Приговор № 118071674, 02.04.2024, Диканський районний суд Полтавської області

Справа № 529/45/23

Провадження № 1-кп/529/75/24

ВИРОК

іменем України

02 квітня 2024 року Диканський районний суд Полтавської області в складі:

головуючої - судді ОСОБА_1 ,

секретаря c/з - ОСОБА_2 ,

за участю:

прокурора - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

потерпілого - ОСОБА_5

захисника - ОСОБА_6 ,

обвинуваченого - ОСОБА_7 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження № 12022221100001381 по обвинуваченню

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 , громадянина України, з середньою технічною освітою, одруженого, має на утриманні малолітню дитину, працюючого СТОВ «Мрія» на посаді забивача худоби, раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України, -

встановив:

Органами досудового розслідування ОСОБА_7 обвинувачується у тому, що в середині жовтня 2022 року, в умовах воєнного стану, введеного на підставі Указу Президента України № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року, який було неодноразово продовжено, перебуваючи на ділянці місцевості випасання рогатої худоби, неподалік с. Новомиколаївка Куп`янського району Харківської області, діючи з прямим умислом, спрямованим на таємне викрадення чужого майна, з корисливих мотивів, переконавшись, що за його діями ніхто не спостерігає, таємно шляхом вільного доступу, викрав крупну рогату худобу - бика, вагою 170 кг., віком 1 рік 6 місяців голштинської породи, бурого кольору, вартість якого 8 500 грн., належного потерпілому ОСОБА_5 . Викраденим майном обвинувачений ОСОБА_7 розпорядився на власний розсуд, завдавши таким чином потерпілому ОСОБА_5 матеріальних збитків на суму 8 500 грн.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_7 вину не визнав, пояснив, що інкримінований йому злочин не вчиняв. Приблизно в середині жовтня 2022 року до нього приїхав ОСОБА_5 із ОСОБА_8 та казали, що у них є інформація нібито їхні бики перебувають у нього. Він показав їм своє господарство, вони оглянули нічого не знайшли та поїхали. Також вказав, що серед тих чоловіків, які гнали биків його не було. Автомобіль ОСОБА_10 дійсно був у нього, але в кінці вересня ОСОБА_10 забрав цей автомобіль до себе. Покази, які надані під час досудового розслідування не відповідають дійсності, бо написані під психологічним тиском. Пояснення вже були написані, а він тільки розписався. Просить суд винести справедливе рішення.

В обґрунтування винуватості ОСОБА_7 у вчинені інкримінованого йому кримінального правопорушення, сторона обвинувачення посилається на наступні докази, які були безпосередньо досліджені у судовому засіданні.

Потерпілий ОСОБА_5 в судовому засіданні, в режимі відеоконференції, вказав, що він з 1996 року займається розведенням худоби, останні 3 роки цією справою займається із ОСОБА_8 Неподалік с.Новомиколаївка, Куп`янського району Харківської області знаходиться в яру загін для випасу биків, який огороджений електропроводом (електропастухом). У цьому загоні були його бички, десь 30 чи 33 голови та бички ОСОБА_8 . Ці бички перебували в загоні з травня 2022 року, кожен день вони їздили до них возили їм воду та перевіряють цілісність огорожі. У вересні 2022 року ОСОБА_8 побачив, що електропастух розірваний, там стояли українські танки, останній злякався і поїхав додому, десь 3 дні ніхто до биків не їздив. Приблизно через тиждень ОСОБА_8 побачив, як якісь люди (4 особи) гонять 14 биків їхніх, ОСОБА_8 сказав йому про це і вони разом зігнали биків до гурту. Серед цих людей був і ОСОБА_7 . Потім він з ОСОБА_8 декілька днів шукали інших биків, одного бичка знайшли мертвим, іншу групу бичків знайшли неподалік загону в посадці, а ще чотирьох бичків не знайшли, серед цих яких не знайшли і бичок сірого кольору, який зазначений в обвинувальному акті, його доля невідома, вважає, що його вкрав саме ОСОБА_7 , бо бачили як саме він гнав їхніх биків. Він із ОСОБА_8 їздили додому до ОСОБА_7 і він показував їм своє господарство, там цього бичка не знайшли. Цього зниклого бичка він купляв у колгоспі, документів на нього не збереглося. Російський військових у їхньому населеному пункті не було, в яру були українські військові, які на танку переїхали електропастух таким чином його пошкодивши.

За клопотанням прокурора, проведено повторний допит потерпілого ОСОБА_5 , який суду вказав, що в той день коли ОСОБА_8 зустрів 4-х чоловіків, які гнали їхніх биків, ОСОБА_8 записав номер автомобіля на якому їхали ці чоловіки. Згодом приблизно через тиждень чи 10 днів після цього (в кінці вересня чи на початку жовтня 2022 року), він їхав із ОСОБА_8 по селу та останній побачив автомобіль біля будинку ОСОБА_10 з номерами, які він раніше записав. Тоді вони пішли до ОСОБА_10 , який розповів, що цей автомобіль він раніше продав ОСОБА_7 , а нещодавно його забрав назад у ОСОБА_7 , бо той не заплатив йому гроші. Також ОСОБА_10 казав, що він бачив недавно як ОСОБА_7 вів бичка до свого будинку бурого кольору, приблизно віку 1.5р., горбатенького. Сказав, що саме бичок, а не теличка, бо він знає, як відрізнити. Оскільки ці ознаки підходили під ознаки бичка якого він шукав, тоді поїхали до ОСОБА_7 . Коли приїхали ОСОБА_8 упізнав ОСОБА_7 , казав що саме його бачив серед чоловіків, які гнали їхніх биків. ОСОБА_7 погодився показати своє господарство, він обійшов сараї і ніякої худоби не побачив. Тоді вони поїхали до сестри ОСОБА_7 , де побачили дві телички, їхніх биків там не було.

Свідок ОСОБА_8 в судовому засіданні, в режимі відеоконференції, вказав, що він з ОСОБА_5 займається розведенням худоби, які знаходяться в загоні з електропастухом. На початку вересня 2022 року, 9 чи 10 числа, точно не пам`ятає, він поїхав до загону, віз бикам воду. Побачив, що на території загону стоять українські танки, електропастух був розірваний, він злякався і поїхав назад додому. Після цього десь 3-4 дні до загону ніхто не їздив. Приблизно 17-20 вересня він їхав на тракторі неподалік с.Старовірівка і побачив, як 4 чоловіки гонять биків, в яких він впізнав своїх. Ще був з ними автомобіль за кермом якого сидів ОСОБА_7 . Він записав номер автомобіля та запитав їх про те, де вони взяли биків на що ОСОБА_7 сказав, що вони вважали, що люди покинули цих тварин. Не знає чи був серед цих биків той бик, що зазначений в обвинувальному акті. Потім він поїхав до ОСОБА_5 та вони разом відігнали своїх биків до загону. Після цього вони продовжили шукати інших биків, які розбіглися, одного знайшли мертвим, а чотирьох так і не знайшли. Пізніше їздили до ОСОБА_7 додому, він показував своє господарство та господарство своєї сестри, там зниклого бичка не знайшли, потім їздили до ОСОБА_10 , бо з`ясували, що автомобіль це його. ОСОБА_10 сказав, що цей автомобіль він продав ОСОБА_7 . Також ОСОБА_10 сказав, що бачив, як ОСОБА_7 гнав одного бичка сірого кольору. Також ОСОБА_10 казав, що ОСОБА_7 різав якогось бичка. Тому вважає, що саме ОСОБА_7 вкрав бичка, який зазначений в обвинувальному акті.

Свідок ОСОБА_19 в судовому засіданні, в режимі відеоконференції, вказала, що вона з чоловіком та ОСОБА_5 тримають худобу (биків), які знаходяться у загоні. На початку вересня 2022 року на поле, де були їхні бики заїхали українські танки і розірвали електропастух. Через 3 дні вони поїхали подивитися на биків і побачили, що частина худоби бігала навколо загона, а частини биків не було. Вони ходили шукали биків навкруги. Одного бика знайшли мертвого у перегної. Через декілька днів вона з чоловіком їхали біля села та побачили, що якісь чоловіки женуть биків 14 голів, як потім з`ясувалося це були їхні бики. Вона обличчя цих людей не бачила. Биків вони перегнали до свого загону. Ще чотирьох биків не знайшли, один з них наш, а три потерпілого. Чула від свого чоловіка та потерпілого, що ОСОБА_7 тримає биків, а місцеві жителі казали, що бачили як ОСОБА_7 4 бика заганяв до себе у двір. Вони їздили до ОСОБА_7 додому, своїх биків не знайшли. ОСОБА_7 казав, що він інших биків не брав.

Свідок ОСОБА_21 в судовому засіданні, в режимі відеоконференції, вказав, що він є троюрідним братом обвинуваченого. З ОСОБА_7 проживають в одному селі, спілкуються не часто. Вказав, що у нього був автомобіль ВАЗ, який він продав ОСОБА_7 , але оскільки останній йому не віддавав за автомобіль кошти, то він забрав у ОСОБА_7 назад цей автомобіль. Це було у 2022 році дат не пам`ятає. Також у 2022 році до нього додому приїздив ОСОБА_5 та казав, що це він викрав биків, бо бачили автомобіль, який належить йому. Він казав ОСОБА_5 , що автомобіль ВАЗ продав ОСОБА_7 . На той момент коли приїздив ОСОБА_5 автомобіль він вже забрав і той був у нього. Не пам`ятає чи після цього спілкувався з ОСОБА_7. Пам`ятає що їздив до ОСОБА_7 за інструментом, але у двір до нього не заходив, з вулиці бачив, що у дворі є якийсь бичок, але не звертав уваги який саме. Більше він нічого не пам`ятає. Також зауважив, що він останнім часом переніс два мікроінсульта та погано пам`ятає події.

За клопотанням прокурора проведено повторний допит свідка ОСОБА_21 , який суду вказав, що він хворіє на склероз з 2017 року, хвороба постійно прогресує і він багато подій не пам`ятає. На питання прокурора відповів, що пам`ятає як до нього приїздив ОСОБА_5 та ще якійсь чоловік, він останнього в обличчя не пам`ятає. Потерпілий його питав з приводу автомобіля, він казав, що раніше автомобіль продав ОСОБА_7 , але останній не віддавав кошти за нього і тоді він забрав свій автомобіль у ОСОБА_7 . Не пам`ятає чи казав він потерпілому про те, що бачив як ОСОБА_7 вів бичка. Також не пам`ятає через що направив потерпілого до ОСОБА_7 , напевно через автомобіль. Взагалі не пам`ятає що саме він казав потерпілому в той день, коли він приїздив до нього. Також вказав, що коли він приходив до ОСОБА_7 додому, то бачив теля на подвір`ї, але які у нього були ознаки він не пам`ятає. Через свою хворобу не може підтвердити обставини, викладені у протоколі його допиту.

Також судом досліджені письмові документи, які надані стороною обвинувачення, а саме:

-витяг з ЄРДР від 22.11.2022;

-рапорт працівника поліції;

-протокол прийняття заяви від ОСОБА_5 про вчинене кримінальне правопорушення від 21.11.2022, згідно якої вказано, що на початку жовтня 2022 року невідомі особи з території пастуха, розташованого на відстані 4 км від с.Новомиколаївка Куп`янського району скоїли крадіжку молодого бика, темно-бурого кольору вагою 170 кг;

-письмові пояснення ОСОБА_5 ;

-письмові пояснення ОСОБА_21 ;

-постанова про визначення групи прокурорів від 22.11.2022, постанова про призначення групи слідчих від 23.12.2022;

-протокол допиту потерпілого від 23.12.2022;

-висновок експерта № 3701 від 27.12.2022, згідно якого визначена ринкова вартість бика, вагою 170 кг, голштинської породи, бурого кольору на середину вересня 2022 року, яка становить 8500 грн та довідка про вартість проведеного дослідження;

-протокол допиту свідка ОСОБА_21 від 24.12.2022, згідно якого останній вказав, що у вересні-жовтні був у справах у дворі ОСОБА_7 де побачив бика сіро-коричневого кольору. На запитання, де він взяв бика, ОСОБА_7 відповів, що знайшов його в іншому селі. Бик був дорослий, вагою приблизно 170 кг;

-протокол допиту свідка ОСОБА_8 та свідка ОСОБА_19 , які є аналогічними з показами даними в судовому засіданні;

-письмові пояснення ОСОБА_7 в яких вказано, що в полях біля ставка на купі перегною побачив трьох биків, двоє з яких були мертві, а третій живий. Він витягнув бика та відтягнув його додому. Три дві він годував бичка, а потім він відмовився від їжі та помер. Він його розрубав та цим м`ясом годував собак;

-повідомлення про підозру ОСОБА_7 за ч.4 ст.185 КК України;

-протокол допиту підозрюваного ОСОБА_7 від 30.12.2022;

-повідомлення про завершення досудового розслідування від 05.01.2023, повідомлення про надання доступу до матеріалів досудового розслідування

-характеризуючі матеріали щодо обвинуваченого.

Щодо клопотання захисника про визнання недопустимим доказом висновок товарознавчої експертизи, оскільки такий проведено без об`єкта дослідження (бика), суд зазначає наступне.

Так, згідно п. 3.5 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень та Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень від 8 жовтня 1998 року №53/5 коли об`єкт дослідження не може бути представлений експертові, експертиза може проводитись за фотознімками та іншими копіями об`єкта(крім об`єктів почеркознавчих досліджень), його описами та іншими матеріалами, доданими до справи в установленому законодавством порядку, якщо це не суперечить методичним підходам для проведення відповідних експертиз.

З матеріалів провадження вбачається, що висновок судово-товарознавчої експертизи виконано кваліфікованим фахівцем оцінювачем, якому дозволена практична оціночна діяльність. Експерт, відповідно до ст. 70, ч. 2 ст. 102 КПК та статей 384, 385 КК, був попереджений про відповідальність за завідомо неправдивий висновок. Експертиза проводилася згідно постанови про призначення судово-товарознавчої експертизи і вартість мобільного телефону, зазначеного в постанові експертом визначалася загальноприйнятими методами, керуючись методичними матеріалами щодо визначення вартості на не представлені на дослідження товари. Ринкова вартість не наданого на дослідження майна визначалася згідно з методом аналогів продажу на ринках регіонів України про продукцію аналогічного асортименту з урахуванням інформації про ринкові ціни, що діють на території України. У зв`язку з наведеним експертиза проведена відповідно до вимог діючого законодавства.

Отже, враховуючи, що експертиза була призначена та проведена з дотриманням вимог ст. 242, 243 КПК України, висновок експерта відповідає вимогам ст. 101, 102 КПК

При вирішенні питання щодо достатності встановлених під час змагального судового розгляду доказів для визнання особи винуватою суди мають керуватися стандартом доведення (стандартом переконання), визначеним частинами 2 та 4 ст. 17 КПК України, що передбачають: «ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачяться на користь такої особи».

Стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкримінований злочин був вчинений і обвинувачений є винним у вчиненні цього злочину. Це питання має бути вирішене на підставі безстороннього та неупередженого аналізу наданих сторонами обвинувачення і захисту допустимих доказів, які свідчать за чи проти тієї або іншої версії подій.

Обов`язок всебічного і неупередженого дослідження судом усіх обставин справи в цьому контексті означає, що для того, щоб визнати винуватість доведеною поза розумним сумнівом, версія обвинувачення має пояснювати всі встановлені судом обставини, що мають відношення до події, яка є предметом судового розгляду. Суд не може залишити без уваги ту частину доказів та встановлених на їх підставі обставин лише з тієї причини, що вони суперечать версії обвинувачення. Наявність таких обставин, яким версія обвинувачення не може надати розумного пояснення або які свідчать про можливість іншої версії інкримінованої події, є підставою для розумного сумніву в доведеності вини особи.

Тобто, дотримуючись засад змагальності, та виконуючи свій професійний обов`язок, передбачений ст. 92 КПК, обвинувачення має довести перед судом за допомогою належних, допустимих та достовірних доказів, що існує єдина версія винуватості особи у вчиненні кримінального правопорушення, щодо якого їй пред`явлено обвинувачення.

Статтею 94 КПК визначено, що суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення.

Стаття 25 КПК України зобов`язує прокурора, слідчого в межах своєї компетенції розпочати досудове розслідування в кожному випадку безпосереднього виявлення ознак кримінального правопорушення або у разі надходження заяви про вчинення кримінального правопорушення, а також вжити всіх передбачених законом заходів для встановлення події кримінального правопорушення та особи, яка його вчинила.

Крім того, саме на них законом покладається обов`язок всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом`якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень, відповідно до ст..9 КПК України.

Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суд практику Суду з прав людини» передбачено, що при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Так, у справі «Barbera,MesseguandJabardov.Spain» від 06 грудня 1998 року (п. 146) Європейський Суд з прав людини встановив, що «принцип презумпції невинуватості вимагає, серед іншого, щоб, виконуючи свої обов`язки, судді не розпочинали розгляд справ з упередженої думки, що підсудний вчинив злочин, який йому ставиться у вину; обов`язок доказування лежить на обвинувачені, і будь-який сумнів має тлумачитися на користь підсудного.(Barbera,MesseguandJabardov. Spain, judgment of 6 Desember 1988, Series A no. 146, p. 33, §77).

Однією з загальних засад кримінального провадження є безпосередність дослідження показань, речей і документів (п. 16 ч.1 ст. 7 КПК України).

Відповідно до ч. 4 ст. 95 КПК України суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому ст. 225 цього Кодексу. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них, крім порядку отримання показань, визначеного ст. 615 цього Кодексу. Показання учасників кримінального провадження суд отримує усно.

Оцінюючи показання потерпілого та свідків, які допитані в судовому засіданні, суд зазначає, що жоден з них не бачив хто саме викрав бика віком 1 рік 6 місяців голштинської породи, бурого кольору, який належить потерпілому.

В ході розгляду справи встановлено, що ОСОБА_5 разом із ОСОБА_8 утримували биків, приблизно 40 голів, які знаходилися в електрозагоні за селом. Внаслідок військових дій електрозагін був пошкоджений і бики розбіглися. Надалі деякі бики повернулися до загону, 14 биків гнали чотири чоловіки, коли їх побачив свідок ОСОБА_8 та яких останній надалі перегнав у загон, а 4 бика не знайшлися.

Свідок ОСОБА_8 в судовому засіданні вказував, що бачив серед чоловіків, які вели 14 биків і ОСОБА_7 , якого він упізнав коли приїхав до місця проживання ОСОБА_7 , проте серед цих биків, яких вели чоловіки не було бичка, викрадення якого інкрімінується обвинуваченому. При цьому свідок ОСОБА_8 записав номер автомобіля на якому їхали чоловіки, що гнали биків. Саме через те, що він бачив ОСОБА_7 в числі інших чоловіків, які переганяли биків, була підозра, що останній причетний і до викрадення бичка, якого не знайшли.

В судовому засіданні встановлено, що автомобіль ВАЗ-2109, який бачив свідок ОСОБА_8 належить ОСОБА_21 і останній його передав у користування обвинуваченому ОСОБА_7 . Проте ОСОБА_7 кошти за автомобіль не віддав, тому ОСОБА_21 забрав свій автомобіль у ОСОБА_7 . Точної дати коли саме ОСОБА_21 забрав автомобіль у ОСОБА_7 в судовому засіданні не встановлено.

Потерпілий ОСОБА_5 особисто не бачив чоловіків, які гнали биків, про те, що серед них був ОСОБА_7 йому відомо зі слів ОСОБА_8 .

Також судом встановлено, що ОСОБА_5 разом із ОСОБА_8 приїздили до ОСОБА_21 , бо побачили автомобіль біля його подвір`я. Зі слів потерпілого саме ОСОБА_21 повідомив, що бачив, як ОСОБА_7 вів горбатенького бичка з іншими ознаками, які схожі на бичка, крадіжка якого інкрімінується обвинуваченому.

Проте, в судовому засіданні свідок ОСОБА_21 не підтвердив чи дійсно він казав вищезазначене потерпілому, бо не пам`ятає, в силу своєї хвороби, яка саме розмова відбулася між ним та потерпілим. Також ОСОБА_21 не підтвердив обставини, викладені у протоколі його допиту під час досудового розслідування.

Свідок ОСОБА_21 в судовому засіданні вказував, що коли заходив у власних справах до ОСОБА_7 , то бачив на його подвір`ї теля, але описати його не може, бо не пам`ятає.

За таких обставин, враховуючи, що потерпілому ОСОБА_5 відомо зі слів ОСОБА_21 про те, що обвинувачений причетний до крадіжки бичка, а свідок ОСОБА_21 в судовому засіданні не підтвердив такі обставини та вказав, що в силу своєї хвороби не пам`ятає що саме казав ОСОБА_5 , тому суд не приймає покази потерпілого ОСОБА_5 щодо причетності ОСОБА_7 до крадіжки бика, які відомі йому зі слів ОСОБА_21 .

При цьому обвинувачений вказав, що постійно тримає у своєму господарстві худобу, в тому числі і бичків. Коли ОСОБА_21 заходив до нього, то на його подвір`ї міг бачити теля.

Також в судовому засіданні потерпілий ОСОБА_5 вказував, що приїздив до домогосподарства обвинуваченого та останній показував йому сараї, де тримається худоба, потерпілий зазначав, що на території господарства ОСОБА_7 своїх биків не знайшов.

З аналізу показань допитаних свідків та потерпілого, досліджених письмових доказів вбачається, що в ході судового розгляду не здобуто достеменних доказів крадіжки бичка бурого кольору, горбатенького саме ОСОБА_7 .

Факт того, що свідок ОСОБА_8 бачив і ОСОБА_7 серед чоловіків, які гнали биків, не підтверджує викрадення обвинуваченим бичка, який вказаний в обвинувальному акті, оскільки в ході судового розгляду підтверджено, що серед цих 14 биків не було бичка, викрадення якого інкрімінується обвинуваченому.

Крім того в ході розгляду справи не підтверджено, що цей бичок був саме викрадений, оскільки після пошкодження елекрозагону бики розбіглися і до цього часу потерпілий та свідок ОСОБА_8 так і не знайшли 4 биків, серед яких і бичок, викрадення якого інкрімінується обвинуваченому.

Протокол допиту свідка ОСОБА_21 даний ним під час досудового розслідування суд не приймає до уваги, з огляду на норми ч.4 ст.95 КПК України.

Отже показання потерпілого та свідків грунтуються на припущеннях та поза розумним сумнівом не доводять причетність обвинуваченого до вчиненого кримінального правопорушення, а тому не можуть бути взяті судом до уваги, як доказ вини ОСОБА_7 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення.

Інших доказів винуватості ОСОБА_7 стороною обвинувачення не надано.

Обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

У відповідності до положень ст. 124 Конституції України забезпечення доведеності вини належить до основних засад судочинства.

Суд, безпосередньо, всебічно, дослідивши всі обставини кримінального провадження та оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості та достовірності, а сукупність наданих стороною обвинувачення доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку, прийшов до висновку про те, що досліджені докази не доводять вчинення обвинуваченим ОСОБА_7 злочину, передбаченого ч.4 ст.185 КК України.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.373 КПК України виправдувальний вирок ухвалюється у разі, якщо не доведено, що кримінальне правопорушення вчинене обвинуваченим

Таким чином, суд, провівши судовий розгляд даного кримінального провадження у відповідності до положень ч.1 ст.337 КПК України, згідно з якими, судовий розгляд проводиться лише у межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акту, дотримуючись принципів змагальності сторін та свободи в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, дотримуючись принципу диспозитивності, а саме, діючи у межах своїх повноважень та компетенції, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, безпосередньо дослідивши надані докази сторонами, давши їм належну оцінку, відповідно до вимог процесуального закону, приходить до висновку про необхідність виправдання ОСОБА_7 на підставі п.2 ч.1 ст.373 КПК України за ч.4 ст.185 КК України, оскільки стороною обвинувачення не доведено, що кримінальне правопорушення вчинене саме обвинуваченим.

Процесуальні витрати по справі відсутні. Речові докази по справі відсутні.

Керуючись ст.ст. 369-371, 373-374, 395 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

ОСОБА_7 визнати невинуватим у пред`явленому йому обвинуваченні у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України та виправдати на підставі п. 2 ч. 1 ст. 373 КПК України за недоведеності вчинення кримінального правопорушення обвинуваченим.

Вирок може бути оскаржений до Полтавського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення, шляхом подачі апеляційної скарги через Диканський районний суд Полтавської області.

Копію вироку після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Головуюча ОСОБА_1