Решение № 118008482, 28.03.2024, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 березня 2024 р. № 620/8481/23 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Малих О.В., розглянувши в письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовомОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , до відповідачаГоловного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області, вул. 28 Армії, 6, м. Херсон, 73008, провизнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області (далі відповідач, ГУ ПФУ), в якому просить:

- визнати противоправною бездіяльність Головного управління Пенсійного Фонду України у Херсонській області щодо неврахування вислуги років на пільгових умовах у кількості 05 років 08 місяців 27 днів при розрахунку та призначенні пенсії ОСОБА_1 та невжиття заходів щодо переведення ОСОБА_2 з пенсії за вислугою років на підставі п. «б» ст. 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» від 09.04.1992 року № 2262-ХІІ на пенсію за вислугою років на пенсію за вислугою років на підставі п. «а» ст. 12 цього ж Закону;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного Фонду України у Херсонській області врахувати вислугу років ОСОБА_1 на пільгових умовах у кількості 05 років 08 місяців 27 днів, а загальну вислугу років у кількості 30 років 02 місяці 19 днів, призначити ОСОБА_1 пенсію за вислугу років згідно з пунктом «а» статті 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» з 15.05.2021 року та здійснити перерахунок та виплату пенсії з урахуванням раніше проведених виплат.

Ухвалою Сумського окружногго адміністративного суду від 05.09.2023 року матеріали адміністративної справи № 620/8481/23 передано на розгляд до Миколаївського окружного адміністративного суду за підсудністю.

Ухвалою від 09.10.2023 року року суд відкрив провадження у справі та ухвалив розглядати справу за правилами спрощеного позовного, без виклику сторін у судове засідання.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що відповідач всупереч вимог закону відмовив йому у переведенні на інший вид пенсії за наявності достатнього стажу, безпідставно вважаючи з відсутнім 25 календарних років вислуги. Посилався на постанови Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного адміністративного суду від 03.03.2021 року у справі № 805/3923/18-а та від 14.04.2021 року у справі № 480/4241/18.

Відповідач відзив на адміністративний позов не надав.

Згідно ч. 6 ст. 162 КАС України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Суд розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

З`ясувавши усі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази у їх сукупності, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дослідивши матеріали, що містяться у справі, суд встановив наступне:

Позивач у період з 10.02.1995 року по 06.11.202015 року проходив службу в органах внутрішніх справ на атестованих посадах, у період з 18.08.2017 року по 14.05.2021 року проходив службу в Національній поліції України. Відповідно до наказу ГУНП в Сумській області № 198 о/с від 14.05.2021 року позивача було звільнено з посади начальника управління логістики та матеріально-технічного забезпечення ГУНП в Сумській області, за п. 7 (за власним бажанням) ч. 1 ст. 77 Закону України «Про Національну поліцію».

Згідно вищевказаного наказу календарна вислуга позивача на 14.05.2021 року складає 24 роки 05 місяців 22 дні, з яких в ОВС 20 років 08 місяців 26 днів, НПУ 03 роки 08 місяців 26 днів. Інформації про наявність пільгового стажу у наказі про звільнення позивача не зазначена.

Позивачем від ГУНП в Сумській області було отримано довідку від 04.10.2022 року № 2394/12/2/01-2022 щодо наявності у нього на дату звільнення пільгової вислуги років.

Згідно зазначеної довідки позивач має пільгову вислугу років, що обраховується у пільговому обчисленні з розрахунку один місяць служби за півтора місяця, за періоди: з 12.05.1999 року по 08.04.2010 року, з 16.06.2010 року по 29.12.2010 року (що обумовлено специфічними умовами проходження ним служби на різних посадах в органах внутрішніх справ, на підставі постанови ВРУ № 3720 від 16.12.1993 року; постанов КМУ № 497 від 22.06.2005 року та №1144 від 19.09.2007 року, а також наказів МВС України № 431 від 14.11.2007 року, №722 від 20.07.2006 року, № 366 від 01.10.2007 року), пільгова вислуга (без врахування календарної вислуги) становить 05 років 08 місяців 21 день. Позивач також має пільгову вислугу років, що обраховується у пільговому обчисленні з розрахунку один місяць служби за три місяця, за період: з 16.11.2017 року по 18.11.2017 року (що обумовлено участю позивача у антитерористичній операції, на підставі постанови КМУ № 232 від 04.06.2014 року), пільгова вислуга (без врахування календарної вислуги) становить 06 днів.

Враховуючи, що на дату звільнення з лав Національної поліції позивач проживав у м. Херсон, документи на призначення йому пенсії були направлені з ГУНП в Сумській області на адресу сектору з питань пенсійного забезпечення ГУНП в Херсонській області.

З метою з`ясування чи направлялися документи для призначення (перерахунку) пенсії позивачу, на адресу ГУНП в Херсонській області 11.04.2023 року було направлено відповідний адвокатський запит.

З відповіді ГУНП в Херсонській області від 25.04.2023 року №1061/05/19-2023 позивачем встановлено, що документи для призначення йому пенсії надійшли із ГУНП в Сумській області в ГУНП в Херсонській області 28.05.2021 року.

За інформацією ГУНП в Херсонській області, 11.06.2021 року супровідним листом № 152/19/01-2021 на адресу ГУ ПФУ в Херсонській області направлений пакет документів на призначення пенсії, оформлений відповідно до вимог постанови правління Пенсійного фонду України від 30.01.2007 року № 3-1.

З метою з`ясування чи направлялися документи для призначення (перерахунку) пенсії позивачу та отримання відповідних копій документів, на адресу ГУ ПФУ 11.04.2023 року також було направлено адвокатський запит № 155.

У зв`язку з не отриманням відповіді від відповідача, позивачем було направлено адвокатський запит № 250 від 25.05.2023 року, до якого було додатково долучено довідку ГУНП в Сумській області від 04.10.2022 року № 2394/12/2/01-2022 з інформацією про пільгову вислугу років.

Окрім прохання надати інформацію щодо розгляду його звернення, позивач просив ГУ ПФУ перевести його з пенсії за вислугою років на підставі п. «б» ст. 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» від 09.04.1992 року № 2262-ХІІ (далі Закон № 2262) на пенсію за вислугою років на підставі п. «а» статті 12 цього ж Закону, у зв`язку з тим, що загальна вислуга років позивача (з урахуванням пільгової) становить більше 25 років.

Відповідач листом від 05.06.2023 року № 2100-0209-8/16446 повідомив позивача, що пенсію йому було призначено з 15.05.2021 року на підставі подання про призначення пенсії ГУНП № 338 від 09.06.2021 року з основним розміром 51% суми грошового забезпечення (вислуга років 26, з урахуванням трудового стажу) у розмірі 13423,28 грн.

Також позивача повідомлено, що питання розрахунку вислуги років для призначення пенсії належить до компетенції уповноважених органів міністерств і відомств, в яких проходили службу військовослужбовці та особи рядового і начальницького складу. Органи Пенсійного фонду України визначають розмір пенсій на підставі документів, наданих уповноваженими органами відповідних міністерств та відомств.

Доводи позивача врахувати пільгову вислугу років для призначення пенсії, зазначену у довідці ГУНП в Сумській області від 04.10.2022 року № 2394/12/2/01-2022 та прохання перевести позивача з пенсії за вислугою років на підставі п. «б» ст. 12 Закону № 2262 на пенсію за вислугою років на підставі пункту «а» статті 12 цього ж Закону, відповідачем було залишене без уваги.

Не погоджуючись із зазначеним, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Приймаючи рішення у справі, суд виходить з наступного:

Згідно ч. 1 ст. 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Службі судової охорони, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України та деяких інших осіб регулює Закон № 2262.

Відповідно до ст. 1 Закону № 2262 особи офіцерського складу, прапорщики і мічмани, військовослужбовці надстрокової служби та військової служби за контрактом, особи, які мають право на пенсію за цим Законом при наявності встановленої цим Законом вислуги на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Службі судової охорони і в державній пожежній охороні, службі в Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації України, в органах і підрозділах цивільного захисту, податкової міліції, Державної кримінально-виконавчої служби України мають право на довічну пенсію за вислугу років.

Військовослужбовці, особи, які мають право на пенсію за цим Законом, які стали особами з інвалідністю за умов, передбачених цим Законом, набувають право на пенсію по інвалідності.

Процедуру звернення особи заявою про призначення пенсії та порядок її розгляду визначено у ст. 48 Закону № 2262, відповідно до положень якої заява про призначення пенсії згідно з цим Законом подається до територіального органу Пенсійного фонду України або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, встановленому правлінням Пенсійного фонду України за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, іншими заінтересованими центральними органами виконавчої влади та Службою зовнішньої розвідки. При цьому днем звернення за призначенням пенсії є день подання до відповідного органу Пенсійного фонду України письмової заяви про призначення пенсії з усіма необхідними для вирішення цього питання документами, а в разі пересилання заяви і документів поштою дата їх відправлення.

У разі якщо до заяви про призначення пенсії додані не всі необхідні документи, заявнику роз`яснюється, які документи він повинен надати додатково. При наданні ним цих документів до закінчення тримісячного терміну з дня отримання роз`яснення днем звернення за призначенням пенсії вважається день подання заяви або дата відправлення документів поштою, зазначені в частині першій цієї статті.

Особа, яка звернулася за призначенням пенсії, пред`являє паспорт або інший документ, що засвідчує особу.

Згідно ст. 49 Закону № 2262 пенсію згідно з цим Законом призначають органи Пенсійного фонду України.

Документи про призначення пенсії розглядає орган Пенсійного фонду України і не пізніше ніж у 10-денний строк з дня їх надходження приймає рішення про призначення або про відмову в призначенні пенсії.

Документом, який підтверджує призначення пенсії, є пенсійне посвідчення, що видається органом Пенсійного фонду України.

Повідомлення про відмову в призначенні пенсії із зазначенням причини орган Пенсійного фонду України видає (надсилає) заявникові не пізніше ніж протягом 5 днів після прийняття відповідного рішення.

Щодо права позивача на пенсію за вислугу років відповідно до п. «а» ст. 12 Закону № 2262 суд зазначає наступне:

Згідно п «а» ст. 12 Закону № 2262 пенсія за вислугу років призначається особам з числа військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби) рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу, іншим особам, зазначеним у пунктах «б» «д», «ж», «з» статті 1-2 цього Закону (крім осіб, зазначених у частині третій статті 5 цього Закону), незалежно від віку, якщо вони звільнені зі служби: з 1 жовтня 2020 року або після цієї дати і на день звільнення мають вислугу 25 календарних років і більше.

До календарної вислуги років зараховується також період, зазначений у ч. 2 ст. 17 цього Закону.

Тобто, зважаючи, що позивача звільнено зі служби в поліції з 14.05.2021 року, для призначення йому пенсії за вислугу років його календарна вислуга на день звільнення має становити 25 календарних роки і більше. Закон чітко вказує саме на календарне, а не пільгове обчислення вислуги для призначення пенсії, без виключення.

Згідно довідки ГУНП в Сумській області від 04.10.2022 року № 2304/12/2/01-2022 підтверджується, що позивач має 24 роки 05 місяці 22 дні вислуги на день звільнення в календарному обчисленні.

Отже, вона є недостатньою для призначення пенсії за вказаною вище нормою Закону.

Водночас у довідці вказано про наявність у позивача вислуги років у пільговому обчисленні, яка складає 05 років 08 місяці 27 днів.

Рішення щодо призначення, переведення з одного виду пенсії на інший та відновлення раніше призначеної пенсії оформляється розпорядженням органу, що призначає пенсії.

Згідно ст. 50 Закону № 2262, пенсії відповідно до цього Закону призначаються:особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби і військової служби за контрактом та деяким іншим особам, які мають право на пенсію за цим Законом відповідно до пунктів «а» статті 12 цього Закону, з наступного дня після звільнення їх зі служби, але не раніше того дня, по який їм сплачено грошове забезпечення, а членам сімей зазначених осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, а також пенсіонерів з їх числа з дня смерті годувальника, але не раніше того дня, по який йому сплачено грошове забезпечення або пенсію, крім випадків призначення їм пенсій з більш пізніх строків. Особам, які мають право на пенсію за цим Законом, які визнані особами з інвалідністю до закінчення трьох місяців з дня звільнення їх зі служби внаслідок захворювання (травми, поранення, контузії, каліцтва тощо), яке виникло в період проходження військової служби чи під час перебування в полоні або заручником, якщо полонення чи захоплення заручником не було добровільним і особа, яка має право на пенсію за цим Законом, перебуваючи в полоні або заручником, не вчинила злочину проти миру і людства, пенсія призначається з наступного дня після звільнення їх зі служби, але не раніше того дня, по який їм сплачено грошове забезпечення.

Пенсія за минулий час при несвоєчасному зверненні призначається з дня виникнення права на пенсію, але не більш як за 12 місяців перед зверненням за пенсією.

Положення статті 17-1 Закону № 2262 визначають, що порядок обчислення вислуги років та визначення пільгових умов призначення пенсій особам, які мають право на пенсію за цим Законом, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Законодавець чітко встановлює можливість призначення пенсії за вислугу років, із зарахуванням в її період вислуги років на пільгових умовах.

Пунктом 3 Постанови Кабінету Міністрів Укаїни від 17ю07ю1992 року № 393 встановлено, що у період проходження служби позивача було встановлено, що до вислуги років для визначення розміру пенсії особам, зазначеним в абзаці першому пункту 1 цієї постанови, зараховується на пільгових умовах один місяць служби за півтора місяця (на підставі проходження позивачем служби у різних підрозділах згідно послужного списку).

Таким чином, Закон № 2262, зокрема, п «а» ст. 12, визначає мінімальний розмір вислуги, необхідної для призначення пенсії за вислугою років за цим Законом та для позивача він складає 25 календарних років і більше.

Судом встановлено, що на дату звільнення позивач мав вислугу 25 календарних років і більше, а саме 30 років 02 місяці 19 днів (24 роки 05 місяців 22 дні календарної вислуги + 05 років 08 місяців 27 днів пільгової вислуги).

Оскільки період проходження служби позивачем за посадами та характером служби відповідає критеріям, визначеним Законами та підзаконними нормативними актами, що дають право на врахування вислуги років у пільговому обчисленні, а стаж позивача у пільговому обчисленні становить 30 років 02 місяці 19 днів, то станом на дату звільнення він має необхідний стаж для призначення пенсії за вислугою років згідно п. «а» ст. 12 Закону № 262.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 5 КАС України, способом захисту прав особи від протиправної бездіяльності суб`єкта владних повноважень є визнання її протиправною та зобов`язання вчинити певні дії. Тобто дії, які він повинен вчинити за законом.

Згідно ч. 4 ст. 245 КАС України у випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Згідно з Рекомендацією Комітету Міністрів Ради Європи №R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11.03.1980 на 316-й нараді, дискреційним повноваженням варто розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Адміністративний суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень на відповідність закріпленим ч. 2 ст. 2 КАС України критеріям, не втручається у дискрецію (вільний розсуд) суб`єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями. Завданням адміністративного судочинства є гарантування дотримання прав особи та вимог законодавства, а не забезпечення ефективності державного управління, інакше було б порушено принцип розподілу влади.

Принцип розподілу влади заперечує надання адміністративному суду адміністративно-дискреційних повноважень ключовим завданням якого є здійснення правосуддя.

Оскільки розглядаючи звернення пенсіонера про зміну виду пенсії відповідач зобов`язаний виконати таке повноваження за наявності законних підстав, воно не є дискреційним.

Оскільки спірні правовідносини виникли щодо реалізованого позивачем наміру змінити вид пенсії за вислугу років відповідно до п. «б» ст. 12 Закону № 2262 на пенсію за вислугу років відповідно до п. «а» ст. 12 Закону № 2262, суд враховує положення ч. 3 ст. 45 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року № 1058-IV, відповідно до яких переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.

Для забезпечення виконання завдання адміністративного суду, вказаного у ст. 2 КАС України щодо ефективного способу повного судового захисту порушеного права позивача, суд дійшов висновку зобов`язати відповідача у порядку, межах, спосіб і строки, визначені законом, перевести його з 25.05.20223 року (з дня подання заяви) з пенсії за вислугу років відповідно до п. «б» ст. 12 Закону № 2262 на пенсію за вислугу років відповідно до п. «а» ст. 12 Закону № 2262.

Посилання позивача на постанову Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного адміністративного суду від 03.03.2021 року у справі № 805/3923/18-а та постанову від 14.04.2021 у справі № 480/4241/18, судом не враховуються, оскільки висновки в них стосуються вирішення спорів, які не є достатньо подібними для цієї справи за суб`єктним складом і предметом позовних вимог, а обставини спору (виникли у 2017 та 2018 роках) регулювалися нормами, які зазнали в подальшому істотних змін.

На підставі ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч. 1 та 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи викладене, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

У відповідності до ч. 1 та 3 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. 2, 19, 77, 139, 241 246, 260 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області (вул. 28 Армії, 6, м. Херсон, 73008, код ЄДРПОУ 21295057) задовольнити частково.

2. Визнати противоправною бездіяльність Головного управління Пенсійного Фонду України в Херсонській області щодо неврахування вислуги років на пільгових умовах у кількості 05 років 08 місяців 27 днів при розрахунку та призначенні пенсії ОСОБА_1 та невжиття заходів щодо переведення з пенсії за вислугою років на підставі пункту «б» ст. 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» від 09.04.1992 року № 2262-ХІІ на пенсію за вислугою років на підставі пункту «а» статті 12 цього ж Закону.

3. Зобов`язати Головне управління Пенсійного Фонду України в Херсонській області (вул. 28 Армії, 6, м. Херсон, 73008, код ЄДРПОУ 21295057) врахувати вислугу років ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) на пільгових умовах у кількості 05 років 08 місяців 27 днів, та загальну вислугу років у кількості 30 років 02 місяці 19 днів.

4. Зобов`язати Головне управління Пенсійного Фонду України в Херсонській області (вул. 28 Армії, 6, м. Херсон, 73008, код ЄДРПОУ 21295057) перевести ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) з 25.05.2023 року з пенсії за вислугу років відповідно до п. «б» ст.12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» від 09.04.1992 року № 2262-ХІІ на пенсію за вислугою років відповідно до пункту «а» статті 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» від 09.04.1992 року № 2262-ХІІ, та здійснити перерахунок та виплату пенсії з урахуванням раніше проведених виплат.

5. В решті позовних вимог відмовити.

6. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області (вул. 28 Армії, 6, м. Херсон, 73008, код ЄДРПОУ 21295057) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) судові витрати у сумі 1073,60 грн. (одна тисяча сімдесят три гривні 60 копійок).

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Апеляційна скарга може бути подана до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 28.03.2024 року.

Суддя О.В. Малих