Решение № 118059488, 02.04.2024, Дніпровський районний суд Дніпропетровської області (до 25.04.2025 - Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області)

Справа № 175/10427/23

Провадження № 2-а/175/86/23

Рішенням

Іменем України

02 квітня 2024 року смт. Слобожанське

Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Реброва С.О.

при секретареві Гейко К.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ГУНП в Дніпропетровській області про скасування постанови

встановив:

29 грудня 2023 року позивач звернувся до суду з позовом до Головного Управління Національної поліції в Дніпропетровській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАБ №729957 від 15.12.2023 року.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, 15.12.2023 року о 17:12 год. поліцейським взводу 2 роти 1 батальйону 3 УПП в Дніпропетровській області ДПП старшим сержантом поліції ОСОБА_2 було складено та винесено на його ім`я постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі від 15.12.2023 серії БАБ №729957. Вказаною постановою позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.122 Кодексу України про адміністративні правопорушення й накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу 510,00 (п`ятсот десять) гривень.

У постанові міститься посилання на те, що 15.12.2023 року приблизно о 16:27, в смт.Слобожанське Дніпровського району Дніпропетровської області, вул. Бабенка, 8 ОСОБА_1 керуючи транспортним засобом Mercedes-Benz Sprinter 519 д.н.з. НОМЕР_1 , здійснив рух на заборонений жовтий сигнал світлофора, чим порушив вимоги п.8.7.3 ґ) Правил дорожнього руху України.

Відповідно до винесеної постанови позивач визнаний винним у здійсненні правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 Кодексу України про адміністративні порушення.

На його думку постанова є протиправною, винесена з порушенням чинного законодавства та підлягає скасуванню виходячи з наступного.

Місце розгляду справи та місце скоєння правопорушення у оскаржуваній постанові за адресою «смт. Слобожанське, Дніпровський (Сільський), вул. Бабенка, 8, Дніпропетровська обл.» вказано не вірно, чим порушено ст.276, ч.3 283 КУпАП. Оскільки світлофор фактично знаходиться на переході проспекту Слобожанського в дорогу Т-04-10, а фактичне місце розгляду справи відбувалось на дорозі Т-04-10 напроти АСЗ Юкон.

Крім того,у постанові від 15.12.2023 серії БАБ №729957 відсутні докази скоєння порушення матеріали фото чи відео фіксації або покази свідків на підтвердження порушення, як того вимагає стаття 251 та 252 КУпАП. Як докази до постанови додається відео з нагрудної камери 470226, яке не підтверджує скоєння інкримінованого правопорушення, оскільки під час надання мені відео доказів, мною було ознайомлено відеозапис з особистого телефону поліцейської і аж ніяк не з нагрудної відеокамери. Крім того, інформація про технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис (якщо такий запис здійснювався), а саме про особистий телефон поліцейської відсутній в оскаржуваній постанові, як того передбачає ч.3 ст.283 КУпАП.

Також позивач зазначає, що патрульним інспектором під час розгляду справи не взято до уваги його пояснення відносно того факту, що позивачем було здійснено проїзд перехрестя на жовтий сигнал світлофора керуючись п.8.11 ПДР, відповідно до якого: Водіям, які в разі ввімкнення жовтого сигналу або підняття регулювальником руки вгору не можуть зупинити транспортний засіб у місці, передбаченому пунктом 8.10 цих Правил, не вдаючись до екстреного гальмування, дозволяється рухатися далі за умови забезпечення безпеки дорожнього руху.

Позивач до суду не з`явився та надав заяву про розгляд справи у його відсутність, позовні вимоги підтримав та просив задовольнити їх у повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, про дату та час був повідомлений належним чином.

Суд, повно і всебічно з`ясувавши всі фактичні обставини справи за наявними матеріалами, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до наступного висновку.

Постановою поліцейського взводу 2 роти 1 батальйону 3 УПП в Дніпропетровській області ДПП старшим сержантом поліції Ральченко Вікторією Володимирівною серії БАБ №729957 від 15.12.2023 року про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, притягнуто позивача, ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу 510,00 (п`ятсот десять) гривень.

Відповідно до вказаної постанови, підставою для притягнення позивача до адміністративної відповідальності було, на думку поліцейського, є те, що ОСОБА_1 порушив вимоги п.8.7.3 ґ) Правил дорожнього руху України, а саме здійснив рух на заборонений жовтий сигнал світлофора.

Згідно ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ст. 14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.

Відповідно до п.8.7.3 ґ) ПДР України сигнали світлофора мають такі значення: жовтий забороняє рух і попереджає про наступну зміну сигналів.

В силу ч. 2 ст. 122 КУпАП в разі порушення правилпроїзду перехресть,зупинок транспортнихзасобів загальногокористування,проїзд назаборонний сигналсвітлофора абожест регулювальника,порушення правилобгону ізустрічного роз`їзду,безпечної дистанціїабо інтервалу,розташування транспортнихзасобів напроїзній частині,порушення правилруху автомагістралями,користування зовнішнімиосвітлювальними приладамиабо попереджувальнимисигналами припочатку рухучи змінійого напрямку,використання цихприладів таїх переобладнанняз порушеннямвимог відповіднихстандартів,користування підчас рухутранспортного засобузасобами зв`язку,не обладнанимитехнічними пристроями,що дозволяютьвести перемовибез допомогирук (завинятком водіївоперативних транспортнихзасобів підчас виконанняними невідкладногослужбового завдання),а таксамо порушенняправил навчальноїїзди,- тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Положеннями ч. 2 ст. 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

За нормою ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст. 255 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують та обтяжують відповідальність, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно з п. 1 ст. 247 КУпАП, обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.

Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю (ст. 252 КУпАП).

Отже, особа, яка уповноважена розглядати справу про адміністративне правопорушення зобов`язана по-перше, встановити склад правопорушення, яким згідно ст. 9 КУпАП протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність, по-друге, дослідити докази та оцінити їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю (ст. 252 КУпАП).

При цьому, згідно з ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Будь-яких доказів, які б свідчили про вчинення позивачем порушення ПДР України при винесенні оскаржуваної постанови не надано, зокрема, Відповідачем не надано суду та не долучено до оскаржуваної постанови пояснення свідків, фото- та відеофіксації належної якості порушення позивачем ПДР України.

Єдиним доказом вчинення Позивачем адміністративного правопорушення є сама оскаржувана постанова по справі про адміністративне правопорушення, в якій зафіксовано порушення водієм ПДР України.

Оскільки Відповідач не надав належних доказів правомірності його дій при винесенні постанови в справі про адміністративне правопорушення, суд приходить до висновку, що у суб`єкта владних повноважень відсутні докази вчинення Позивачем правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 122 КУпАП.

Відповідно до ч. 3 п. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Частина 3ст.286КАС Українипередбачає,що занаслідками розглядусправи зприводу рішень,дій чибездіяльностісуб`єктіввладних повноваженьу справахпро притягненнядо адміністративноївідповідальності місцевийзагальний судяк адміністративниймає право: 1)залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2)скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

За вказаних обставин суд приходить до висновку, що при винесені постанови про притягнення позивача до адміністративної відповідальності, Відповідачем порушено вимоги чинного законодавства, яке регулює притягнення громадян до адміністративної відповідальності. У зв`язку з викладеним, вказана постанова від 15.12.2023 року серії БАБ №729957 не може залишатись чинною та підлягає скасуванню.

Відповідно до ч.1 ст. 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Таким чином, у зв`язку із задоволенням позовних вимог понесені позивачем судові витрати по оплаті судового збору в розмірі 536, 80 грн. підлягають до стягнення за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.

Керуючись ст.ст. 5, 19, 77, 241-245, 286 КАС України, суд

вирішив:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Головного Управління Національної поліції в Дніпропетровській області про скасування постанови серії БАБ №729957 від 15.12.2023 року задовольнити.

Постанову серії БАБ №729957 від 15.12.2023 року про накладення адміністративного стягнення в розмірі 510 гривень, по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, відповідальність за яке передбачено ч. 2 ст. 122 КУпАП скасувати та закрити справу про адміністративне правопорушення за ч. 2 ст. 122 КУпАП у зв`язку з відсутність події і складу адміністративного правопорушення.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень - з Головного Управління Національної поліції в Дніпропетровській області на користь ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 судові витрати по сплаті судового збору в сумі 536,80 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя С.О. Ребров