Постановление суда № 117986739, 20.03.2024, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

_______________

УХВАЛА

20 березня 2024 року м. ХарківСправа № 922/5322/23

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Пономаренко Т.О.

при секретарі судового засідання Стеріоні В.С.

розглянувши клопотання представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Малинівський склозавод" Основіна О.О. (вх.№6034 від 05.03.2024) про проведення товарознавчої експертизи у справі

за позовом Акціонерного товариства з одним членом "Єврогласс" імпорт пакувальних матеріалів" (Euroglass Eisagogiki Syskeyasion single member S.А.) (57022, Греція, Салоніки, Промислова зона Синдос, 39 А, під`їзд С; адреса для листування: 01001, м. Київ, пров. Рильський, 4, поверх, 6; податковий номер: 094453443) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Малинівський склозавод" (63525, Харківська обл., Чугуївський р-н, смт. Малинівка, вул. Володимирська, 10; код ЄДРПОУ: 32858847) про відшкодування збитків

за участю представників:

позивача Коткової О.А., адвокат, ордер АІ №1526125 від 11.01.2024;

відповідача Основіна О.О., адвокат, ордер АХ №1034801 від 07.01.2024.

ВСТАНОВИВ:

18.12.2023 Акціонерне товариство з одним членом "Єврогласс" імпорт пакувальних матеріалів" (Euroglass Eisagogiki Syskeyasion single member S.А.) звернулось до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Малинівський склозавод", в якій просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Малинівський склозавод" збитки за контрактом №18/09 купівлі-продажу скляної продукції від 18.09.2017 у загальному розмірі 274 633,29 Євро, з яких: основний борг у розмірі 273 428,42 Євро, 3% річних у розмірі 1 204,87 Євро , а також стягнути з відповідача судові витрати.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 21.12.2023 позовну заяву (вх.№5322/23 від 18.12.2022) Акціонерного товариства з одним членом "Єврогласс" імпорт пакувальних матеріалів" (Euroglass Eisagogiki Syskeyasion single member S.А.) залишено без руху. Надано позивачу строк, який становить 5 днів з дня отримання ним ухвали про залишення позовної заяви без руху, для усунення недоліків.

03.01.2024 на виконання вимог ухвали Господарського суду Харківської області від 21.12.2023 представник позивача надав заяву (вх.№180 від 03.01.2024) про усунення недоліків позовної заяви разом з доказами сплати судового збору.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 09.01.2024 прийнято позовну заяву (вх.№5322/23 від 18.12.2023) Акціонерного товариства з одним членом "Єврогласс" імпорт пакувальних матеріалів" (Euroglass Eisagogiki Syskeyasion single member S.А.) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Малинівський склозавод" про відшкодування збитків до розгляду та відкрито провадження у справі №922/5322/23. Призначено підготовче засідання на 07 лютого 2024 року.

24.01.2024 через канцелярію суду від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву (вх.№2151 від 24.01.2024).

01.02.2024 через канцелярію суду від представника позивача надійшла відповідь на відзив (вх.№2980 від 01.02.2024).

Протокольною ухвалою Господарського суду Харківської області від 07.02.2024 відкладено підготовче засідання на 01.03.2024.

22.02.2024 через канцелярію суду від представника відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив (вх.№4903 від 22.02.2024).

Протокольною ухвалою Господарського суду Харківської області від 01.03.2024 відкладено підготовче засідання на 06.03.2024.

05.03.2024 через канцелярію суду від представника відповідача надійшло клопотання про призначення товарознавчої експертизи (вх.№6034 від 05.03.2024), в якому просить суд:

1) Призначити по справі № 922/5322/23 судову товарознавчу експертизу;

2) Витребувати у Акціонерного товариства з одним членом «Єврогласс» імпорт пакувальних матеріалів» (Euroglass Eisagogiki Siskeyasion Single Member S.A.) усі банки, які були поставлені TOB «Малинівський склозавод», за виключенням кількості повернутих банок на адресу ТОВ «Малинівський склозавод»;

3) На вирішення експертизи поставити наступні питання:

- Чи відповідає якість виготовлення банки, яка було поставлена відповідачем позивачу вимогам ГОСТ, ДСТУ, ТУ, іншим стандартам в даній галузі щодо її якості?

- Чи має, надані на дослідження банки дефекти? Якщо має, то чи є ці дефекти істотними? Чи можлива їх безпечна реалізація (експлуатація) за наявності виявлених дефектів?

Які споживчі властивості досліджуваного товару? Чи придатний він до реалізації споживачу або підлягає промисловій переробці?

-Якщо в банці є дефекти, то під впливом яких чинників змінилась якість товару та виникли різного роду дефекти? Чи мають останні виробничий характер або виникли у результаті механічних або інших пошкоджень при транспортуванні, зберіганні, носінні? Який процент втрати якості товару через ознаки зносу або наявність дефектів?

- Чи відносяться наданні позивачем зразки товару, до товару виробленого відповідачем?

-Чи відносяться наданні позивачем зразки товару, до партії товару виробленого відповідачем, щодо яких позивачем заявлена претензія?

4) Проведення даної експертизи доручити Національному науковому центру «Інститут судових експертиз ім.Засл. проф. М.С. Бокаріуса», що знаходиться за адресою: 61177 м. Харків, вул.Золочівська,8-А.

5) На час проведення судової експертизи провадження у справі зупинити.

ТОВ «Малинівський склозавод» гарантує надання експерту банок, які залишились у нього, для проведення судової експертизи та оплату за проведення експертизи просить покласти на ТОВ «Малинівський склозавод».

Протокольною ухвалою Господарського суду Харківської області від 06.03.2024 продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів та відкладено підготовче засідання на 20.03.2024.

19.03.2024 через кабінет Електронного Суду від представника позивача надійшли заперечення на клопотання про призначення товарознавчої експертизи (вх.№№7536, 7545 від 19.03.2024).

Присутній у підготовчому засіданні 20.03.2024 представник відповідача підтримав клопотання про призначення товарознавчої експертизи та просив суд його задовольнити.

Представник позивача, який приймав участь у підготовчому засіданні 20.03.2024 режимі відеоконференції поза межами приміщення суду, щодо заявленого відповідачем клопотання про призначення товарознавчої експертизи заперечив та просив суд відмовити у задоволенні вказаного клопотання.

Розглянувши клопотання представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Малинівський склозавод" Основіна О.О. (вх.№6034 від 05.03.2024) про проведення товарознавчої експертизи, суд зазначає наступне.

Відповідач наполягає на проведенні у справі судової товарознавчої експертизи товару, який є предметом контракту №18/09 купівлі-продажу скляної продукції від 18.09.2017, оскільки в найменуванні експертного звіту вказується, що його проводили експерти з оцінки шкоди, тобто особи, які не мали фаху щодо встановлення якості продукції, а лише встановлення суми (вартості) збитків, які понесла страхова компанія, яка не є стороною по цієї судовій справі. Тобто, зазначений звіт ніяким чином не вказує на те, чи є поставлений товар якісним або неякісним.

За твердженнями представника відповідача, будь-які обставини, які містяться у цьому звіті, це обставини, які виникли між двома грецькими резидентами, відповідно до законодавства Греції, вони є приватними юридичними особами, і жодним чином не відносяться до відповідача по цієї справі. У матеріалах справи немає будь-якого підтвердження того, що позивач повідомляв про проведення експертизи зі свого боку чи з боку іншої особи, яка спеціалізується на проведенні товарознавчої експертизи. Тобто у відповідача по цієї справі не було жодних можливостей надати свої пояснення або заперечення при проведенні дій з боку страхової компанії.

Зважаючи на те, що спір, що виник між позивачем та відповідачем по цієї справі, розглядається відповідно до законодавства України, а тому підтвердження якості або неякості поставленого товару, на думку представника відповідача, може бути підтверджено лише проведенням товарознавчої експертизи, відповідно до законодавства України.

Також представник відповідача зазначив, що позивач повернув відповідачу банки у кількості 446504 штук, які відповідач до цього поставив позивачу відповідно до контракту №27/07 від 27.07.2020, що підтверджується зазначеним контрактом, Специфікацією №1 та 2 до цього контракту, платіжним дорученням про сплату за вказаний товар, міжнародними митними деклараціями. Крім того, відповідно до Акту відбору зразків банок скляних для консервів типу М-ІІІ-66-430 від 07.09.2020 було встановлено, що усі банки, які були відібрані, відповідали Сертифікату якості. В подальшому зазначені банки було реалізовані відповідачем на внутрішньому ринку України, без будь-яких нарікань з боку покупців. У відповідача залишилось лише 4 банки з партії, що направлялась позивачу згідно Специфікації №34. Оскільки відповідач має 4 (чотири) банки, які були поставлені позивачу, а потім повернуті назад відповідачу, відповідач готовий надати саме ці 4 банки для проведення експертизи. Інші банки знаходились у позивача, а тому для проведення товарознавчої експертизи, якщо позивач хоче довести неякість поставлених банок, саме позивач має надати банки для проведення цієї експертизи.

В свою чергу представник позивача, заперечуючи проти задоволення клопотання відповідача про призначення товарознавчої експертизи, зазначила, що в період з грудня 2023 року до 05 березня 2024 року у відповідача було достатньо часу на аналіз позовної заяви та поданого позивачем експертного висновку, а також, у разі наявності заперечень щодо вказаного висновку експерта, достатньо часу на замовлення та подання разом із відзивом іншого експертного висновку. Відповідач у клопотанні про проведення товарознавчої експертизи зазначив про наявність у нього 4 (чотирьох) банок, що були поставлені позивачу, а потім повернуті відповідачу та які можуть бути наданні саме відповідачем для проведення експертизи. Отже, відповідач стверджує, що володіє необхідними матеріалами (товаром) для проведення дослідження та може надати його для проведення експертизи, в той же час він не скористався своїм правом та не замовив судову товарознавчу експертизу протягом тривалого часу, а також відповідач не зазначив у клопотанні жодної причини, з якої він не надав вказаний висновок експерта у строки, встановлені частиною третьою статті 80 ГПК України, та не надав докази, які підтверджують, що відповідач здійснив всі залежні від нього дії, спрямовані на отримання вказаного висновку експерта.

На переконання представника позивача, у матеріалах справи №922/5322/23 є висновок експерта, а саме долучений позивачем до позовної заяви, в якому досліджено питання якості виробленого та поставленого відповідачем товару та здійснено розрахунок розміру збитків в наслідок поставки відповідачем товару з виробничим дефектом. Відповідачем не надано експертного висновку ні з відзивом на позовну заяву, ні із запереченнями на відповідь на відзив. Також в клопотанні про призначення експертизи відповідачем не вказано про причини неможливості надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, не надано доказів, що відповідач звертався до експерта та отримав відмову у зв`язку неможливістю отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів або з інших причин, або звертався до позивача чи інших осіб про надання матеріалів для експертизи та отримав відмову. Необґрунтоване призначення експертного дослідження може призвести до затягування розгляду справи та порушення частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод й наступних унормувань.

Також, як стверджує представник позивача, вимоги позивача щодо стягнення з відповідача збитків, що є предметом розгляду даної справи, стосуються виключно фактично понесених збитків, а саме витрат по усуненню недоліків неякісного (дефектного) товару, який було поставлено відповідачем відповідно до Специфікації №34 від 21 лютого 2020 року до Контракту № 18/09 від 18 вересня 2017 року. Виробничий дефект містився не в кожній поставленій відповідачем банці. Відповідно до відомостей з Експертного звіту №163227/2020-16123 від 26 січня 2021 року при проведенні детальної перевірки 64 палет з порожніми скляними банками, тобто близько 115 000 банок, було виявлено загалом близько 70 штук дефектних банок, що знаходились у різних палетах. До того ж, позивачем в позовній заяві вказано, що дефектний товар було знищено, вказано кількість та дати такого знищення, а також надано докази знищення товару (належним чином засвідчені копії рахунків за знищення/ утилізацію додано до позовної заяви). Детальний опис процесу знищення здійснено експертами у Експертному звіті №163227/2020-16123 від 26 січня 2021 року, а саме: 134 550 банок - було наповнено арахісовою пастою та продано, їх не вдалось повернути після виявлення дефекту. 101 546 банок було вже наповнено арахісовою пастою, але повернуто Акціонерному товариству «Промислово-торгівельна компанія «БРАТИ ХАЇТОГЛУ» (далі - «АТ «БРАТИ ХАЇТОГЛУ») у зв`язку із виявленим дефектом банок та 60 928 банок було наповнено арахісовою пастою та затримано на складі АТ «БРАТИ ХАЇТОГЛУ», з них 132 010 банок було знищено (належним чином засвідчену копію Експертного звіту додано до позовної заяви). Отже, у позивача відсутній товар, що на вимогу відповідача має бути об`єктом дослідження судової товарознавчої експертизи і відповідачу про це відомо. До того ж відповідач просить суд витребувати у позивача усі банки, які були поставлені відповідачем, що є неможливим та виходить за межі позовних вимог Позивача.

На переконання представника позивача, відповідачем не надано доказів належності 4 банок, що є у володінні відповідача та пропонуються відповідачем для дослідження, а саме до партії товару, що поставлявся відповідно до Специфікації №34 від 21 лютого 2020 року. З огляду на зазначене, неможливо провести судову товарознавчу експертизу у зв`язку з відсутністю об`єкта дослідження.

Відповідно до ст.1 Закону України "Про судову експертизу" судова експертиза це дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об`єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду.

Відповідно до частин 1-3 ст. 98 ГПК України висновок експерта це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством. Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань. Висновок експерта може бути наданий на замовлення учасника справи або на підставі ухвали суду про призначення експертизи.

Згідно з ч. 1 ст. 99 ГПК України суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов:

1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо;

2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів.

Частиною 1 статті 100 ГПК України визначено, що про призначення експертизи суд постановляє ухвалу, в якій зазначає підстави проведення експертизи, питання, з яких експерт має надати суду висновок, особу (осіб), якій доручено проведення експертизи, перелік матеріалів, що надаються для дослідження, та інші дані, які мають значення для проведення експертизи.

Судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування. Якщо наявні у справі докази є взаємно суперечливими, їх оцінку в разі необхідності може бути здійснено господарським судом з призначенням відповідної судової експертизи.

До актів законодавства, якими слід керуватись у вирішенні питань призначення судової експертизи в судовому процесі, відноситься, зокрема, Інструкція про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затверджена наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 №53/5 (далі - Інструкція), з урахуванням Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, також затверджених згаданим наказом Міністерства юстиції України.

Згідно Розділу IV Інструкції, одним із основних видів (підвидів) експертизи є товарознавча експертиза.

До числа об`єктів товарознавчої експертизи належать: споживчі товари, обладнання та сировина. Об`єктами експертизи цього виду можуть бути й інші товари (п.п. 1.1 Розділу IV).

Як встановлено судом, матеріально-правовою підставою заявленого позивачем позову є стягнення збитків, які виникли внаслідок поставки відповідачем неякісного товару (банок).

В свою чергу у поданому позивачем Експертному звіті вказано, що відповідний звіт було складено експертами з оцінки шкоди. За підсумками вказаного звіту було встановлено остаточну суму збитків.

Висновків стосовно якості виготовлених банок, які були поставлені Товариством з обмеженою відповідальністю "Малинівський склозавод" Акціонерному товариству з одним членом "Єврогласс" імпорт пакувальних матеріалів" вимогам ГОСТ, ДСТУ, ТУ, іншим стандартам в даній галузі щодо її якості, їх споживчих властивостей, наявності дефектів на відповідних банках тощо вказаний звіт не містить.

Разом з цим, вказаний звіт не містить інформації про те, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Малинівський склозавод" було повідомлено про проведення відповідної експертизи. Відтак, уТовариства з обмеженою відповідальністю "Малинівський склозавод" не було можливостей надати свої докази чи пояснення при проведенні відповідної експертизи.

При цьому судом враховано, що у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Дульський проти України» (заява № 61679/00) зазначено, що експертиза, призначена судом, є одним із засобів встановлення або оцінки фактичних обставин справи і тому складає невід`ємну частину судової процедури.

Експертиза призначається у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування, рішення суду має прийматися у повній відповідності з нормами процесуального та матеріального права, з повним та об`єктивним дослідженням обставин та доказів.

Наразі, суд зауважує, що для встановлення означених вище обставин, є необхідним застосування відповідних методів, методик та експертних знань, зокрема, стосовно товарознавчої експертизи товару (банок), що не може бути зроблено господарським судом самостійно без залучення відповідних фахівців.

За таких обставин, виходячи з наведеного вище у сукупності, господарський суд дійшов висновку про наявність умов, передбачених частиною 1 статті 99 Господарського процесуального кодексу України, для призначення у справі судової експертизи для встановлення всіх обставин, які входять до предмету доказування.

З огляду на позиції учасників справи, з урахуванням предмета позову та підстав, на яких ґрунтуються як позиція позивача, так і заперечення відповідача, беручи до уваги наявність суперечливих позицій сторін щодо якості виготовлення товару та необхідність встановлення фактичних даних, що входять до предмету доказування, у зв`язку із чим виникла потреба у спеціальних знаннях, якими суд не володіє, суд дійшов висновку про необхідність часткового задоволення клопотання відповідача та призначення у справі судової товарознавчої експертизи.

Відповідно до частин 4, 5 ст. 99 ГПК України питання, з яких має бути проведена експертиза, що призначається судом, визначаються судом. Учасники справи мають право запропонувати суду питання, роз`яснення яких, на їхню думку, потребує висновку експерта. У разі відхилення або зміни питань, запропонованих учасниками справи, суд зобов`язаний мотивувати таке відхилення або зміну.

Питання, які ставляться експерту, і його висновок з них не можуть виходити за межі спеціальних знань експерта (ч.6 ст. 99 ГПК України).

Слід зазначити, що господарський суд не зв`язаний пропозиціями сторін щодо питань для судової експертизи, але може враховувати їх у вирішенні питання про призначення і проведення судової експертизи; максимально конкретно визначити питання, які мають бути роз`ясненні судовим експертом, та сформулювати їх у логічній послідовності.

Водночас суд зазначає, що згідно п.3.5. Інструкції, коли об`єкт дослідження не може бути представлений експертові, експертиза може проводитись за фотознімками та іншими копіями об`єкта (крім об`єктів почеркознавчих досліджень), його описами та іншими матеріалами, доданими до справи в установленому законодавством порядку, якщо це не суперечить методичним підходам до проведення відповідних експертиз. Про проведення експертизи за такими матеріалами вказується в документі про призначення експертизи (залучення експерта) або письмово повідомляється експерт органом (особою), який (яка) призначив(ла) експертизу (залучив(ла) експерта).

Приймаючи до уваги питання, які були запропоновані відповідачем у клопотанні про призначення експертизи, заслухавши думку сторін стосовно вказаних питань, судом запропоновані питання були розглянуті, частина запропонованих питань судом відхилена, частина питань відкоригована та визначено остаточне коло питань, відповіді на які потребують спеціальних знань та будуть достатні для розгляду спору.

Відтак, у відповідності до Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень суд вважає за необхідне на вирішення експертизи поставити наступні питання:

- Чи можливо встановити дефекти продукції за фотозвітами, наданими Акціонерним товариством з одним членом "Єврогласс" імпорт пакувальних матеріалів" до матеріалів справи №922/5322/23?

- Чи відповідає якість виготовлення банки, яка була поставлена Товариством з обмеженою відповідальністю "Малинівський склозавод" Акціонерному товариству з одним членом "Єврогласс" імпорт пакувальних матеріалів" вимогам ГОСТ, ДСТУ, ТУ, іншим стандартам в даній галузі щодо її якості?

- Чи мають надані для дослідження банки дефекти? Якщо мають, то чи є ці дефекти істотними? Чи можлива їх безпечна реалізація (експлуатація) за наявності виявлених дефектів?

- Які споживчі властивості досліджуваного товару? Чи придатний він до реалізації споживачу або підлягає промисловій переробці?

- Якщо в банці є дефекти, то під впливом яких чинників змінилась якість товару та виникли різного роду дефекти? Чи мають останні виробничий характер або виникли у результаті механічних або інших пошкоджень при транспортуванні, зберіганні, носінні? Який процент втрати якості товару через ознаки зносу або наявність дефектів?

Стосовно клопотання відповідача про витребування у Акціонерного товариства з одним членом «Єврогласс» імпорт пакувальних матеріалів» (Euroglass Eisagogiki Siskeyasion Single Member S.A.) усіх банок, які були поставлені TOB «Малинівський склозавод», за виключенням кількості повернутих банок на адресу ТОВ «Малинівський склозавод» та, відповідно, поставлення питання на вирішення експертизи: 1) чи відносяться наданні позивачем зразки товару, до товару виробленого відповідачем та 2) чи відносяться наданні позивачем зразки товару, до партії товару виробленого відповідачем, щодо яких позивачем заявлена претензія, суд зазначає наступне.

Відповідно до вимог частини 1 статті 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно частини 1 статті 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У відповідності до статті 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Зі змісту статті 77 ГПК України вбачається, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

За приписами ч.3 ст.102 ГПК України, при визначенні матеріалів, що надаються експерту чи експертній установі, суд у необхідних випадках вирішує питання про витребування відповідних матеріалів за правилами, передбаченими цим Кодексом для витребування доказів.

Пунктом 1 статті 81 ГПК України визначено, що учасник справи у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений в частинах другій та третій статті 80 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.

Згідно ч.2 ст.81 ГПК України клопотанні про витребування судом доказів повинно бути зазначено:

1) який доказ витребовується (крім клопотання про витребування судом групи однотипних документів як доказів);

2) обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати;

3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа;

4) заходи, яких особа, яка подає клопотання, вжила для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу;

5) причини неможливості отримати цей доказ самостійно особою, яка подає клопотання.

Зокрема, суд виходить з того, що однією з необхідних умов задоволення клопотання про витребування доказів є надання суду доказів, які дії вживались учасником справи з метою самостійного отримання доказів, про витребування яких він заявляє до суду.

Причинами неможливості самостійного отримання доказу особою, яка бере участь у справі, може бути відмова особи, в якої знаходиться доказ, надати цей доказ, законодавчо встановлена заборона передання певної інформації тощо.

Особа, яка звертається з клопотанням про витребування доказу, повинна надати підтвердження того, що їй відмовлено в отриманні доказів, або відсутності відповіді на запит про отримання доказу з урахуванням достатнього часу на складання такої відповіді.

В порушення вимог п.п. 4, 5 ч. 2 ст. 81 ГПК України представник відповідача не надав доказів вжиття заходів для отримання вищезазначених доказів самостійно та/або не зазначив причини неможливості самостійного отримання цих доказів.

Разом з цим, як уже було зазначено вище, відповідно до вимог пункту 1 статті 81 ГПК України, якщо клопотання про витребування доказів судом заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.

Згідно вимог ч.3 ст.80 ГПК України відповідач повинен подати суду докази разом з поданням відзиву.

Дослідивши матеріали справи судом встановлено, що представником відповідача клопотання про витребування доказів подано з порушенням процесуальних строків, передбачених пунктом 1 статті 81 ГПК України та частиною 3 статті 80 ГПК України. Обґрунтування неможливості його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від відповідача, представником відповідача не надано.

Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Разом з цим суд приймає до уваги пояснення позивача про те, що дефектний товар було знищено. При цьому позивачем вказано кількість та дати такого знищення, а також надано докази знищення товару (належним чином засвідчені копії рахунків за знищення/ утилізацію додано до позовної заяви). Детальний опис процесу знищення здійснено експертами у Експертному звіті №163227/2020-16123 від 26 січня 2021 року.

Відтак, суд не вбачає правових підстав для задоволення клопотання представника відповідача про витребування у Акціонерного товариства з одним членом «Єврогласс» імпорт пакувальних матеріалів» (Euroglass Eisagogiki Siskeyasion Single Member S.A.) усіх банок, які були поставлені TOB «Малинівський склозавод», за виключенням кількості повернутих банок на адресу ТОВ «Малинівський склозавод» та, відповідно, відсутні підстави для поставлення питання на вирішення експертизи: 1) чи відносяться наданні позивачем зразки товару, до товару виробленого відповідачем та 2) чи відносяться наданні позивачем зразки товару, до партії товару виробленого відповідачем, щодо яких позивачем заявлена претензія.

Стосовно твердження представника позивача про ненадання відповідачем експертного висновку ні з відзивом на позовну заяву, ні із запереченнями на відповідь на відзив, а також не зазначення відповідачем в клопотанні про призначення експертизи про причини неможливості надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, суд зазначає наступне.

Пунктом 3 частини 1 статті 42 ГПК України передбачено, що учасники справи мають право подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб.

Згідно вимог частини 3 статті 98 ГПК України висновок експерта може бути наданий на замовлення учасника справи або на підставі ухвали суду про призначення експертизи.

За приписами частини 1 статті 99 ГПК України суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі.

З огляду на зазначене, звернення до суду з клопотанням про призначення судом експертизи чи надання висновку експерта, здійсненого на замовлення учасника справи, є правом останнього.

Відтак доводи представника позивача стосовно не надання відповідачем експертного висновку ні з відзивом на позовну заяву, ні із запереченнями на відповідь на відзив, а також не зазначення відповідачем в клопотанні про призначення експертизи про причини неможливості надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, є необґрунтованими.

Частиною 3 статті 99 ГПК України визначено, що при призначенні експертизи судом експерт або експертна установа обирається сторонами за взаємною згодою, а якщо такої згоди не досягнуто у встановлений судом строк, експерта чи експертну установу визначає суд. З урахуванням обставин справи суд має право визначити експерта чи експертну установу самостійно. У разі необхідності може бути призначено декілька експертів для підготовки одного висновку (комісійна або комплексна експертиза).

Як вже зазначалось, представник відповідача просив суд доручити проведення експертизи Національному науковому центру «Інститут судових експертиз імені Засл. проф. М.С. Бокаріуса» (м. Харків, вул. Золочівська, 8-А).

Представник же позивача, у разі задоволення клопотання відповідача про проведення експертизи пропонував суду доручити проведення експертизи Київському науково-дослідному інституту судових експертиз Міністерства юстиції України (м. Київ, вул. Сім`ї Бродських, 6).

Пунктом 1.5 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень встановлено, що експертизи та дослідження проводяться експертними установами, як правило, за зонами регіонального обслуговування. За наявності обставин, що зумовлюють неможливість або недоцільність проведення експертизи в установі за зоною обслуговування, особа або орган, які призначають експертизу, зазначивши відповідні мотиви, можуть доручити її виконання експертам іншої установи.

Враховуючи викладене, з урахуванням територіальної зони обслуговування та досвіду проведення експертних досліджень, а також беручи до уваги строки проведення експертних досліджень, а також додатковий час на здійснення пересилання експертних матеріалів, суд погоджується з пропозицією представника відповідача стосовно доручення проведення експертизи Національному науковому центру «Інститут судових експертиз імені Засл. проф. М.С. Бокаріуса» (м. Харків) задля забезпечення швидкого розгляду справи судом.

Витрати по оплаті вартості проведення експертизи покладаються на Товариство з обмеженою відповідальністю "Малинівський склозавод", як ініціатора проведення експертизи, про що останній також не заперечив в поданому клопотанні.

Питання про доцільність перекладу доказів, наданих відповідачем, судом буде вирішено окремо.

Пунктом 2 ч.1 ст.228 ГПК України визначено, що господарський суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у разі призначення судом експертизи.

Згідно із ст. п. 6 ч. 1 ст. 229 ГПК України, провадження у справі зупиняється у випадках, встановлених пунктом 2 частини першої статті 228 цього Кодексу на час проведення експертизи.

Зважаючи на строк проведення експертизи та те, що для проведення експертизи матеріали справи направляються до експертної установи, суд дійшов висновку про необхідність зупинення провадження у цій справі на час проведення експертизи.

Разом з цим, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 №64/2022, затвердженого Законом України від 24.02.2022 №2102-IX, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, який наразі продовжено.

За змістом статей 10, 12-2 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" правосуддя в Україні в умовах воєнного стану має здійснюватися у повному обсязі, тобто не може бути обмежено конституційне право людини на судовий захист. В умовах правового режиму воєнного стану суди, органи та установи системи правосуддя діють виключно на підставі, в межах повноважень та в спосіб, визначені Конституцією України та законами України. Повноваження судів, органів та установ системи правосуддя, передбачені Конституцією України, в умовах правового режиму воєнного стану не можуть бути обмежені.

Відповідно до вимог частини 6 статті 233 Господарського процесуального кодексу України складання повного тексту ухвали залежно від складності справи може бути відкладено на строк не більш як п`ять днів з дня оголошення вступної та резолютивної частин ухвали.

Згідно з ст.26 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" скорочення чи прискорення будь-яких форм судочинства в умовах воєнного стану забороняється.

При цьому, згідно Рекомендацій прийнятих Радою суддів України щодо роботи судів в умовах воєнного стану, при визначенні умов роботи суду у воєнний час, рекомендовано керуватися реальною поточною обстановкою, що склалася в регіоні.

Судова система забезпечує доступність правосуддя для кожної особи відповідно до Конституції та в порядку, встановленому законами України.

У зв`язку із введенням в Україні воєнного стану тимчасово, на період дії правового режиму воєнного стану, можуть обмежуватися конституційні права і свободи людини і громадянина, передбачені статтями 30 34, 38, 39, 41 44, 53 Конституції України, а також вводитися тимчасові обмеження прав і законних інтересів юридичних осіб в межах та обсязі, що необхідні для забезпечення можливості запровадження та здійснення заходів правового режиму воєнного стану, які передбачені частиною першою статті 8 Закону України "Про правовий режим воєнного стану".

Разом з цим, відповідно до статті 3 Конституції України людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

При цьому, суди повинні забезпечувати безпеку учасників судового провадження, запобігти створенню перешкод для реалізації ними права на судовий захист та визначених законом процесуальних прав в умовах воєнного стану, коли реалізація учасниками справи своїх прав і обов`язків є суттєво ускладеною.

Судовий захист є одним із найефективніших правових засобів захисту інтересів фізичних та юридичних осіб.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Право особи на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку кореспондується з обов`язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення від 07.07.1989 р. Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії" (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain).

За приписами статті 8 Конституції України та статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" від 23 лютого 2006 року, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує цей принцип з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово вказував на те, що "при застосуванні процедурних правил, національні суди повинні уникати як надмірного формалізму, який буде впливати на справедливість процедури, так і зайвої гнучкості, яка призведе до нівелювання процедурних вимог, встановлених законом (див. рішення у справі "Walchli v. France", заява № 35787/03, п. 29, 26 липня 2007 року; "ТОВ "Фріда" проти України", заява №24003/07, п. 33, 08 грудня 2016 року).

Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.

Критерій розумності строку розгляду справи визначений у листі Верховного Суду України від 25 січня 2006 року №1-5/45 "Щодо перевищення розумних строків розгляду справ", в якому зазначено, що критерії оцінювання розумності строку розгляду справи є спільними для всіх категорій справ (цивільних, господарських, адміністративних чи кримінальних). Це - складність справи, поведінка заявника та поведінка органів державної влади (насамперед суду). Відповідальність держави за затягування провадження у справі, як правило, настає в разі нерегулярного призначення судових засідань, призначення судових засідань з великими інтервалами, затягування при переданні або пересиланні справи з одного суду в інший, невжиття судом заходів для дисциплінування сторін у справі, свідків, експертів, повторного направлення справи на додаткове розслідування чи новий судовий розгляд.

Європейський суд з прав людини в рішенні у справі "Броуган (Brogan) та інші проти Сполученого Королівства" зазначив, що [..] очевидно, для кожної справи буде свій прийнятний строк, і встановлення кількісного обмеження, чинного для будь-якої ситуації, було б штучним. Суд неодноразово визнавав, що неможливо тлумачити поняття розумного строку як фіксовану кількість днів, тижнів тощо (рішення у справі "Штеґмюллер проти Авторії"). Таким чином, у кожній справі постає питання оцінки, що залежатиме від конкретних обставин.

При цьому, Європейський Суд з прав людини зазначає, що розумність тривалості провадження повинна визначатися з огляду на обставини справи та з урахуванням таких критеріїв: складність справи, поведінка заявника та відповідних органів влади, а також ступінь важливості предмета спору для заявника (рішення Європейського Суду з прав людини у справах "Савенкова проти України", no. 4469/07, від 02 травня 2013 року, "Папазова та інші проти України", no. 32849/05, 20796/06, 14347/07 та 40760/07, від 15 березня 2012 року).

У статті 6 Конвенції закріплений принцип доступу до правосуддя. Під доступом до правосуддя згідно зі стандартами Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) розуміють здатність особи безперешкодно отримати судовий захист та доступ до незалежного і безстороннього вирішення спорів за встановленою процедурою на засадах верховенства права.

Здійснюючи тлумачення положень Конвенції, ЄСПЛ у своїх рішеннях указав, що право на доступ до правосуддя не має абсолютного характеру та може бути обмежене: держави мають право установлювати обмеження на потенційних учасників судових розглядів, але ці обмеження повинні переслідувати законну мету, бути співмірними й не настільки великими, щоб спотворити саму сутність права (рішення від 28 травня 1985 року у справі "Ашингдейн проти Великої Британії").

В даному випадку, ворожі війська постійно здійснюють масований ракетний обстріл по об`єктам енергетичної інфраструктури України і через це в багатьох містах України, зокрема і у місті Харкові, де розташований Господарський суд Харківської області, періодично відсутнє електропостачання та, відповідно, інтернет-зв`язок. Поновлення постачання електроенергії та інтернет-зв`язку потребує додаткового часу.

Водночас, у місті Харкові періодично оголошуються повітряні тривоги, під час яких суддя та працівники апарату суду мають перебувати в укриттях з метою уникнення загрози життю та здоров`ю.

Оповіщення про загрозу або виникнення таких надзвичайних ситуацій здійснюється через системи оповіщення різних рівнів, електронні комунікаційні мережі загального користування тощо, відповідно до статті 30 Кодексу цивільного захисту України, Положення про організацію оповіщення про загрозу виникнення або виникнення надзвичайних ситуацій та організації зв`язку у сфері цивільного захисту, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.09.2017 №733, зокрема шляхом уривчастого звукового попереджувального сигналу "Увага всім" та трансляції відповідного повідомлення про загрозу виникнення або виникнення надзвичайної ситуації (далі - сигнал "повітряна тривога").

Чинним законодавством України у сфері цивільного захисту передбачений чіткий алгоритм поведінки громадян та відповідні повноваження органів державної влади, місцевого самоврядування, керівників підприємств і організацій усіх форм власності у випадку виникнення надзвичайної ситуації. Шляхом відповідних оповіщень (сигналів і повідомлень) органи управління цивільного захисту доводять до мешканців населених пунктів інформацію про загрозу та виникнення надзвичайних ситуацій, повітряної тривоги, аварій, катастроф, епідемій, пожеж тощо. Після отримання таких оповіщень громадяни мають діяти відповідно до наданих інструкцій та правил цивільного захисту. Зокрема, припинити роботу та вжити необхідних заходів безпеки (рішення Ради суддів України від 05.08.2022 №23).

Відповідно до наведених приписів судами запроваджено локальні заходи (план, порядок дій, розпорядження) щодо інформування про сигнал "повітряна тривога" та реагування задля збереження життя і здоров`я суддів, працівників апарату та відвідувачів суду, зокрема для їх негайного переходу до укриття.

Враховуючи наведене, при вирішенні питання про наявність підстав для відкладення розгляду справи, у якій на початок судового засідання оголошено сигнал "повітряна тривога" господарський суд має керуватися пріоритетом збереження життя і здоров`я людини, а обов`язком суду є сприяти учасникам судового процесу в реалізації ними процесуальних прав, зокрема на участь у судовому розгляді, та виходити з того, що відсутній учасник справи не з`явився в судове засідання з об`єктивних і поважних причин, за відсутності клопотання про розгляд справи за його відсутності.

При цьому обставини оголошення сигналу "повітряна тривога" у певному регіоні слід вважати загальновідомими, тобто такими що не потребують доказування. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 22 грудня 2022 року у справі №910/2116/21 (910/12050/21).

За таких обставин, враховуючи поточну обстановку, що склалася в місті Харкові, суд був вимушений вийти за межі строку встановленого частиною 6 статті 233 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст. ст. 100, 228, 229, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1.Клопотання представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Малинівський склозавод" Основіна О.О. (вх.№6034 від 05.03.2024) про проведення товарознавчої експертизи задовольнити частково.

2. Призначити у справі №922/5322/23 судову товарознавчу експертизу, проведення якої доручити Національному науковому центру «Інститут судових експертиз імені Засл. проф. М.С. Бокаріуса» (вул. Золочівська, 8-А, м. Харків, 61177).

3. На вирішення експертизи поставити наступні питання:

- Чи можливо встановити дефекти продукції за фотозвітами, наданими Акціонерним товариством з одним членом "Єврогласс" імпорт пакувальних матеріалів" до матеріалів справи №922/5322/23?

- Чи відповідає якість виготовлення банки, яка була поставлена Товариством з обмеженою відповідальністю "Малинівський склозавод" Акціонерному товариству з одним членом "Єврогласс" імпорт пакувальних матеріалів" вимогам ГОСТ, ДСТУ, ТУ, іншим стандартам в даній галузі щодо її якості?

- Чи мають надані для дослідження банки дефекти? Якщо мають, то чи є ці дефекти істотними? Чи можлива їх безпечна реалізація (експлуатація) за наявності виявлених дефектів?

- Які споживчі властивості досліджуваного товару? Чи придатний він до реалізації споживачу або підлягає промисловій переробці?

- Якщо в банці є дефекти, то під впливом яких чинників змінилась якість товару та виникли різного роду дефекти? Чи мають останні виробничий характер або виникли у результаті механічних або інших пошкоджень при транспортуванні, зберіганні, носінні? Який процент втрати якості товару через ознаки зносу або наявність дефектів?

4. Для здійснення експертизи надати Національному науковому центру «Інститут судових експертиз імені Засл. проф. М.С. Бокаріуса» матеріали справи №922/5322/23.

5. Зобов`язати відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю "Малинівський склозавод" надати для експертного дослідження банки, які були виготовлені та поставлені Акціонерному товариству з одним членом "Єврогласс" імпорт пакувальних матеріалів" за специфікацією №34 від 21.02.2020 по Контракту №18/09 від 18.09.2017 з маркуванням «М-ІІІ-66-430».

6. Попередити експертів, які будуть здійснювати експертизу, про кримінальну відповідальність за ст. ст. 384, 385 Кримінального кодексу України.

7. Витрати на проведення експертизи покласти на відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю "Малинівський склозавод".

8. Якщо під час проведення судової експертизи будуть встановлені обставини, що мають значення для правильного вирішення спору, з приводу яких експертам не були поставлені питання, зобов`язати та надати можливість експертам у висновку викласти свої міркування і доводи щодо цих обставин.

9. Зобов`язати сторін за першою вимогою експертів своєчасно подати необхідні для проведення експертизи матеріали (документи, зразки тощо) безпосередньо до експертної установи.

10. Попередити сторони про відповідальність за невиконання вимог ухвали господарського суду.

11. Національному науковому центру «Інститут судових експертиз імені Засл. проф. М.С. Бокаріуса» по закінченню проведення експертизи висновок експертів разом з матеріалами справи №922/5322/23 та даними щодо витрат, пов`язаних з проведенням експертизи надіслати до Господарського суду Харківської області.

12. Провадження у справі №922/5322/23 зупинити на час проведення експертизи.

Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення та може бути оскаржена в порядку та строки, визначені ст.ст.254-256 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст ухвали складено 27.03.2024.

СуддяТ.О. Пономаренко

Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі - http://reyestr.court.gov.ua.