Решение № 118615066, 25.04.2024, Чугуївський міський суд Харківської області

ЧУГУЇВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

______________

Справа № 636/696/24 Провадження 2/636/1007/24

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.04.2024 місто Чугуїв

Чугуївський міський суд Харківської області у складі: головуючого судді Оболєнської С.А.,

за участю секретаря Селевко А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в спрощеному позовному провадженні в приміщенні суду в місті Чугуєві цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

встановив:

ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» звернулося до суду з позовом до відповідача про стягнення заборгованості за кредитним договором № 5030257 від 06.11.2021 в розмірі 40717,31 грн та судових витрат.

В обґрунтування позовних вимогпозивач посилався на те, що 06.11.2021 між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 за допомогою інформаційно-телекомунікаційної системи укладено договір споживчого кредиту № 5030257. На виконання зобов`язань за договором ТОВ «Авентус Україна» надано відповідачу кредит у сумі 10000,00 грн за процентною ставкою 1,90% в день. Відповідач будь-яких платежів, в порушення умов договору не здійснював. 01.12.2022 між ТОВ «Авентус Україна» та ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» укладено договір факторингу №01.12/2022-Ф, за умовами якого ТОВ «Авентус Україна» відступило позивачу право грошової вимоги за вказаним кредитним договором. Станом на день звернення до суду заборгованість за договором не погашена, у зв`язку з чим позивач змушений звернутися до суду.

Представник позивача просив позов задовольнити та розглядати справу в його відсутності, проти ухвалення заочного рішення не заперечував.

Відповідач у судове засідання повторно не з`явилась, причину неявки суду не повідомила, про дату та час розгляду справи, згідно із ст.128 ЦПК України, повідомлялась своєчасно та належним чином, шляхом направлення судових повісток про виклик до суду, що підтверджується зворотними повідомленнями, які містяться в матеріалах справи, відзив із зазначенням заперечень проти позову з посиланням на докази, якими вони обґрунтовуються, не надала, заяв про розгляд справи в її відсутності не надходило.

Зі згоди представника позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає позов таким, що підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 06.11.2021 між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та ОСОБА_1 за допомогою Інформаційно-телекомунікаційної системи ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» було укладено електронний Договір № 5030257 про надання споживчого кредиту.

Згідно умов кредитного договору: сума кредиту (загальний розмір) складає 10000,00 грн (п. 1.3. Кредитного договору); строк кредиту 30 днів; дата повернення кредиту (06.12.2021) вказується в Графіку платежів, що є Додатком №1 до цього Договору; строк кредиту може бути продовжено у порядку та на умовах визначених в Розділі 4 цього Договору (п. 1.4. Кредитного договору).

ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» свої зобов`язання перед відповідачем за кредитним договором виконало та надало йому кредит в сумі 10000,00 грн, шляхом зарахування кредитних коштів на платіжну картку відповідача.

Відповідно до п. 1.5. Кредитного договору Стандартна процентна ставка становить 1,90% в день та застосовується: - у межах строку кредиту, вказаного в п.1.4 цього Договору; - у межах нового строку кредиту, якщо відбулася пролонгація за ініціативою Споживача, відповідно до п.4.2 Договору; - у межах нового строку кредиту, якщо відбулася автопролонгація, відповідно до п.4.3 Договору.

Відповідач свої зобов`язання перед Кредитором щодо повернення кредиту та нарахованих процентів не виконав, а також не уклав угоду щодо пролонгації строку дії Кредитного договору, в зв`язку з чим, а також керуючись пунктами 4.3. Кредитного договору Кредитний договір було автопролонговано, а строк користування кредитом було продовжено на 90 (дев`яносто) календарних днів поспіль.

Враховуючи невиконання відповідачем своїх боргових зобов`язань перед кредитором 01 грудня 2022 року між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА», як клієнтом, та ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ УКРАЇНА» , як фактором, було укладено Договір факторингу № 01.12/2022-Ф, згідно з умовами якого клієнт відступив фактору права грошової вимоги за Кредитним договором. Про відступлення права грошової вимоги за Кредитним договором ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» повідомило відповідача шляхом направлення на електронну пошту, зазначену при укладенні Кредитного договору, відповідного повідомлення.

Згідно положень ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

За ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу. Як передбачено ст. 627 ЦК України, відповідно до ст.6цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до положень ст. ст. 526, 530 ЦК України, зобов`язання повинні виконуватися належним чином і в установленні строки відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а згідно ст.629ЦК України - договір є обов`язковим для виконання сторонами.

У статті 3 Закону України «Про електрону комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (стаття 11 ЗУ «Про електронну комерцію»).Також, статтею 204ЦК України встановлено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. Крім того, ст.1077ЦК України встановлено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Таким чином встановлено, що ТОВ «Авентус Україна» виконало свої обов`язки за електронним договором про надання споживчого кредиту та надало відповідачу кредит в сумі 10000,00 грн, однак відповідач належним чином не виконувала свої зобов`язання за договором, у зв`язку з чим має заборгованість на день звернення до суду в сумі 30900,00 грн., з яких: 10000,00 грн. - тіло кредиту та 20900,00 грн. - нараховані проценти.

ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» набуло право грошової вимоги до відповідача, на підставі вказаного Договору факторингу.

Відповідно до ч. 1 ст.81ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, установлених ст. 82 ЦПК України.

Належними доказами в розумінні ст.77ЦПК України є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Згідно з принципом диспозитивності, встановленим ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Судом встановлено факт невиконання належним чином зобов`язань по поверненню кредитних коштів відповідачем.

Позивачем надано суду письмову форму укладеного між ОСОБА_2 та ТОВ «Авентус Україна» Договору про надання споживчого кредиту. У пункті 11 «Реквізити та підписи сторін» зазначено електронний підпис одноразовим ідентифікатором, а саме комбінація цифр і букв, згідно з положеннями ЗУ «Про електронну комерцію».

Будь-яких доказів на спростування того, що договір був укладений в електронному вигляді, відповідачем не надано.

Таким чином, судом встановлено, що ТОВ «Авентус Україна» виконало свої обов`язки за договором про надання споживчого кредиту, в той час як відповідач належним чином не виконав взяті на себе зобов`язання та згідно матеріалів справи має заборгованість перед ТОВ «ФК» Фінтраст Україна» станом на 07.12.2021 в загальному розмірі 30900,00 грн.

Щодо позовних вимог в частині стягнення інфляційних втрат та 3% річних за прострочення грошового зобов`язання, суд зазначає наступне.

Згідно ч.1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

В позовних вимогах позивач просив стягнути інфляційні втрати у розмірі 8064,90 грн за період з березня 2022 року по грудень 2023 та 3% річних за прострочення грошового зобов`язання у розмірі 1752,41 грн за період з 07.03.2022 по 26.01.2024.

Частиною другою статті 625ЦК України передбачено обов`язок боржника сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення, а також трьох процентів річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Разом з тим, пунктом 18 Прикінцевих таперехідних положеньЦивільного кодексуУкраїни передбачено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Тобто з 24.02.2022 відповідач звільнений від відповідальності, визначеної статтею 625ЦК України згідно вищенаведеної норми права, проте нарахування інфляційних втрат та 3% річних позивач проводить після введення в Україні воєнного стану, який триває на момент ухвалення цього рішення.

Враховуючи вищевикладене, а також те, що доказів повернення кредиту чи спростування вказаних обставин на час розгляду справи відповідачем не надано, суд приходить до висновку про необхідність повного задоволення позову та стягнення з відповідача на користь позивача заявлену суму заборгованості за договором про надання споживчого кредиту в розмірі 10000,00 грн та відсотків у розмірі 20900,00 грн.

Також позивач ТОВ «ФК» Фінтраст Україна» просив стягнути на його користь витрати на правову допомогу в розмірі 10000,00 грн., що підтверджуються копією Договору про надання правової допомоги № 10/07-2023 від 10.07.2023, копією свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю, копіями звіту про надання правової допомоги від 26.01.2024 та рахунку на оплату від 25.01.2024, що включають детальний обсяг робіт адвоката.

Як передбачено ч. ч. 1, 2, 3 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема на професійну правничу допомогу, пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судові витрати покладаються на сторони пропорційно задоволеним позовним вимогам.

Враховуючи вищевикладене, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1838,38 грн (30900,00 грн х 2422,40 грн / 40717,31 грн) та витрати на оплату правової допомоги в розмірі 7588,91 грн (30900,00 грн х 10000,00 грн / 40717,31 грн).

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.4, 5, 13, 76-81, 178, 141, 263, 265, 268, 280-282 ЦПК України, суд,

ухвалив:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» заборгованість за кредитним договором № 5030257 від 06.11.2021 в розмірі 30900 (тридцять тисяч дев`ятсот) грн 00 коп., з яких: 10000,00 грн тіло кредиту; 20900,00 грн відсотки; а також судовий збір у розмірі 1838 (одна тисяча вісімсот тридцять вісім) 38 коп. та витрати на оплату правової допомоги в розмірі 7588 (сім тисяч п`ятсот вісімдесят вісім) грн 91 коп.

В іншій частині в задоволенні позовних вимог відмовити.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Україна», код ЄДРПОУ 44559822, юридична адреса: 03150, м. Київ, вул. Загородня, буд.15, офіс 118/2.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_1 .

Суддя: С.А. Оболєнська