Решение № 118075128, 12.03.2024, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 березня 2024 року Справа № 160/5995/22 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Бондар М.В.

при секретарі судового засідання Довгополій Т.В.

за участю:

позивача ОСОБА_1

представника позивача Ольховик-Красільнікової Л.П.

представника відповідача Бабаніної Т.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпрі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку, -

ВСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) до Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області (далі ГУНП в Дніпропетровській області відповідач), в якій позивач просить:

- визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області від 09.03.2022 №286 о/с «По особовому складу» в частині, що стосується ОСОБА_1 ;

- поновити ОСОБА_1 на посаді заступника начальника (на період перебування основного працівника капітана поліції ОСОБА_2 у відпустці для догляду за дитиною по досягненню нею віку трьох років) слідчого відділення поліції № 4 Криворізького районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області з 10.03.2022;

- стягнути з Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області на користь ОСОБА_1 суму середнього грошового забезпечення за час вимушеного прогулу з 10.03.2022 по день поновлення на службі.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що починаючи з 14.08.1996 позивач проходила службу в органах внутрішніх справ та Національної поліції України. Станом на березень 2022 позивач займала посаду заступника начальника слідчого відділення відділу поліції № 4 Криворізького районного управління поліції ГУНП в Дніпропетровській області в званні майор поліції. ОСОБА_1 зазначає, що проживає з дитиною у м. Кривому Розі у будинку, який розташований на території військової частини. З 24.02.2022 в Україні введено воєнний стан. В подальшому, військовою адміністрацією м. Кривого Рогу прийнято рішення щодо евакуації населення, яке проживає на території військової частини. Враховуючи наявність обставин, що становлять загрозу здоров`ю та життю позивача та її доньці, ОСОБА_1 , відправила доньку до Хмельницької області, а сама, зважаючи на неможливість залишення місця несення служби, переїхала до знайомих у м. Кривий Ріг та продовжила нести службу. Через розлучення з матір`ю та емоційні переживання, психоемоційний стан доньки ОСОБА_1 погіршився, дитина замкнулася в собі та майже перестала розмовляти. У зв`язку з наведеним, позивач звернулася до співробітників підрозділу кадрового забезпечення ГУНП в Дніпропетровській області з проханням відрядити її на нетривалий час до територіального підрозділу поліції міста Старокостянтинів Хмельницької області, щоб бути поруч із дитиною, оскільки розлучення з матір`ю завдало значної шкоди здоров`ю дитини. Проте, в підрозділі кадрового забезпечення позивачу повідомили, що залишити своє місце несення служби вона може тільки після звільнення. Враховуючи, що станом на 07.03.2022 стан дитини позивача погіршувався, а керівництвом Національної поліції України питання щодо можливості продовження служби з урахуванням необхідності евакуації лишалося не вирішеним, ОСОБА_1 подано на розгляд керівництву рапорт про звільнення за власним бажанням без зазначення дати звільнення. Після цього, позивач відбула до доньки у місто Старокостянтинів Хмельницької області, про що повідомила відповідача. 10.03.2022, з метою забезпечення ефективного виконання службових обов`язків поліцейськими, які тимчасово перебувають поза місцем несення служби та не мають можливості повернутися до нього Національною поліцією України видано наказ №190 «Про деякі питання проходження служби поліцейськими на період дії воєнного стану». Відповідно до вказаного наказу, поліцейських, які мають статус одинокої матері (батька), зобов`язано протягом 1 доби прибути до найближчого органу поліції для реєстрації та постановки на облік, та на період дії воєнного стану підпорядковано таких поліцейських керівникам територіальних органів поліції, на території обслуговування яких перебувають указані поліцейські. Дізнавшись про положення зазначеного наказу, та можливість продовжити службу в поліції, ОСОБА_1 зателефонувала до ГУНП в Дніпропетровській області та повідомила про те, що відкликає рапорт від 07.03.2022 про звільнення за власним бажанням та має намір продовжувати службу. У відповідь позивачу повідомили, що відкликання рапорту про звільнення не можливе, оскільки її рапорт розглянуто та наказом в ГУНП в Дніпропетровській області від 09.03.2022 №286 о/с «По особовому складу» майора поліції ОСОБА_1 (0047121) заступника начальника (на період перебування основного працівника капітана поліції ОСОБА_2 у відпустці для догляду за дитиною по досягненню нею віку трьох років) слідчого відділення поліції №4 Криворізького районного управління поліції, з 09.03.2022 звільнено за пунктом 7 частини 1 статті 77 Закону України «Про Національну поліцію» (за власним бажанням). Після цього, позивач 13.03.2022 звернулася до Національної поліції України та ГУНП в Дніпропетровській області з письмовою заявою, у якій виклала наведені обставини та просила скасувати наказ ГУНП в Дніпропетровській області від 09.03.2022 №286 о/с «По особовому складу» та поновити її на посаді з можливістю реалізації наказу Національної поліції України від 10.03.2022 №190 «Про деякі питання проходження служби поліцейськими на період дії воєнного стану». 12.04.2022 ОСОБА_1 прибула до ГУНП у Дніпропетровській області, де повторно, вже в письмовому вигляді подала рапорт про відкликання рапорту від 07.03.2022 про звільнення. Тоді ж, 12.04.2022 позивач отримала у відповідь на вказану заяву лист від 25.03.2022 №1/C-1372/103/05-2022, яким відповідач повідомив про те, що правові підстави для скасування наказу наказ ГУНП в Дніпропетровській області від 09.03.2022 №286 о/с «По особовому складу» відсутні. Позивач не погоджується з вказаним наказом ГУНП в Дніпропетровській області від 09.03.2022 №286 о/с «По особовому складу» в частині, що стосується ОСОБА_1 , вважає його протиправним та такими, що підлягає скасуванню.

Ухвалою суду від 02.05.2022 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження без виклику учасників справи в порядку статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України.

13.05.2022 до суду надійшло клопотання представника позивача про здійснення розгляду справи в порядку загального позовного провадження.

На підставі ухвали від 17.05.2022 суд перейшов до розгляду справи в порядку загального позовного провадження з призначенням підготовчого засідання.

В підготовче засідання 15.06.2022 з`явились представники сторін.

06.06.2022 до суду від представника відповідача надійшло клопотання про залишення позову без розгляду. В обґрунтування заявленого клопотання зазначено, що до позовної заяви не надано належних повноважень на підписання позовної заяви від імені адвоката Стрижака Є.Ю.

В підготовчому засіданні 15.06.2022 у задоволенні заявленого представником відповідача клопотання відмовлено.

В підготовчому засіданні 15.06.2022 оголошено перерву.

15.06.2022 до суду від представника відповідача надійшло клопотання про залишення позову без розгляду. В обґрунтування заявленого клопотання зазначено, що позивачем пропущений місячний строк звернення до суду з цим позовом. До заявленого клопотання додано скріншот з повідомлення, датованим 10.03.2022, в якому ОСОБА_1 надіслано повідомлення, що її звільнено з 09.03.2022 на підставі наказу ГУНП №286 о/с від 09.03.2022.

29.06.2022 до суду від представника позивача надійшла заява про поновлення строку звернення до суду. В обґрунтування поданої заяви представник позивача зазначає, що пропущення позивачем встановленого чинним законодавством строку для звернення до суду з даним позовом пов`язано з об`єктивними причинами, а саме з введенням на всій території України воєнного стану та перебування позивача з донькою на території Хмельницької області.

В підготовче засідання 29.06.2022 з`явились представники сторін.

В підготовчому засіданні 29.06.2022 оголошено перерву.

12.07.2022 до суду від представника відповідача надійшли додаткові пояснення, в яких представник ГУНП в Дніпропетровській області зауважує, що позивачу стало відомо про її звільнення у день звільнення 09.03.2022, а до суду позов подано 25.04.2022. На думку відповідача, позивачем не надано до суду доказів на підтвердження поважності пропуску строку звернення до суду.

13.07.2022 до суду від представника відповідача надійшло клопотання про виклик в судове засідання свідка ОСОБА_3 (заступника начальника ВКЗ Криворізького РУП ГУНП) для надання додаткових пояснень.

13.07.2022 до суду від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому представник ГУНП в Дніпропетровській області проти задоволення позову заперечує, посилаючись на те, що ОСОБА_1 подала рапорт від 07.03.2022 про звільнення зі служби в Національній поліції за власним бажанням у зв`язку з наявністю вислуги років для призначення пенсії з 09.03.2022, в якому вказала, що відпустку за 2022 рік соціальну відпустку не використала, від проходження медичної (ВЛК) комісії відмовляється, тому що вважає себе здоровою. Порядок пенсійного забезпечення їй роз?яснений, претензій до працівників підрозділів кадрового забезпечення з питання звільнення не має; одночасно нею був поданий рапорт від 07.03.2022, в якому остання на звільненні наполягала та просила звільнити її з 09.03.2022; також вказала, що їй доведено порядок подання декларації при звільненні та порядок відшкодування предметів однострою особистого користування, термін експлуатації яких не закінчився. Також ОСОБА_1 усно зазначила, що 09.03.2022 вона буде за межами Дніпропетровської області (з її слів, поїде до своєї дитини у м. Старокостянтинів Хмельницької області) та після повернення звернеться за документами для призначення пенсії. Рапорт містить резолюції відповідних керівників; в рапорті зазначена конкретна дата, - а саме: 09.03.2022, з якої позивач мала бажання звільнитися, тобто, сторонами узгоджено дату звільнення позивача 09.03.2022. Наказом відповідача від 09.03.2022 №286 о/с майора поліції ОСОБА_1 звільнено зі служби в поліції за пунктом 7 частини 1 статті 77 (за власним бажанням) Закону України «Про Національну поліцію». В наказі зазначено підставу: рапорти ОСОБА_1 від 07.03.2022. Наказ ГУНП в Дніпропетровській області від 09.03.2022 №286 о/с доведено до відома ОСОБА_1 09.03.2022 у телефонному режимі, 10.03.2022 - останній надіслано sms -повідомлення. ОСОБА_1 звернулася поштою до ГУ НП в Дніпропетровській області із письмовою заявою від 13.03.2022 (електронною поштою (вх. C-1372 від 17:03.2022; поштою аналогічна заява надійшла за вх. С-1376 від 18.03.2022), в якій вказала, що вона написала рапорт та була звільнена наказом ГУНП в Дніпропетровській області від 09.03.2022 № 286 о/с, після чого поїхала до своєї дитини у Хмельницьку область. ОСОБА_1 вказує, що на підставі наказу Національної поліції України від 10.03.2022 «Про деякі питання проходження служби поліцейськими на період дії воєнного стану» та наказу ГУНП в Дніпропетровській області від 11.03.2022 №496 вона вважає за можливе застосування дії наказу до неї, а тому просила скасувати наказ про її звільнення від 09.03.2022 № 286 о/с. 25.03.2022 за №1/С-1372/103/05-2022 ОСОБА_1 надана письмова відповідь, в якій зазначалося, що правові підстави для скасування наказу від 09.03.2022 № 286 о/с відсутні. Згідно з довідками КРУП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_1 до керівництва КРУП ГУНП в Дніпропетровській області з окремим рапортом щодо надання їй дозволу на виїзд до Хмельницької області у період з 24.02.2022 по 09.03.2022 та з окремим рапортом щодо відрядження її до міста Старокостянтинів Хмельницької області у період з 24.02.2022 по 09.03.2022 не зверталася. 19.04.2022 до ГУНП в Дніпропетровській області поштою надійшов рапорт ОСОБА_1 від 12.04.2022, в якому остання просить відкликати раніше поданий рапорт про звільнення з Національної поліції України від 07.03.2022. ГУНП в Дніпропетровській області 27.04.2022 за №1/С-1597р/103/05-22 повторно повідомило позивача, що на підставі рапортів від 07.03.2022 наказом ГУ НП в Дніпропетровській області від 09.03.2022 № 286 о/с позивач звільнена зі служби в поліції згідно з Законом України «Про Національну поліцію» за пунктом 7 частини 1 статті 77 (за власним бажанням) з 09.03.2022, а тому правові підстави для відкликання раніше поданого рапорту на звільнення відсутні. В наказі ГУНП в Дніпропетровській області від 09.03.2022 №286 о/с зазначено про звільнення ОСОБА_1 з 09.03.2022; встановлено останній преміювання за березень 2022 у розмірі 33,346%; невикористана частина щорічної відпустки за 2022 рік за фактично відпрацьований час склала загальною кількістю 8 діб; стаж служби в поліції: 25 років 06 місяців 14 днів; стаж служби для виплати одноразової грошової допомоги: 25 років 06 місяців 14 днів; стаж служби для призначення пенсії в календарному обчисленні: 25 років 06 місяців 14 днів. Сума грошового забезпечення, індексації грошового забезпечення, матеріальної допомоги для оздоровлення, грошової компенсації за невикористану відпустку ОСОБА_1 , що підлягала виплаті після утримання податків, зборів та внесків становить 38 173,47 грн. Крім того, у квітні 2022 ОСОБА_1 виплачено одноразову грошову допомогу при звільненні. Розмір нарахованої одноразової грошової допомоги при звільненні ОСОБА_1 склав 97 009,19 грн.; після утримання податку на доходи фізичних осіб, нарахування компенсації податку та утримання військового збору склав 95 554,05 грн. Таким чином, відповідач вважає, що ГУНП в Дніпропетровській області дотримано вищезазначені вимоги спеціального законодавства при виданні наказу від 09.03.2022 №286 о/с про звільнення ОСОБА_1 за пунктом 7 частини 1 статті 77 (за власним бажанням) Закону України «Про Національну поліцію». Інші позовні вимоги (стягнення грошового забезпечення за час вимушеного прогулу) є похідними і теж, на думку відповідача, не підлягають задоволенню.

В підготовче засідання 13.07.2022 з`явились представники сторін.

В підготовчому засіданні 13.07.2022 у задоволенні заявленого представником відповідача клопотання про виклик в судове засідання свідка ОСОБА_3 (заступника начальника ВКЗ Криворізького РУП ГУНП) відмовлено.

В підготовчому засіданні 13.07.2022 визнано поважною причину пропуску звернення до суду та поновлено строк звернення до суду з цим позовом. У задоволенні клопотання представника відповідача про залишення позову без розгляду через пропуск звернення до суду відмовлено.

19.07.2022 до суду від представника позивача надійшла відповідь на відзив, в якій представник позивача зазначає, що з аналізу пунктів 63 і 68 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ» від 29.07.1991 №114 (далі Положення №114) випливає, що про припинення служби в поліції за власним бажанням поліцейський повинен попередити прямого начальника не пізніше як за три місяці до дня звільнення. До закінчення визначеного у пункті 68 Положення №114 строку служба в поліції за власним бажанням припиняється за умови, що між поліцейським та органом, уповноваженим приймати рішення про прийняття/звільнення зі служби в поліції, було досягнуто згоди щодо конкретної дати, з якої служба в поліції припиняється. Позивач вказує, що у межах передбаченого пунктом 68 Положення №114 строку з дня подання рапорту про звільнення сторони трудового договору можуть домовитися про звільнення у більш короткий строк. Такою домовленістю, зокрема, слід вважати зазначення у рапорті конкретної дати, з якої (до настання якої) працівник має бажання звільнитись зі служби до закінчення передбаченого пунктом 68 Положення №114 строку та згоду уповноваженого органу звільнити цього працівника у визначений ним термін. Тому видача уповноваженим органом наказу про звільнення працівника зі служби до закінчення передбаченого пунктом 68 Положення №114 строку, якщо таке прохання міститься у рапорті про звільнення, є правомірною. Натомість, до закінчення тримісячного строку попередження особа має право відкликати поданий рапорт, якщо сторони не домовилися про звільнення у більш короткий строк. Позивач зауважує, що не зазначав у рапорті від 07.03.2022 строку чи дати, з якої бажав бути звільнений, а отже окремої домовленості щодо дати звільнення сторони не досягли. Натомість відповідач, звільнивши ОСОБА_1 09.03.2022, тобто до закінчення тримісячного строку, встановленого пунктом 68 Положення №114, позбавив її можливості скористатися своїм правом на відкликання поданого рапорту про звільнення за власним бажанням. Поміж іншого, ОСОБА_1 наполягає на тому, що вона подавала рапорт без зазначення дати звільнення.

27.07.2022 до суду від представника відповідача надійшло клопотання про виклик в судове засідання свідка ОСОБА_4 (начальника ВКЗ Криворізького РУП ГУНП) для надання додаткових пояснень.

27.07.2022 до суду від представника відповідача надійшло клопотання, в якому представник ГУНП в Дніпропетровській області просить визнати обов`язкову участь позивача у розгляді цієї справи.

27.07.2022 до суду від представника позивача надійшла заява про призначення судової почеркознавчої експертизи.

В обґрунтування заяви зазначено, що ОСОБА_1 подавала рапорт без зазначення дати звільнення, у зв`язку з чим її звільнення зі служби в ГУНП у Дніпропетровській області 09.03.2022 є передчасним та таким, що не відповідає положенням законодавства України. В свою чергу, відповідач у відзиві на позовну заяву заперечує зазначене позивачем та вказує на зазначення ОСОБА_1 в рапорті дати звільнення та на узгодження зазначеної дати звільнення сторонами. Отже, підставою для призначення судової експертизи є необхідність з`ясування обставин, які потребують спеціальних знань, тобто тих, що виходять за межі знань осіб, які беруть участь у справі.

В підготовче засідання 27.07.2022 з`явились представники сторін.

В підготовчому засіданні 27.07.2022 представник позивача підтримала заяву про призначення почеркознавчої експертизи та просила його задовольнити. Зазначила, що доцільно доручити проведення експертизи експертам Дніпропетровського науково-дослідного інституту судових експертиз та позивач бере на себе витрати з проведення експертизи.

Представник відповідача заперечувала проти задоволення клопотання, зазначивши, що призначення експертизи є передчасним, оскільки до вирішення питання щодо проведення експертизи, необхідно встановити обставини звільнення позивача.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27.07.2022:

- призначено у справі №160/5995/22 почеркознавчу експертизу;

- на вирішення експерта поставлено наступні питання:

1) чи виконано в рапорті про звільнення зі служби в Національній поліції, датованому 07.03.2022 рукописний текст « 09.03.2022» в абзаці «Прошу звільнити мене зі служби в Національній поліції за власним бажанням, у зв`язку з наявністю вислуги років для призначення пенсії з 09.03.2022» ОСОБА_1 чи іншою особою?

2) чи виконано в рапорті про звільнення зі служби в Національній поліції, датованому 07.03.2022 рукописний текст « 09.03.2022» в абзаці: «Прошу звільнити мене з 09.03.2022» ОСОБА_1 чи іншою особою?

- проведення експертизи доручено експерту (експертам) Дніпропетровському науково-дослідному інституту судових експертиз;

- оплату за проведення експертизи покладено на ОСОБА_1 ;

- провадження у справі №160/5995/22 зупинено до одержання судом результатів експертизи.

04.08.2022 до суду від представника відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив, в яких представник ГУНП в Дніпропетровській області зазначає, що позивач звільнена відповідно до пункту 7 частини 1 статті 77 (за власним бажанням) Закону України «Про Національну поліцію», а не пункту 63 Положення №114. Також представник відповідача зауважує, що рапорт містить резолюції відповідних керівників, в рапорті зазначена конкретна дата 09.03.2022, з якої позивач мала бажання звільнитись, а отже, сторонами узгоджено дату звільнення ОСОБА_1 09.03.2022.

15.08.2022 до Третього апеляційного адміністративного суду ГУНП в Дніпропетровській області подано апеляційну скаргу на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27.07.2022.

Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 01.12.2022:

- ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27.07.2022 року в справі №160/5995/22 змінено;

- доповнено питання, які поставлені на вирішення експерта:

3) чи виконано в рапорті про звільнення зі служби в Національній поліції, датованому 07.03.2022 рукописний текст « 07.03.2022» під текстом рапорту та назвою посади ОСОБА_1 чи іншою особою?

4) чи виконано в рапорті про звільнення («Згідно раніше поданого рапорту…»), датованому 07.03.2022 рукописний текст під текстом рапорту та назвою посади ОСОБА_1 чи іншою особою?

- оплату за проведення експертизи покладено на ОСОБА_1 та Головне управління Національної поліції в Дніпропетровській області.

16.03.2023 з Дніпропетровського науково-дослідного інституту судових експертиз до суду повернулись матеріали справи №160/5995/22 у зв`язку з необхідністю виконання вимог клопотання судового експерта про надання додаткових матеріалів:

- вільні зразки цифрового письма, особливо цифр 0, 2, 3, 9, ОСОБА_1 , виконані в максимально наближений час до дати складання досліджуваних рапортів, що можуть знаходитись у різних за цільовим призначенням документах: накладних, деклараціях про майно та доходи, банківських документах про отримання кредиту/карток, автобіографіях, особисто заповнених анкетах, листах, що належать до службової переписки, установчих, приватизаційних документах, заявах про видачу паспорта, записах особистого характеру тощо, - у якомога більшій кількості, але не менше 15 окремих документів;

- експериментальні зразки почерку (буквеного та цифрового) ОСОБА_1 , у тому числі у вигляді записів « 09.03.2022» та текстів, аналогічних досліджуваним, виконаних під диктовку.

Ухвалою суду від 20.03.2023 поновлено провадження у справі №160/5995/22;

-для забезпечення виконання вимог клопотання судового експерта призначено судове засідання на 05.04.2023;

-зобов`язано ОСОБА_1 та ГУНП в Дніпропетровській області надати до суду до судового засідання: вільні зразки цифрового письма, особливо цифр 0, 2, 3, 9, ОСОБА_1 , виконані в максимально наближений час до дати складання досліджуваних рапортів, що можуть знаходитись у різних за цільовим призначенням документах: накладних, деклараціях про майно та доходи, банківських документах про отримання кредиту/карток, автобіографіях, особисто заповнених анкетах, листах, що належать до службової переписки, установчих, приватизаційних документах, заявах про видачу паспорта, записах особистого характеру тощо, - у якомога більшій кількості, але не менше 15 окремих документів;

-викликано в судове засідання ОСОБА_1 для надання експериментальних зразків почерку (буквеного та цифрового) ОСОБА_1 , у тому числі у вигляді записів « 09.03.2022» та текстів, аналогічних досліджуваним, виконаних під диктовку.

В підготовче засідання 05.04.2023 з`явились позивач, представник позивача та представник відповідача.

В підготовчому засіданні 05.04.2023 учасниками справи надані до Дніпропетровського окружного адміністративного суду вільні зразки цифрового письма ОСОБА_1 та судом відібрані експериментальні зразки почерку (буквеного та цифрового) ОСОБА_1 , у тому числі у вигляді записів « 09.03.2022» та текстів, аналогічних досліджуваним, виконаних під диктовку в судовому засіданні.

Ухвалою суду від 05.04.2023 постановлено:

- повторно направлено матеріали справи №160/5995/22 до Дніпропетровського науково-дослідного інституту судових експертиз для виконання ухвали Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27.07.2022 про призначення почеркознавчої експертизи та постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 01.12.2022;

- на виконання вимог клопотання судового експерта разом з матеріалами справи №160/5995/22 направлено до Дніпропетровського науково-дослідного інституту судових експертиз: надані учасниками справи до Дніпропетровського окружного адміністративного суду 05.04.2023 року вільні зразки цифрового письма ОСОБА_1 ; експериментальні зразки почерку (буквеного та цифрового) ОСОБА_1 , у тому числі у вигляді записів « 09.03.2022» та текстів, аналогічних досліджуваним, виконаних під диктовку в судовому засіданні 05.04.2023;

- на вирішення експерта поставлено наступні питання:

1) чи виконано в рапорті про звільнення зі служби в Національній поліції, датованому 07.03.2022 рукописний текст « 09.03.2022» в абзаці «Прошу звільнити мене зі служби в Національній поліції за власним бажанням, у зв`язку з наявністю вислуги років для призначення пенсії з 09.03.2022» ОСОБА_1 чи іншою особою?

2) чи виконано в рапорті про звільнення зі служби в Національній поліції, датованому 07.03.2022 рукописний текст « 09.03.2022» в абзаці: «Прошу звільнити мене з 09.03.2022» ОСОБА_1 чи іншою особою?

3) чи виконано в рапорті про звільнення зі служби в Національній поліції, датованому 07.03.2022 рукописний текст « 07.03.2022» під текстом рапорту та назвою посади ОСОБА_1 чи іншою особою?

4) чи виконано в рапорті про звільнення («Згідно раніше поданого рапорту…»), датованому 07.03.2022 рукописний текст під текстом рапорту та назвою посади ОСОБА_1 чи іншою особою?

- оплату за проведення експертизи покладено на ОСОБА_1 та ГУНП в Дніпропетровській області;

- провадження у справі №160/5995/22 зупинено до одержання судом результатів експертизи.

06.02.2024 до суду матеріали справи №160/5995/22 повернуті до суду з Дніпропетровського науково-дослідного інституту судових експертиз після проведення почеркознавчої експертизи.

29.11.2023 сформовано висновок експерта №1946-23 за результатами проведення судової почеркознавчої експертизи в адміністративній справі №160/5995/22 (а.с.30-45, т.2).

У розділі «ІІІ. Висновки» висновку №1946-23 від 29.11.2023, судовим експертом ОСОБА_5 встановлено таке (а.с. 36):

1) вирішити питання, чи виконаний рукописний цифровий запис « 09.03.2022» в абзац: «Прошу звільнити мене зі служби в Національній поліції за власним бажанням, у зв`язку з наявністю вислуги років для призначення пенсії з « 09.03.2022» рапорту від імені ОСОБА_1 про звільнення зі служби в Національній поліції за власним бажанням, датованого 07.03.2022, ОСОБА_1 або іншою особою не видається можливим з причин, викладених у дослідницькій частині висновку;

2) вирішити питання, чи виконаний рукописний цифровий запис « 09.03.2022» в абзаці: «Прошу звільнити мене з 09.03.2022» рапорту від імені ОСОБА_1 про звільнення зі служби в Національній поліції за власним бажанням, згідно з раніше поданим рапортом, датованого 07.03.2022, ОСОБА_1 або іншою особою не видається можливим з причин, викладених у дослідницькій частині висновку;

3) надати висновок судового експерта з питання, чи виконано в рапорті про звільнення зі служби в Національній поліції, датованому 07.03.2022, рукописний текст « 07.03.2022» під текстом рапорту та назвою посади ОСОБА_1 чи іншою особою, не видається можливим з причин, викладених у дослідницькій частині висновку;

???4) надати висновок судового експерта з питання, чи виконано в рапорті про звільнення («Згідно раніше поданого рапорту…»), датованому 07.03.2022, рукописний текст під текстом рапорту та назвою посади ОСОБА_1 чи іншою особою, не видається можливим з причин, викладених дослідницькій частині висновку.

З дослідницької частини висновку №1946-23 від 29.11.2023 випливає, що при оцінці результатів порівняльного дослідження встановлено, що ні виявлені збіги, ні розбіжності знак не можуть слугувати підставою для позитивного або негативного висновку. Пояснюється це тим, що збіжні ознаки не утворюють індивідуальної чи близької до неї сукупності, оскільки відносяться до таких, що часто зустрічаються в почерках різних осіб. Що ж стосується розбіжностей, не видається можливим встановити: чи є вони варіантами ознак почерку виконавця, що не виявились у наданих зразках, чи обумовлені дією на процес письма «збиваючих» факторів (наприклад, зміною ОСОБА_1 власного почерку), або ці ознаки є ознаками почерку іншої особи. Відсутність однозначності в оцінці розбіжностей, з урахуванням діагностичних ознак, не дозволило вирішити питання про виконавця ні в категоричній, ні у можливій формі. У зв`язку з викладеним вирішити питання, чи виконані досліджувані рукописні цифрові записи ОСОБА_1 або іншою особою, не видається можливим (а.с.35 т.2).

Ухвалою суду від 12.02.2024 поновлено провадження у справі №160/5995/22; підготовче засідання призначено на 21.02.2024.

В підготовче засідання з`явились представники сторін.

В підготовчому засіданні представником відповідача заявлено клопотання про виклик в судове засідання свідка ОСОБА_4 (начальника ВКЗ Криворізького РУП ГУНП) для надання додаткових пояснень, яке було подано до суду відповідачем 27.07.2022.

Представник позивача щодо заявленого клопотання не заперечувала.

В підготовчому засіданні 21.02.2024 задоволено клопотання представника відповідача про виклик в судове засідання свідка ОСОБА_4 (начальника ВКЗ Криворізького РУП ГУНП) для надання додаткових пояснень.

В підготовчому засіданні представником відповідача заявлено клопотання, в якому представник ГУНП в Дніпропетровській області просить визнати обов`язкову участь позивача у розгляді цієї справи, яке було подано до суду відповідачем 27.07.2022.

Представник позивача щодо заявленого клопотання не заперечувала.

В підготовчому засіданні 21.02.2024 задоволено клопотання представника відповідача про обов`язкову участь позивача у розгляді справи по суті в судовому засіданні.

В підготовчому засіданні 21.02.2024 закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті в судовому засіданні на 12.03.2024.

В судове засідання 12.03.2024 з`явились позивач, представник позивача та представник відповідача.

Позивач та представник позивача просили задовольнити позов, зазначаючи, що станом на березень 2022 у позивача був відсутній намір звільнення зі служби у Національній поліції України. Позивач зазначає, що у ОСОБА_1 з ОСОБА_4 була усна домовленість про те, що позивач подасть рапорт про звільнення без зазначення конкретної дати, у зв`язку з наявністю вислуги років для призначення пенсії. ОСОБА_1 зазначила, що 07.03.2022 позивач особисто передала ОСОБА_4 рапорти від 07.03.2022 без зазначення дати звільнення.

Представник відповідача просила відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі з підстав, викладених у поданих до суду письмових заявах.

Також, в судовому засіданні допитана свідок - ОСОБА_4 (начальник ВКЗ Криворізького РУП ГУНП).

Допитаний свідок пояснила, що ОСОБА_1 мала намір поїхати до доньки до міста Старокостянтинів Хмельницької області та повідомила про це ОСОБА_4 . В свою чергу, ОСОБА_4 повідомила ОСОБА_1 , що вона може поїхати з міста лише за умови звільнення зі служби у Національній поліції України. Через деякий час, ОСОБА_4 через заступника начальника відділу кадрового забезпечення ГУНП Національної поліції у Дніпропетровській області було передано рапорти ОСОБА_1 від 07.03.2022 із зазначенням дати звільнення 09.03.2022. В судовому засіданні ОСОБА_4 наголошувала, що рапорти без дати вона ніколи не приймала, тому що це заборонено. Після звільнення ОСОБА_1 зі служби у Національній поліції України їй було направлено про це повідомлення на особистий номер у месенджер та на електронну пошту.

Заслухавши представників сторін, допитавши свідка, дослідивши матеріали справи, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються вимоги позову, оцінивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив такі обставини.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 проходила службу в органах внутрішніх справ та Національної поліції України.

Станом на березень 2022 позивач займала посаду заступника начальника слідчого відділення відділу поліції №4 Криворізького районного управління поліції ГУНП в Дніпропетровській області в званні майор поліції.

До матеріалів справи долучено оригінали рапортів ОСОБА_1 від 07.03.2022.

З першого рапорту ОСОБА_1 до начальника ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_6 вбачається таке (а.с.221, т.1):

«Прошу звільнити мене зі служби в Національній поліції за власним бажанням, у зв`язку з наявністю вислуги років для призначення пенсії з 09.03.20222.

Відпустку за 2022 рік та соціальну відпустку за 2021 та 2022 рік не використала.

Від проходження медичної (військово-лікарської комісії) відмовляюсь, так як вважаю себе здоровою.

Порядок пенсійного забезпечення мені роз`яснений.

Претензій до працівників підрозділів кадрового забезпечення з питання звільнення не маю.

Заступник начальника СВ ВП №4 Криворізького

РУП ГУНП в Дніпропетровській області

майор поліції

ОСОБА_7 (0047121)

07.03.2022.».

З другого рапорту ОСОБА_1 до начальника ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_6 вбачається таке (а.с. 222, т.1):

«Згідно з раніше поданим мною рапортом про звільнення зі служби в Національній поліції за власним бажанням, на звільненні наполягаю.

Прошу звільнити мене з 09.03.2022.

Мені доведено, що відповідно до Закону України «Про запобігання корупції» я повинна не пізніше двадцяти робочих днів з дня припинення діяльності, пов`язаної з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, подати декларацію (тип декларації «перед звільненням») шляхом заповнення її в Єдиному державному реєстрі декларацій.

Також мені доведено про відшкодування мною вартості предметів однострою особистого користування, строк експлуатації, яких не закінчився, у розмірі грн не пізніше одного дня після мого звільнення.

Заступник начальника СВ ВП №4 Криворізького

РУП ГУНП в Дніпропетровській області

майор поліції

ОСОБА_7 (0047121)

07.03.2022.».

Наказом ГУНП в Дніпропетровській області від 09.03.2022 №286 о/с «По особовому складу» (а.с.103 т.1) звільнено за пунктом 7 частини 1 статті 77 Закону України «Про Національну поліцію» (за власним бажанням) майора поліції ОСОБА_1 (0047121) заступника начальника (на період перебування основного працівника капітана поліції ОСОБА_2 у відпустці для догляду за дитиною по досягненню нею віку трьох років) слідчого відділення поліції №4 Криворізького районного управління поліції, з 09.03.2022.

Встановлено преміювання за березень 2022 у розмірі 33,346%.

Невикористана частина щорічної відпустки за 2022 рік за фактично відпрацьований час складає: основної 5 діб, додаткової 3 доби.

Стаж служби в поліції: 25 років 06 місяців 14 днів.

Стаж служби для виплати одноразової грошової допомоги: 25 років 06 місяців 14 днів.

Стаж служби для призначення пенсії у календарному обчисленні: 25 років 06 місяців 14 днів.

Сума відшкодування вартості предметів однострою особистого користування, строк носіння (експлуатації) яких не закінчився, складає 324,92 грн.

Підстава: рапорти ОСОБА_1 від 07.03.2022.

10.03.2022 в смс-повідомленні ОСОБА_1 повідомлено про звільнення з 09.03.2022 наказом ГУНП №286 о/с від 09.03.2022 та надіслано позивачу довідку про отримання предметів однострою (ас. 53 т.1).

13.03.2023 ОСОБА_1 подано лист до голови НП України генерала поліції першого рангу ОСОБА_8 , начальника ГУНП в Дніпропетровській області генерала поліції третього рангу ОСОБА_9 , в якому позивач просила скасувати наказ ГУНП в Дніпропетровській області від 09.03.2022 №286 о/с «По особовому складу» про звільнення та поновити ОСОБА_1 до служби в НП України на займаній посаді з можливістю реалізації наказів НП України від 10.03.2022 №190 та ГУНП в Дніпропетровській області від 11.03.2022 №496 (а.с.16-17, т.1).

У відповідь на вищевказане звернення ГУНП в Дніпропетровській області надано лист від 25.03.2022 №1/С-1372/103/02-2022 «Про надання відповіді», де вказано, що на підставі рапортів, які ОСОБА_1 подала 07.03.2022, наказом ГУНП в Дніпропетровській області від 09.03.2022 №286 о/с ОСОБА_1 була звільнена зі служби в поліції згідно з Законом України «Про Національну поліцію» за пунктом 7 частини 1 статті 77 (за власним бажанням). Враховуючи вищенаведене, правові підстави для скасування наказу про звільнення відсутні (а.с.108, т.1).

12.04.2022 позивачем подано рапорт до начальника ГУНП в Дніпропетровській області генерала поліції третього рангу ОСОБА_9 , в якому позивач просила відкликати раніше поданий рапорт (а.с. 20, 109, т.1).

У відповідь на вищевказане звернення ГУНП в Дніпропетровській області надано лист від 27.04.2022 №1/С-1597р/103/05-2022 «Про надання відповіді», де вказано, що на підставі рапортів, які ОСОБА_1 подала 07.03.2022, наказом ГУНП в Дніпропетровській області від 09.03.2022 №286 о/с ОСОБА_1 була звільнена зі служби в поліції згідно з Законом України «Про Національну поліцію» за пунктом 7 частини 1 статті 77 (за власним бажанням). Враховуючи вищенаведене, правові підстави для скасування наказу про звільнення відсутні (а.с.110, т.1).

Згідно з довідкою ГУНП в Дніпропетровській області від 27.05.2022 №45/7Д-443 «Про надання інформації» майор поліції ОСОБА_1 до відділу кадрового забезпечення та керівництва Криворізького РУП ГУНП в Дніпропетровській області з окремим рапортом щодо надання їй дозволу на виїзд з дитиною до Хмельницької області, в період з 24.02.2022 по 09.03.2022, не зверталась (а.с. 113, т.1).

Відповідно до довідки ГУНП в Дніпропетровській області від 31.05.2022 №45/7Д-449 «Про надання інформації» майор поліції ОСОБА_1 до відділу кадрового забезпечення та керівництва Криворізького РУП ГУНП в Дніпропетровській області з окремим рапортом щодо відрядження її до міста Старокостянтинів Хмельницької області для подальшого проходження служби, в період з 24.02.2022 по 09.03.2022, не зверталась (а.с. 114, т.2).

Вважаючи наказ ГУНП в Дніпропетровській області від 09.03.2022 №286 о/с «По особовому складу» в частині звільнення ОСОБА_1 з посади протиправним, позивач звернулась до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли, суд виходить з такого.

Частиною другою статті 19 Конституції України обумовлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначає Закон України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 №80-VIII (далі - Закон №580-VIII).

Відповідно до частини 1 статті 59 Закону №580-VIII служба в поліції є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень.

На підставі частини 1 статті 17 Закону №580-VIII поліцейським є громадянин України, який склав Присягу поліцейського, проходить службу в поліції і якому присвоєно спеціальне звання поліції.

Згідно з пунктами 1, 2, 6 частини 1 статті 18 Закону №580-VIII поліцейський зобов`язаний:

неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського;

професійно виконувати свої службові обов`язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва;

інформувати безпосереднього керівника про обставини, що унеможливлюють його подальшу службу в поліції або перебування на займаній посаді.

Призначення та звільнення з посад поліцейських здійснюється наказами посадових осіб, зазначених у статті 47 цього Закону (частина 1 статті 48 Закону №580-VIII).

Відповідно до частини 1 статті 47 Закону №580-VIII призначення на посади поліцейських здійснюють посадові особи органів (закладів, установ) поліції відповідно до номенклатури посад, яку затверджує Міністерство внутрішніх справ України.

Рішення з питань проходження служби оформлюються письмовими наказами по особовому складу на підставі відповідних документів, перелік та форма яких установлюються Міністерством внутрішніх справ України (частина 3 статті 59 Закону №580-VIII).

Видавати накази по особовому складу можуть керівники органів, підрозділів, закладів та установ поліції відповідно до повноважень, визначених законом та іншими нормативно-правовими актами, та номенклатурою посад, затвердженою Міністерством внутрішніх справ України (частина четверта статті 59 Закону №580-VIII).

Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 23.11.2016 №1235 затверджено Порядок підготовки та видання наказів щодо проходження служби в поліції (далі Порядок №1235).

Відповідно до розділу ІІ Порядку №1235 підставою для видання наказів по особовому складу є такі зміни в службовій діяльності, як звільнення зі служби в поліції.

Пунктами 2 та 3 розділу ІІІ Порядку №1235 встановлено, що підставою для підготовки та видання наказів по особовому складу є документи з питань проходження служби, подані до підрозділу кадрового забезпечення поліцейським, його керівником або працівником, який здійснює кадрове забезпечення підрозділу.

Перелік документів з питань проходження служби визначається згідно з Переліком документів з питань проходження служби, затвердженим наказом МВС України від 23 листопада 2016 року № 1235 (далі - Перелік).

До Переліку документів з питань проходження служби належать:

1.Рапорт (заява), що пишеться власноручно у довільній формі;

2.Подання про призначення на посаду (додаток 1);

3.Подання про встановлення додаткових видів грошового забезпечення (додаток 2).

Частиною першою статті 77 Закону № 580-VІІІ передбачено, що поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється:

1) у зв`язку із закінченням строку контракту;

2) за станом здоров`я (через хворобу) - за рішенням медичної комісії про непридатність до служби в поліції;

3) за віком - у разі досягнення встановленого для нього цим Законом граничного віку перебування на службі в поліції;

4) у зв`язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів;

5) через службову невідповідність;

6) у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України;

7) за власним бажанням;

8) у зв`язку з переходом у встановленому порядку на роботу до інших міністерств і відомств (організацій);

9) у зв`язку з прямим підпорядкуванням близькій особі;

9-1) у зв`язку з наявністю реального чи потенційного конфлікту інтересів, який має постійний характер і не може бути врегульований в інший спосіб;

10) у разі набрання законної сили рішенням суду щодо притягнення до відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, пов`язаного з корупцією, або кримінального правопорушення, а також рішенням суду про визнання його активів або активів, набутих за його дорученням іншими особами або в інших передбачених статтею 290 Цивільного процесуального кодексу України випадках, необґрунтованими та їх стягнення в дохід держави;

11) у зв`язку з набуттям громадянства або підданства іншої держави;

12) у разі надання особою завідомо неправдивої інформації під час прийняття на службу в поліції.

Отже, згідно з пунктом 7 частини 1 статті 77 Закону № 580-VІІІ поліцейський звільняється зі служби в поліції та служба в поліції припиняється за власним бажанням.

Днем звільнення зі служби в поліції вважається день видання наказу про звільнення або дата, зазначена в наказі про звільнення. День звільнення вважається останнім днем служби (частина 2 та 3 статті 77 Закону № 580-VІІІ ).

Аналіз вказаних норм свідчить про те, що поліцейський може бути звільнений зі служби в поліції, зокрема, за власним бажанням, тобто на основі власного волевиявлення поліцейського, яке викладається у відповідному рапорті.

У той же час, Законом №580-VIII не врегульована процедура та порядок звільнення особи поліцейського за власним бажанням, зокрема, строки попередження працівником про таке звільнення та строки прийняття відповідного рішення про звільнення.

Відносини, що виникають у зв`язку зі вступом, проходженням та припиненням служби в поліції, регулюються цим Законом та іншими нормативно-правовими актами з питань проходження служби в поліції (стаття 60 Закону №580-VIII).

При цьому, за загальним правилом, пріоритетними є норми спеціального законодавства, а трудове законодавство підлягає застосуванню у випадках, якщо нормами спеціального законодавства не врегульовано спірні правовідносини або коли про це йдеться у спеціальному законі. Аналогічна позиція наведена у постанові Верховного Суду України від 17 лютого 2015 року у справі № 21-8а15.

Відповідно до пункту 4 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №580-VIII до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом акти законодавства застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.

Порядок проходження служби особами рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, їх права і обов`язки визначений Положенням про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженим постановою Кабінету Міністрів УРСР від 29.07.1991 № 114 (далі - Положення №114 в редакції, чинній на час спірних відносин).

Відповідно до пункту 68 Положення №114 особи рядового і начальницького складу, які виявили бажання звільнитися зі служби за особистим проханням, попереджають прямого начальника органу внутрішніх справ про прийняте ними рішення не пізніш як за три місяці до дня звільнення, про що подають рапорт за командою.

Таким чином, нормами спеціального законодавства визначено, що про припинення служби в поліції за власним бажанням поліцейський повинен попередити прямого начальника не пізніше як за три місяці до дня звільнення, про що подає відповідний рапорт за командою.

Верховний Суд у постановах від 05.02.2020 у справі №819/744/16, від 20.05.2020 у справі №804/868/16, від 09.02.2021 у справі № 826/10404/16, від 15.02.2021 у справі №160/3607/19 щодо аналогічних правовідносин зазначили, що у межах передбаченого пунктом 68 Положення строку з дня подання рапорту про звільнення сторони трудового договору вправі домовитися про звільнення у більш короткий строк. Такою домовленістю необхідно вважати зазначення в рапорті конкретної дати, з якої (до настання якої) працівник має бажання звільнитись зі служби, та згоду уповноваженого органу звільнити цього працівника у визначений ним термін.

Отже, до закінчення визначеного у пункті 68 Положення №114 строку служба в поліції за власним бажанням припиняється за умови, що між поліцейським та органом, уповноваженим приймати рішення про прийняття/звільнення зі служби в поліції, досягнуто згоди щодо конкретної дати, з якої (до настання якої) працівник поліції має бажання звільнитись зі служби.

Предметом спору у цій справі є правомірність прийняття наказу відповідача про звільнення зі служби в поліції за власним бажанням.

Обґрунтовуючи протиправність оскаржуваного наказу, позивач зазначає про відсутність волевиявлення з її боку на звільнення зі служби в поліції з 09.03.2022, про порушення відповідачем трудового законодавства в частині звільнення до спливу трьох місяців з дня подання рапорту, що стало перешкодою у задоволенні рапортів про відкликання рапортів про звільнення зі служби.

Однак, такі доводи позивача не знайшли свого підтвердження під час судового розгляду справи, виходячи з наступного.

В ході судового розгляду встановлено та матеріалами справи підтверджено, що позивач звернулась до начальника ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_6 із рапортами від 07.03.2022, в яких просила звільнити її зі служби в Національній поліції України за власним бажанням з 09.03.2022 (а.с. 221, 222 т.1).

Суд критично оцінює посилання представника позивача, що ОСОБА_1 07.03.2022 не складала рапорти та перебувала поза місцем несення служби, оскільки виїхала на власному транспорті до м. Старокостянтинів Хмельницької області, що підтверджується копіями чеків з мобільного додатку «ПриватБанк» від 05.03.2022, 06.03.2022, 07.03.2022 про оплату палива у м. Кропивницький, у с. Зарванці Вінницької області, про оплату товарів для дому в м. Старокостянтинів Хмельницької області.

Суд зазначає, що надані докази не спростовують ту обставину, що рапорти на звільнення позивач власноруч датувала саме « 07.03.2022» (а.с. 221-222 т.1).

Також, матеріали справи містять докази на спростування позиції позивача про відсутність волевиявлення на звільнення зі служби в поліції за власним бажанням з 09.03.2022.

Не доведено позивачем і наявність підстав вважати, що вказані рапорти про звільнення зі служби за власним бажанням написані без зазначення конкретної дати, адже в судовому засіданні допитаний свідок, начальник відділу кадрового забезпечення ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_4 , яка зауважила, що рапорти без дати вона ніколи не приймала, жодної усної домовленості з позивачем у неї не було.

Матеріали справи не містять доказів, що у ОСОБА_1 була усна домовленість з ОСОБА_4 про подання рапортів від 07.03.2022 без дати та безпосередньо подання рапортів від 07.03.2022 без зазначення дати звільнення.

Суд зауважує, що при проведенні почеркознавчої експертизи, судовим експертом в частині дати « 09.03.2022» зроблено висновок про те, що при оцінці результатів порівняльного дослідження встановлено, що ні виявлені збіги, ні розбіжності знак не можуть слугувати підставою для позитивного або негативного висновку. Пояснюється це тим, що збіжні ознаки не утворюють індивідуальної чи близької до неї сукупності, оскільки відносяться до таких, що часто зустрічаються в почерках різних осіб. Що ж стосується розбіжностей, не видається можливим встановити: чи є вони варіантами ознак почерку виконавця, що не виявились у наданих зразках, чи обумовлені дією на процес письма «збиваючих» факторів (наприклад, зміною ОСОБА_1 власного почерку), або ці ознаки є ознаками почерку іншої особи. Відсутність однозначності в оцінці розбіжностей, з урахуванням діагностичних ознак, не дозволило вирішити питання про виконавця ні в категоричній, ні у можливій формі. У зв`язку з викладеним вирішити питання, чи виконані досліджувані рукописні цифрові записи ОСОБА_1 або іншою особою, не видається можливим (а.с.35 т.2).

Отже, висновком експерта не підтверджено, що дата звільнення « 09.03.2022» виконана в рапортах від 07.02.2022 не ОСОБА_1 , а іншою особою.

Написані власноручно ОСОБА_1 рапорти від 07.03.2022 про звільнення зі служби в поліції містять особисте волевиявлення позивача про її небажання продовжувати службу в поліції та відсутність претензій щодо звільнення, а також наполягання на звільненні з 09.03.2022, повідомлення про відмову від проходження військово-лікарської комісії, оскільки позивач вважає себе здоровою, та про обізнаність з необхідністю подачі декларації шляхом заповнення її в Єдиному реєстрі декларацій, та містять особистий підпис позивача як доказ засвідчення такого волевиявлення.

З огляду на викладене, наведені докази у їх сукупності спростовують обставини, зазначені позивачем, про відсутність у неї наміру на звільнення зі служби в поліції за власним бажанням з 09.03.2022.

Згідно із відміткою вказаний рапорт погоджено з заступником начальника КРУП ГУНП в Дніпропетровській області та начальником КРУП ГУНП в Дніпропетровській області.

Отже, фактично сторонами було узгоджено дату звільнення зі служби, оскільки позивачем зазначена дата, з якої вона бажала звільнитись, а керівництвом проставлені відповідні резолюції погодження.

Доводи позивача про те, що відповідачем протиправно видано оскаржуваний наказ до спливу трьох місяців з дня подачі нею рапорту про звільнення, не враховуються судом, оскільки видача уповноваженим органом наказу про звільнення працівника зі служби до закінчення передбаченого пунктом 68 Положення №114 строку, якщо таке прохання міститься у рапорті про звільнення, є правомірним.

Звернення ж позивача із рапортами про відкликання рапортів про звільнення після прийняття оспорюваного наказу не може свідчити про його протиправність.

Також, суд зазначає, що видання 10.03.2022 Національною поліцією України наказу №190 «Про деякі питання проходження служби поліцейськими на період дії воєнного стану» не впливає на чинність оскаржуваного наказу про звільнення позивача, оскільки наказ Нацполіції від 10.03.2022 №190 не поширюється на правовідносини, що мали місце до 10.03.2022.

Відповідно до частин 1, 2 статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно із положеннями статті 75 КАС України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Відповідно до статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

На підставі статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, довести правомірність своїх дій чи бездіяльності відповідно до принципу офіційності в адміністративному судочинстві зобов`язаний суб`єкт владних повноважень. Разом з тим, згідно з принципом змагальності позивач має спростувати доводи суб`єкта владних повноважень, якщо заперечує їх обґрунтованість.

Натомість в даному випадку позивачем не доведено та не підтверджено належними доказами доводи на обґрунтування підстав неправомірності оспорюваного наказу щодо відсутності наміру на звільнення зі служби в поліції за власним бажанням з 09.03.2022.

З огляду на викладене, з урахуванням наведених законодавчих норм та встановлених обставин, суд вважає, що наказ ГУНП в Дніпропетровській області від 09.03.2022 №286 о/с «По особовому складу» в частині, що стосується ОСОБА_1 , винесений на підставі рапортів від 07.03.2022 про звільнення за власним бажанням, відповідає вимогам чинного законодавства, що, в свою чергу, свідчить про відсутність правових підстав для його скасування, тому підстави для задоволення позовних вимог в цій частині позову відсутні.

Позовні вимоги про зобов`язання відповідача поновити ОСОБА_1 на посаді заступника начальника (на період перебування основного працівника капітана поліції ОСОБА_2 у відпустці для догляду за дитиною по досягненню нею віку трьох років) слідчого відділення поліції №4 КРУП ГУНП в Дніпропетровській області з 10.03.2022 та стягнення з ГУНП в Дніпропетровській області на користь ОСОБА_1 суму середнього грошового забезпечення за час вимушеного прогулу з 10.03.2022 по день поновлення на службі, не підлягають задоволенню, оскільки є похідними від позовної вимоги, в задоволенні якої відмовлено.

За викладених обставин, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог.

Враховуючи те, що у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено, розподіл судових витрат не здійснюється.

Керуючись статтями 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ) до Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області (адреса: вул. Троїцька, 20А, м. Дніпро, 49101; реєстраційний ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України: 40108866) про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку відмовити.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені статтями 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення суду в повному обсязі складено 01.04.2024.

Суддя М.В. Бондар