Постановление суда № 118459243, 16.04.2024, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/5813/18

Провадження № 1-кп/761/1059/2024

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 квітня 2024 року місто Київ

Шевченківський районний суд міста Києва у складі судді ОСОБА_1 , запасного судді ОСОБА_2 , при секретарі ОСОБА_3 , за участю прокурора ОСОБА_4 , обвинуваченого ОСОБА_5 , захисника обвинуваченого ОСОБА_6 , потерпілої ОСОБА_7 (в режимі відеоконференції), представника потерпілих ОСОБА_8 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві заяву потерпілої ОСОБА_7 , про відвід старшого групи прокурорів ОСОБА_9 та інших прокурорів у складі групи від участі у розгляді кримінального провадження №12017100100014252 за обвинуваченням ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.135, ч.2 ст.146, ч.1 ст.122 КК України

У С Т А Н О В И В:

У провадженні Шевченківського районного суду м. Києва перебуває обвинувальний акт з реєстром матеріалів досудового розслідування у кримінальному провадженні по обвинуваченню ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.135, ч.2 ст.146, ч.1 ст.122 КК України.

У судовому засіданні потерпіла ОСОБА_7 заявила відвід старшого групи прокурорів ОСОБА_9 та інших прокурорів у складі групи від участі у розгляді кримінального провадження №12017100100014252 за обвинуваченням ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.135, ч.2 ст.146, ч.1 ст.122 КК України, оскільки прокурори є упередженими та не здатними представляти державне обвинувачення.

Предстаник потерпілих ОСОБА_8 підтримав заявлений відвід секретарю судового засідання.

Прокурор, захисник обвинуваченого ОСОБА_6 та обвинувачений ОСОБА_5 проти задоволення даної заяви заперечували.

Заслухавши думку сторін кримінального провадження, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні заяви про відвід, виходячи з такого.

Згідно із ч. ч. 1, 2, 3, 5 ст. 80 КПК України за наявності підстав, передбачених статтями 75-79 цього Кодексу, прокурору може бути заявлено відвід особами, які беруть участь у кримінальному провадженні, який повинен бути вмотивованим.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 77 КПК України прокурор, слідчий, дізнавач не має права брати участь у кримінальному провадженні: 1) якщо він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, членом сім`ї або близьким родичем сторони, заявника, потерпілого, цивільного позивача або цивільного відповідача; 2) якщо він брав участь у цьому ж провадженні як слідчий суддя, суддя, захисник або представник, свідок, експерт, спеціаліст, представник персоналу органу пробації, перекладач; 3) якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім`ї заінтересовані в результатах кримінального провадження або існують інші обставини, які викликають обґрунтовані сумніви в його неупередженості.

Згідно із положеннями п. 3 ч. 1 ст. 77 КПК України визначено одну з підстав для відводу, прокурора, зокрема, існування обставин, які викликають обґрунтовані сумніви в його неупередженості.

При цьому, аналізуючи вказану норму, безумовною підставою для відводу прокурора є його особиста зацікавленість.

Згідно із вимогами ч. 1 ст. 26 КПК України сторони у кримінальному провадженні є вільними у використанні своїх прав, у межах та у спосіб, передбачених КПК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 22 КПК України сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.

Як зазначав Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях «Тимошенко проти України», «Ходорковський проти Росії», структура Конвенції ґрунтується на презумпції добросовісності дій органів державної влади країн - учасниць. Дійсно, будь-яка державна політика чи окремий захід може мати «прихований мотив», а презумпція добросовісності є спростованою. Однак, заявник, який стверджує, що його права і свободи були обмежені з неналежних підстав, повинен переконливо довести, що справжня мета державних органів була не такою, як її було проголошено (або яка може обґрунтовано припускатись, виходячи з контексту). Простої підозри про те, що державні органи користувались своєю владою для іншої мети, ніж та, що передбачена Конвенцією, недостатньо, щоб довести порушення статті 18 Конвенції.

Як вбачається зі змісту заяви про відвід, у ній не наведені обставини, які б безумовно давали достатні підстави суду для обґрунтованого сумніву в упередженості старшого групи прокурорів ОСОБА_9 та інших прокурорів у складі групи від участі у розгляді кримінального провадження №12017100100014252 та їх безпосередньої заінтересованості.

Наведені доводи у заяві про відвід фактично є суб`єктивною оцінкою заявника діям старшого групи прокурорів ОСОБА_9 та інших прокурорів у даному кримінальному провадженні та є виявленням незгоди з процесуальними рішеннями, що суперечить принципу змагальності.

Таким чином, підстави наведені у заяві не можна визнати такими, що свідчать про упередженість, необ`єктивність чи особисту зацікавленість старшого групи прокурорів ОСОБА_9 та інших прокурорів у кримінальному провадженну №12017100100014252, оскільки вони не містять ознак жодної з обставин, передбачених ст. 77 КПК України.

Керуючись ст. ст. 36, 77, 80, 81 КПК України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Відмовити у задоволенні заяви потерпілої ОСОБА_7 про відвід старшого групи прокурорів ОСОБА_9 та інших прокурорів у складі групи від участі у розгляді кримінального провадження №12017100100014252 за обвинуваченням ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.135, ч.2 ст.146, ч.1 ст.122 КК України.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя ОСОБА_1