складання іспиту у формі анонімного тестування з використанням комп`ютерної техніки з метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора.

Так, 04.02.2021 за наслідками складання іспиту у формі анонімного тестування з використанням комп`ютерної техніки з метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора (перший етап атестації) ОСОБА_1 набрав 67 балів, що є менше прохідного балу 70 балів для успішного складання іспиту і його не допущено до проходження наступного етапу атестації. Ці результати відображені у відомості про результати складання іспиту у формі анонімного тестування з використанням комп`ютерної техніки з метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора, про що позивач ознайомлений шляхом проставлення особистого підпису. Відомість також підписана головою та секретарем кадрової комісії.

З відомостей про результати тестування з використанням комп`ютерної техніки з метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора, вбачається, що під номером 3 наявні відомості щодо ОСОБА_1 , зокрема, номер посвідчення - НОМЕР_1 , логін - 11202102048775, власноруч поставлений підпис ОСОБА_1 , результат тестування - 67 балів, підпис позивача та підпис особи, що фіксувала результати тестування, у графі «примітки» будь-які зауваження з боку позивача щодо процедури та порядку складання іспиту не зазначені. Відомості підписані головою та секретарем Першої кадрової комісії.

16.12.2021 позивач ознайомився із рішенням Чотирнадцятої кадрової комісії про неуспішне проходження атестації.

Позивач вважає рішення кадрової комісії про неуспішне проходження ним атестації протиправним та таким, що підлягає скасуванню, що і зумовило на звернення до суду з даним позовом.

При вирішенні спору, суд виходить з наступного.

Законом України від 02.06.2016 № 1401-VIII «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)» Конституцію України доповнено статтею 131-1, відповідно до якої в Україні діє прокуратура, яка здійснює: 1) підтримання публічного обвинувачення в суді; 2) організацію і процесуальне керівництво досудовим розслідуванням, вирішення відповідно до закону інших питань під час кримінального провадження, нагляд за негласними та іншими слідчими і розшуковими діями органів правопорядку; 3) представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом. Організація та порядок діяльності прокуратури визначаються законом.

Стаття 131-1 Конституції України вказує зокрема на те, що за новим українським конституційним правопорядком прокуратуру як інститут, що виконує функцію кримінального переслідування, структурно вмонтовано в загальну систему правосуддя.

Отже, Конституція України віднесла прокурорів у розділ правосуддя, змінила характер їх діяльності з загального нагляду на основну функцію кримінального обвинувачення та запровадила нові принципи в проведенні оцінювання як суддів, так і прокурорів.

Законом України № 1697-VII "Про прокуратуру" (далі - Закон № 1697) забезпечуються гарантії незалежності прокурора, зокрема, щодо особливого порядку його призначення на посаду, звільнення з посади, притягнення до дисциплінарної відповідальності тощо.

У Рішенні Конституційного Суду України від 18.06.2020 № 5-р(ІІ)/2020 зазначено, що не лише структурне положення статті 131-1 Конституції України визначає нове місце прокуратури в системі державної влади України. Те, що прокуратура належить до української системи правосуддя, опосередковано випливає також із того припису Конституції України, відповідно до якого саме в системі правосуддя згідно із законом утворюються та діють органи та установи, що провадять стосовно суддів і прокурорів рівнозначно - їх добір, професійну підготовку, оцінювання та розгляд справ щодо їх дисциплінарної відповідальності (ч. 10 ст. 131). Прокурор, діючи від імені суспільства загалом, як і суддя, діючи від імені держави, при виконанні своїх професійних обов`язків на посаді має чинити справедливо й безсторонньо. Прокуророві, подібно судді, не належить виконувати професійні обов`язки за наявності приватного інтересу. На прокурора, як і на суддю, поширюються певні обмеження, обумовлені потребою забезпечити його безсторонність і доброчесність.

Із професійних обов`язків прокурора випливає потреба в доборі на цю посаду таких осіб, що відповідають особливим кваліфікаційним вимогам. Вимоги до осіб, які мають намір обійняти посаду прокурора, мають бути подібними до тих, що їх висунуто до кандидатів на посаду професійного судді. Подібність професії прокурора за правилами, що застосовуються до професії судді, має поширюватись і на запровадження механізмів та процедур у питаннях професійної підготовки, оцінювання, призначення, кар`єрного зростання, дисциплінарної відповідальності, звільнення прокурорів тощо. У цьому аспекті Венеційська Комісія зазначала: «Є цілком очевидним, що система, за якої прокурори нарівні з суддями чинять відповідно до найвищих стандартів доброчесності й безсторонності, надає більшого захисту людським правам, ніж система, що покладається лише на суддів».

Законом № 1697-VII забезпечуються гарантії незалежності прокурора, зокрема, щодо особливого порядку його призначення на посаду, звільнення з посади, притягнення до дисциплінарної відповідальності тощо.

19.09.2019 прийнято Закон № 113, яким внесено зміни до кодексів та законів України не скільки щодо форми чи змісту діяльності прокуратури, а скільки щодо реформи органів прокуратури в частині кадрових питань. Встановлена Законом переатестація не має систематичного характеру, відбувається одноразово за окремим законом, є винятковою. У Пояснювальній записці до цього законопроекту було зазначено, що він спрямований на запровадження першочергових і, багато в чому, тимчасових заходів, пов`язаних передусім із кадровим перезавантаженням органів прокуратури шляхом атестації чинних прокурорів, а також надання можливості всім доброчесним кандидатам, які мають належні теоретичні знання та практичні навички, на конкурсних засадах зайняти посаду прокурора у будь-якому органі прокуратури.

Отже, з наведеного слідує, що проведення атестації прокурорів було визначено на законодавчому рівні як умова реформування органів прокуратури, що стосувалась зокрема усіх без винятку прокурорів, які мали бажання продовжувати працювати у органах прокуратури.

Відповідно до п. 7 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 113 прокурори, які на день набрання чинності цим Законом займають посади прокурорів у Генеральній прокуратурі України, регіональних прокуратурах, місцевих прокуратурах, військових прокуратурах, можуть бути переведені на посаду прокурора в Офісі Генерального прокурора, обласних прокуратурах, окружних прокуратурах лише у разі успішного проходження ними атестації, яка проводиться у порядку, передбаченому цим розділом.

Підпунктом 2 пункту 19 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 113-ІХ визначено, що прокурори, які на день набрання чинності цим Законом займають посади у Генеральній прокуратурі України, регіональних прокуратурах, місцевих прокуратурах, військових прокуратурах, звільняються Генеральним прокурором, керівником регіональної (обласної) прокуратури з посади прокурора на підставі п. 9 ч.1 ст.і 51 Закону № 1697 за умови рішення кадрової комісії про неуспішне проходження атестації прокурором Генеральної прокуратури України, регіональної прокуратури, місцевої прокуратури, військової прокуратури.

Судом встановлено та не заперечується сторонами, у цій справі, на виконання вимог пункту 10 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 113-IX, позивач на ім`я Генерального прокурора подав заяву про переведення його на посаду та про намір пройти атестацію, яка за формою та змістом відповідає нормам Закону № 113-IX та Порядку № 221.

Так, зі змісту указаної заяви встановлено, що позивач погодився та ознайомився з умовами та процедурами проведення атестації, визначеними у Порядку проходження прокурорами атестації; усвідомлює та погоджується, що у разі неуспішного проходження будь-якого етапу атестації, передбаченого Порядком проходження прокурорами атестації, а також за умови настання однієї з підстав, передбачених пунктом 19 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 113, позивача буде звільнено з посади прокурора. При цьому, не вбачається наявності примусу стосовно написання вказаної заяви. Доказів зворотного не надано.

Отже, фактично позивач погодився із встановленими умовами та процедурами щодо переведення на посаду та проведення атестації. В іншому випадку, позивач мав право відмовитися від проведення такої атестації та не подавати відповідної заяви чи окремо оскаржувати відповідний Порядок проходження прокурорами атестації, чого останнім зроблено не було.

Водночас, за наслідками складання іспиту у формі анонімного тестування з використанням комп`ютерної техніки з метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора (1 етап), позивач набрав 67 балів, що є меншим за прохідний бал 70 балів, у зв`язку із чим, не був допущений до іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп`ютерної техніки.

Судом досліджено та встановлено, що вказані результати відображені у відповідній відомості, в якій позивач поставив власний підпис, чим підтвердив їх достовірність. У примітках до цієї відомості будь-які зауваження з боку позивача щодо процедури та порядку складання іспиту відсутні.

Згідно з пунктом 5 розділу ІІ Порядку № 221 прокурор, який за результатами складення іспиту набрав меншу кількість балів, ніж прохідний бал, не допускається до іспиту у формі тестування на загальні здібності та навички, припиняє участь в атестації, а відповідна кадрова комісія ухвалює рішення про неуспішне проходження прокурором атестації.

За таких обставин, Кадрова комісія на підставі пунктів 13, 17 розділу ІІ «Прикінцеві і перехідні положення» Закону № 113, пункту 6 розділу І, пункту 5 розділу ІІ Порядку № 221 прийняла рішення № 3 про неуспішне проходження позивачем атестації.

Разом з тим, основним доводом позивача про необґрунтованість рішення Кадрової комісії № 14 щодо неуспішного проходження атестації, є набрання недостатньої кількості балів через погане самопочуття під час проходження тестування.

Відповідно до пункту 9 розділу II «Прикінцеві і перехідні положення» Закону № 113-ІХ атестація здійснюється згідно з Порядком проходження прокурорами атестації, який затверджується Генеральним прокурором.

Згідно з пунктом 3 розділу І Порядку № 221 атестація прокурорів проводиться кадровими комісіями прозоро та публічно у присутності прокурора, який проходить атестацію.

Відповідно до пункту 7 розділу І Порядку № 221 повторне проходження одним і тим самим прокурором атестації або одного з її етапів не допускається. Якщо складання відповідного іспиту було перервано чи не відбулося з технічних або інших причин, незалежних від членів комісії та прокурора, комісія призначає новий час (дату) складання відповідного іспиту для прокурора.

Отже, у разі поганого самопочуття під час тестування, а також у разі об`єктивної наявності технічних проблем під час тестування єдиною логічною, послідовною і такою, що сприймається, є поведінка, коли прокурор звертається до членів комісії або робочої групи і не завершує тестування, передбачаючи, що результат буде негативний, а просить, з огляду на ситуацію, що склалася, перенести тестування на інший день, чого, в даному випадку, саме в той момент зроблено не було.

Аналогічна позиція була висловлена Верховним Судом, зокрема, в постановах від 03.11.2021 у справі № 160/5580/20, від 24.09.2021 у справі № 160/6596/20, від 21.09.2021 у справі № 200/5038/20-а, від 06.10.2021 у справі № 520/5064/2020, від 16.06.2022 у справі № 600/716/20-а, від 20.07.2022 у справі № 160/5202/20.

Відповідно до норм пункту 2 розділу V Порядку № 221 у разі виникнення у прокурора зауважень чи скарг на процедуру проведення атестації він може звернутися до голови або секретаря комісії.

Судом встановлено та перевірено, що тестування позивачем було завершено, надано відповіді на всі запитання та отримано кінцевий результат, під час проведення тестування акти про дострокове завершення тестування не складалися.

Водночас, результати тестування відображені у відомості про результати складання іспиту, у примітках до цієї відомості будь-які зауваження з боку позивача щодо процедури та порядку складання іспиту у формі анонімного тестування. Відомість також підписана головою та секретарем кадрової комісії. Поряд із цим, встановлено, що позивач завершив тестування. З відомостей про результати тестування з використанням комп`ютерної техніки з метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора, вбачається, що під номером 3 наявні відомості щодо ОСОБА_1 , зокрема, номер посвідчення - НОМЕР_1 , логін - 11202102048775, власноруч поставлений підпис ОСОБА_1 , результат тестування - 67 балів, підпис позивача та підпис особи, що фіксувала

Результати тестування, у графі «примітки» будь-які зауваження з боку позивача щодо процедури та порядку складання іспиту не зазначені. Відомості підписані головою та секретарем Першої кадрової комісії.

Отже, вказане підтверджує, що позивач самостійно закінчив тестування, був обізнаний про факт неуспішного походження цього етапу атестації, про що свідчить його підпис, поставлений власноруч. Відсутність у примітках до цієї відомості зауваження з боку позивача свідчить про те, що відразу після закінчення тестування ОСОБА_1 їх не мав, про факти некоректних відповідей у тестових питаннях, технічних збоїв у роботи комп`ютерної техніки та поганого самопочуття тощо він також не зазначив, маючи таку можливість.

З роздруківки деталей іспиту та отриманих від сторін відеозаписів тестування вбачається, що користувач з логіном 11202102048775 почав тестування о 08 годині 24 хвилині 59 секунді 04.02.2021, а завершив тестування о 10 годині 01 хвилині 49 секунді 23.10.2019. На тестування витрачено 01 годину 36 хвилин 50 секунд. Результат тестування - тест не складено. Набраний бал - 67. Отже, позивач самостійно закінчив тестування, надавши відповіді на всі 100 запитань. При цьому, не є спірним й те, що перед початком тестування для усіх його учасників проведено детальний інструктаж, у тому числі щодо дій у разі виникнення проблем.

На засіданні Комісії 04.02.2021 (протокол № 1) складено список прокурорів, які 04.02.2021 не склали іспит у формі анонімного тестування з використанням комп`ютерної техніки з метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора, набравши менше 70 балів, де під порядковим номером 5 зазначено ОСОБА_1 з результатом складного іспиту в 67 балів. Під час цього засідання Комісії також розглянуто заяву ОСОБА_1 про надання можливості повторного складання іспиту у формі анонімного тестування з використанням комп`ютерної техніки з метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора.

Згідно протоколу прокурор ОСОБА_1 надав комісії довідку про те, що 03.02.2021 звертався до Гореницької амбулаторії загальної практики сімейної медицини Комунального некомерційного підприємства «Центр ПМСД Києво-Святошинської районної ради» і йому постановлено діагноз: гіпертонічний криз. Зазначено, що перед входом до місце складання іспиту, вказаним прокурором було вимірено температуру тіла, під час тестування не встановлено фактів її підвищення. Крім того, на початку іспиту члени комісії з`ясовували чи є скарги у прокурорів на стан здоров`я та готовності до складання іспиту, однак зауважень не надходило. Про перебування на лікарняному прокурор не повідомляв. Також протягом всього часу складання іспиту будь-яких скарг та зауважень від прокурорів не надходило.

Сам факт звернення прокурора із заявою про незадовільний стан здоров`я після неуспішного проходження ним тестування не є доказом їх наявності.

Також, з відеозапису, щоб був досліджений у судовому засіданні слідує, що до ОСОБА_1 дійсно підійшла представниця кадрової комісії із запитанням і побачила, що система зафіксувала неуспішне проходження тесту про що вона одразу сказала члену робочої групи який підійшов щоб зафіксувати отримані позивачем результати тестування у відповідній відомості, при цьому, позивач самостійно попросив викликати лікаря вказавши, що в нього підвищений тиск, після чого вже позивачу була надана медична допомога (в тому числі виміряно артеріальний тиск). За даними копії довідки медичної сестри після огляду ОСОБА_1 було зафіксовано показники артеріального тиску 200/130, та частоту серцевих скорочень 110 уд/хв., однак вимірювання відбулось вже після проходження тестування. Таким чином, на відеозаписі проходження іспиту лише два факти звернення ОСОБА_1 до члена робочої групи, які мали місце ще до початку та після безпосереднього проходження тестування. На відеозаписі не зафіксовані факти звернення позивача до членів кадрової комісії або членів робочої групи саме під час виконання завдань тестування.

У цьому контексті варто зауважити, що у разі дійсного погіршення стану здоров`я та/або виникнення технічних проблем безпосередньо під час тестування і якщо характер цих обставин насправді унеможливлює подальше його проходження, логічною і послідовною для стороннього спостерігача видавалася б поведінка прокурора, який в силу цих об`єктивних причин не завершує/перериває проходження тестування і саме у зв`язку із цим ставить питання про призначення іспиту на іншу дату.

При цьому, відповідно до пункту 11 розділу І Порядку № 221 у позивача було право подати заяву про перенесення дати складення іспиту у разі погіршення стану здоров`я.

Натомість, позивач розпочав та завершив тестування, тим самим оцінивши свій стан здоров`я та роботу комп`ютерної техніки, як такі, що дають йому можливість скласти іспит.

Факт звернення після неуспішного проходження тестування із заявою про погане самопочуття може свідчити про намагання спростувати або оскаржити отриманий негативний результат. Тож, доводи позивача в цій частині є безпідставними та не знайшли свого підтвердження під час судового розгляду.

Щодо посилань позивача на не уповноважений склад кадрової комісії, процедурні питання її формування та некоректність питань під час тестування, суд зазначає, що з аналізу положень Порядку № 221 та Порядку № 233 слідує, що кадрові комісії не складають тестових питань та завдань іспиту, не визначають та не формують перелік питань для прокурорів, і відповідно, не наділені повноваженнями щодо перевірки цих питань. Ураховуючи автоматизовану процедуру першого етапу тестування у кадрових комісій відсутні дискреційні повноваження щодо визначення результатів за наслідками складення прокурором іспиту у формі анонімного тестування з використанням комп`ютерної техніки з метою виявлення знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора. Кількість набраних балів прокурором залежить лише від кількості наданих ним правильних відповідей на питання, які обираються автоматично із загального переліку. Своєю чергою, рішення про успішне/неуспішне проходження прокурором атестації за результатами складання іспиту у формі анонімного тестування з використанням комп`ютерної техніки Кадровою комісією приймається на підставі визначеного програмно-апаратним комплексом результату у вигляді автоматично нарахованої кількості балів, які фіксуються у відповідній відомості.

Ні Порядком № 221, ні Порядком № 233 не передбачено повноважень комісії оцінювати результати складання іспиту у формі анонімного тестування з використанням комп`ютерної техніки прокурорів та відповідно донараховувати бали до отриманого прокурором результату чи переглядати такий результат.

Така автоматизована процедура проходження першого етапу атестації встановлена Порядком № 221 з метою уникнення будь-якого суб`єктивного впливу з боку кадрових комісій на отримання прокурором необхідного прохідного балу для успішного складання іспиту.

Таким чином, склад комісії, яка ухвалює рішення за результатами проходження прокурором іспиту у формі анонімного тестування, ураховуючи його автоматизовану процедуру, не впливає на результат такого тестування, а мотивом, з якого виходить комісія при його ухваленні - є зафіксована у відповідній відомості кількість набраних прокурором балів.

Будь-яких інших обґрунтувань чи наведення мотивів, ураховуючи специфіку складення іспиту у формі анонімного тестування, таке рішення не потребує.

Також, суд наголошує на тому, що питання законності створення/формування складу кадрової комісії та правильності поставлених запитань для тестування, не є предметом розгляду даного спору, окремо позивачем не оскаржувались, на противагу чому, позивач подав заяву про намір пройти атестацію, тим самим погодившись з порядком та умовами її проведення.

Щодо доводів про те, що зруйновано «законні очікування» позивача та порушено принципи юридичної визначеності, законності, рівності права на доступ до державної служби і права на повагу до людської гідності, суд наголошує, що умови атестації були завчасно відомі. Суд не заперечує, що під час прийняття рішень про успішне (неуспішне) проходження прокурором атестації кадрова комісія зобов`язана належним чином розглянути подані прокурорами заяви, врахувавши всі обставини, що можуть мати значення при прийнятті рішення. Однак, розгляд таких заяв не є тотожним їх задоволенню та обов`язку повторно призначити анонімне тестування прокурора за його заявою, позаяк повторне проходження одним і тим самим прокурором одного з етапів атестації допускається лише у випадках, якщо складання відповідного іспиту було перервано чи не відбулось з технічних або інших причин, незалежних від членів комісії та прокурора. З вищенаведеного випливає, що такі обставини не можуть бути виявлені (встановлені) окрім, як під час тестування.

Наданий до матеріалів справи висновок експерта не може давати підстав для визнання оскаржуваного рішення кадрової комісії про неуспішне проходження позивачем атестації протиправним, позаяк, має висновок про загальний стан здоров`я позивача, хронологію звернень за лікуванням, погіршення стану здоров`я позивача в період проходження тестування та фактори, що могли вплинути на результати тестування, однак, жодним чином не дає можливості вказувати на допущення відповідачем порушень процедури атестації, неналежного реагування на звернення позивача, позаяк, позивач сам завершив тестування, надавши відповіді на всі запитання, що вказує на те, що позивач самостійно обрав для себе варіант дій та можливість завершення тестування. Також, можливе погіршення стану здоров`я могло бути пов`язаним із отриманим результатом та набранням меншої кількості балів для успішного проходження першого етапу атестації.

З огляду на наведене, під час розгляду даного спору судом не було встановлено порушень з боку відповідача при прийнятті рішення про неуспішне проходження позивачем атестації, при цьому, за висновками суду, самим позивачем було підтверджено, що дійсно, після завершення тестування комп`ютером видано результат про те, що ним було набрано 67 балів, про що і було вказано у відомості про результати тестування із проставлянням ним на підтвердження цього особистого підпису, водночас, у примітках до вказаної відомості позивач не вказав будь-яких зауважень стосовно процедури та порядку складання іспиту у формі анонімного тестування, а також відносно кількості набраних балів, у свою чергу, надані до справи докази та матеріали щодо загального стану здоров`я та його погіршення під час складання іспиту, не впливає на результати розгляду даної справи, позаяк, позивач склав іспит надавши відповіді на всі питання, не призупинивши його відразу після усвідомлення про погіршення стану здоров`я, що за належного фіксування, давало б підстави клопотати про повторне проходження такого тестування.

Інші доводи, пояснення та посилання сторін зазначених вище висновків суду не спростовують та не впливають на результати розгляду даного спору.

Згідно з ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до норм ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

За змістом ч. 2 ст. 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За наслідком розгляду даного спору, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги є необґрунтованими, не знайшли своє підтвердження під час розгляду спору, а тому, задоволенню не підлягають.

Судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись ст. 77, 90, 241-247, 255, 293, 295-297 КАС, суд,

в и р і ш и в:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Офісу Генерального прокурора про визнання протиправним та скасування рішення відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Головенко О.Д.