Постановление суда № 118488403, 18.04.2024, Дніпровський районний суд міста Києва

У Х В А Л А

"18" квітня 2024 р.

м. Київ

справа № 755/2213/24

провадження № 2-п/755/38/24

Дніпровський районний суд м. Києва в складі: головуючого судді Галагана В.І., за участю секретаря Прокопчук Н.А.,

розглянувши в приміщені Дніпровського районного суду в м. Києві заяву представника відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 05 березня 2024 року, поданої в межах цивільної справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Євро-Реконструкція» до ОСОБА_3 , ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

УСТАНОВИВ:

Заочним рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 05 березня 2024 року, ухваленим у справі № 755/2213/24, позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Євро-Реконструкція» до ОСОБА_3 , ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задоволено. Стягнуто солідарно з ОСОБА_3 (РНОКПП: НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ), ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Євро-Реконструкція» (м. Київ, вул. Г. Хоткевича, б. 20, код ЄДРПОУ 37739041) заборгованість за послуги з постачання гарячої води у розмірі 64 271,92 грн., втрати від інфляції внаслідок несвоєчасного розрахунку у розмірі - 14 464,45 грн., 3% річних у розмірі - 4 171,38 грн., а всього на загальну суму 82 907 (вісімдесят дві тисячі дев`ятсот сім) гривень 75 копійок.

25.03.2024 року до Дніпровського районного суду м. Києва надійшла заява представника відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 05 березня 2024 року, мотивуючи заяву тим, що відповідач не була обізнаною про розгляд справи, не отримувала копію ухвали суду про відкриття провадження у справі та копію позовної заяви з додатками, не була належним чином повідомленою про розгляд справи в суді. Відповідач вважає, що судом ухвалено рішення на підставі неналежних доказів та недоведених обставин, судом не було ураховано право відповідача на застосування наслідків спливу строку позовної давності. Таким чином через неналежне повідомлення відповідача про судовий розгляд справи судом ухвалено рішення із порушенням норм матеріального та процесуального права, що є підставою звернення відповідача із заявою про перегляд вищезазначеного заочного рішення суду.

Представник відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився, про день, час та місце засідання повідомлений належним чином, про поважні причини неявки суд не повідомив.

Представник позивача ТОВ «Євро-Реконструкція» в судове засідання не з`явився, про день та час судового засідання повідомлений належним чином, надав до суду письмові пояснення проти заяви, вказуючи на обґрунтованість позовних вимог та законність прийнятого рішення суду, а також представником позивача обґрунтовано дотримання позивачем строку позовної давності.

Вивчивши матеріали цивільної справи № 755/2213/24 та перевіривши наведені заявником підстави для скасування заочного рішення та перегляд справи, суд приходить до наступного.

Статтею 284 Цивільного процесуального кодексу України визначено, що заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Як убачається з матеріалів справи, ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 06 лютого 2024 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Євро-Реконструкція» до ОСОБА_3 , ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, та постановлено розгляд справи проводити у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін з огляду на малозначність справи.

Відповідно до статті 190 Цивільного процесуального кодексу України, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 272 цього Кодексу. Одночасно з копією ухвали про відкриття провадження у справі учасникам справи надсилається копія позовної заяви з копіями доданих до неї документів.

Копію ухвали суду від 06 лютого 2024 року надіслано відповідачам за адресою встановленого судом зареєстрованого місця проживання. (а.с. 13, 30)

Разом з тим, конверт повернуто із копією ухвали суду про відкриття провадження у справі повернуто на адресу суду за закінченням терміну зберігання, тобто відповідачі не з`явились до поштового відділення для отримання поштового відправлення, скерованого судом. (а.с. 31)

Таким чином, в порядку, передбаченому Цивільним процесуальним кодексом України відповідачів було повідомлено про відкриття провадження у справі та надіслано копію позовної заяви з додатками, за адресою встановленого судом зареєстрованого місця проживання відповідачів, не оспореного останніми.

Крім того, інформація щодо судового розгляду справи є загальнодоступною, оскільки розміщена на офіційному сайті суду «Судова влада».

З огляду на викладене, суд вважає, що в межах розгляду даної справи судом було дотримано процедуру повідомлення відповідачів про відкриття провадження у справі та роз`яснення процесуальних прав сторони судового розгляду відповідно до вимог Цивільного процесуального кодексу України.

Відповідно до ч. 1 ст. 288 Цивільного процесуального кодексу України, заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з`явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Наразі відповідачі обізнані про наявність дослідженого спору, мали можливість ознайомитись з матеріалами справи та відповідач ОСОБА_1 надала суду заперечення проти вимог позивача в межах справи № 755/2213/24.

Відповідно до ст. 263 Цивільного процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Разом з тим, судом встановлено, що відповідачі є споживачами послуг позивача, наданими за адресою: АДРЕСА_1 , тому, ураховуючи порушення відповідачами виконання зобов`язань по сплаті коштів за оплату житлово-комунальних послуг, суд визнає правомірною вимогу позивача про солідарне стягнення з відповідачів на його користь заборгованості станом на 01.01.2024 року у розмірі 64 271,92 грн., втрати від інфляції внаслідок несвоєчасного розрахунку у розмірі - 14 464,45 грн., 3% річних у розмірі - 4 171,38 грн.

Так, приймаючи до уваги клопотання відповідача про застосування наслідків спливу строку позовної давності до спірних правовідносин, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Європейський суд з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції (п. 1 ст. 32 Конвенції), наголошує, що позовна давність - це законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до відповідальності після закінчення певного періоду після скоєння правопорушення. Застосування строків позовної давності має кілька важливих цілей, а саме: забезпечувати юридичну визначеність і остаточність, захищати потенційних відповідачів від прострочених позовів та запобігати несправедливості, яка може статися в разі, якщо суди будуть змушені вирішувати справи про події, що мали місце у далекому минулому, спираючись на докази, які вже, можливо, втратили достовірність і повноту із плином часу (п. 51 рішення від 22 жовтня 1996 року за заявами № 22083/93, 22095/93 у справі «Стаббінгс та інші проти Сполученого Королівства»; п. 570 рішення від 20 вересня 2011 року за заявою у справі «ВАТ «Нафтова компанія «Юкос» проти Росії»).

Відповідно до положення статті 257 Цивільного кодексу України, загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові. (ч. 3, 4 ст. 267 Цивільного кодексу України)

Згідно частини першої ст. 264 Цивільного кодексу України перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов`язку.

Постановою Кабінету Міністрів України «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» від 11.03.2020 року № 211, на всій території України з 12.03.2020 р. у зв`язку із респіраторною хворобою COVID-19, спричиненою коронавірусом SARS-CoV-2, був установлений карантин, який у потім був продовжений багатьма постановами КМУ (на цей час карантинні обмеження в Україні тривають).

Невдовзі після введення карантину Закон № 540 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» вніс зміни, зокрема: до розд. «Прикінцеві та перехідні положення» ЦКУ, який був доповнений п. 12 такого змісту: «Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину».

Крім того, перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов`язку. Позовна давність переривається у разі пред`явлення особою позову до одного із кількох боржників, а також якщо предметом позову є лише частина вимоги, право на яку має позивач (ч. 1, 2 ст. 264 ЦК України). Отже, переривання перебігу позовної давності передбачає, що внаслідок вчинення певних дій (або підтвердження визнання боржником боргу чи іншого обов`язку, або подання кредитором позову до одного чи кількох боржників) перебіг відповідного строку, що розпочався, припиняється. Після такого переривання перебіг позовної давності розпочинається заново з наступного дня після підтвердження визнання боржником боргу чи іншого обов`язку або після подання кредитором позову до одного чи кількох боржників (правова позиція, викладена в постанові Верховного Суду від 23 травня 2018 року у справі № 663/2070/15-ц).

Аналізуючи зібрані по справі докази в їх сукупності, приймаючи до уваги виписку по рахунку відповідачів (а.с. 11-12), суд дійшов висновку, що часткове погашення відповідачами заборгованості у грудні 2017 року, січні 2018 року, лютому 2022 року, липні 2022 року, вересні 2022 року, грудні 2022 року, січні 2023 року, березні 2023 року, липні 2023 року, серпні 2023 року, вересні 2023 року, листопаді 2023 року - свідчить про визнання відповідачами боргу, що є підставою для переривання строку позовної давності, тому клопотання сторони відповідача про застосування строку позовної давності не підлягає до задоволення.

У відповідності до п. 1 ч. 3 ст. 287 Цивільного процесуального кодексу України суд може своєю ухвалою за результатами розгляду заяви про перегляд заочного рішення залишити заяву без задоволення.

З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що заява представника відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 05 березня 2024 року, подана в межах цивільної справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Євро-Реконструкція» до ОСОБА_3 , ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 258-263, 268, 287, 288 Цивільного процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

Заяву представника відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 05 березня 2024 року, поданої в межах цивільної справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Євро-Реконструкція» до ОСОБА_3 , ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, - залишити без задоволення.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Заочне рішення суду може бути оскаржене шляхом звернення з апеляційною скаргою до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дати постановлення даної ухвали суду.

Повний текст ухвали суду складено 18 квітня 2024 року.

Суддя: В.І. Галаган