Решение № 118229539, 05.04.2024, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 квітня 2024 рокусправа № 380/23498/23

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючої - судді Потабенко В.А., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління державної реєстрації Юридичного департаменту Львівської міської ради, третя особа на стороні позивача без самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_2 , про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В:

до Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі ОСОБА_1 , позивач) до Управління державної реєстрації Юридичного департаменту Львівської міської ради (далі - Управління державної реєстрації, відповідач), в якій просить суд:

- визнати протиправним та скасування рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно ОСОБА_3 від 24.07.2023 №68576897;

- зобов`язати Управління державної реєстрації Юридичного департаменту Львівської міської ради виправити помилку в відомостях про речові права, яка була допущена в документах, що подавались на реєстрацію, а саме у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, а саме замість 31/100 реальної частки права власності (номер відомостей про речове право: 22330035) за ОСОБА_1 в житловому будинку АДРЕСА_1 (реєстраційний номер нерухомого майна: 1351434846101), зазначити 38/100 реальної частки права власності за ОСОБА_1 в житловому будинку АДРЕСА_1 .

В обґрунтування позовних вимог зазначає про те, що ОСОБА_4 на підставі свідоцтва про право на спадщину належала 51/135 частина житлового будинку АДРЕСА_1 , а ОСОБА_5 на підставі свідоцтва про право на спадщину - 84/135 частини житлового будинку АДРЕСА_1 . Позивач успадкував належну ОСОБА_4 51/135 частину житлового будинку АДРЕСА_1 та в подальшому замовив в ОКП «Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки» висновок про визначення реальних часток між співвласниками житлового будинку. Відповідно до даного висновку від 03.05.2018 №2/4997, співвласнику ОСОБА_5 належить 69/100 частин житлового будинку АДРЕСА_1 , а ОСОБА_1 , як іншому співвласнику, належить 31/100 частини вказаного житлового будинку, що підтверджується державною реєстрацією права власності на частину згаданого майна. ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_5 і спадкоємцем майна померлого стала його донька - ОСОБА_2 . Після спливу шестимісячного строку для прийняття спадщини, ОСОБА_2 звернулася з заявою до нотаріуса про видачу їй свідоцтва про право на спадщину, однак приватним нотаріусом Львівського нотаріального округу Шемечко І.Я. було відмовлено у видачі свідоцтва з підстав того, що належні співвласникам частки не відповідають часткам на підставі свідоцтв про право на спадщину, а саме: 51/135 не становить 31/100, оскільки 51 поділити на 135 дорівнює 38/100 частин; 84/135 не становить 69/100, оскільки 84 поділити на 135 дорівнює 62/100 частин. Тобто у висновку ОКП ЛОР «Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки» від 22.05.2018 №2/4997 допущено помилку, що підтверджується довідкою ОКП ЛОР «Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки» № 1044-3 від 19.06.2023. З метою виправлення такої помилки позивач в порядку ч. 2 ст. 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» звернувся через органи ЦНАП до державного реєстратора з заявою. За результатом розгляду заяви державний реєстратор прав на нерухоме майно ОСОБА_3 прийняв рішення про відмову в проведенні реєстраційних дій №68576897 від 24.07.2023 з мотивів того, що технічних помилок щодо розміру частки права власності під час реєстрації допущено не було. Позивач з таким рішенням не погоджується, вважає його протиправним, оскільки є помилка в документах, що подавалися для державної реєстрації прав, а тому звернувся до суду із зазначеним позовом.

Ухвалою від 16.10.2023 суддя відкрила спрощене позовне провадження у справі без повідомлення сторін (у письмовому провадженні). Крім того, залучила до участі у справі третю особу на стороні позивача без самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_2 (далі ОСОБА_2 , третя особа).

Відповідач позову не визнав, 06.11.2023 за вх. № 84623 надійшов відзив на позов, в якому зазначає, що дійсно за результатом розгляду заяви державний реєстратор прав на нерухоме майно ОСОБА_3 прийняв рішення про відмову в проведенні реєстраційних дій №68576897 від 24.07.2023 за заявою ОСОБА_1 з мотивів того, що технічних помилок щодо розміру частки права власності під час реєстрації допущено не було. Так, заявником було подано заяву про виправлення технічної помилки у відомостях, що містяться у Державному реєстрі прав в частині зміни розміру частки права власності, однак згідно інформації з Державного реєстру речових прав нерухоме майно щодо житлового будинку (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1351434846101), на момент реєстрації права власності (номер відомостей про речове право: 22330035) за ОСОБА_1 технічних помилок щодо розміру частки права власності не було. Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно щодо суб`єкта права ОСОБА_1 внесений запис про право власності (розмір частки 31/100) на підставі свідоцтва про право на спадщину, серія та номер 3-3256 від 14.09.2017, посвідченого Четвертою Львівською державної нотаріальною конторою, та висновку про визначення реальних часток між співвласниками №2-4997 від 22.05.2018, що виданий ОКП ЛОР «Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки». Поряд з цим, висновком про визначення реальних часток між співвласниками №2-4997 від 22.05.2018, визначено реальні частки між співвласниками, після чого суб`єктам права (співвласникам), слід було звернутися у відповідну нотаріальну контору для укладання договору щодо визначення розміру часток у праві спільної части власності. Якщо частки співвласників, яким майно належить на праві спільної часткової власності, визначені неправильно, вони можуть уточнити розміри своїх часток у праві власності на нерухоме майно договором про зміну розміру часток. А відтак, заявнику слід було подати нотаріальний договір, укладений такими співвласниками відповідно до законодавства. В той же час, заявником не було подано документи, що визначають змінюють розмір спільної часткової власності, а також вищезгадані сканкопії документів відсутні у відкритому розділі об`єкта нерухомого майна за реєстраційним номером об`єкта нерухомого майна 1351434846101. Крім того, з поданих заявником документів встановлено, що інший співвласник ОСОБА_5 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . А відтак, висновок про визнані реальних часток між співвласниками №2499-3 від 27.07.2022, що виданий ОКП ЛОР «Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки», проведений, коли один із співвласників вже був померлий. Так, згідно довідки ОКП ЛОР «Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки» №1044-з від 19.06.2023, вносяться зміни у визначення реального розподілу часток після смерті одного із співвласників. Таким чином, у відкритому розділі щодо об`єкта нерухомого майна за реєстраційним номером 1351434846101 у записі про речове право: 22330035 за ОСОБА_1 технічних помилок щодо розміру частки права власності не було. Водночас заявником не подано документи, що визначають змінюють розмір спільної часткової власності. Поряд з тим, довідки і висновки про визначення реальних часток між співвласниками, видані ОКП ЛОР «Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки», не є правовстановлюючими документами і не визначають не змінюють розмір спільної часткової власності між співвласниками. При цьому правомірність дій державного реєстратора підтверджена наказом Західного Міжрегіонального управління юстиції №734/5 від 31.08.2023 про відмову у задоволенні скарги на підставі висновку колегії з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державних реєстраторів, суб`єктів державної реєстрації Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 29.08.2023. Щодо самого зобов`язання, то згідно із ст. 11 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державний реєстратор самостійно приймає рішення за результатом розгляду заяв у сфері державної реєстрації прав. Втручання, крім випадків, передбачених цим Законом, будь-яких органів влади, їх посадових осіб юридичних осіб, громадян та їх об`єднань у діяльність державного реєстратора під час проведення державної реєстрації прав забороняється і тягне за собою відповідальність згідно із законом. Згідно висновків Верховного Суду у постанові від 11.11.2020 у справі №171/59/18 та від 27.11.2019 у справі №183/2691/16 орган державної реєстрації прав має виключну компетенцію в питаннях встановлення відповідності заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства та відсутності суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими правами. До виключної компетенції цього органу належить і прийняття рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень чи відмову у реєстрації за наявності до того передбачених законом підстав, а тому суд не вправі втручатися у діяльність органу державної реєстрації прав, зобов`язуючи його приймати рішення. З огляду на зазначене, і вимога про зобов`язання вчинити дії не підлягає до задоволення.

30.11.2023 за вх. № 92636 від третьої особи ОСОБА_2 надійшли пояснення на адміністративний позов, згідно яких вона позовні вимоги підтримує, вважає, що у висновку ОКП «Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки» від 03.05.2018 №2/4997 допущено помилку, наявність якої підтверджується як математичними розрахунками, так і довідкою ОКП ЛОР «Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки» № 1044-3 від 19.06.2023.

11.03.2024 за вх. № 18509 від третьої особи ОСОБА_2 надійшли аналогічні пояснення на адміністративний позов.

Відповідно до ч. 5 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Оскільки відсутні клопотання будь-якої зі сторін про розгляд справи у судовому засіданні з викликом сторін, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали адміністративної справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується адміністративний позов, судом встановлено наступне.

Згідно Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна № 334572706 від 05.06.2023, право власності на об`єкт нерухомого майна з реєстраційним номером 1351434846101, житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 , перебуває в спільній часткові власності.

Власниками житлового будинку є ОСОБА_1 та ОСОБА_5 в частках 31/100 та 84/135 відповідно.

Реєстрацію права власності за співвласниками проведено: за ОСОБА_5 01.07.2010 на підставі договору дарування № 1332 від 18.03.1963, посвідченого Четвертою Львівською державною нотаріальною конторою, дубліката свідоцтва про право на спадщину № 253 від 22.12.2009, виданого Львівським державним нотаріальним архівом, оригінал посвідчений Четвертою Львівською державною нотаріальною конторою 18.08.1992 за № 7836, дублікату свідоцтва про право на спадщину № 252 від 22.12.2009, виданого Львівським державним нотаріальним архівом, оригінал посвідчений Сьомою Львівською державною нотаріальною конторою 16.01.1984 за № 203; за ОСОБА_1 14.09.2017 на підставі свідоцтва про право на спадщину № 3-3256 від 14.09.2017, виданого Четвертою Львівською державною нотаріальною конторою, висновку про визначення реальних часток між співвласниками № 2/4997 від 22.05.2018, виданого ОКП ЛОР «Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки».

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 помер. Спадкоємцем за заповітом всього майна ОСОБА_5 є його донька, ОСОБА_2 .

Відповідно до листа приватного нотаріуса Львівського міського нотаріального округу Шемечко І.Я. від 21.07.2023 № 39/02-14, ОСОБА_2 було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину з підстав виявлення у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно невідповідностей у розмірах часток співвласників буд. АДРЕСА_1 . Рекомендовано усунути вказані недоліки шляхом звернення до державного реєстратора прав на нерухоме майно для виправлення наявних розбіжностей.

Згідно довідки ОКП ЛОР «Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки» № 1044-з від 19.06.2023, що видана ОСОБА_1 , у висновку про визначення реальних часток між співвласниками, серія та номер: 2/4997, виданий 22.05.2018, видавник ОКП ЛОР «Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки» будинку по АДРЕСА_1 , була допущена помилка у визначенні реальних часток співвласників. Станом на 19.06.2023 слід вважати реальну частку за ОСОБА_1 - 38/100 часток, що становила 51/135 часток на підставі свідоцтва про право на спадщину № 203 від 16.01.1984, виданого ІНФОРМАЦІЯ_2 ; свідоцтво про право на спадщину №7836 від 18.08.1992. Відповідно другий співвласник/померлий ОСОБА_5 - 62/100 часток, що становила 84/135 часток на підставі договору дарування № 1332 від 18.03.1963, посвідченому Четвертою Львівською держнотконторою; дублікату свідоцтва про право на спадщину № 253 від 22.12.2009, виданого Львівським державним нотаріальним архівом, оригінал посвідчений Четвертою Львівською держнотконторою 18.08.1992 за № 7836, дублікату свідоцтва про право на спадщину №252 від 22.12.2009, виданого Львівським державним нотаріальним архівом, оригінал посвідчений Сьомою Львівською держнотконторою 16.01.1984 за №203.

24.07.2023 ОСОБА_1 звернувся до державного реєстратора прав на нерухоме майно із заявою про виправлення технічних помилок відомостей у Державному реєстрі прав в частині зміни розміру частки права власності на буд. АДРЕСА_1 .

Однак, державний реєстратор прав на нерухоме майно ОСОБА_3 прийняв рішення про відмову в проведенні реєстраційних дій № 68576897 від 24.07.2023 за заявою ОСОБА_1 з підстав того, що технічних помилок щодо розміру частки права власності під час реєстрації допущено не було.

Не погоджуючись з відмовою відповідача у виправленні технічної помилки в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно відносно своєї частки об`єкта нерухомого майна, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , позивач звернувся до суду з даним позовом.

Вирішуючи спірні правовідносини, суд виходить з наступного.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, і спрямований на забезпечення визнання та захисту державою таких прав регулює Закон України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 01.07.2004 № 1952-IV (в редакції, станом на момент виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» дія цього Закону поширюється на відносини, що виникають у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, розміщене на території України, та обтяжень таких прав.

За визначенням ч. 1 ст. 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно; Державний реєстр речових прав на нерухоме майно (далі - Державний реєстр прав) - єдина державна інформаційна система, що забезпечує обробку, збереження та надання відомостей про зареєстровані речові права на нерухоме майно та їх обтяження.

Відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.

Згідно ч. 5 ст. 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація права власності та інших речових прав проводиться в межах Автономної Республіки Крим, області, міст Києва та Севастополя за місцезнаходженням нерухомого майна.

На підставі рішення Міністерства юстиції України державна реєстрація права власності та інших речових прав у визначених випадках може проводитися в межах декількох адміністративно-територіальних одиниць, визначених абзацом першим цієї частини, або незалежно від місцезнаходження нерухомого майна.

Державна реєстрація обтяжень речових прав проводиться незалежно від місцезнаходження нерухомого майна.

Державна реєстрація прав проводиться за заявами у сфері державної реєстрації прав будь-яким державним реєстратором з урахуванням вимог, встановлених абзацами першим - третім цієї частини, крім випадку, передбаченого статтею 31-2 цього Закону, та автоматичної державної реєстрації прав у випадках, передбачених цим Законом.

Стаття 4 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» визначає речові права та їх обтяження, що підлягають державній реєстрації.

Так, відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 4 зазначеного вище Закону державній реєстрації прав підлягає право оперативного управління.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» у Державному реєстрі прав реєструються речові права та їх обтяження на земельні ділянки, а також на об`єкти нерухомого майна, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких неможливе без їх знецінення та зміни призначення, а саме: житлові будинки, будівлі, споруди, а також їх окремі частини, квартири, житлові та нежитлові приміщення, меліоративні мережі, складові частини меліоративної мережі.

У Державному реєстрі прав також реєструються передбачені законом речові права та їх обтяження на об`єкти незавершеного будівництва та майбутні об`єкти нерухомості.

Згідно ч. 2 ст. 5 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» якщо законодавством передбачено прийняття в експлуатацію нерухомого майна, державна реєстрація прав на таке майно проводиться після прийняття його в експлуатацію в установленому законодавством порядку, крім випадків, передбачених статтею 31 цього Закону.

Стаття 11 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» передбачає, що державний реєстратор самостійно приймає рішення за результатом розгляду заяв у сфері державної реєстрації прав. Втручання, крім випадків, передбачених цим Законом, будь-яких органів влади, їх посадових осіб, юридичних осіб, громадян та їх об`єднань у діяльність державного реєстратора під час проведення реєстраційних дій забороняється і тягне за собою відповідальність згідно із законом.

Прийняття державним реєстратором рішення здійснюється з перевіркою відомостей згідно ч. 3 ст. 10 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Згідно ч. 1 ст. 5 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» Державний реєстр прав містить відомості про зареєстровані речові права на нерухоме майно, об`єкти незавершеного будівництва, майбутні об`єкти нерухомості та їх обтяження, а також про взяття на облік безхазяйного нерухомого майна і ціну (вартість) нерухомого майна, об`єкта незавершеного будівництва, майбутнього об`єкта нерухомості та речових прав на нього чи розмір плати за користування нерухомим майном за відповідними правочинами, відомості та електронні копії документів, подані у паперовій формі, або документи в електронній формі, на підставі яких проведено реєстраційні дії, а також документи, сформовані за допомогою програмних засобів ведення Державного реєстру прав під час проведення таких реєстраційних дій, та відомості реєстрів (кадастрів), автоматизованих інформаційних систем, отримані державним реєстратором шляхом безпосереднього доступу до них чи в порядку інформаційної взаємодії таких систем з Державним реєстром прав.

Згідно ч. ч. 2-4 ст. 5 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», відомості, що містяться у Державному реєстрі прав, повинні відповідати відомостям, що містяться в документах, на підставі яких проведені реєстраційні дії. У разі їх невідповідності пріоритет мають відомості, що містяться в документах, на підставі яких проведені реєстраційні дії.

До Державного реєстру прав не вносяться відомості, що становлять державну таємницю.

Ведення Державного реєстру прав здійснюється з використанням програмного забезпечення, що забезпечують його сумісність і взаємодію з іншими інформаційними системами та мережами, що становлять інформаційний ресурс держави.

Згідно ч. 5 ст. 5 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» відомості про речові права, обтяження речових прав, внесені до Державного реєстру прав, вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою до моменту державної реєстрації припинення таких прав, обтяжень у порядку, передбаченому цим Законом.

У відповідності до ч. 5 ст. 12 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» зміна ідентифікаційних даних суб`єкта речового права, обтяження речового права та/або зміна характеристик об`єкта нерухомого майна, об`єкта незавершеного будівництва, майбутнього об`єкта нерухомості не впливають на дії особи, спрямовані на набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно, об`єкт незавершеного будівництва, майбутній об`єкт нерухомості та їх обтяжень.

У разі зміни характеристик об`єкта нерухомого майна, об`єкта незавершеного будівництва, майбутнього об`єкта нерухомості в Єдиній державній електронній системі у сфері будівництва характеристики такого об`єкта оновлюються в Державному реєстрі прав автоматично в режимі реального часу в порядку інформаційної взаємодії з Єдиною державною електронною системою у сфері будівництва (у разі наявності в Державному реєстрі прав відомостей про ідентифікатор такого об`єкта будівництва (закінченого будівництвом об`єкта) в Єдиній державній електронній системі у сфері будівництва) з обов`язковим відображенням дати такого оновлення. Дія положень цього абзацу не поширюється на випадки, коли зміна характеристик об`єкта нерухомого майна, об`єкта незавершеного будівництва, майбутнього об`єкта нерухомості пов`язана з поділом, об`єднанням такого об`єкта чи виділом частки з такого об`єкта, а також з реконструкцією, реставрацією чи капітальним ремонтом об`єкта нерухомого майна чи самочинним будівництвом.

Відповідно до ч. 3 ст. 13 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», розділ Державного реєстру прав складається з чотирьох частин, що містять відомості про:

1) нерухоме майно, об`єкт незавершеного будівництва, майбутній об`єкт нерухомості та його ціну (вартість);

2) право власності та суб`єкта (суб`єктів) цього права;

3) інші речові права та суб`єкта (суб`єктів) цих прав, а також ціну (вартість) таких речових прав чи розмір плати за користування чужим нерухомим майном;

4) обтяження речових прав на нерухоме майно, об`єкт незавершеного будівництва, майбутній об`єкт нерухомості та суб`єкта (суб`єктів) цих обтяжень;

5) посилання на розділ Державного реєстру прав, у якому зареєстровано спеціальне майнове право на подільний об`єкт незавершеного будівництва, складовою частиною якого є майбутній об`єкт нерухомості, - для майбутніх об`єктів нерухомості.

Відомостями про земельну ділянку, що вносяться до Державного реєстру прав, є відомості про її кадастровий номер.

Відомостями про об`єкт нерухомого майна, об`єкт незавершеного будівництва, майбутній об`єкт нерухомості, що вносяться до Державного реєстру прав, є відомості про ідентифікатор об`єкта будівництва (закінченого будівництвом об`єкта) в Єдиній державній електронній системі у сфері будівництва (для об`єктів нерухомого майна, об`єктів незавершеного будівництва, майбутніх об`єктів нерухомості, яким присвоєно відповідний ідентифікатор), тип об`єкта (будівля, споруда, квартира, гаражний бокс, машиномісце тощо), загальна та (за наявності) житлова площа приміщень об`єкта (для об`єкта незавершеного будівництва, майбутнього об`єкта нерухомості - площа відповідно до проектної документації на будівництво), відсоток готовності (для об`єкта незавершеного будівництва), адреса об`єкта нерухомого майна (для закінчених будівництвом об`єктів, а також для об`єктів будівництва, яким присвоєно адресу), що вносяться на підставі відомостей, отриманих з Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва в порядку інформаційної взаємодії з такою системою. У разі відсутності в Єдиній державній електронній системі у сфері будівництва відомостей про відповідний об`єкт такі відомості вносяться на підставі документів, поданих для державної реєстрації прав.

Відповідно до ч. 5 ст. 13 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», порядок ведення Державного реєстру прав визначає Кабінет Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 26.10.2011 № 1141 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 06.06.2018 № 484) затверджений Порядок ведення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (далі Порядок №1141).

Пунктом 29 Порядку №1141 передбачено, що до Державного реєстру прав вносяться такі відомості про об`єкт речових прав:

1) про земельну ділянку - її кадастровий номер;

2) про об`єкт будівництва, майбутній об`єкт нерухомості, закінчений будівництвом об`єкт:

ідентифікатор об`єкта в Єдиній державній електронній системі у сфері будівництва (для об`єктів речових прав, яким присвоєно відповідний ідентифікатор);

тип об`єкта (будівля, споруда, квартира, гаражний бокс, машиномісце тощо);

загальна та житлова (за наявності) площа приміщень об`єкта (для об`єкта будівництва, майбутнього об`єкта нерухомості - площа відповідно до проектної документації на будівництво);

відсоток готовності (для об`єкта будівництва);

адреса об`єкта нерухомого майна (для закінчених будівництвом об`єктів, а також для об`єктів будівництва, майбутніх об`єктів нерухомості яким присвоєно адресу);

3) про меліоративну мережу, складову частину меліоративної мережі - її код (номер).

Згідно ч. 1 ст. 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» за результатом розгляду документів, поданих для державної реєстрації прав, державний реєстратор на підставі прийнятого ним рішення про державну реєстрацію прав вносить відомості про речові права, обтяження речових прав до Державного реєстру прав.

Відповідно до ч. 2 ст. 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» разі допущення технічної помилки (граматичної описки, друкарської, арифметичної чи іншої помилки) під час внесення відомостей про речові права, обтяження речових прав до Державного реєстру прав державний реєстратор самостійно виправляє таку помилку, за умови що документи за результатом розгляду заяви заявнику не видавалися.

У разі якщо після отримання заявником документів за результатами розгляду заяви виявлено технічну помилку, допущену під час внесення до Державного реєстру прав відомостей про речові права, обтяження речових прав, зокрема помилку у відомостях про суб`єкта речового права, обтяження, відомостях про речове право, обтяження, відомостях про нерухоме майно, у тому числі його технічних характеристиках, або якщо відбулося виправлення такої помилки в документах, що подавалися для державної реєстрації прав, або відбулася зміна адреси об`єкта нерухомого майна, такі помилки, відомості виправляються державним реєстратором на підставі заяви особи, відомості про речові права, обтяження речових прав якої містять таку помилку, відомості, а у випадку, передбаченому пунктом 2 частини сьомої статті 37 цього Закону, - посадовою особою Міністерства юстиції України, його територіальних органів або на підставі рішення Міністерства юстиції України, його територіальних органів - державним реєстратором, яким допущено технічну помилку.

Виправлення помилки, відомостей, що впливають на права третіх осіб, здійснюється державним реєстратором виключно за наявності згоди таких осіб або на підставі судового рішення.

З аналізу наведених норм ч. 2 ст. 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» суд висновує, що законодавець чітко встановив випадки, за яких допущена в Державному реєстрі речових прав помилка може бути виправлена. Крім того, законодавець конкретизував, що саме є помилкою і яка саме помилка потребує виправлення.

Так, відповідно до ч. 2 ст. 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» помилками є технічні помилки, тобто граматичні описки, друкарські, арифметичні чи інші помилки, а також помилки у відомостях про суб`єкта речового права, обтяження, відомостях про речове право, обтяження, відомостях про нерухоме майно, у тому числі його технічних характеристиках, або якщо відбулося виправлення такої помилки в документах, що подавалися для державної реєстрації прав, або відбулася зміна адреси об`єкта нерухомого майна, такі помилки, відомості виправляються державним реєстратором на підставі заяви особи, відомості про речові права, обтяження речових прав якої містять таку помилку.

Також ч. 2 ст. 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» вказує, що відомості виправляються державним реєстратором на підставі заяви особи, відомості про речові права, обтяження речових прав якої містять таку помилку.

Як встановлено судом з матеріалів справи, 24.07.2023 ОСОБА_1 звернувся до державного реєстратора прав на нерухоме майно із заявою про виправлення технічної помилки у відомостях у Державному реєстрі прав в частині зміни розміру частки права власності на буд. АДРЕСА_1 , яка, як випливає з довідки ОКП ЛОР «Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки» № 1044-з від 19.06.2023, допущена у висновку про визначення реальних часток між співвласниками, серія та номер: 2/4997, виданий 22.05.2018, видавник ОКП ЛОР «Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки», по вул. Петрусенко О. № 15 в м. Львові.

Однак, державним реєстратором йому було відмовлено з підстав того, що технічних помилок щодо розміру частки права власності ОСОБА_1 під час реєстрації його права власності на частину будинку АДРЕСА_1 допущено не було.

З цього приводу суд зазначає, що дійсно державним реєстратором Мельник Г.Я. (Четверта Львівська державна нотаріальна контора), яка здійснювала державну реєстрацію прав ОСОБА_1 на частину будинку АДРЕСА_1 , не було допущено технічних помилок при вчиненні реєстраційних дій. Державний реєстратор ОСОБА_6 внесла в Державний реєстр речових прав на нерухоме майно інформацію в такому вигляді, як вона була викладена у висновку про визначення реальних часток між співвласниками № 2/4997 від 22.05.2018, виданому ОКП ЛОР «Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки».

Однак, слід зазначити, що технічна помилка містилась у висновку про визначення реальних часток між співвласниками № 2/4997 від 22.05.2018, виданому ОКП ЛОР «Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки», що підтверджується як довідкою ОКП ЛОР «Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки» № 1044-з від 19.06.2023, так і математичними обчисленнями.

Зокрема, 51/135 частки будинку АДРЕСА_1 дійсно не становить 31/100, оскільки 51 : 135 дорівнює 31/100; 84/135 частки будинку АДРЕСА_1 дійсно не становить 69/100, оскільки 84 : 135 дорівнює 62/100.

Отже, наявність технічної помилки у відомостях про суб`єкта речового права, обтяження, відомостях про речове право, обтяження, відомостях про нерухоме майно, у тому числі його технічних характеристиках, або якщо відбулося виправлення такої помилки в документах, що подавалися для державної реєстрації прав, або відбулася зміна адреси об`єкта нерухомого майна, зумовлює необхідність її виправлення.

Таким чином, позовна вимога про визнання протиправним та скасування рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно ОСОБА_3 від 24.07.2023 №68576897 підлягає задоволенню.

При цьому, судом не беруться до уваги твердження відповідача про те, що висновок про визначення реальних часток між співвласниками №2499-3 від 27.07.2022, що виданий ОКП ЛОР «Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки», проведений, коли один із співвласників вже був померлий. Суд зазначає, що довідкою ОКП ЛОР «Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки» № 1044-з від 19.06.2023 було встановлено наявність арифметичних помилок у висновку №2/4997 від 22.05.2018, а не зроблено новий розподіл часток, що підтверджується матеріалами справи.

При цьому частки співвласників залишились незмінними.

Завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень (ч. 1 ст. 2 КАС України).

Згідно з ч. 1, ч. 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Вирішуючи даний спір, суд також враховує, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним і таким, що виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, і у випадку невиконання або неналежного виконання рішення не виникла б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення суду.

Аналіз норм ст. 245 КАС України, у їх взаємозв`язку зі ст. ст. 2, 5 КАС України, свідчить про те, що суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача. Якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Отже, для належного захисту порушених прав позивача суд вважає необхідним зобов`язати відповідача виправити технічну помилку в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно відносно об`єкту нерухомого майна, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , в частині, що належить на праві власності позивачу, а саме замість 31/100 реальної частки права власності (номер відомостей про речове право: 22330035) за ОСОБА_1 в житловому будинку АДРЕСА_1 (реєстраційний номер нерухомого майна: 1351434846101), зазначити 38/100 реальної частки права власності за ОСОБА_1 в житловому будинку АДРЕСА_1 .

Суд зазначає, що спір у цій справі є публічно-правовим, оскільки перед судом порушено питання про неправомірні дії суб`єкта владних повноважень, пов`язані з розглядом заяви про виправлення технічної помилки в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно відносно об`єкту нерухомого майна.

При цьому, спірні правовідносини виникли внаслідок допущення технічної помилки ОКП ЛОР «Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки» в документах, які надавались для державної реєстрації прав.

Спір про право власності відсутній.

Інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин, судом не встановлено.

Згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10.02.2010, заява 4909/04, відповідно до п. 58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» від 09.12.1994, серія A, N 303-A, п.29).

В п. 42 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Бендерський проти України» від 15.11.2007, заява № 22750/02, зазначено, що відповідно до практики, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, судові рішення мають у достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони базуються. Межі такого обов`язку можуть різнитися залежно від природи рішення та мають оцінюватися в світлі обставин кожної справи.

Відповідно до ч.1 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Згідно зі ст. 249 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов до висновку про те, що адміністративний позов слід задовольнити повністю.

Відповідно до ч. 1 ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно з ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, оскільки адміністративний позов задоволено, суд, у відповідності до приписів ст. 139 КАС України, здійснює розподіл судових витрат зі сплати судового збору на користь позивача за рахунок відповідача у розмірі 2147,20 грн.

Керуючись ст.ст. 2, 5-9, 72, 74-78, 90, 139, 162, 242-246, 255, 262, 291, 295, 297 КАС України

ВИРІШИВ:

адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасування рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно Управління державної реєстрації Юридичного департаменту Львівської міської ради Канюги Андрія Ярославовича від 24.07.2023 №68576897.

Зобов`язати Управління державної реєстрації Юридичного департаменту Львівської міської ради (ЄДРПОУ 26526811, 79040, м. Львів, вул. Городоцька, 299) виправити технічну помилку в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно відносно об`єкту нерухомого майна, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , в частині, що належить на праві власності позивачу, а саме вказати замість 31/100 реальної частки права власності (номер відомостей про речове право: 22330035) за ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_2 ) в житловому будинку АДРЕСА_1 (реєстраційний номер нерухомого майна: 1351434846101), - 38/100 реальної частки права власності за ОСОБА_1 в житловому будинку АДРЕСА_1 .

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління державної реєстрації Юридичного департаменту Львівської міської ради (ЄДРПОУ 26526811, 79040, м. Львів, вул. Городоцька, 299) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_2 ) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2147 (дві тисячі сто сорок сім) гривень 20 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складений 05.04.2024.

СуддяПотабенко Варвара Анатоліївна