Постановление суда № 118201213, 08.04.2024, Заводський районний суд м. Запоріжжя

Заводський районний суд м. Запоріжжя

Справа № 332/1993/24

Провадження №: 2/332/1564/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 квітня 2024 р. м. Запоріжжя

Суддя Заводського районного суду м. Запоріжжя Погрібна О.М., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Ємець Артем Юрійович, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору Департамент адміністративних послуг Запорізької міської ради, про усунення перешкод у користуванні житловим приміщенням шляхом визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням,

встановила:

До Заводського районного суду м.Запоріжжя надійшла позовна ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Ємець А.Ю., ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору Департамент адміністративних послуг Запорізької міської ради, про усунення перешкод у користуванні житловим приміщенням шляхом визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, в якій просить усунути перешкоди у користуванні житловим приміщенням шляхом визнання ОСОБА_4 такою, що втратила право користування житловим приміщенням за адресою: АДРЕСА_1 .

За правилами цивільного процесуального законодавства, позовна заява за формою та змістом повинна відповідати статті 175 ЦПК України, а також вимогам статті 177 цього Кодексу.

Відповідно до положень статті 175 ЦПК України позовна заява повинна містити, зокрема, найменування суду першої інстанції, до якого подається заява.

Звертається увага позивачів, що відповідно до рішення 21 сесій міської ради від 29.11.2023, У відповідності до статті 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», на виконання Закону України «Про засудження та заборону пропаганди російської імперської політики в Україні і деколонізацією топонімів», з метою проведення політики очищення міського простору від топонімів, що звеличують, увіковічують, пропагують або символізують Російську Федерацію та Республіку Білорусь, задля якнайшвидшого подолання наслідків російського імперського минулого і збереження національної культурної спадщини та історичної пам`яті нашої держави, Запорізька міська рада, перейменовано АДРЕСА_2 .

Відповідно до ч.ч.1,2 статті 2 Цивільного процесуального кодексу України завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданнями цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. (ст.4 Цивільного процесуального кодексу України)

Статтею 175 Цивільного процесуального кодексу України визначені основні вимоги до позовної заяви, які мають бути дотримані особами, які звертаються до суду за захистом своїх прав та інтересів шляхом пред`явлення позову до суду.

В роз`ясненнях, викладених у Постанові Пленуму Верховного Суду України N 2 від 12.06.2009 р. «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» зазначено, що суди мають звертати особливу увагу, зокрема, на те, що у позовній заяві повинні не лише міститися позовні вимоги, а й бути викладені обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, і зазначені докази, що підтверджують кожну обставину.

Зміст позовних вимог - це певна форма захисту, яку просить позивач від суду. Під підставами позову, як вказує Верховний суд України, слід розуміти обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги. Виклад обставин та підстав також необхідний для визначення тотожності позову, захисту відповідача від позову, зміни позову позивачем і, найголовніше, - для визначення предмета доказування по даній справі.

Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення.

Підстави позову становлять обставини (фактична підстава), якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу, і норми права (юридична підстава), які у своїй сукупності дають право особі звернутися до суду з позовними вимогами до відповідача.

Згідно з ч.1 ст.391 Цивільного кодексу України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Відповідно до прохальної частини позовної заяви, до відповідачки ОСОБА_4 пред`явлений позов «про усунення перешкод у користуванні житловим приміщенням шляхом визнання особою таким, що втратив право користування житловим приміщенням», в якому позивачі просять усунути перешкоди у користуванні житловим приміщенням шляхом визнання ОСОБА_4 такою, що втратила право користування житловим приміщенням за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до ч.5 ст.177 ЦПК України позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Однак позивачами не деталізовано зміст прохальної частини позову, а саме: не конкретизовано, та не зазначено, яким чином відповідачка перешкоджає у користуванні житловим приміщенням: квартирою за адресою: АДРЕСА_1 та до позовної заяви не надано жодного доказу того, що позивачам чиняться перешкоди у користуванні вищезазначеною квартирою, а також докази тому, що вони чиняться саме з боку відповідачки.

Відповідно до п.2 ч.3 ст.175 ЦПК України в позовній заяві зазначається повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв`язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти.

Враховуючи викладене, позивачам ОСОБА_2 та ОСОБА_5 , на виконання вимог п.2 ч.3 ст.175 ЦПК, слід зазначити свої реєстраційні номери облікових карток платників податків за наявності, або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України, які не можуть бути їм невідомими.

Крім того, відповідно до ч.5 ст.177ЦПК України позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів). Разом з тим позивачами не вказано, чи всі докази ними подано до суду.

Згідно з ч.8 ст.43 ЦПК України якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в паперовій формі, такі документи скріплюються власноручним підписом учасника справи (його представника).

Звертається особливаувага позивачівна вимоги,встановлені статтею 95ЦПК України щодо доказів, які подаються до суду.

Відповідно до положень вказаної процесуальної норми письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.

Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством.

Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу.

Учасник справи підтверджує відповідність копіїписьмового доказуоригіналу,який заходитьсяу нього, своїм підписом із зазначеннямдати такого засвідчення.

До позовної заяви додані копії паспортів громадян України серії НОМЕР_1 ОСОБА_2 , серії НОМЕР_2 ОСОБА_4 та серії НОМЕР_3 ОСОБА_3 , засвідчені адвокатом Ємцем А.Ю.

Як вбачається з ордеру № 1161129, зазначений ордер виданий адвокату Ємцю А.Ю. на надання правничої допомоги позивачці ОСОБА_1 .

Згідно з ч.4 ст.62 ЦПК України повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність».

Відповідно до ст.26 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Частиною 2 ст.26 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» визначено, що ордер - це письмовий документ, що у випадках, встановлених цим Законом та іншими законами України, посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги. Ордер видається адвокатом, адвокатським бюро або адвокатським об`єднанням та повинен містити підпис адвоката. Рада адвокатів України затверджує типову форму ордера.

В той же час до позовної заяви не додані документи, які підтверджують повноваження адвоката Ємця А.Ю. завіряти копії документів, подані до суду від імені позивачів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , а також відповідачки ОСОБА_4 .

Також, на виконання вимог п.8 ч.3 ст.175 ЦПК України, позивачам необхідно уточнити щодо місцезнаходження (у позивачів (кого саме) або інших осіб) щодо кожного з оригіналів письмових доказів, копії яких додано до заяви.

Суддя звертає увагу на те, що відповідно до п.21 Положення про паспорт громадянина України, затвердженого постановою ВР України № 2503-XII від 26.06.1992 (зі змінами), паспорт громадянина України є основним документом, що посвідчує особу громадянина України.

Згідно з пунктом 23 вказаного Положення, забороняється вилучення у громадянина паспорта, крім випадків, передбачених законодавством України, зокрема забороняється взяття паспорта у заставу.

Тому позивачам, в разі засвідчення, пропонується уточнити місцезнаходження оригіналу письмового доказу, - паспорту громадянина України серії НОМЕР_2 відповідачки ОСОБА_4 та підстави перебування у особи, що засвідчує копію, оригіналу зазначеного документу.

У обґрунтування позовних вимог позивачами долучені два документи, зазначені в позовній заяві, як «довідки на Турецькій мові», зміст яких викладений іноземною мовою.

Відповідно до ст. 10 Конституції України, державною мовою в Україні є українська мова.

Відповідно до частини першої статті 9 ЦПК України цивільне судочинство в судах провадиться державною мовою.

У Рішенні Конституційного Суду України від 14 грудня 1999 року (справа №10-рп/99) зазначено, що українська мова як державна є обов`язковим засобом спілкування на всій території України при здійсненні повноважень органами державної влади та органами місцевого самоврядування (мова актів, роботи, діловодства, документації тощо), а також в інших публічних сферах суспільного життя, які визначаються законом (частина п`ята статті 10 Конституції України).

Відповідно до статті 14 Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної», у судах України судочинство провадиться, а діловодство здійснюється державною мовою.

У судовому процесі може застосовуватися інша мова, ніж державна, у порядку, визначеному процесуальними кодексами України та Законом України «Про судоустрій і статус суддів».

Суди ухвалюють рішення та оприлюднюють їх державною мовою у порядку, встановленому законом. Текст судового рішення складається з урахуванням стандартів державної мови.

Згідно зі статтею 12 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», судочинство і діловодство в судах України проводяться державною мовою. Суди забезпечують рівність прав громадян у судовому процесі за мовною ознакою. Суди використовують державну мову в процесі судочинства та гарантують право громадян на використання ними в судовому процесі рідної мови або мови, якою вони володіють.

У свою чергу, із наданих ВССУ роз`яснень, які викладені у листі «Про практику розгляду судами цивільних справ з іноземним елементом» від 16.05.2013 року слідує, що суд приймає документи, складені мовами іноземних держав, за умови супроводження їх нотаріально засвідченим перекладом українською мовою.

Отже, у разі, коли письмові докази подаються до суду іноземною мовою, додається їх засвідчений у встановленому порядку переклад українською мовою. Вірність перекладу документів юридичного характеру повинна бути нотаріально посвідчена в порядку ст.79 Закону України «Про нотаріат».

Відповідно до пункту 8 Інструкції з діловодства в місцевих та апеляційних судах України, затвердженої наказом Державної судової адміністрації України № 814 від 20.08.2019, діловодство в суді ведеться державною мовою, крім випадків, передбачених законодавством України. У діловодстві суду можуть використовуватися вхідні документи, викладені іноземною мовою, забезпечені перекладом відповідно до вимог чинного законодавства.

Таким чином встановлено, що додатки до позовної заяви - «довідки на Турецькій мові», - викладено іноземною мовою та не додано їх нотаріально засвідченого перекладу українською мовою.

Відсутність нотаріально засвідченого перекладу зазначених доказів позбавляє суд можливості встановити їх міст та інформацію яка у них зазначена, а тому необхідно подати до суду копії доказів, викладених іноземною мовою, із перекладом їх українською мовою, який має буде нотаріально посвідченим.

Крім того, в позові не зазначений власник спірного житла та його не залучено до участі в справі.

Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, реалізуючи п. 1ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони й обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.

Право на доступ до правосуддя не є абсолютним, на цьому наголошує і Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях «Голдер проти Великої Британії» від 21.02.1975 року. Відтак, в кожному випадку позивач при зверненні до суду із позовом повинен дотримуватися норм процесуального законодавства.

Відповідно до ч.1 ст.185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у вказаних статтях, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Позивачу пропонується усунути вищезазначені недоліки, а саме сплатити судовий збір у визначеному законом розмірі.

Згідно з ч.3 ст.185 ЦПК України, якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями175і177цьогоКодексу, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Керуючись статями175,177,185 ЦПК України, суддя,-

постановила:

Позовну заяву ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Ємець Артем Юрійович, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору Департамент адміністративних послуг Запорізької міської ради, про усунення перешкод у користуванні житловим приміщенням шляхом визнання особою таким, що втратив право користування житловим приміщенням, - залишити без руху.

Надати позивачам строк п`ять днів, з дня отримання копії ухвали для усунення недоліків, зазначених у її мотивувальній частині.

Роз`яснити позивачам, що у випадку не усунення зазначених недоліків у встановлений строк, позовна заява вважатиметься неподаною і буде повернута.

Копію ухвали надіслати позивачам.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: О.М.Погрібна