Решение № 118095230, 01.04.2024, Березанський районний суд Миколаївської області

01.04.2024 Справа № 469/891/23

2/469/194/24

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 березня 2024 року смт.Березанка

Березанський районний суд Миколаївської області у складі:

головуючого - судді Тавлуя В.В.,

за участю секретаря судового засідання - Якубець С. В.,

учасники справи та їх представники:

позивач - ОСОБА_1 ,

представник позивача - адвокат Демченко Н. В.,

відповідач ОСОБА_1 - не з`явився,

відповідач ОСОБА_2 - не з`явилася,

представник третьої особи:

Київська районна адміністрація

Одеської міської ради, як орган опіки та піклування - не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт.Березанка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , третя особа: Київська районна адміністрація Одеської міської ради, як орган опіки та піклування, про позбавлення батьківських прав, -

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 19 червня 2023 року звернувся до суду з вказаним позовом, у якому просив:

- позбавити ОСОБА_1 та ОСОБА_2 батьківських прав відносно неповнолітнього сина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ;

-призначити Позивача ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 піклувальником над неповнолітнім ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Заявлені вимоги обґрунтував тим, що у період із 03.11.2001 року по 29.01.2016 рік ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебували у законному шлюбі. Від шлюбу у них народилося два сина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_1 .

Фактично чоловік та дружина припинили проживати разом однією сім`єю та вести спільний побут ще у 2013 році, тому що чоловік на той час почав вести себе агресивно, почав зловживати алкоголем та приймав наркотичні засоби, у зв`язку з цим ОСОБА_1 було складно контролювати свою поведінку, тому ОСОБА_2 була вимушена покинути свого чоловіка та разом із дітьми виїхати до іншого населеного пункту для постійного проживання. Переїхавши до іншого місця проживання разом зі своєю матір`ю та двома синами, вона подала на батька своїх дітей на аліменти, про що було видано судовий наказ.

Станом на 26.12.2022 року заборгованість зі сплати аліментів складала 91 552 грн. 50 копійок.

Переїхавши у місто Одесу, ОСОБА_2 проживала разом із своїми двома синами та матір`ю ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Але на новому місці було складно з роботою, тому у 2017 році ОСОБА_2 виїхала за кордон, протягом наступних двох років ОСОБА_2 періодично приїжджала до України та від`їжджала знову за кордон систематично. Весь час коли ОСОБА_2 була відсутня в Україні, неповнолітніми дітьми займалася та опікувалася фактично її мати ОСОБА_3 , яка на той час проживала з ними разом у місті Одеса. Пізніше ОСОБА_2 час від часу стала приїжджати рідше і рідше, а потім взагалі перестала приїжджати до дітей до міста Одеси, через що відбулася серйозна розмова у бабусі та ОСОБА_2 , в якій вона пояснила, що більше не повернеться до Одеси тому, що вона створила нову сім`ю за кордоном, що вона хоче пожити для себе, що вона дуже втомилася від складного життя, та намірів повертатися у неї не має. Багаточисельні спроби ОСОБА_3 ініціювання розмов про налагодження відносин між ОСОБА_2 та її дітьми - не призвели до очікуваного результату, тому бабуся змирилася із ситуацією та прийняла її такою, яка вона є. Переговоривши із старшим онуком ОСОБА_4 бабуся домовилася, що він в їхній сім`ї тепер як чоловік головний, тому Позивач вже змалку прийняв на себе обов`язок по забезпеченню та турботі своїх близьких бабусі та молодшого брата.

Відповідачка ОСОБА_2 лікуванням, оздоровленням, навчально-виховним процесом, духовним розвитком, придбанням одягу, взуття, необхідних побутових речей, засобів особистої гігієни, харчуванням дитини, відпочинком та оздоровленням ОСОБА_5 не займається та не виявляє інтересу до його внутрішнього світу і взагалі не готує дитину до його самостійного життя. Телефонує ОСОБА_2 не часто і лише своїй матері, дітям вона не телефонує. Розмова у бабусі із донькою триває не довго, теми стандартні, за дітей іноді питає, а іноді не питає. Фінансово ОСОБА_2 дітям не допомагає.

Відповідач ОСОБА_1 , зараз проживає окремо, спілкування він із дітьми не підтримує, не телефонує та не цікавиться взагалі ніякими справами стосовно виховання або утримання чи лікування своїх двох синів. Певний період часу бабуся проживала разом із своєю донькою, онуками та колишнім зятем в селі Новофедорівка Березанського району Миколаївської області, тому бачила на свої очі все, що в сім`ї відбувалося. ОСОБА_1 дуже часто підіймав руку на ОСОБА_2 , бабуся була не одноразово свідком таких подій, більш того їй доводилося її захищати та приймати заходи оборони щодо захисту своєї доньки та своїх онуків; ОСОБА_1 зловживає наркотичними засобами, стоїть на лікарському обліку, тому дуже часто він не може контролювати свою поведінку, ОСОБА_1 не телефонує дітям взагалі, та дітям достеменно не відомо навіть де він проживає та номера телефону діти теж не знають.

У 2022 році гострим стало питання, щодо отримання ОСОБА_1 ID-картки, тому що дитині вже виповнилося 14 років, і навчальний заклад в якому навчається ОСОБА_5 затребував задля здачі екзаменів надати до школи документ. Позивач звернувшись до органу видачі відповідних документів разом із своїм молодшим братом був шокований, тому що вони дізналися, що ОСОБА_5 не має офіційного місця реєстрації, але все ж таки вони змогли отримати ID-картку на ім`я ОСОБА_1 , але звичайно не в повному обсязі інформативну, тому що ідентифікаційного номеру у ОСОБА_5 не має, а за для того щоб його отримати необхідно надати довідку про місце реєстрації та замовити її може виключно або мати або батько дитини, або офіційний опікун, та в реєстрі про місце реєстрацію інформація про місце реєстрації ОСОБА_1 відсутня, про що свідчить копія ID-картки, виданої 13.06.2022 року № НОМЕР_4 орган що видав 5114.

Позивач неодноразово телефонував ОСОБА_1 та ОСОБА_2 задля вирішення питання стосовно місця реєстрації ОСОБА_5 , але кожен раз він отримував відмову, не має часу, не має можливості та все таке інше. Відповідачі не тільки уникають в даному питанні своїх прямих батьківських обов`язків, а умисно чинять перешкоди один одному задля вирішення даного питання щодо реєстрації ОСОБА_5 .

У 2022 році стало питання щодо взяття до військового обліку та отримання приписного посвідчення ОСОБА_1 , але ІНФОРМАЦІЯ_4 не бере до себе на облік, тому що відсутня інформація щодо його місця реєстрації. Позивач неодноразово телефонував ОСОБА_1 та ОСОБА_2 задля вирішення питання стосовно місця реєстрації ОСОБА_5 , пояснюючи що ОСОБА_5 в подальшому хоче вступити до військового ВУЗу і що йому це вкрай необхідно, але кожен раз він отримував відмову, не має часу, не має можливості та все таке інше.

Відповідач ОСОБА_1 крім того, що взагалі не сплачує аліменти, власноруч склав заяву про те, що він визнає позовні вимоги щодо позбавлення його батьківських прав відносно сина ОСОБА_1 . Зазначене характеризує ОСОБА_1 як безвідповідального батька. Крім того, ОСОБА_1 притягувався до адміністративної відповідальності за вчинення насильства в сім`ї - сваркою зі своєю тіткою. Даний факт підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру судових рішень та постановою Березанського районного суду Миколаївської області, про визнання ОСОБА_1 винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення.

Відповідач ОСОБА_2 крім того, що взагалі не приймає участь у вихованні та спілкуванні зі своїм неповнолітнім сином, вона особисто звернулася до нотаріуса із заявою про те, що вона визнає позовні вимоги щодо позбавлення її батьківських прав відносно сина ОСОБА_1 . Зазначене характеризує ОСОБА_2 як безвідповідальну матір, яка не бажає мати зі своїм сином нічого спільного. Як повідомлялося вище, матір самоусунулася від виконання своїх обов`язків п`ять років назад. До позову додаємо копію її паспорту для виїзду за кордон, із якого вбачається що вона здебільшого перебуває за кордоном.

За вищевикладених обставин Позивач вимушений звернутися до суду із вимогою позбавлення своїх батьків батьківських прав відносно свого молодшого брата із одночасною вимогою про встановлення над ним піклування зі свого боку.

Позивач має намір піклуватися про свого молодшого брата. Він має усі Для цього можливості. Позивач має постійний дохід у вигляді грошового забезпечення як військовослужбовець. Стан здоров`я Позивача задовільний. Позивач до адміністративної та кримінальної відповідальності не притягувався.

Посилаючись на наведені обставини та положення п.2 ч.1 ст.164 СК України згідно якої мати, батько можуть бути позбавлені батьківських прав, якщо вона, він, ухиляється від виконання своїх батьківських обов`язків по вихованню дитини, положення ст.165 СК України щодо права піклувальника на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав, позивач просить задовольнити позов.

Ухвалою суду від 26.06.2023 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено підготовче засідання за правилами загального позовного провадження (а.с.79).

Ухвалою суду від 22 серпня 2023 року закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті (а.с.87).

Ухвалою суду від 22 листопада 2023 року замінено неналежну третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, службу у справах дітей Одеської міської ради на належну третю особу - Київська районна адміністрація Одеської міської ради, як орган опіки та піклування (а.с.129-130).

У судовому засіданні позивач та його представник позовні вимоги підтримали у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві. Просили задовольнити позов.

У судове засідання представник третьої особи - Київської районної адміністрації Одеської міської ради, як органу опіки та піклування, повідомленої належним чином про дату, час і місце судового засідання, не з`явився.

01 лютого 2024 року від третьої особи - Київської районної адміністрації Одеської міської ради, як органу опіки та піклування, надійшов висновок про доцільність позбавлення батьківських прав відповідачів та призначення позивача піклувальником неповнолітнього ОСОБА_1 (а.с.145-150).

Відповідачі у судове засідання повторно не з`явилися, причини неявки суду не повідомили, про дату, час і місце судового засідання повідомлений належним чином через оголошення на офіційній сторінці Березанського районного суду Миколаївської області веб-порталу судової влади України та шляхом направлення судової повістки за зареєстрованим місцем проживання, відзив на позовну заяву суду не надали (а.с.160-161).

Зі згоди позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи на підставі наявних доказів, що відповідає положенням ст.280 ЦПК України.

Дослідивши письмові докази у справі, суд дійшов таких висновків.

Ст.150 СК України встановлено обов`язки батьків щодо виховання та розвитку дитини.

Згідно ст.12 Закону України «Про охорону дитинства» батьки зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний, і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Ухилення батьків від виконання зазначених обов`язків щодо виховання та розвитку дитини відповідно до п.2 ч.1. ст.164 СК України є однією з підстав для позбавлення їх батьківських прав.

У судовому засіданні встановлено, що відповідачі є батьками неповнолітнього ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується наявними у справі матеріалами, зокрема, копією свідоцтва про народження ОСОБА_1 , серія НОМЕР_1 виданого 03.03.2008 року Новофедорівською сільською радою Березанського району Миколаївської області, де матір`ю вказано ОСОБА_6 , а батьком ОСОБА_1 (а.с.24).

З досліджених судом матеріалів вбачається, що відповідачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 самоусунулися від виконання своїх батьківських обов`язків, щодо неповнолітнього ОСОБА_1 , який на час звернення до суду з даним позовом та ухвалення рішення у справі проживає разом з позивачем та фактично перебуває на його утриманні та піклуванні, що зокрема, підтверджується:

- копією відповіді на адвокатський запит від 14.04.2023 року №1609 Березанського відділу державної виконавчої служби у Миколаївському районі Миколаївської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одесса), за змістом якого у відділі перебуває виконавче провадження про стягнення з відповідача ОСОБА_1 аліментів на утримання неповнолітнього ОСОБА_1 , у якому з моменту його відкриття відсутні дані про здійснення боржником ОСОБА_1 будь-яких виплат (а.с.37);

- даними довідки від 14.04.2023 року №1610, виданої Березанським відділом державної виконавчої служби у Миколаївському районі Миколаївської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одесса) про наявність у відповідача ОСОБА_1 станом на 01.04.2023 року заборгованості зі сплати аліментів стосовно неповнолітнього ОСОБА_1 у розмірі 95802,00 грн. (а.с.36);

- даними скарг ОСОБА_3 від 21.03.2023 року (а.с.38), ОСОБА_1 від 20.03.2023 р. (а.с.40) та неповнолітнього ОСОБА_1 від 21.03.2023 р. (а.с.39) Начальнику Київського територіального відділу служби у справах дітей Одеської міської ради про факт ухилення відповідачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 від виховання та піклування їхнього неповнолітнього сина ОСОБА_1 ;

- даними листа від 17.04.2023 року №05/3722 Служби у справах дітей Одеської міської ради про обставини ухилення відповідачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 від виховання та піклування їхнього неповнолітнього сина ОСОБА_1 та роз`яснення позивачу його права звернення до суду з цивільним позовом (а.с.41-42);

- даними Листів Служби у справах дітей Коблівської сільської ради №38, №39, №37 від 24.04.2023 року (а.с.46, 47, 48) про неможливість проведення спеціалістами служби у справах дітей з відповідачами ОСОБА_1 та ОСОБА_2 щодо неналежного виконання батьківських обов`язків у зв`язку з тим, що вони не проживають на території Коблівської сільської ради;

- даними довідки Листів Служби у справах дітей Коблівської сільської ради №128 від 24.04.2023 року про проживання відповідачів за межами Коблівської сільської ради (а.с.51);

- даним нотаріально посвідченої заяви відповідачки ОСОБА_2 від 11.03.2023 року про підтвердження факту ухилення від виконання батьківських обов`язків щодо неповнолітнього сина ОСОБА_1 та визнання позову (а.с.52);

- даними заяви відповідача ОСОБА_1 про підтвердження факту ухилення від виконання батьківських обов`язків щодо неповнолітнього сина ОСОБА_1 та визнання позову (а.с.56);

- даними психолого-педагогічної характеристики ОСОБА_1 учня 8-Є класу Одеського ліцею №3, наданої класним керівником та директором ліцею про відсутність контактів відповідачів з керівництвом ліцею та неприйняття участі у батьківських зборах (а.с.58);

- даними Актів бесіди Служби у справах дітей Одеської міської ради з ОСОБА_3 та ОСОБА_1 (а.с.70, 71);

- даними Висновку Київської районної адміністрації Одеської міської ради від 29.01.2024 року №2773/01-11 про доцільність позбавлення батьківських прав відповідачів та призначення позивача піклувальником неповнолітнього ОСОБА_1 , яким підтверджуються зазначені вище обставини ухилення відповідачів від виконання своїх батьківських обов`язків стосовно їхнього неповнолітнього сина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та посилаючись на які орган опіки та піклування вважає за доцільне позбавити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , батьківських прав щодо неповнолітнього ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 (а.с.145-150).

З наявного у матеріалах справи Акту обстеження умов проживання від 07.04.2023 року вбачається, що на час звернення позивача з даним позовом неповнолітній ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає однією сім`єю разом з позивачем та ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_1 , та для виховання та розвитку має належні умови проживання (а.с.57).

Вирішуючи відповідно до встановлених обставин справи питання про наявність підстав вважати, що відповідач ухиляється від виконання своїх батьківських обов`язків стосовно своєї дитини, суд враховує роз`яснення Верховного Суду України, дані судам у Постанові Пленуму Верховного Суду України від 30.03.2007 р. № 3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення батьківських прав», у пункті 16 якої зазначено, що ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Таким чином, з огляду на встановлені обставини справи, суд дійшов до висновку, що відповідачі свідомо ухиляються від виконання своїх обов`язків щодо виховання їхнього неповнолітнього сина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що є підставою для позбавлення відповідача батьківських прав стосовно його дітей згідно положень п.2 ч.1. ст.164 СК України.

Згідно положень ч.1 ст.165 СК України право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім`ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров`я, навчальний або інший дитячий заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор, а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років.

Відповідно до викладеного, враховуючи також згоду неповнолітнього ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на позбавлення його батьків стосовно нього батьківських прав, яку він особисто висловив суду у судовому засіданні, та наявність позитивного Висновку Київської районної адміністрації Одеської міської ради від 29.01.2024 року №2773/01-11 про доцільність позбавлення батьківських прав відповідачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та призначення позивача піклувальником неповнолітнього ОСОБА_1 , щодо неповнолітнього ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.145-150), суд вважає, що у цій частині позов підлягає задоволенню, і відповідачів слід позбавити батьківських прав стосовно їх неповнолітнього сина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , оскільки для цього є матеріально-правові умови та правові підстави передбачені законом.

Крім того, суд дійшов висновку, що позивача слід призначити піклувальником ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , оскільки необхідність у цьому вбачається з Висновку Київської районної адміністрації Одеської міської ради від 29.01.2024 року №2773/01-11 (а.с.145-150), а спроможність позивача бути піклувальником неповнолітнього ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підтверджується сукупністю досліджених судом доказів у справі, а саме: копією договору оренди квартири у приватної особи між орендодавцем та орендарем громадянином ОСОБА_1 у м.Одеса від 05.06.2022 року (а.с.49-50), копією медичної довідки про проходження обов`язкових попереднього та періодичного психіатричних оглядів ОСОБА_1 від 24.03.2023 року, 2 Серія ААН №532663 (а.с.53), копією сертифікату про проходження профілактичного наркологічного огляду від 24.03.2023 року Серія 10ААЗ №027582 (а.с.54), даними службової характеристики молодшого сержанта ОСОБА_1 від 14.04.2023 року, наданої комендатурою забезпечення ІНФОРМАЦІЯ_8 (а.с.55) даними фотозвіту житлової квартири, складеного 25.04.2023 року (а.с.64-69), даними Актів бесіди Служби у справах дітей Одеської міської ради з гр. ОСОБА_3 та ОСОБА_1 (а.с.70, 71), даним Акту обстеження умов проживання від 07.04.2023 року (а.с.57)та даними Висновку №1/114 від 09.06.2023 року про стан здоров`я громадянина, який бажає встановити опіку (піклування) стосовно ОСОБА_1 , за змістом якого позивач є цілком здоровим (а.с.74).

Таким чином, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню у повному обсязі.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.150, 164-165 СК України, ст.ст.12, 13, 258, 259, 263-265, 280-282 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , третя особа: Київська районна адміністрація, як орган опіки та піклування, про позбавлення батьківських прав, задовольнити.

Позбавити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , уродженця с.Новофедорівка Березанського району Миколаївської області, РНОКПП НОМЕР_2 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , уродженку смт.Черкаське Новомосковського району Дніпропетровської області, РНОКПП НОМЕР_3 , батьківських прав щодо неповнолітнього ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , уродженця с.Новофедорівка Березанського району Миколаївської області.

Встановити піклування над неповнолітнім ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , уродженцем с.Новофедорівка Березанського району Миколаївської області.

Призначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , уродженця с.Новофедорівка Березанського району Миколаївської області, РНОКПП НОМЕР_2 , піклувальником над неповнолітнім ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , уродженцем с.Новофедорівка Березанського району Миколаївської області.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1073,60 грн. з кожного.

Рішення може бути оскаржене у апеляційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення його повного тексту шляхом подання апеляційної скарги до Миколаївського апеляційного суду.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повний текст рішення виготовлено 01 квітня 2024 року.

Суддя: