Решение № 118595258, 24.04.2024, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 квітня 2024 р. № 400/2080/24 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Гордієнко Т. О. розглянув у письмовому провадженні адміністративну справу

за позовомОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ,

до відповідачаГоловного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, вул. Гната Чекірди, 10, м. Хмельницький, 29013, Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області, вул. Морехідна, 1, м. Миколаїв, 54008,

провизнання протиправним та скасування рішення від 15.02.2024 року № 143250018695; зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулася до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 15.02.2024 № 143250018695 про відмову у призначені пенсії за віком; зобов`язання Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області зарахувати до страхового стажу усіх періодів роботи згідно з трудовою книжкою НОМЕР_1 від 22.07.1981 та усіх періодів роботи згідно з трудовою книжкою НОМЕР_2 від 09.03.2010; зобов`язання Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком з дати звернення з 08.02.2024 року.

Позовні вимоги обгрунтовано тим, що відповідач протиправно відмовив у призначенні пенсії за віком.

Відповідач, ГУ ПФУ в Хмельницькій області, відзив на позов не надав. Відповідач зареєстрований в підсистемі «Електронний суд». Ухвала про відкриття провадження у справі надсилалася відповідачу та доставлена до електронного кабінету відповідача 11.03.2024 року. Тому відповідач належним чином повідомлений про розгляд справи.

Відповідач, ГУ ПФУ у Миколаївській області, надав відзив на позов, просив відмовити у задоволенні позову, оскільки страховий стаж позивача становить 25 років 03 місяці 06 днів, що недостатньо для призначення пенсії за віком (необхідно 29 років).

Відповідно до ч.1 ст. 263 КАС України, суд розглядає справу в порядку письмового провадження. Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складання повного судового рішення (ч. 5 ст. 250 КАС України).

Дослідив докази, суд дійшов висновку:

Позивач, ІНФОРМАЦІЯ_1 , 08.02.2024 звернулася до ГУ ПФУ в Миколаївській області про призначення пенсії за віком.

За принципом екстериторіальності заяву позивача розглянуто ГУ ПФУ в Хмельницькій області.

15.02.2024 ГУ ПФУ в Хмельницькій області прийнято рішення № 143250018695, яким відмовлено позивачу у призначенні пенсії за віком.

У рішенні зазначено, що пенсійний вік, визначений ст. 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» становить 60 років.

Вік заявниці 61 рік 6 місяців 15 днів.

Необхідний страховий стаж, визначений ч. 1 ст. 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» становить 29 років.

Страховий стаж особи становить 25 років 3 місяці 06 днів.

За доданими документами до страхового стажу не зараховано:

-період догляду за дитиною до досягнення нею 3-річного віку згідно зі свідоцтвом про народження ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , оскільки неможливо прочитати прізвище матері в документі;

-період роботи з 22.08.1979 по 30.06.1980 згідно з трудовою книжкою НОМЕР_1 від 22.07.1981, оскільки запис про звільнення з роботи завірений печаткою, яка не відповідає періоду роботи, також даний запис передує даті видачі трудової книжки;

-періоди роботи з 01.05.2005 по 31.05.2005. з 01,10.2005 по 20.09.2006, з 01.01.2024 по 31.01.2024, оскільки відсутня сплата внесків згідно з індивідуальними відомостями про застраховану особу Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування;

- періоди роботи з 09.03.2010 по 09.04.2010, з 04.03.2011 по 10.01.2012, з 26.03.2012 по 22.02.2013, з 19.03.2013 по 24.01.2014, з 26.05.2014 по 19.03.2015, з 20.03.2015 по 01.03.2016, з 29.04.2016 по 31.03.2017, з 07.07.2017 по 26.09.2020, згідно з трудовою книжкою ТК НОМЕР_3 від 09.03.2010, оскільки організації знаходяться на території російської федерації.

Для зарахування до страхового стажу: періоду догляду за дитиною до досягнення нею 3-річного віку необхідно надати витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про реєстрацію народження ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ; періоду з 22.08.1979 по 30.06.1980 необхідно надати уточнюючу довідку про роботу, видану на підставі первинних документів та відомості про реорганізацію підприємства.

Згідно з ч. 1 ст. 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року.

Починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу: з 1 січня 2023 року по 31 грудня 2023 року - не менше 30 років.

Страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок (ч. 1 ст. 24 Закону № 1058).

Згідно ч. 2, 4 ст. 24 Закону № 1058, страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

Статтею 62 Закону № 1788-ХІІ визначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

На реалізацію вказаної норми Закону № 1788-ХІІ Кабінет Міністрів України постановою від 12.08.1993 № 637 "Про затвердження Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній" затвердив Порядок № 637.

У пунктах 1 та 2 Порядку №637 зазначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.

Відповідно до пункту 20 Порядку № 637 у тих випадках, коли у трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, установлені для окремих категорій, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств та організацій. У довідці повинно бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи, розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка, та результати проведення атестації робочих місць на підприємстві.

Аналіз наведених норм права свідчить про те, що законодавством України встановлено пріоритетність записів у трудовій книжці перед відомостями у первинних документах.

Аналогічна правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду від 09.12.2021 по справі № 439/571/17.

На особу не може перекладатись тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у його трудовій книжці. Відсутність посилання чи неточних записів у первинних документах по обліку трудового стажу та нарахуванню заробітної плати на конкретній посаді, яку займав позивач у той чи інший період його роботи у підприємстві за наявності належним чином оформленої трудової книжки, не може бути підставою для виключення вказаних періодів роботи з трудового стажу позивача, що дає йому право на призначення пенсії за віком, оскільки працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення бухгалтерських документів на підприємстві, та у свою чергу неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини адміністрації підприємства не може бути підставою для позбавлення позивача його конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань надання пенсії за віком.

Вказана правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду від 21.02.2018 у справі №687/975/17.

Окрім того, Верховний Суд у постанові від 24.05.2018 у справі № 490/12392/16-а (провадження № К/9901/2310/18) висловив позицію про те, що певні недоліки щодо заповнення трудової книжки не можуть бути підставою для неврахування відповідного періоду роботи для обрахунку стажу при призначенні пенсії.

Аналогічна правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду від 04.07.2023 по справі № 580/4012/19.

Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Тому відповідач протиправно не зарахував періоди роботи позивача з 22.08.1979 по 30.06.1980.

Статтею 8 Закону України № 1058-VI "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" передбачене право громадян на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг.

Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 20 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" - страхові внески обчислюються виключно в грошовій формі, у тому числі з виплат (доходу), що здійснюються в натуральній формі. Обчислення страхових внесків застрахованих осіб, зазначених у пунктах 1, 2, 5 - 7, 9, 10, 12, 15, 17 і 18 статті 11 цього Закону, здійснюється страхувальниками на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) заробітної плати (доходу), грошового забезпечення, на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески.

Частиною 1 ст. 24 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" передбачено, що страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Частиною 3 статті 20 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" визначено, що у разі ухилення страхувальника чи його посадових осіб від надання територіальному органу Пенсійного фонду звітності чи інших документів про сплату страхових внесків страхові внески обчислюються територіальним органом Пенсійного фонду в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, за непрямим методом виходячи з оцінки валового доходу та витрат страхувальника, кількості осіб, які перебувають з ним у трудових відносинах, обсягу виробленої (реалізованої) продукції (послуг), суми сплачених ним податків, інших обов`язкових платежів, передбачених законодавством.

Відповідно до ч.10 ст. 20 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" - якщо страхувальники несвоєчасно або не в повному обсязі сплачують страхові внески, до них застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про сплату страхових внесків, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом.

Невнесення страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування відбулось не з вини позивача.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що несплата ДАХК "Чорноморський суднобудівний завод" та Чорноморським національним університетом ім. П. Могили за позивача страхових внесків не може бути підставою для незарахування до страхового стажу періоду роботи, оскільки відповідальність за несплату страхових внесків несе підприємство-страхувальник, в якому працює застрахована особа.

Внаслідок невиконання ДАХК "Чорноморський суднобудівний завод" та Чорноморським національним університетом ім. П. Могили обов`язку по сплаті внесків до Пенсійного фонду України позивач позбавлений соціальної захищеності та пенсійного стажу за спірний період на вказаних підприємствах, що є неприпустимим та таким, що суперечить основним конституційним засадам в сфері соціального захисту.

Аналогічна правова позиція зазначена у постанові Верховного суду від 24.05.2018 року по справі № 490/12392/16-а, від 23.03.2020 по справі № 535/1031/16-а.

Щодо незарахування періодів роботи позивача у російській федерації суд зазначає наступне.

Відповідно до положень частини першої статті 4 Закону № 1058-IV законодавство про пенсійне забезпечення базується на Конституції України, складається з Основ законодавства України про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, цього Закону, законів України «Про недержавне пенсійне забезпечення», «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», міжнародних договорів з пенсійного забезпечення, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України (далі - закони про пенсійне забезпечення), а також інших законів та нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до законів про пенсійне забезпечення, що регулюють відносини у сфері пенсійного забезпечення в Україні.

Частиною другою вказаної статті передбачено, що якщо міжнародним договором України, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші норми, ніж ті, що передбачені законодавством України про пенсійне забезпечення, то застосовуються норми міжнародного договору.

Відповідно до статті 1 Угоди про гарантії прав громадян держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав в сфері пенсійного забезпечення від 13.03.1992 , яка була чинною до 19.06.2023, пенсійне забезпечення громадян держав - учасниць цієї Угоди і членів їх сімей здійснюється згідно з законодавством держави, на території якої вони проживають.

Статтею 5 Угоди визначено, що ця Угода поширюється на всі види пенсійного забезпечення громадян, які встановлені або будуть встановлені законодавством держав-учасниць Угоди.

Приписами статті 6 Угоди встановлено, що призначення пенсій громадянам держав - учасниць Угоди проводиться за місцем проживання.

Постановою КМУ від 29.11.2022 № 1328 " Про вихід з Угоди про гарагтії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення" Україна вийшла з Угоди, укладеної 13.03.1992.

Відповідно до ч.1 ст.25 Закону Украпїни " Про міжнародні договори в Україні" припинення дії міжнародного договору України звільняє Україну від будь-якого зобов`язання щодо виконання договору і не впливає на права, зобов`язання чи правове становище України, що виникли в результаті виконання договору до припинення його дії.

Отже, при призначенні пенсії відповідач застосовує законодавство чинне на момент її призначення, тому для врахування стажу позивача за періоди роботи у рф немає правових підстав та позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.

Щодо зарахування до страхового стажу періоду догляду за дитиною до досягнення 3-річного віку суд зазначає, що позивач надала суду копію свідоцтва про народження серії НОМЕР_4 (яке повторно видане відділом державної реєстрації актів цивільного стану у м. Миколаєві) ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в якому в графі "мати" значиться ОСОБА_1 .

Відповідно до ч. 4 ст. 24 Закону № 1058, періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

Ч. 3 ст. 56 Закону № 1788 встановлено, що до стажу роботи зараховується також: ж) час догляду непрацюючої матері за малолітніми дітьми, але не довше ніж до досягнення кожною дитиною 3-річного віку.

Тому відповідач повинен зарахувати до страхового стажу позивача періоду догляду за дитиною до досягнення 3-річного віку.

Суд відповідно до п. 10 ч. 2 ст. 245 КАС України, для захисту прав позивача суд вважає за необхідне зобов`язати ГУ ПФУ в Миколаївській області зарахувати до страхового стажу позивача:

- період догляду за дитиною до досягнення нею 3-річного віку згідно зі свідоцтвом про народження ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ;

-період роботи з 22.08.1979 по 30.06.1980 ;

-періоди роботи з 01.05.2005 по 31.05.2005. з 01,10.2005 по 20.09.2006, з 01.01.2024 по 31.01.2024, ;

та повторно розглянути заяву позивача від 08.02.2024 року про призначення їй пенсії за віком.

Відповідно до ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Тому позов належить задовольнити частково.

Судові витрати розподіляються відповідно до ст.139 КАС України та належить повернути позивачу за рахунок бюджетних асигнувань відповідача ГУ ПФУ Хмельницькій області, оскільки спірне рішення прийнято саме ним.

Керуючись ст. 2, 19, 139, 241, 244, 242 - 246, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_5 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (вул. Морехідна, 1, м. Миколаїв, 54020, ідентифікаційний код 13844159), Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (вул. Гната Чекірди, 10, м. Хмельницький, 29000, ідентифікаційний код 21318350) задовольнити частково.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення від 15.02.2024 року № 143250018695.

3. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (вул. Морехідна, 1, м. Миколаїв, 54020, ідентифікаційний код 13844159) зарахувати ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_5 ) до страхового стажу:

- період догляду за дитиною до досягнення нею 3-річного віку згідно зі свідоцтвом про народження ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ;

-період роботи з 22.08.1979 по 30.06.1980 ;

-періоди роботи з 01.05.2005 по 31.05.2005, з 01.10.2005 по 20.09.2006, з 01.01.2024 по 31.01.2024.

4. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (вул. Морехідна, 1, м. Миколаїв, 54020, ідентифікаційний код 13844159) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_5 ) від 08.04.2024 року про призначення пенсії за віком.

5. В решті позову відмовити.

6. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (вул. Морехідна, 1, м. Миколаїв, 54020, ідентифікаційний код 13844159) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_5 ) судовий збір у сумі 605,60 грн. (шістсот п`ять гривень 60 коп.), сплачений квитанцією № ТХ2Х-9НМ7-Е836-7А45 від 05.03.2024 року.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Строк на апеляційне оскарження рішення суду - 30 днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження - 30 днів з дня складання повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається в порядку та строки, визначені ст.ст. 295-297 КАС України.

СуддяТ.О. Гордієнко