№ 118601521, 24.04.2024, Косівський районний суд Івано-Франківської області

Справа № 347/464/24

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 квітня 2024 року м. Косів

Cуддя Косівського районного суду Івано-Франківської області Кіцула Ю.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду матеріали справи про адміністративне правопорушення, які надійшли від Косівського РВП ГУНП України в Івано-Франківській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , не працюючого,

за ч.2 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-

в с т а н о в и л а:

16.02.2024 року близько 22.00 год., в с. Вербовець, Косівського району, ОСОБА_1 , вчинив домашнє насильство фізичного характеру відносно рідного брата ОСОБА_2 , а саме, вдарив його у обличчя, відповідальність за, що передбачена ч.1 ст.173-2 КУпАП.

В судове засідання ОСОБА_1 не з`явився, про причини неявки суд не повідомив та клопотання про відкладення розгляду справи не подавав. Про час і місце розгляду справи повідомлявся у встановленому законом порядку.

Відповідно до вимог ст. 129 Конституції України, ст.11Закону України«Про судоустрійі статуссуддів» розгляд справ про адміністративні правопорушення відбувається в судах відкрито, що гарантує особі, яка притягається до адміністративної відповідальності можливість дізнатись про визначений час розгляду справи. Європейський Суд з прав людини у рішенні «Пономарьов проти України» від 03 квітня 2008 наголосив, що «сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження».

Особи, які беруть участь у провадженні у справі про адміністративне правопорушення, розпоряджаються своїми правами на власний розсуд, однак користуватися ними повинні сумлінно в межах процесуального закону відповідно до їх призначення і тією мірою і в тих формах, які необхідні для досягнення мети провадження у справі.

В матеріалах справи відсутні будь-які відомості, що ОСОБА_1 вживав будь-яких заходів, які б вказували на те, що він бажає заявити клопотання, подати докази, надати пояснення для розгляду справи про адміністративне правопорушення. Такі права можна реалізувати не тільки в судовому засіданні, а й у інший спосіб, наприклад письмово.

З огляду на наведене, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, оскільки затягування розгляду справи нівелює завдання Кодексу України про адміністративні правопорушення, яким є охорона конституційного ладу України, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством (стаття 1 КУпАП).

У зв`язку з набранням чинності 01.08.2021 року Закону №1604-ІХ «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо посилення відповідальності за вчинення домашнього насильства та насильства за ознакою статі», стаття 268 КУпАП не містить імперативної заборони щодо розгляду справи про адміністративне правопорушення за ст. 173-2 КУпАП за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.

Згідно з ч.1 ст.7 КУпАП України ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Завданням провадження в справах про адміністративне правопорушення, відповідно до вимог ст. 245 КУпАП, крім іншого, є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Виходячи з вимог ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

За змістом диспозиції ч. 1 ст. 173-2 КУпАП об`єктивна сторона правопорушення полягає у вчиненні домашнього насильства, насильства за ознакою статі, тобто умисного вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого, а так само невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений, або неповідомлення уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про місце свого тимчасового перебування в разі винесення такого припису.

У ч.2 ст.173-2 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність особи за дії, які передбачені частиною першою цієї статті, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за одне з порушень передбачених ч.1 ст.173-2 КУпАП.

Тобто обов`язковою кваліфікуючою ознакою для притягнення особи до адмінвідповідальності за ч.2 ст.173-2 КУпАП, є вчинення правопорушення повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення.

При дослідженні матеріалів справи про адміністративне правопорушення, судом не встановлено, що ОСОБА_1 протягом року піддавався адміністративному стягненню за порушення передбачені ч.1 ст.173-2 КУпАП.

Таким чином, ОСОБА_1 протягом року не було піддано адміністративному стягненню, а тому кваліфікація зазначена в протоколі про адміністративне правопорушення є невірною.

Разом з тим, у КУпАП, відсутня норма, яка б передбачала перекваліфікацію дій особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, тому вважаю, що у даному випадку необхідно застосувати аналогію закону, як засіб заповнення прогалини у законодавстві, який полягає у застосуванні врегульованих конкретною нормою правовідносин, норми закону, що регламентує подібні відносини у кримінальному процесуальному законодавстві.

Відповідно до ст. 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституційний Суд України у пункті 3.4 Рішення від 11жовтня 2011року №10-рп/2011 зазначає, що з аналізу положень міжнародних актів, наведених у Рішенні, не вбачається різниці між кримінальними та адміністративними протиправними діяннями, оскільки вони охоплюються загальним поняттям «правопорушення». У пункті 3.6 цього рішення Конституційний Суд України вказує, що відмінність адміністративного правопорушення від злочину полягає, насамперед, у тому, що воно є менш суспільно небезпечним. У цьому ж Рішенні Конституційний Суд України поширює певні гарантії кримінального процесу і на процес притягнення особи до адміністративної відповідальності.

З метою ухвалення справедливого судового рішення та захисту прав людини і її основоположних свобод суд має право вийти за межі висунутого обвинувачення, зазначеного в обвинувальному акті, лише в частині зміни правової кваліфікації кримінального правопорушення, якщо це покращує становище особи, стосовно якої здійснюється кримінальне провадження.

Суд вважає, що кваліфікація дій ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 173-2 КУпАП не знайшла свого підтвердження під час судового розгляду даної справи, та вважає необхідним перекваліфікувати дії ОСОБА_1 на ч.1 ст.173-2 КУпАП, перекваліфікація дій не порушує права ОСОБА_1 та не змінює обставин правопорушення зафіксованих в протоколі.

Так, вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП, доводиться в сукупності наступними доказами:

- протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАД №579499 від 22.02.2024 року. Вказаний протокол складений уповноваженою на те особою, та містить всі необхідні реквізити встановлені ст.256 КУпАП. Підписаний особою, яка притягається до адміністративної відповідальності ( ОСОБА_1 ) Будь-яких сумнівів у його достовірності судом не встановлено(а.с.1);

- копією письмового пояснення ОСОБА_2 (потерпілого), про те, що проживає в с. Вербовець, Косівського району на протязі тривалого часу разом із братом ОСОБА_1 16.02.2024 року у нього виник словесний конфлікт із братом, який на той час перебував у стані алкогольного сп?яніння, в ході якого брат виражався в його сторону нецензурними словами, погражував фізичною розправою, а також кілька разів ударив його руками в обличчя (а.с.2);

- копією письмового пояснення ОСОБА_1 , в якому останній підтвердив, що 16.02.2024 року близько 22.00 год. перебував у господарстві, де він зареєстрований, в с. Вербовець, коли туди прийшов його брат ОСОБА_2 , який перебуваючи у стані алкогольного сп?яніння, почав обзивати його нецензурними словами, погрожуючи вбивством. Він один раз ударив його рукою у обличчя і покинув господарство (а.с.3);

- рапортом ДОП Косівського РВП, капітана поліції А.Миронюка про складення відносно ОСОБА_1 адмінпротоколу за ч.2 ст.173-2 КУпАП (а.с.4);

- копією довідки про склад сім?ї виданої 23.12.2023 року згідно якої в склад сім?ї ОСОБА_1 входить його брат ОСОБА_2 (а.с.5).

Проаналізувавши вищевказані документи, особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, суд доходить переконання, що вони є доказами в розумінні статті 251 КУпАП, які відповідають критеріям належності і допустимості. В своїй сукупності дані докази є достатніми. Доказів, які б спростовували наведені в протоколі обставини або породжували обґрунтовані сумніви у достовірності інформації, яка міститься у досліджених доказах, суду не надано.

Таким чином, суд всебічно, повно та об`єктивно дослідивши всі обставини справи вважає доведеним факт вчинення ОСОБА_1 домашнього насильства, тобто умисне вчинення ним діяння фізичного характеру, внаслідок чого була завдана шкода фізичному здоров`ю потерпілого, тому його дії слід кваліфікувати як адміністративне правопорушення, передбачене частиною 1 статті 173-2 КУпАП.

Призначаючи адміністративне стягнення ОСОБА_1 , суд враховує: характер вчиненого ним правопорушення; особу правопорушника, ступінь його вини у вчиненому правопорушенні, передбаченому ч.1 ст.173-2 КУпАП, яка доведена повністю, та доходить переконання, що стосовно ОСОБА_1 слід обрати адміністративне стягнення в межах санкції ч.1 ст.173-2 КУпАП у виді штрафу.

Положеннями ст. 40-1 КУпАП передбачено, що у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується судовий збір особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення ставка судового збору встановлюється у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Вичерпний перелік осіб, які звільняються від сплати судового збору, міститься у ст. 5 вказаного Закону.

У розпорядженні суду документи, які б підтверджували те, що ОСОБА_1 відноситься до осіб, які підлягають звільненню від сплати судового збору відсутні, відтак з нього слід стягнути судовий збір за ухвалення постанови про накладення адміністративного стягнення.

Керуючись ст. ст. 23, 33, 40-1, 283, 284 КУпАП, ст. 4 Закону України «Про судовий збір», суддя

п о с т а н о в и л а :

Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого частиною 1 статті 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та накласти на нього стягнення у виді штрафу в розмірі десяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 170 (сто сімдесят) грн.

Роз`яснити, що штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення апеляційної скарги без задоволення.

У разі несплати штрафу протягом п`ятнадцяти днів на підставі частини 2 статті 308 Кодексу України про адміністративні правопорушення стягується подвійний розмір штрафу.

Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір в розмірі 605 (шістсот п`ять) грн. 60 коп. на користь отримувача коштів: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001, кодкласифікації доходів бюджету: 22030106 (стягувачем є Державна судова адміністрація України).

Постанова судді набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанова судді може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови шляхом подання апеляційної скарги до Івано-Франківського апеляційного суду через Косівський районний суд Івано-Франківської області.

Суддя Ю.С. Кіцула