Решение № 118324220, 12.04.2024, Деснянський районний суд м. Чернігова

Справа № 750/17230/23

Провадження № 2-а/750/10/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 квітня 2024 року м. Чернігів

Деснянський районний суд міста Чернігова у складі:

судді - Рахманкулової І.П.,

секретаря Мойсієнко К.А.,

розглянув у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, інспектора взводу № 1 роти № 4 БУПП в Чернігівській області ДПП Скитер Ірини Олександрівни про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,

в с т а н о в и в:

Позивач у листопаді 2023 року звернувся до суду з позовом до відповідачів про скасування постанови від 16.11.2023 серії ЕАТ № 8153865 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, передбаченого ч. 1 ст. 121-3 КУпАП.

Обґрунтував позивач свій позов тим, що оскаржувана постанова є протиправною, оскільки Правил дорожнього руху він не порушував, адже після звернення його уваги на технічну несправність освітлення заднього державного номерного знаку, він негайно виразив бажання здійснити рух до найближчого технічного сервісу або безпечного паркувального майданчика для усунення даної технічної несправності. Проте, старшим лейтенантом патрульної поліції ОСОБА_2 йому було відмовлено у даних діях до моменту складання постанови, а вже після винесення оскаржуваної постанови, поліцейською було запропоновано позивачу здійснити рух до найближчого сервісу або безпечного паркувального майданчика. Також, позивач посилається на порушення процедури розгляду справи, адже поліцейською не було роз`яснено прав та обов`язків, оскільки у відповідній графі постанови відсутній його підпис про роз`яснення йому прав.

Крім того, позивач посилається на ч. 3 ст. 15 КУпАП та зазначає, що оскільки він є військовослужбовцем, а тому до нього не могло бути застосовано такий вид стягнення, як штраф.

Ухвалою судді Деснянського районного суду м. Чернігова Карапути Л.В. від 20.12.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомлення сторін.

У зв`язку зі звільненням судді ОСОБА_3 з посади судді Деснянського районного суду м. Чернігова відповідно до рішення Вищої ради правосуддя від 26.03.2024 № 887/0/15-24 та на підставі рішення зборів суддів Деснянського районного суду м. Чернігова від 27.03.2024 № 4 вказану справу передано до канцелярії суду для призначення повторного автоматизованого розподілу в порядку, передбаченому статтею 33 ЦПК України.

Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29 березня 2024 року дану справу визначено для розгляду судді Деснянського районного суду м. Чернігова Рахманкуловій І.П.

Позивач у судове засідання не з`явився, надіслав до суду клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку з тим, що він не може прибути у судове засідання із за службової необхідності виконання завдань з 27.03.2023 по теперішній час.

Проте, судом відмовлено у задоволенні клопотання позивача, оскільки у даній справі це вже четверте судове засідання, так як при відкритті провадження у справі суд вирішив розгляд справи проводити з викликом сторін. Відповідно до глави 11 КАС України, дана категорія справ віднесена до термінових, а тому строки їх розгляду є скороченими у порівнянні з іншими категоріями справ, а саме суд повинен вирішити справу протягом десяти днів з дня відкриття провадження у справі (у даній справі провадження відкрито 20 грудня 2023 року).

Крім того, ч. 2 ст. 205 КАС України передбачена можливість відкладення розгляду справи в межах встановленого цим Кодексом строку, а тому, враховуючи, що в цій справі розгляд справи вже відкладався тричі, відсутні законні підстави для чергового відкладення розгляду справи.

Представник відповідача надіслала до суду клопотання про розгляд справи без її участі. Раніше представник відповідача надіслала до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначила, що вимоги позивача про скасування постанови є необґрунтованими, адже позивач не заперечує факту правопорушення, що номерний знак був неосвітлений у темну пору доби, що також підтверджено відеозаписом з портативного відео реєстратора № 471652.

Інспектор взводу № 1 роти № 4 БУПП в Чернігівській області ДПП Скитер І.О. у судове засідання не з`явилась, про час та місце розгляду справи повідомлена завчасно та належним чином, заяв чи клопотань до суду не подала.

Згідно ч. 1 ст. 269 КАС України, у справах, визначених статтями 273-277, 280-283, 285-289 цього Кодексу, заявами по суті справи є позовна заява та відзив на позовну заяву (відзив).

На підставі положень частини четвертої статті 229Кодексу адміністративногосудочинства України (далі КАС України) фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

З постанови серії ЕАТ № 8153865, винесеної 16.11.2023 о 19 год. 09 хв. інспектором взводу № 1 роти № 4 БУПП в Чернігівській області Скитер І.О. у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 1190 грн. за адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 121-3 КУпАП вбачається, що 16.11.2023 о 18 год. 56 хв. водій ОСОБА_1 керував в с. Кіпті дорога М-01 транспортним засобом Шкода Октавія д.н.з НОМЕР_1 , у якого в темну пору доби був неосвітлений задній державний номерний знак, чим порушив вимоги п.2.9 «в» ПДР України (а.с. 68).

У п. 7 постанови зазначено, що до неї додається відеозапис з портативного відео реєстратора № 471652.

Позивач у пунктах 8 та 9 оскаржуваної постанови поставив свій підпис у графі, що права за статтею 268 КУпАП та строк оскарження за статтею 289 КУпАП йому роз`яснені, а також підпис про отримання копії постанови, а тому його доводи, викладені у позовній заяві про те, що йому не роз`яснені права і відсутні його підписи, спростовуються копією постанови, наданою до відзиву представником відповідача (а.с. 68).

З оглянутого судом відеозапису підтверджено факт керування позивачем автомобілем Шкода Октавія д.н.з НОМЕР_1 , у якого в темну пору доби був неосвітлений задній номерний знак.

Вказаного факту позивач не заперечує і у своїй позовній заяві.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Оскаржуваною постановою позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 121-3 КУпАП, яка передбачає відповідальність за порушення Правил дорожнього руху.

Відповідно до ч. 1 ст. 276 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення.

Частиною 2 ст. 258 КУпАП передбачено, що протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі.

Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.

Уповноваженими працівниками підрозділів Національної поліції штраф може стягуватися на місці вчинення адміністративного правопорушення незалежно від розміру виключно за допомогою безготівкових платіжних пристроїв.

Відповідно до ч. 1 ст. 121-3 КУпАП керування або експлуатація транспортного засобу без номерного знака, з номерним знаком, що не належить цьому засобу або не відповідає встановленим зразкам або вимогам, з номерним знаком, закріпленим у не встановленому для цього місці, перевернутим чи неосвітленим, закритим іншими предметами (в тому числі прозорими), з нанесенням покриття або застосуванням матеріалів, що перешкоджають чи ускладнюють його ідентифікацію, забрудненим номерним знаком, якщо така забрудненість не дає можливості чітко визначити символи або буквено-числову комбінацію номерного знака з відстані двадцяти метрів, а так само вчинення інших дій, спрямованих на умисне приховування номерного знака, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі сімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Статтею 280 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Так, судом враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Водій - особа, яка керує транспортним засобом і має посвідчення водія (посвідчення тракториста-машиніста, тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом, тимчасовий талон на право керування транспортним засобом) відповідної категорії. Водієм також є особа, яка навчає керуванню транспортним засобом, перебуваючи безпосередньо в транспортному засобі.

Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 р. № 1306, (із змінами і доповненнями) відповідно до Закону України «Про дорожній рух», встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Особи, які порушують ці правила, несуть відповідальність згідно із чинним законодавством.

Відповідно до ст. 14 Закону України «Про дорожній рух», учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримувались вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.

Відповідно до п. 1.1 ПДР України останні відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Інші нормативні акти, що стосуються особливостей дорожнього руху (перевезення спеціальних вантажів, експлуатація транспортних засобів окремих видів, рух на закритій території тощо), повинні ґрунтуватися на вимогах цих Правил.

Згідно з п. 2.9 ПДР водієві забороняється: керувати транспортним засобом, не зареєстрованим в уповноваженому органі МВС, або таким, що не пройшов відомчу реєстрацію в разі, якщо законом встановлена обов`язковість її проведення, а також без номерного знака або з номерним знаком, що: не належить цьому засобу; не відповідає вимогам стандартів; закріплений не в установленому для цього місці; закритий іншими предметами чи забруднений, що не дає змоги чітко визначити символи номерного знака з відстані 20 м; неосвітлений (у темну пору доби або в умовах недостатньої видимості) чи перевернутий.

Пунктом 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах по деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 і 284 КУпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.

Правовими положеннями ст. 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Суд враховує, що зазначена вище правова норма визначає ряд фактичних даних на основі яких посадова особа встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення.

Відповідно до ст. 40 Закону України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015, № 580-VIII (в редакції чинній на момент спірних правовідносин) поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою: 1) попередження, виявлення або фіксування правопорушення, охорони громадської безпеки та власності, забезпечення безпеки осіб; 2) забезпечення дотримання правил дорожнього руху.

На виконання зазначених вище правових положень, відповідачем надано відеозйомку фіксації події адміністративного правопорушення на диску DVD, яка міститься в матеріалах справи та досліджена судом при розгляді справи.

Крім того, зі змісту позовної заяви вбачається, що позивачем не заперечується те, що номерний знак на його транспортному засобі був неосвітлений у темну пору доби.

Транспортний засіб є джерелом підвищеної небезпеки, а тому водій зобов?язаний згідно Правил дорожнього руху, знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, оскільки їх не виконання, а також не уважність під час руху може спричинити виникнення дорожно-транспортной пригоди.

З приписів ПДР вбачається, що обов`язок дбати про справність транспортного засобу та відповідальність за певні недоліки його стану покладається саме на водія. А тому, доводи позивача про те, що він не міг усвідомлювати факт руху в автомобілі з неосвітленим заднім номерним знаком є необгрунтованими.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У даному випадку, відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, доведено правомірність своїх дій та надано обґрунтовані доводи щодо прийняття оскаржуваної постанови, відповідно до норм чинного законодавства.

Безпідставним та необґрунтованим є посилання позивача на ст. 15 КУпАП, якою передбачено відповідальність військовослужбовців та інших осіб, на яких поширюється дія дисиплінарних статутів, за вчинення адміністративних правопорушень.

Частиною 1 ст.15КУпАП визначено, що військовослужбовці несуть відповідальність за адміністративні правопорушення за дисциплінарними статутами. В той же час, за порушення правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, зазначені особи несуть адміністративну відповідальність на загальних підставах. До зазначених осіб не може бути застосовано громадські роботи, виправні роботи, адміністративний арешт.

Частиною 3 ст.15КУпАП визначено, що при порушенні правил дорожньогоруху водіями транспортних засобів Збройних Сил України або інших утворених відповідно до законів України військових формувань та Державної спеціальної служби транспорту - військовослужбовцями строкової служби, а також вчиненні ними військових адміністративних правопорушень, передбачених главою 13-Б цього Кодексу, штраф як адміністративне стягнення до них не застосовується. У випадках, зазначених у цій статті, органи (посадові особи), яким надано право накладати адміністративні стягнення, передають матеріали про правопорушення відповідним органам для вирішення питання про притягнення винних до дисциплінарної відповідальності.

Згідно абз. п. 1 ч. 1 ст.255КУпАП у справах про адміністративні правопорушення, що розглядаються органами, зазначеними в статтях 218-221 цього Кодексу, протоколи про правопорушення мають право складати: уповноважені на те посадові особи: органів управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України (про правопорушення, вчинені військовослужбовцями, військовозобов`язаними та резервістами під час проходження зборів, а також працівниками Збройних Сил України під час виконання ними службових обов`язків, - стаття 44, частини друга і третя статті 123, статті 172-10 - 172-20, 173, 174, 178, 182, 184-1, 185 і 185-7).

Таким чином, уповноважені на те посадові особи органів управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, виходячи з положень абз. п. 1 ч. 1 ст. 255 КУпАП, не мають права складати протоколи про адміністративні правопорушення, передбачені ч. 1 ст. 121-3 КУпАП, що вчиненні військовослужбовцями.

Ця вимога Закону узгоджується з приписами, передбаченими ч.ч. 1 та 3 ст. 15 та абз. 1 п. 1 ч. 1 ст. 255 КУпАП, оскільки військовослужбовці за порушення правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, несуть адміністративну відповідальність на загальних підставах і, лише в разі, коли порушення правил дорожньогоруху вчинене водіями транспортних засобів Збройних Сил України або інших утворених відповідно до законів України військових формувань та Державної спеціальної служби транспорту - військовослужбовцями строкової служби, а також вчинення ними військових адміністративних правопорушень, передбачених главою 13-Б цього Кодексу, штраф як адміністративне стягнення до них не застосовується, як і не можуть бути застосовані до зазначених осіб громадські роботи, виправні роботи, адміністративний арешт.

Доказів на підтвердження того, що позивач при порушенні правил дорожнього руху керував транспортним засобом Збройних Сил України або інших утворених відповідно до законів України військових формувань та Державної спеціальної служби транспорту, або є військовослужбовцем строкової служби, матеріали справи не містять.

Таким чином, оцінивши наявні у справі докази, суд приходить до висновку про законність оскаржуваної постанови та скоєння позивачем адміністративного правопорушення, визначеного ч. 1 ст. 121-3 КУпАП, а тому підстав для задоволення позову суд не вбачає.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 9, 241-246, 272, 286 КАС України, суд,-

в и р і ш и в :

у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ) до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України (місцезнаходження: вул. Федора Ернста, 3, м. Київ, ідентифікаційний код 40108646), інспектора взводу № 1 роти № 4 БУПП в Чернігівській області ДПП Скитер Ірини Олександрівни (місцезнаходження: вул. Громадська, 66, м. Чернігів) про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

Рішення суду може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом 10 днів після його проголошення.

Суддя