Решение № 118293281, 26.02.2024, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 лютого 2024 року Справа № 915/1620/23

м. Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області у складі судді Ткаченка О. В., при секретарі судового засідання Сулеймановій С. М.,

за участю:

представника позивача: не з`явився,

представника відповідача: не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Приватного підприємства «Добробут Н» (код ЄДРПОУ 37239110, 73000, Херсонська область, Білозерський р-н, смт Білозерка, вул. Батумська, 28, кв. 7, e-mail: senadijpruc@gmail.com);

до відповідача: Державного підприємства «Племрепродуктор «Степове» (код ЄДРПОУ 00854995, 57107, Миколаївська область, Миколаївський р-н, с. Степове, вул. Козацька, 39, e-mail: dppstepove@gmail.com)

про: стягнення заборгованості в розмірі 2 804 145,88 грн.

ВСТАНОВИВ:

Приватним підприємством «Добробут Н» (далі - позивач) пред`явлено позов про стягнення з Державного підприємства «Племрепродуктор «Степове» (код ЄДРПОУ 00854995) (далі - відповідач) заборгованості за договором про надання поворотної фінансової допомоги від 01.07.2022 № 2 в загальній сумі 2 804 145,88 грн., з яких 2 251 485,00 грн. - основний борг, 359 929,17 грн. - 15 % річних, 192 731,71 грн. - інфляційні втрати, та стягнення судового збору в сумі 33 649,75 грн.

В обґрунтування позову посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору про надання поворотної фінансової допомоги від 01.07.2022 № 2 в частині своєчасного повернення грошових коштів.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.10.2023 - справу № 915/1620/23 призначено головуючому судді Ткаченку О. В.

23.10.2023 суд ухвалив прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі. Справу визначено розглядати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 17.01.2024.

Ухвалою суду від 20.11.2023 було відкладено підготовче засідання до 21.12.2023.

05.12.2023 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву (вх. № 15987/23), згідно якого відповідач підтверджує отримання від позивача коштів в сумі 2 332 485,00 грн. на умовах поворотної фінансової допомоги, проте в задоволенні позову просить відмовити. Крім того, зазначає, що в рахунок боргу ним було сплачено 71 000,00 грн.

Також відповідач зазначає, що невиконання ним умов спірного договору пов`язано з тим, що всі обігові кошти витрачаються на виробничі процеси, оплату праці, сплату поточних зобов`язань перед державними та місцевими бюджетами і погашення заборгованості по сплаті податків.

Крім того, згідно наказу Регіонального відділення Фонду державного майна України по Миколаївській області від 15.06.2018 № 186-п прийнято рішення про приватизацію об`єкту державної власності єдиного майнового комплексу Державного підприємства «Племрепродуктор «Степове», на виконання якого розпочато процес приватизації відповідача, який на момент розгляду справи в суді ще триває. Тому позивач не позбавлений можливості отримати виконання договірних відносин після завершення приватизації.

08.12.2023 від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій він наполягав на задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Окрім того, від сторін у справі надійшли заяви щодо можливості розгляду справи за їх відсутності.

Ухвалою суду від 17.01.2024 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 26.01.2024.

Сторони явку повноважних представників у судове засідання 26.02.2024 не забезпечили, в письмових заявах просили розглядати справу без їх участі.

Судом також враховано, що явка представників сторін не визнавалась судом обов`язковою.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про достатність у матеріалах справи документальних доказів для вирішення спору по суті за відсутності представників сторін.

У судовому засіданні 26.02.2024 судом підписано вступну та резолютивну частини рішення без його проголошення.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши усі подані у справу докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд встановив наступне.

01.07.2022 між Приватним підприємством «Добробут Н», як позикодавцем, та Державним підприємством «Племрепродуктор «Степове», як позичальником, укладено договір № 2 про надання поворотної фінансової допомоги (далі - Договір) (а.с. 8-10).

Відповідно до п. 1.1 Договору, позикодавець зобов`язується надати позичальнику поворотну фінансову допомогу, а позичальник зобов`язується повернути надані грошові кошти в порядку та на умовах, передбачених цим Договором.

Позикодавець надає фінансову допомогу позичальнику в розмірі 2 332 485,00 грн шляхом внесення грошових коштів до каси позичальника, або перерахування грошових коштів на поточний рахунок позичальника з особового або іншого рахунку позикодавця. (п. 2.1 Договору).

На виконання умов Договору позивач вніс в касу відповідача кошти в сумі 2 332 485,00 грн., що підтверджується копіями прибуткових касових ордерів від 01.07.2022 № 392, від 04.07.2022 № 393, від 08.07.2022 № 408, від 18.07.2022 № 442, від 10.08.2022 № 508, від 21.07.2022 № 434, від 15.08.2022 № 504, від 20.08.2022 № 526, від 22.08.2022 № 539, від 23.08.2022 № 536, від 23.08.2022 № 540, від 24.08.2022 № 541 та від 25.08.2022 № 542 (а.с. 11 - 17), що підтверджується відповідачем у відзиві.

Відповідачем повернуто позивачу лише 71 000,00 грн., що підтверджується копією видаткового касового ордера від 01.08.2022 № б/н (а.с. 18).

Вся сума наданої поворотної фінансової допомоги підлягає поверненню за вимогою позикодавця не пізніше 15 календарних днів, починаючи з дня вимоги, але у будь якому разі (навіть за відсутності вимоги) не пізніше 01.09.2022 (п. 3.1 Договору).

Боржник зобов`язаний повернути суму поворотної фінансової допомоги в розмірі визначеному відповідно до п.2.1 Договору не пізніше терміну (дати) повернення поворотної фінансової допомоги, яка визначена в п.2.3 цього Договору (п.3.1. Договору).

В разі порушення боржником (строку) терміну повернення всієї або частини коштів поворотної фінансової допомоги, боржник зобов`язаний сплатити на користь кредитора пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від простроченої суми. Неустойка за договором є штрафною. Нарахування пені здійснюється до моменту повернення всієї суми поворотної фінансової допомоги. (п. 4.2 Договору).

Також, в разі порушення боржником (строку) терміну повернення всієї або частини коштів поворотної фінансової допомоги більше ніж на 20 днів, боржник зобов`язаний сплатити на користь кредитора додатково штраф в розмірі 10 % від простроченої суми. (п. 4.3 Договору).

Також, в разі порушення боржником (строку) терміну повернення всієї або частини коштів поворотної фінансової допомоги, з урахуванням вимог частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник зобов`язаний сплатити кредитору 15% річних від простроченої суми (п. 4.4 Договору).

В разі порушення боржником (строку) терміну повернення всієї або частини коштів поворотної фінансової допомоги, з урахуванням вимог ст. 536 Цивільного кодексу України боржник зобов`язаний сплатити кредитору 30% річних за користування чужими грошовими коштами від простроченої суми (п. 4.5 Договору).

Цей Договір вступає в силу з моменту його підписання та діє до 01.09.2022 (п. 8.1 Договору).

Позивач зазначає, що станом на дату подання позову відповідач не виконав свої зобов`язання за спірним Договором, поворотну фінансову допомогу у сумі 2 251 485,00 грн не повернув.

У зв`язку з неповернення відповідачем у встановленні Договором строки поворотної фінансової допомоги у розмірі 2 251 485,00 грн позивач був змушений звернутись до суду із відповідним позовом про стягнення з відповідача основної суми боргу та нарахування 15% річних, інфляційних втрат.

На підставі повно і всебічно з`ясованих обставин справи, на які сторони посилались як на підставі своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, наданням оцінки всім аргументам сторін, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу, тобто із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки, зокрема, з договорів та інших правочинів.

Правовідносини, що виникли між сторонами характеризуються ознаками договору позики. За договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками (ст.1046 ЦК України).

Договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми (ч.1 ст.1047 ЦК України).

Позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок (ч.ч.1, 3 ст.1049 ЦК України).

За приписами ст.193 Господарського кодексу України, ст.ст.526, 629 Цивільного кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться; договір є обов`язковим для виконання сторонами.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач, всупереч умовам Договору та приписам чинного законодавства, своєчасно (до 01.09.2022) не повернув позивачу надану йому суму поворотної фінансової допомоги, у зв`язку з чим за ним утворилась заборгованість в розмірі 2 251 485,00 грн.

Відповідач не спростував вимоги позивача та не надав суду доказів, які свідчать про погашення ним суми основного боргу в розмірі 2 251 485,00 грн.

За таких обставин, позовні вимоги в частині стягнення 2 251 485,00 грн. основного боргу підлягають задоволенню в повному обсязі.

Щодо вимог позивача про стягнення 192 731,71 грн інфляційних втрат, нарахованих позивачем за період з вересня 2022 року по серпень 2023 року, та 359 929,17 грн. - 15 % річних, нарахованих за період з вересня 2022 року по вересень 2023 року, суд дійшов наступних висновків.

В силу приписів ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Пунктом 4.4 Договору встановлено, що за порушення боржником строку повернення коштів поворотної фінансової допомоги, він зобов`язаний сплатити кредитору 15% річних від простроченої суми.

Судом встановлено, що у даній справі, позивачем заявлено до стягнення з відповідача 192 731,71 грн. інфляційних втрат та 359 929,17 грн. - 15% річних.

Відповідачем такі розрахунки не спростовані та не заперечені.

Судом перевірено розрахунки 15% річних, інфляційних втрат та встановлено, що такі розрахунки є арифметично вірними та правильними.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до приписів ст. 129 ГПК України, сплачений судовий збір підлягає відшкодуванню на користь позивача за рахунок відповідача пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст.73, 74, 76-79, 91, 129, 210, 220, 232, 233, 238, 240, 241 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Державного підприємства «Племрепродуктор «Степове» (57107, Миколаївська обл., Миколаївський р-н, село Степове, вул. Козацька, 39, код ЄДРПОУ 00854995) на користь Приватного підприємства «Добробут Н» (73000, Херсонська обл., Білозерський р-н, селище міського типу Білозерка, вул. Батумська, 28, кв.7, код ЄДРПОУ 37239110) 2 251 485,00 грн. - основного боргу, 359 929,17 грн. - 15% річних, 192 731,71 грн. - інфляційних втрат та 33 649,75 грн. судового збору.

Рішення суду, у відповідності до ст.241 ГПК України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно ч.1 ст.254 ГПК України, учасники справи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.256 ГПК України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Згідно ст.257 ГПК України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Повне судове рішення складено 11.04.2024.

Суддя О. В. Ткаченко