Решение № 118085147, 02.04.2024, Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області

2/130/473/2024

130/519/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" квітня 2024 р. м. Жмеринка

Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області

в складі судді Костянтина Шепеля,

із секретарем судового засідання Раїсою Буга,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу без виклику сторін за позовом Акціонерного товариства «ОТП Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

приходить до такого.

Позиція позивача

Представник позивача АТ «ОТП Банк» Лісова В.Ю. звертається до суду з позовною заявою та просить стягнути з відповідача на користь банку заборгованості за кредитним договором № 2035538460 від 4 лютого 2021 року в сумі 85200,52 грн, яка складається з заборгованості за тілом кредиту в сумі 67026,07 грн та заборгованість по відсоткам в сумі 18174,45 грн, а також 3028 грн судових витрат. Позов обґрунтовано тим, що відповідач свої зобов`язання щодо повернення боргу не виконує, а тому позивач змушений звернутися до суду за захистом своїх прав.

На підтвердження позовних вимог представник позивача надав копію розрахунку заборгованості, копію кредитного договору, копію паспорту споживчого кредиту, копію виписки з особового рахунку, копію правил кредитування, копію досудової вимоги про дострокове стягнення заборгованості.

Позиція відповідача

Відповідач свою позицію не виклав. Правом на подання відзиву не скористався.

Процесуальні рішення по справі, заяви та клопотання

Справа надійшла до Жмеринського міськрайонного суду Вінницької 2 лютого 2024 року (а.с.1).

Ухвалою суду від 28 лютого 2024 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Цією ж ухвалою прийнято рішення про розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, за наявними у справі матеріалами, згідно з положеннями статті 279 ЦПК України. Вказаною ухвалою суду відповідачеві запропоновано надати в строк п`ятнадцять днів з дня отримання ухвали надати відзив на позовну заяву, а також встановлено позивачу та відповідачу строк п`ять днів для подання відповіді на відзив та заперечень (а.с. 43).

Копія позовної заяви з додатками були надіслані відповідачу за адресою, що вказана в позові та підтверджена наданою суду інформацією відділом РТГ управління ЦНАП виконавчого комітету Жмеринської міської ради, відповідачка значиться зареєстрованим за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 42).

12 березня 2024 року та 26 березня 2024 року на адресу суду повернулися конверти із відміткою на довідці Укрпошти про причини повернення "адресат відсутній за вказаною адресою" (а.с. 46, 48).

Верховний Суд у постанові від 18 березня 2021 року у справі № 911/3142/19 сформував правовий висновок про те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника.

Отже, відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання згідно з положеннями частин 7 та 8 статті 128 ЦПК України, і судом вжиті всі передбачені законом заходи для можливості реалізації ним права судового захисту своїх прав і свобод з метою дотримання принципу рівності усіх перед законом. Відповідач заяви про неможливість подання відзиву на позов через введення воєнного стану у країні, а також заперечень щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження не подавав.

За таких обставин суд вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній матеріалами, оскільки при підготовці справи до розгляду дотримано вимоги ЦПК України щодо належного повідомлення сторін у справі про розгляд справи.

Перешкод для здійснення розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження та вирішення справи і ухвалення судового рішення за наявними матеріалами судом не встановлено.

Відповідно до вимог частини другої статті 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу суд не здійснює.

Встановлені судом обставини та зміст спірних правовідносин

З матеріалів справи встановлено, що згідно з копією кредитного договору № 2035538460 від 4 лютого 2022 року, кредитодавець зобов`язується надати кредит у розмірі та умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом на умовах, встановлених договором. Кредит надається на суму 86029 грн на загальні споживчі цілі на строк до 4 лютого 2026 року та сторони узгодили за користування кредитом фіксовану процентну ставку в розмірі 40 % річних. Кредитний договір підписано власноручно відповідачем (а.с. 10).

Відповідно до копії паспорта споживчого кредиту, графіку платежів та розрахунку загальної вартості кредиту, сторони погодили основні умови кредитування, відповідач підтвердив отримання та ознайомлення нею інформації про умови кредитування та орієнтовну вартість кредиту, виходячи з обраних ним умов кредитування. Паспорт споживчого кредиту підписано ОСОБА_1 власноручно (а.с. 12).

У зв`язку з неналежним виконанням відповідачем зобов`язань за вищезазначеним договором станом на 26 жовтня 2023 року виникла заборгованість за кредитом в сумі 85200,52 грн, в тому числі прострочена заборгованість за кредитом в сумі 67026,07 грн, заборгованість за відсотками в сумі 18174,45 грн (а.с. 9).

Відповідно до меморіального ордеру № 7439293 від 4 лютого 2021 року, АТ «ОТП Банк» перерахувало на рахунок ОСОБА_1 грошові кошти в сумі 86029 грн відповідно до кредитного договору № 2035538460 від 4 лютого 2021 року (а.с. 15).

10 листопада 2023 року представник банку направив на адресу відповідача досудову вимогу щодо дострокового погашення заборгованості, з вимогою здійснити повне погашення заборгованості за кредитним договором, у зв`язку з припиненням належним чином виконувати взяті на себе зобов`язання за кредитним договором (а.с.24-25).

Оцінюючи вищеперераховані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів відповідно до вимог статті 89 ЦПК України, суд згідно з положеннями статей 77, 78, 79, 80 цього ж Кодексу вважає ці докази належними, допустимими, достовірними та достатніми, оскільки вони містять інформацію щодо предмета доказування, одержані у встановленому законом порядку, на їх підставі можна встановити дійсні обставини справи, а також у своїй сукупності вони дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Юридична кваліфікація встановлених обставин

Відповідно до пункту 1.1 Розділу І кредитного договору, АТ «ОТП Банк» надав відповідачу кредит на принципах поворотності, платності, строковості в сумі 86029 грн.

Відповідно до пункту 1.2 Розділу І кредитного договору, протягом дії кредитного договору для розрахунку процентів за користування кредитом буде використовуватись фіксована процентна ставка у розмірі 40 %.

Згідно з пунктом 1.3 Розділу І кредитного договору, повернення кредиту, сплата процентів та інших, передбачених договором платежів відбувається шляхом сплати позичальником ануїтетних платежів згідно з графіком платежів.

Отже, з укладенням договору та отримання кредитних коштів у позичальника виник обов`язок повернути банку кредит та відсотки за кредитним договором у строки та в розмірі встановлених умовами договору.

Проте, всупереч вимогам договору, позичальник не виконав взяті на себе договірні зобов`язання, не здійснював щомісячно погашення кредитної заборгованості згідно з умовами договору погашення кредиту та відсотків за кредитом.

Відповідно до статті 509 ЦК України між сторонами виникло зобов`язання - правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші, тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання цього обов`язку.

Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором (частина перша статті 1048 ЦК України).

Відповідно до вимог статті 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання не допускається.

Згідно зі статтею 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Згідно зі статтею 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Як вбачається з частини першої статті 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно з частиною першою статті 627 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно зі статтями 626, 628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до частини першої статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (частина 2 статті 639 ЦК України).

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно зі статтею 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до частини першої статті 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Відповідно до частини першої статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до частини першої статті 81 ЦПК України встановлено, що кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Висновки суду

Матеріалами справи доведений факт отримання відповідачем кредиту на картковий рахунок, а також порушення ним умов договору щодо повернення кредиту. Тому звернення банку до суду за захистом своїх інтересів є підставним.

Давши мотивовану оцінку кожному аргументу, наведеному представником позивача в позовній заяві, дослідивши обставини справи, перевіривши їх доказами, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, виходячи з принципів розумності, виваженості та справедливості, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог повністю.

Розподіл судових витрат

Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Тому, з відповідача, в силу частини першої статті 141 ЦПК України, необхідно стягнути на користь позивача документально підтверджені судові витрати в сумі 3028 грн (а.с. 7, 8).

Керуючись статтями 259, 263, 264, 265 ЦПК України, на підставі статей 509, 525, 549, 610, 611, 634, 1048, 1049, 1054, 1056-1 ЦК України, статей 12, 13, 76, 77, 78, 79, 80, 81, 89 ЦПК України, суд -

у х в а л и в :

Позов позовом Акціонерного товариства «ОТП Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «ОТП Банк» заборгованість по кредитному договору № 2035538460 від 4 лютого 2021 року в розмірі 85200 (вісімдесят п`ять тисяч двісті) грн 52 коп, яка складається з заборгованості за кредитом в сумі 67026,07 грн та заборгованості за відсотками в розмірі 18174,45 грн, а також судові витрати у вигляді судового збору в розмірі 3028 (три тисячі двадцять вісім) грн.

На рішення може бути подана апеляція до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його винесення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Ім`я (найменування) сторін:

Позивач: Акціонерне товариство «ОТП Банк», знаходиться по вул. Жилянська, 43, м. Київ, ЄДРПОУ 21685166, МФО 300528.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрований АДРЕСА_1 .

Суддя Костянтин ШЕПЕЛЬ