Постановление суда № 118075985, 02.04.2024, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

02 квітня 2024 року Справа № 280/1473/24 м. Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Богатинського Б.В. розглянувши в порядку письмового провадження матеріали справи у справі за позовом Комунального підприємства «МОСКОВСЬКИЙ СІЛЬКОМУНГОСП» до Головного управління ДПС у Запорізькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Комунального підприємства «МОСКОВСЬКИЙ СІЛЬКОМУНГОСП» (далі - позивач) до Головного управління ДПС у Запорізькій області (далі - відповідач), в якій позивач просить суд:

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Запорізькій області від 16 листопада 2023 року № 575908010714, яким Комунального підприємства «МОСКОВСЬКИЙ СІЛЬКОМУНГОСП» збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на прибуток на загальну суму 164 371,75 гривень, в тому числі 158 492,00 гривень за податковими зобов`язаннями, 5 879,75 гривень за штрафними (фінансовими) санкціями; № 576008010714, яким Комунального підприємства «МОСКОВСЬКИЙ СІЛЬКОМУНГОСП» збільшено суму грошового зобов`язання за платежем частина чистого прибутку (доходу) комунальних унітарних підприємств, що вилучається до бюджету, на загальну суму 5 718,00 гривень за податковими зобов`язаннями, прийняті на підставі акту перевірки від 01.09.2022 року № 2472/08-01-07-18/33286628 з урахуванням Рішення ДПС України про результати розгляду скарги від 10.11.2023 вих. №33811/6/99-00-06-01-02-06, як такі, що не відповідають чинному законодавству України, а також порушують права та охоронювані законом інтереси Комунального підприємства «МОСКОВСЬКИЙ СІЛЬКОМУНГОСП».

Позивачем сплачений судовий збір у розмірі 6056,00 грн.

Ухвалою суду від 19 лютого 2024 року відкрито провадження у справі, призначено справу до судового розгляду по суті за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.

08 березня 2024 року до суду надійшли заяви відповідача про залишення позову без розгляду та про розгляд справи з викликом сторін.

У заяві про залишення позову без розгляду, відповідач повідомляє, що Рішення ДПС України від 10 листопада 2023 року №33811/6/99-00-06-01-02-06 отримано позивачем 17 листопада 2023 року, що не заперечується останнім, водночас, позивач звернувся до суду з позовними вимогами про скасування спірних податкових повідомлень-рішень лише у 2024 році, тобто з пропуском місячного строку звернення до суду.

Відповідно до частини першої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

У відповідності до частини другої статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Спеціальним нормативно-правовим актом, який встановлює окремі правила та положення для регулювання відносин оподаткування та захисту прав учасників податкових відносин, в тому числі захисту порушеного права у судовому порядку, є Податковий кодекс України (далі - ПК України).

Статтею 56 ПК України визначено порядок оскарження рішень контролюючих органів.

Згідно з пунктом 56.19 статті 56 ПК України у разі коли до подання позовної заяви проводилася процедура адміністративного оскарження, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов`язання протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до пункту 56.17 цієї статті.

Верховний Суд у постанові від 26.11.2020 у справі №500/2486/19 сформулював висновок щодо застосування норм пунктів 56.18, 56.19 статті 56 ПК при оскарженні податкового повідомлення - рішення, згідно з яким строк звернення до суду з позовом про скасування податкових повідомлень - рішень, якщо такому позову передувало звернення платника податків з адміністративною скаргою до контролюючого органу, становить один місяць з дня завершення процедури адміністративного оскарження.

При цьому, згідно з пунктом 56.17 статті 56 ПК України процедура адміністративного оскарження закінчується:

- днем, наступним за останнім днем строку, передбаченого для подання скарги на податкове повідомлення-рішення або будь-яке інше рішення відповідного контролюючого органу у разі, коли така скарга не була подана у строк, передбачений абзацом першим пункту 56.3 цієї статті;

- днем отримання платником податків рішення відповідного контролюючого органу про повне задоволення скарги;

- днем отримання платником податків рішення центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику;

- днем отримання платником податків рішення центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну митну політику;

- днем звернення платника податків до контролюючого органу із заявою про розстрочення, відстрочення грошових зобов`язань, що оскаржувались.

Згідно з п.56.10 ст.56 ПК України рішення центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, та рішення центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, прийняті за розглядом скарги платника податків, є остаточними і не підлягають подальшому адміністративному оскарженню, але можуть бути оскаржені в судовому порядку.

Матеріали справи не містять доказів звернення позивача зі скаргою на оскаржувані податкові повідомлення-рішення від 16 листопада 2023 року № 575908010714, № 576008010714 до Державної податкової служби України.

У зв`язку з цим, суд при відкритті провадження у справі дійшов висновку про те, що у даному випадку має бути застосований шестимісячний строк для звернення до суду.

З матеріалів позовної заяви порушень строків, передбачених ст.122 Кодексу адміністративного судочинства України, не встановлено.

З приводу заяви відповідача про розгляд справи з викликом сторін, суд вказує наступне.

Перелік категорій справ, які розглядаються виключно за правилами загального позовного провадження визначений частиною 2 статті 12 КАС України.

Дана справа не підпадає під вказаний перелік.

Згідно з положеннями частини 1, частини 2 статті 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності. За правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

Справа не віднесена до справ, передбачених ч. 4 ст. 257 КАС України.

Частинами п`ятою, шостою статті 262 КАС України визначено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін: 1) у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу; 2) якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.

Аналіз вищевикладених норм показує, що КАС України визначає право адміністративного суду на призначення справи до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з повідомленням сторін за їх клопотанням або загального позовного провадження, з урахуванням встановлених КАС України обмежень.

Так, ознайомившись із позовною заявою та матеріалами справи, суд доходить висновку, що характер спірних правовідносин та предмет доказування у даній справі не вимагають проведення її розгляду за правилами загального позовного провадження або з викликом сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.

У заяві відповідачем необґрунтована необхідність проведення розгляду справи з викликом сторін та не вказано неможливості надання пояснень та додаткових доказів до суду письмово.

За таких обставин, суд доходить висновку про відсутність підстав для проведення розгляду даної справи з викликом сторін, а отже, подана заява не підлягає задоволенню.

На підставі викладеного та керуючись статями 12, 122, 248, 262 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви відповідача про залишення позову без розгляду, - відмовити.

У задоволенні заяви відповідача розгляд справи з викликом сторін, - відмовити.

Копію ухвали надіслати учасникам справи.

Ухвала набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України з моменту її підписання суддею, та оскарженню не підлягає.

Суддя Б.В. Богатинський