Постановление суда № 118169934, 03.04.2024, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/9972/24

УХВАЛА

03 квітня 2024 року м. Одеса

Суддя Одеського окружного адміністративного суду Андрухів В.В., розглянувши матеріали за позовом ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1 ) до Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України (адреса: вул. Архітектора Городецького, 13, м. Київ, 01001, код ЄДРПОУ 33743494) про визнання відмови протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до Одеського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, у якій просить:

- визнати протиправною відмову Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України у скасуванні арештів та інших обмежень від 18.03.2024 року №41924/41468-33-24/20.1;

- зобов`язати Департамент державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, в межах виконавчого провадження №54030531, зняти арешти з майна боржника - ОСОБА_2 , вилучити відомості про боржника з Єдиного реєстру боржників, скасувати інші вжиті під час примусового виконання рішення заходи;

- встановити контроль за виконанням судового рішення.

Відповідно до п.6 ч.1 ст.171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, зокрема, чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Згідно ч.1 ст.287 КАС України учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

Відповідно до ч.1 ст.74 Закону України «Про виконавче провадження» рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.

Згідно ст.447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Відповідно до ст.448 ЦПК України скарга подається до суду, який розглянув справу як суд першої інстанції. Про подання скарги суд повідомляє відповідний орган державної виконавчої служби, приватного виконавця не пізніше наступного дня після її надходження до суду.

За таких підстав, спір щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності державного чи приватного виконавця під час виконання судового рішення у справі, винесеного за правилами цивільного судочинства, належить до юрисдикції суду, який видав виконавчий документ.

Позивач просить суд визнати протиправною відмову Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України у скасуванні арештів та інших обмежень від 18.03.2024 року №41924/41468-33-24/20.1; та зобов`язати Департамент державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, в межах виконавчого провадження №54030531, зняти арешти з майна боржника - ОСОБА_2 , вилучити відомості про боржника з Єдиного реєстру боржників, скасувати інші вжиті під час примусового виконання рішення заходи.

Як вбачається з матеріалів позовної заяви, рішенням Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків по справі №1928/15 від 12.02.2016 року з ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» стягнуто заборгованість по договору кредиту (невідновлювальної кредитної лінії №660/198-302) в сумі 115917021,22 грн., 25500,00 грн. сплаченого третейського збору.

Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 27.01.2017 року на виконання вищевказаного рішення Третейського суду 07.04.2017 року видано виконавчий лист №755/9445/16-ц (АСВП №54030531).

29.05.2017 року державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження.

Постановами від 07.06.2017 та від 12.02.2019 державним виконавцем накладено арешт на все майно, що належить боржнику в межах суми заборгованості та арешт на кошти боржника, що знаходяться на рахунках, відкритих боржником в банківських установах України, в межах суми заборгованості, відповідно.

Отже, оскільки предметом розгляду в даній справі є відмова відповідача у скасуванні арештів та інших обмежень в межах виконавчого провадження №54030531, які були накладені під час виконання виконавчого документа (виконавчого листа), виданого Дніпровським районним судом м. Києва на виконання рішення Третейського суду, та позивач є стороною виконавчого провадження, то такий спір належить до юрисдикції суду, який видав виконавчий документ, та підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Такий висновок суду щодо розгляду даної категорії справ в порядку цивільного судочинства підтверджується постановою Верховного Суду від 13.10.2022 року у справі №824/2/22.

Так, зі змісту вказаної постанови Верховного Суду вбачається, що у липні 2022 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Євротранстелеком» звернулося до суду із скаргою на постанову приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Авторгова А.М., в якій просило визнати неправомірною та скасувати постанову приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Авторгова А.М. про арешт коштів боржника ТОВ «Євротранстелеком», винесену в рамках виконавчого провадження, відкритого з примусового виконання виконавчого листа від 04 травня 2022 року №824/2/22, виданого Київським апеляційним судом про стягнення з ТОВ «Євротранстелеком» на користь ОСОБА_1 заборгованості за договором позики від 23 лютого 2020 року № 23/02-20/П у розмірі 31 094 794 грн. та солідарне стягнення витрат на сплату винагороди третейського судді у розмірі 32 500 грн.

У вказаній справі №824/2/22 суд встановив, що рішенням Третейського суду для вирішення конкретного спору (суд AD HOC) від 29 грудня 2021 року, ухваленим у складі третейського судді ОСОБА_3 , стягнуто солідарно з ОСОБА_3 та ТОВ «Євротранстелеком» на користь ОСОБА_1 заборгованість за договором позики від 23 лютого 2020 року № 23/02-20/П у розмірі 31 094 794 грн. та солідарно стягнуто з ОСОБА_3 та ТОВ «Євротранстелеком» на користь ОСОБА_1 витрати на сплату винагороди третейського судді у розмірі 32 500 грн.

Ухвалою Київського апеляційного суду від 03 лютого 2022 року заяву ОСОБА_1 задоволено, видано виконавчий лист на примусове виконання рішення Третейського суду для вирішення конкретного спору (суд AD HOC) від 29 грудня 2021 року, ухваленого у складі третейського судді ОСОБА_3 про солідарне стягнення з ОСОБА_3 та ТОВ «Євротранстелеком» на користь ОСОБА_1 заборгованість за договором позики № 23/02-20/П від 23 лютого 2020 року у розмірі 31 094 794 грн. та солідарне стягнення з ОСОБА_3 та ТОВ «Євротранстелеком» на користь ОСОБА_1 витрат на сплату винагороди третейського судді у розмірі 32 500 грн.

Постановою приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Авторгова А. М. від 10 травня 2022 року відкрито виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа № 824/2/22, виданого Київським апеляційним судом 04 травня 2022 року на примусове виконання рішення Третейського суду.

10 травня 2022 року приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Авторгов А.М. прийняв постанову про арешт коштів боржника, якою наклав арешт на грошові кошти ТОВ «Євротранстелеком», що містяться на відкритих рахунках, а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів боржника, крім коштів, що містяться на рахунках накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом та належить боржнику. У межах суми звернення стягнення з урахуванням виконавчого збору/основної винагороди приватного виконавця, витрат виконавчого провадження, штрафів 34 244 092,40 грн.

У вказаній постанові по справі № 824/2/22 Верховний Суд посилається на статтею 447 ЦПК України, якою визначено, що сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Київський апеляційний суд ухвалою від 05 серпня 2022 року у задоволенні скарги ТОВ «Євротранстелеком» на рішення приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Авторгова А. М. відмовив.

Згаданою постановою Верховного Суду від 13.10.2022 року апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Євротранстелеком» залишено без задоволення. Ухвалу Київського апеляційного суду від 05 серпня 2022 року залишено без змін.

Отже, суди обох інстанцій справу № 824/2/22 вирішили по суті в порядку цивільного судочинства.

Суд зауважує, що обставини справи № 824/2/22 щодо оскарження стороною виконавчого провадження рішень (дій, бездіяльності) державного (приватного) виконавця щодо арешту коштів та майна боржника є подібними до обставин даної справи.

В обох справах судом цивільної юрисдикції видавався виконавчий лист згідно ухвали цього суду на виконання рішення Третейського суду.

В обох справах рішення (дії) виконавця оскаржуються стороною виконавчого провадження.

Крім того, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 26.10.2022 року по справі № 229/1026/21 зазначила, зокрема, таке (пункти 67-70 постанови):

За загальними правилами процесуальних кодексів скарги на рішення, дії та бездіяльність службових осіб під час виконання судових рішень подаються за юрисдикцією того суду, який ухвалив судове рішення, що знаходиться на виконанні.

Крім загального порядку оскарження рішень, дій або бездіяльності державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби, визначеного наведеними нормами процесуального законодавства, відповідні спеціальні норми встановлені Законом України «Про виконавче провадження», згідно із частиною першою статті 74 якого рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.

При цьому частиною другою статті 74 зазначеного Закону передбачено, що рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб), у тому числі постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, постанов приватного виконавця про стягнення основної винагороди, витрат виконавчого провадження та штрафів, можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.

Аналізуючи зазначені норми права у поєднанні з висловленими Великою Палатою Верховного Суду принципами визначення юрисдикції спорів, пов`язаних з виконанням виконавчих документів, слід дійти висновків, що оскарження рішень, дій або бездіяльності державних, приватних виконавців, посадових осіб органів державної виконавчої служби в процедурі виконання рішень судів, за винятком рішень щодо виконавчого збору, витрат, пов`язаних з організацією та проведенням виконавчих дій і накладенням штрафу здійснюється до суду, який ухвалив судове рішення.

У даному випадку позивач ОСОБА_1 є стороною виконавчого провадження з виконання виконавчого листа №755/9445/16-ц (АСВП №54030531), виданого Дніпровським районним судом м. Києва 07.04.2017 року на виконання рішення Третейського суду.

Тому відповідно до приписів ст.447 ЦПК України та ч.1 ст.74 Закону України «Про виконавче провадження» даний спір має розглядатися судом цивільної юрисдикції, який видав виконавчий лист.

Згідно п.1 ч.1 ст.170 КАС України, суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що у відкритті провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 відповідно до приписів п.1 ч.1 ст.170 КАС України слід відмовити.

Керуючись п.1 ч.1 ст.170, ст.ст. 248, 256, 287, 293 КАС України, суддя,

УХВАЛИВ:

У відкритті провадження в адміністративній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про визнання відмови протиправною та зобов`язання вчинити певні дії відмовити.

Роз`яснити позивачу, що даний спір підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала може бути оскаржена до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом 15 днів з дня складення ухвали.

Суддя В.В. Андрухів