Постановление суда № 118073290, 02.04.2024, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/13581/24-ц

пр. 2-о-228/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 квітня 2024 року суддя Печерського районного суду м. Києва Литвинова І. В., розглянувши матеріали заяви ОСОБА_1 , заінтересована особа: ОСОБА_2 , про встановлення факту народження дитини,

ВСТАНОВИВ:

25 березня 2024 року до Печерського районного суду м. Києва надійшла вказана заява, для розгляду якої у відповідності до пункту 15 Розділу XIII Перехідні положення та ст. 33 Цивільного процесуального кодексу України від 18 березня 2004 року № 1618-IV (у редакції Закону № 2147-VIII від 03 жовтня 2017 року), визначено суддю та передано 27 березня 2024 року, для вирішення питання про відкриття провадження у справі, згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями.

За приписами пункту 7 частини першої статті 315 ЦПК України, суд розглядає справи про народження особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження.

Положення статті 316 ЦПК України вказують, що заява фізичної особи про встановлення факту, що має юридичне значення, подається до суду за місцем її проживання (частина четверта). Підсудність справ за заявою громадянина України, який проживає за її межами, про встановлення факту, що має юридичне значення, визначається за його клопотанням ухвалою судді Верховного Суду (частина друга вказаної статті).

З матеріалів справи вбачається, що заявник проживає у Туреччині, де і була народжена дитина, факт народження якої вона просить встановити.

Таким чином розгляд справи про вставлення факту, що має юридичне значення, за заявою ОСОБА_1 не належить до підсудності Печерського районного суду м. Києва.

У своїй практиці Європейський суд неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у 6 § 1 Конвенції, не є абсолютним, з точки зору його практичного забезпечення: воно може бути піддане допустимим обмеженням, оскільки вимагає за своєю природою державного регулювання, шляхом застосування національного законодавства («Golder проти Сполученого Королівства», «Осман проти Сполученого королівства» від 28 жовтня 1998 року та «Креуз проти Польщі» від 19 червня 2001 року). Суд приймає рішення щодо дотримання вимог Конвенції, переконавшись у тому, що право доступу до суду не обмежується таким чином чи такою мірою, що сама суть права буде зведена нанівець. Крім того, подібне обмеження не буде відповідати ст. 6 § 1, якщо воно не переслідує легітимної мети та не існує розумної пропорційності між використаними засобами та поставленою метою.

Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.

Відповідно до частини першої ст. 12, частини першої ст. 20 Цивільного кодексу України, особа здійснює свої цивільні права вільно, на власний розсуд, у тому числі, реалізовує своє право на захист.

За частиною першої ст. 14 Цивільного кодексу України, цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12, 14, 20 Цивільного кодексу України, ст.ст. 1-14, 19, 23, 43, 185, 353-355 Цивільного процесуального кодексу України, суддя,

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: ОСОБА_2 , про встановлення факту народження дитини, вважати неподаною і такою, що повернена заявнику.

Зобов`язати Головне управління казначейства у м. Києві/Печер.р-н/22030101 повернути ОСОБА_1 сплачену суму судового збору у розмірі 605, 60 грн (платіжне доручення № 7318-7594-7304-6183 від 19 березня 2024 року), що було перераховано: код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача (МФО): 899998, рахунок отримувача UA708999980313121206000026009, код класифікації доходів бюджету: 22030101, судовий збір.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Суддя І. В. Литвинова