Постановление суда № 11803, 16.06.2006, Господарський суд Хмельницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, Майдан Незалежності, 1 тел. 79-57-10, факс 79-58-82

_______________

УХВАЛА

"16" червня 2006 р. Справа № 16/152-НА

За позовом управління капітального будівництва Хмельницької обласної державної адміністрації, м. Хмельницький

До Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому, м.Хмельницький

про скасування податкового повідомлення-рішення від 03.08.04 р. №0001012301/3/5331 у частині

нарахованих 316 360,00 грн. податку на додану вартість та у частині застосованих 161 517,00 грн. штрафної санкції та залишити без змін у частині 19 700,21 грн. податку на додану вартість та у частині застосованих 9 850,50 грн. штрафної санкції

Суддя В.В. Магера

Представники:

Від позивача: Кобилюх А.З. –представник за довіреністю №277 від 20.04.06р.

Від відповідача : Шеремета В.В. –представник за довіреністю №13868/9/10 від 08.06.06 р.

Цілінчук О.Ю. - представник за довіреністю №13866/9/10 від 08.06.06 р.

Грівнак Л.В. - представник за довіреністю №13865/9/10 від 08.06.06 р.

Ухвала виноситься 16.06.2006 р. оскільки в судовому засіданні 08.06.2006 р. оголошувалась перерва.

Суть спору: Позивач звернувся з позовом, в якому просить суд скасувати податкове повідомлення-рішення від 03.08.04 р. №0001012301/3/5331 у частині нарахованих 316 360,00 грн. податку на додану вартість та у частині застосованих 161 517,00 грн. штрафної санкції та залишити без змін у частині 19 700,21 грн. податку на додану вартість та у частині застосованих 9 850,50 грн. штрафної санкції.

Податковим повідомленням - рішенням №0001012301/3/5331 від 03.08.2004 р. визначено суму податкового зобов’язання за податком на додану вартість в сумі 507 428,50 грн., в тому числі основний платіж –336 061,00 грн. та штрафні санкції 171 367,50 грн.

На підтвердження позовних вимог, позивач у позовній заяві та його представник в судовому засіданні посилаються на висновок судово-економічної експертизи (висновок експерта №1506 від 27.03.2006 р.), відповідно до якого не підтверджено заниження чистої суми податку на додану вартість на 386 606 грн. по податковому повідомленню-рішенню №0001012301/0/1478 від 27.02.2004 р. та №0001012301/1/2149 від 29.03.2004 р. Вказані податкові повідомлення рішення були відкликані.

На думку позивача, документально та нормативно не підтверджується збільшення податкових зобов’язань по ПДВ на суму 61 595,40 грн., збільшення підтверджується лише на суму 21 375,60 грн. При цьому позивач посилається на ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість”

Додатком №8 до акту перевірки відповідача заниження податкового кредиту позивачем за період з 01.01.2001 р. по 30.09.2003 р. становить 253 090,00 грн.

Однак, позивач вказує, що згідно з дослідженням експертизи документально та нормативно не підтверджується завищення податкового кредиту по ПДВ за період з січня 2001 року по 30.09.2003 р. на суму 85 570,98 грн., а підтверджується завищення кредиту по ПДВ за вказаний період на суму 8 116,63 грн.

Крім того, на думку позивача, у останнього відсутнє завищення податкового кредиту по уцінці товарно-матеріальних цінностей за період з 01.01.2001 р. по 30.09.2003 р. на суму 157 946,03 грн., що визначено актом перевірки. Так, позивач вказує, що ним дотримано вимоги п.7.4.4 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість”.

Актом перевірки встановлено відсутність у податкових накладних позивача даних покупця. Однак позивач зазначає, що відповідно до п.7.2.3 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість” податкова накладна складається в момент виникнення податкових зобов’язань у продавця у двох примірниках і оригінал податкової накладної надається покупцю.

Таким чином, позивач погоджується з податковим повідомленням-рішенням від 03.08.04 р. №0001012301/3/5331 у частині 19 700,21 грн. податку на додану вартість та у частині застосованих 9 850,50 грн. штрафної санкції, а врешті суми просить суд скасувати податкове повідомлення-рішення.

16 червня позивач надав в судове засідання заяву про уточнення позовних вимог, в якій просить суд вирішити питання розподілу судових витрат відповідно до норм глави 7 КАС України, та стягнути витрати з Державного бюджету. Оскільки вказана заява не суперечить та відповідає нормам закону, не порушує права та інтереси сторін, вона судом приймається.

Відповідач у відзиві на позов та його представники в судовому засіданні проти пред’явлених позовних вимог заперечують.

Зокрема, відповідач вказує, що посилання позивача у позовній заяві на висновок експерта №1506 від 27.03.2006 р. є неналежним доказом, оскільки позивач просить визнати недійсним податкове повідомлення –рішення від 03.08.04 р. за №0001012301/3/5331, так ст. 70 КАС України передбачає, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Висновок судово-бухгалтерської експертизи № 1506 від 27.03.2006р., був проведений у справі № 9/258-нА за позовом УКБ Хмельницької обласної державної адміністрації до ДПІ у М.Хмельницькому про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 27.02.2004р. №0001062301/0/1480, №0001052301/0/1479, №0001012301/0/1478, від 29.03.2004 р.№0001062301/1/2151, № 0001052301/1/2152 , № 0001012301/1/2149.

Крім того, позивач зазначає, що податкове повідомлення рішення, яке є предметом позову, винесено правомірно, оскільки:

Позивач на протязі перевіряємого періоду занизив податкові зобов'язання по ПДВ на суму 82971 грн., внаслідок порушення :

1) п.п.3.1.1 п.3.1 ст. З Закону України “Про податок на додану вартість” - позивачем занижено податкове зобов'язання по ПДВ з надання послуг по технагляду на суму 2 1376 грн. При цьому відповідач зазначає, що вартість послуг по технічному нагляду за об'єктами, що будуються за кошти цільового фінансування, є основним доходом позивача і є базою оподаткування. Однак, позивач, всупереч зазначеному, не в повному обсязі визначив базу оподаткування при продажу послуг з технічного нагляду внаслідок чого і занизив податкове зобов'язання.

2) п. п 7.3.1 п.7.3 ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість” - позивачем занижено чисту суму податкового зобов'язання по ПДВ на 61 595 грн. На підтвердження цього відповідач посилається на додаток до акту № 8. Крім того, відповідачем надано пояснення, щодо правильності визначення податкового кредиту, оскільки перевіркою підприємства позивача встановлено, завищення останнім за перевіряємий період податкового кредиту на загальну суму 253 090 грн. Так, в порушення п. п. 7.4.4. п.7.4 ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість” –позивачем завищено податковий кредит по податку на додану вартість на суму 157 946 грн., оскільки позивачем неодноразово списувались та уцінялись товарно-матеріальні цінності згідно актів списання та переоцінки та всупереч зазначеним вимогам чинного законодавства не проведено відповідне коригування сум податкового зобов'язання та податкового кредиту в періодах списання та уцінки ТМЦ.

В порушення п. п. 7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість” позивачем завищено податковий кредит по податку на додану вартість на суми 85 571 грн. та на 1 860 грн.

При цьому відповідач посилається на: перелік податкових накладних які були відсутні на момент проведення перевірки зазначені в розрізі звітних періодів в додатку до акту № 11.; перелік податкових накладних які використані на невиробничі потреби зазначені в розрізі звітних періодів в додатку до акту №12.

В порушення п.п. 7.2.1 п.7.2 ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість” - позивачем завищено податковий кредит по податку на додану вартість на суму 19 367 грн. внаслідок врахування податкових накладних, що не відповідають вимогам, які ставляться до їх змісту. Перелік податкових накладних, які включені до податкового кредиту по податку на додану вартість, які оформлені неналежним чином в розрізі звітних періодів викладено в додатку до акту № 13.

Також, відповідач вважає необгрунтованою вимогу позивача щодо скасування визначених штрафних санкцій в розмірі 50% від загальної донарахованої суми податку на додану вартість, адже такий розрахунок штрафних санкцій, на думку відповідача, суперечить п.п 17.1.3 ст. 17 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”.

Враховуючи викладені обставини, приймаючи до уваги те, що при вирішенні спору виникла необхідність з’ясування обставин, що мають значення для справи і потребують спеціальних знань, суд вважає необхідним згідно ст. 81 КАС України призначити по справі судово-економічну (бухгалтерську) експертизу, проведення якої доручити Київському науково-дослідному інституту судових експертиз (м. Київ, вул. Велика Житомирська, 19).

При цьому, провадження у справі підлягає зупиненню згідно п.3 ч.2 ст. 156 КАС України.

Керуючись п.п. 6 та 7 Розділу VII „Прикінцеві та перехідні положення”, ст.74, ст.81, п.3 ч.2 ст.156, 165 Кодексу адміністративного судочинства України, СУД-

УХВАЛИВ:

Провадження у справі №16/152-нА зупинити до одержання результатів судово-економічної (бухгалтерської) експертизи.

Призначити по справі №16/152-НА судово-економічну (бухгалтерську) експертизу, проведення якої доручити Київському науково-дослідному інституту судових експертиз (м. Київ, вул. Велика Житомирська, 19).

На розгляд експертизи поставити наступні питання:

“Чи підтверджується документально і нормативно зазначені в акті перевірки №480/231/04014170 від 25.02.2004 р. висновки ДПІ у м. Хмельницькому про заниження Управлінням капітального будівництва Хмельницької обласної державної адміністрації, м. Хмельницький суми податкового зобов’язання по ПДВ на суму 386 606 грн., внаслідок чого прийнято спірно податкове повідомлення - рішення від 03.08.04 р. №0001012301/3/5331?”

Зобов’язати позивача та відповідача надати експерту оригінали первинних бухгалтерських, платіжних та податкових документів що стосуються ПДВ за період, що перевірся, забезпечити експерту належні умови для проведення експертизи, а позивача - також оплатити проведення експертизи не пізніше 10 днів з моменту вимоги, докази про що та Висновок експертизи надати суду. Попередити про можливість, в разі невиконання вимог суду, притягнення до передбаченої чинним законодавством відповідальності.

Попередити експерта про передбачену ст.ст. 384, 385 Кримінального Кодексу України кримінальну відповідальність за дачу завідомо неправдивих висновків або відмову експерта від виконання покладених обов’язків.

Матеріали справи №16/152-нА надіслати до Київського науково-дослідного інституту судових експертиз м. Київ ( вул. В. Житомирська, 19 ).

Зобов’язати Київський науково-дослідний інститут судових експертиз (м. Київ, вул. Велика Житомирська, 19) повідомити суд про закінчення проведення експертизи, а експертний висновок направити на адресу суду разом з матеріалами справи .

Копію ухвали надіслати сторонам, Київському науково –дослідному інституту судових експертиз (м. Київ, вул. Велика Житомирська, 19).

Згідно ст.ст. 185-186 КАСУ сторони та інші особи, які беруть участь у справі мають право оскаржити в апеляційному порядку ухвалу повністю або частково. Заява про апеляційне оскарження подається протягом 5 днів з дня проголошення, апеляційна скарга подається протягом 10 днів після подання заяви по апеляційне оскарження. Подаються до Житомирського апеляційного господарського суду через суд першої інстанції.

Згідно ст. 254 КАСУ Ухвала, якщо інше не встановлено КАСУ набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя В.В. Магера

Віддруковано 4 примірника:

1. - в справу

2. - позивачу

3. - відповідачу

4. - КНДІСЕ м.Київ