Решение № 117977539, 06.11.2023, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 листопада 2023 рокуСправа №160/22095/23

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Захарчук-Борисенко Н. В.

розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «ПЛК ГРУП» до Дніпровської митниці про визнання протиправним та скасування рішення,-

УСТАНОВИВ:

30.08.2023 року Товариство з обмеженою відповідальністю «ПЛК ГРУП» звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Дніпровської митниці, в якій просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів UA110000/2023/0000029/2 від 29.05.2023 року Дніпровської митниці та карту відмови UA110140/2023000197, якими Товариству з обмеженою відповідальністю «ПЛК ГРУП» відмовлено в прийнятті митної декларації, митному оформлені чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що відповідачем жодним чином не спростовано контрактну ціну оцінюваного товару, об`єктивну можливість і спроможність відповідача визначити на підставі наданих позивачем документів зазначену ціну товарів, а також рівень митної вартості товарів за ціною договору за правилами, визначеними у ст. 58 Митного кодексу України. Відповідач не підтвердив належними доказами наявність у поданих позивачем документах розбіжностей, ознак підробки або відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Встановивши розбіжність між документами чи відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митний орган повинен вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих декларантом документів неможливо встановити дані складові та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника. Вважає, що відповідач не довів належними та допустимими доказами, а також аргументованими доводами наявність у поданих позивачем документах розбіжностей, ознак підробки або відсутності всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за цей товар. На підставі викладеного, просить суд задовольнити позовні вимоги.

Ухвалою суду від 04.09.2023 року прийнято адміністративний позов до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи у письмовому провадженні в порядку статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України.

20.09.2023 року представником Дніпровської митниці подано відзив на позовну заяву, яким заперечує проти задоволення позовних вимог з огляду на те, що за результатами перевірки документів та відомостей, доданих до митної декларації, з урахуванням положень ст. 337 МКУ, встановлено, що документи, які підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості, місять розбіжності та не містять всіх даних відповідно до обраного декларантом методу визначення митної вартості.

02.10.2023 року від представника позивача надійшла відповідь на відзив на позовну заяву, якою заперечує проти доводів відповідача та просить позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

19.10.2023 року представником відповідача подано додаткові пояснення по справі, якими просить відмовити у задоволенні позовних вимог.

Дослідивши матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив такі обставини справи.

15.08.2022 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «ПЛК ГРУП» (Покупець) та компанією UAB «Global Logistic» (Продавець) укладено зовнішньоекономічний контракт № 15/GLS-I-PLC/22 (далі Контракт).

Відповідно до пункту 1 Контракту Покупець купує, а Продавець продає автомобілі іменовані надалі «товар» відповідно до Додатка до даного Контракту. Загальна кількість «товару», яка буде поставлена згідно з цим контрактом, складає 9 автомобілів.

Згідно з пунктом 2.2 Контракту ціна і кількість кожної партії «товару», а також вартість послуг з логістики вказується в Додатках до даного Контракту.

Пунктом 4 Контракту передбачено наступне: якщо Додатками не обумовлено інакше, платежі по даному Контракту здійснюється в такий спосіб: Покупець здійснює оплату Продавцю протягом 90 днів з дати підписання Додатка до даного контракту.

Відповідно до пункту 8 Контракту 8 Продавець зобов`язаний надати Покупцю наступні документи: свідоцтво про скасування реєстрації транспортного засобу; рахунок; копію експортної декларації; акт виконаних робіт і наданих послуг протягом 10 днів з дати сплати грошових коштів згідно Додатків до даного Контракту.

27.12.2022 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «ПЛК ГРУП» та компанією UAB «Global Logistic» укладено Додаток №4 до Контракту відповідно до якого, сторони погоди поставку 7 автомобілів на загальну вартість 55382,00 доларів США на умовах поставки DAP UA DNIPRO у відповідності з Інкотермс 2010.

25.05.2023 року Товариством з обмеженою відповідальністю «ПЛК ГРУП» було подано митну декларацію № 23UA110140004297U3, з метою розмитнення транспортних засобів та надано наступні документи:

- Рахунок-фактура (інвойс) № LT-20233000155 від 05.05.2023 року;

- Декларація про походження товару № LT-202330001555 від 05.05.2023 року;

- Свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_1 від 18.01.2023 року;

- Свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_2 від 28.12.2021 року;

- Свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_3 від 08.12.2021 року;

- Свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_4 від 13.12.2021 року;

- Свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_5 від 03.10.2022 року;

- Свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_6 від 10.01.2021 року;

- Свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_7 від 24.12.2021 року;

- Зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу товарів № 15/GLS-I-PLC/22 від 15.08.2022 року;

- Доповнення до зовнішньоекономічного договору № 4 від 27.12.2022 року;

- Платіжна інструкція в іноземній валюті № 94 від 24.01.2023 року;

- Платіжна інструкція в іноземній валюті № 96 від 31.01.2023 року;

- Платіжна інструкція в іноземній валюті № 122 від 05.05.2023 року;

- Довідка № 136463 від 25.05.2023 року;

- Довідка № 136464 від 25.05.2023 року;

- Довідка № 136465 від 25.05.2023 року;

- Довідка № 136466 від 25.05.2023 року;

- Довідка № 136467 від 25.05.2023 року;

- Довідка № 136468 від 25.05.2023 року;

- Технічні характеристики товару 1 від 25.05.2023 року;

- Технічні характеристики товару 2 від 25.05.2023 року;

- Технічні характеристики товару 3 від 25.05.2023 року;

- Технічні характеристики товару 4 від 25.05.2023 року;

- Технічні характеристики товару 5 від 25.05.2023 року;

- Технічні характеристики товару 6 від 25.05.2023 року;

- Технічні характеристики товару 7 від 25.05.2023 року;

29.05.2023 року Дніпровською митницею прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № UA 110000/2023/000029/2, в обґрунтування якого зазначено наступне:

- відповідно до п. 2.2 Контракту ціна і кількість «товару», а також вартість логістики вказується в додатках до даного Контракту. Згідно додатку від 27.12.2022 року № 4 відомості про вартість логістики не вказана, що може свідчити про не включення всіх складових митної вартості товарів до ціни, що сплачена або підлягає сплаті;

- відповідно до пункту 5.1 Контракту конкретні умови поставки зазначаються встановлюються та фіксуються в додатках до цього Контракту, відповідно до додатку від 27.12.2022 № 4 сторонами визначено умови поставки DAP Дніпро. Відповідно до графи 15 ЕДМ 25.05.2023 року № 23UA11014000429110140004297 зазначено країну відправлення Республіка Корея. Однак, у порушення статей 53 та 335 МКУ до митного контролю не надано жодного перевізного документа на підтвердження маршруту перевезення (коносамент, транспортна накладна тощо, надання яких також передбачене контрактом), крім того у порушення пункту 6 частини 2 статті 53 МКУ декларантом не надано документів що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів за маршрутом Корея Україна;

- відповідно до пункту 4.1 Контракту покупець здійснює оплату Продавцю протягом 90 днів з дати підписання до даного Контракту. Пунктом 6.6 Контракту передбачено, що у разі невиконання пункту 4.1 Контракту Покупець сплачує Продавцеві пеню у розмірі 0.5% від вартості невиконаного в термін зобов`язання за кожен тиждень прострочення. За результатом розгляду наданої платіжної інструкції від 05.05.2023 року № 12 встановлено, що Покупцем прострочено оплату товару на суму 5383 дол. США на період з 27.03.2023 року (90 день визначеного строку оплати) до 05.05.2023 року. Документи на підтвердження сплати пені до митного контролю не надано. Відповідно до частини 5 статті 58 МКУ ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійсненні покупцем товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця;

- відповідно до пункту 4.4 Контракту підтвердженням оплати є копія платіжного доручення вислана Покупцем Продавцю факсом з печаткою Банку Покупця. Надані до митного контролю платіжні інструкції від 24.01.2023 року № 94, від 31.01.2023 року № 96, від 05.05.2023 року № 122 не містять печаток Банку або інших відміток Банку, у тому числі в електронному вигляді. Зазначене ставить під сумнів дійсність зазначених платіжних документів;

- пунктом 8 Контракту передбачено надання Продавцем Покупцю документів за переліком, у тому числі Копію експортної декларації та акту виконаних послуг протягом 10 днів з дати спати грошових коштів згідно додатків до даного контракту. Зазначені документі до митного контролю не надано.

Враховуючи викладене, з метою здійснення контролю за правильністю та повною визначення декларантом митної вартості товару, з урахуванням посередницького характеру угоди, відповідно до ч. 5 статті 54 МКУ, використовуючи право упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості, з урахування частини 2-3 статті 53 МКУ, в рамках проведення консультацій з метою обґрунтування вибору методу визначення митної вартості, декларанта зобов`язано протягом 10 календарних днів надати (за наявності такі додаткові документи: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаними з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами визначеними договором (угодою, контрактом); рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); за наявності інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспорті (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; виписку бухгалтерської документації, якщо здійснювалось страхування страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів підготовлені спеціалізованими організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

26.05.2023 року з метою надання додаткових документів, що підтверджують обставини, імпорту транспортних засобів зазначених у митній декларації №23UA10140004297U3, а саме експортні декларації на корейській мові з перекладом на українську мову. Позивачем були подані наступні експортні декларації:

- Експортну декларацію № 11457-23-110980Х від 14.02.2023 року;

- Експортну декларацію № 11457-23-110974Х від 14.02.2023 року;

- Експортну декларацію № 11457-23-110975Х від 14.02.2023 року;

- Експортну декларацію № 11457-23-110976Х від 14.02.2023 року;

- Експортну декларацію № 11457-23-110977Х від 14.02.2023 року;

- Експортну декларацію № 11457-23-110978Х від 14.02.2023 року;

- Експортну декларацію № 11457-23-110979Х від 14.02.2023 року;

- Додаткову угоду № 5 від 31.01.2023 року;

- CMR б/н від 17.05.2023 року;

- Коносамент № SEL1501418 від 18.02.2023 року.

За наслідком прийняття рішення про коригування митної вартості товарів відповідачем відмовлено у прийнятті вказаної митної декларації шляхом оформлення картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA110140/2023/000197.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з такого.

Статтею 52 Митного кодексу України передбачено, що

1. З`явлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

2. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані:

1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів;

2) подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню;

3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.

3. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, мають право:

1) надавати митному органу (за наявності) додаткові відомості у разі потреби уточнення інформації;

2) на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються:

у разі визнання органом доходів і зборів заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю;

у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів;

у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини сьомої статті 55 цього Кодексу;

3) проводити цінову експертизу договору (контракту) шляхом залучення експертів за власні кошти;

4) оскаржувати у порядку, визначеному главою 4 цього Кодексу, рішення органу доходів і зборів щодо коригування митної вартості оцінюваних товарів та бездіяльність органу доходів і зборів щодо неприйняття протягом строків, встановлених статтею 255 цього Кодексу для завершення митного оформлення, рішення про визнання митної вартості оцінюваних товарів;

5) приймати самостійне рішення про необхідність коригування митної вартості після випуску товарів;

6) отримувати від органу доходів і зборів інформацію щодо підстав, з яких орган доходів і зборів вважає, що взаємозв`язок продавця і покупця вплинув на ціну, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари;

7) у випадках та в порядку, визначених цим Кодексом, вимагати від органу доходів і зборів надання письмової інформації про причини, за яких заявлена ними митна вартість не може бути визнана;

8) у випадках та в порядку, визначених цим Кодексом, вимагати від органу доходів і зборів надання письмової інформації щодо порядку і методу визначення митної вартості, застосованих при коригуванні заявленої митної вартості, а також щодо підстав для здійснення такого коригування.

4. У випадках, визначених цим Кодексом, для заявлення митної вартості товарів, що переміщуються через митний кордон України відповідно до митного режиму імпорту, органу доходів і зборів, який проводить митне оформлення цих товарів, разом з митною декларацією та іншими необхідними для митного оформлення зазначених товарів документами в установленому порядку подається декларація митної вартості.

5. Декларація митної вартості подається у разі:

1) якщо до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються витрати, зазначені у частині десятій статті 58 цього Кодексу, і якщо вони не включалися до ціни;

2) якщо з ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, виділено витрати, зазначені у частині одинадцятій статті 58 цього Кодексу;

3) якщо покупець та продавець пов`язані між собою.

6. В інших випадках декларація митної вартості подається за власним бажанням декларанта або уповноваженої ним особи.

7. Декларація митної вартості не подається, у тому числі у випадках, передбачених частиною п`ятою цієї статті, у разі декларування партій товарів, митна вартість яких не перевищує 5000 євро.

8. У декларації митної вартості наводяться відомості про метод визначення митної вартості товарів, числове значення митної вартості товарів та її складових, умови зовнішньоекономічного договору, що мають відношення до визначення митної вартості товарів, та надані документи, що підтверджують зазначене.

9. Відомості, зазначені у частині восьмій цієї статті, є відомостями, необхідними для митних цілей.

10. Форма декларації митної вартості та правила її заповнення встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

11. Заявлення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України в режимах, відмінних від режиму імпорту, здійснюється при декларуванні цих товарів шляхом заявлення в митній декларації відомостей про числове значення їх митної вартості та про документи, що його підтверджують.

Статтею 53 Митного кодексу України передбачено, що

1. У випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

2. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

3. У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:

1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

4) виписку з бухгалтерської документації;

5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;

6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

7) копію митної декларації країни відправлення;

8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

4. У разі якщо орган доходів і зборів має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи:

1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України;

2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам;

3) розрахунок ціни (калькуляцію).

5. Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

6. Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем були надані усі документи для необхідності обчислення митної вартості товару.

Відповідно до частини 1 статті 55 Митного кодексу України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування; інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості у митному органі вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду (частина 2 статті 54 Митного кодексу України).

Таким чином, аналіз вищенаведених норм дає підстави вважати, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою обставиною, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Разом з тим витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитися у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 Митного кодексу України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Аналогічна правова позиція висловлена в постанові Верховного Суду від 20.02.2018 року в справі N 809/1884/16.

Суд не бере до уваги посилання відповідача у своєму відзиві про те, що у Додатку № 4 від 27.12.2022 року відомості про вартість логісти не вказані, а також те що до митного контролю не надано жодного перевізного документа на підтвердження маршруту перевезення та документів, що місять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що поставка товару здійснювалась на умовах поставки DAP Дніпро у відповідності з Інкотермс 2010.

Так, відповідно до Інкотермс-2010 DAP ("постачання в місці призначення") означає, що продавець виконав своє зобов`язання по поставці, коли він надав покупцеві товар, випущений в митному режимі експорту та готовий до розвантаження з транспортного засобу, який прибув у вказане місце призначення. Умови поставки DAP покладають на продавця обов`язки нести всі витрати й ризики, пов`язані з транспортуванням товару в місце призначення, включаючи (де це буде потрібно) будь-які збори для експорту з країни відправлення. Термін DAP може застосовуватися під час перевезення товару будь-яким видом транспорту, включаючи змішані (мультимодальні) перевезення. Під словом «перевізник» розуміється будь-яка особа, яка на підставі договору перевезення бере на себе зобов`язання забезпечити самому або організувати перевезення товару по залізниці, автомобільним, повітряним, морським і внутрішнім водним транспортом або комбінацією цих видів транспорту.

Отже, поставка товару на умовах DAP зобов`язує продавця нести всі витрати й ризики, пов`язані з транспортуванням товару в місце призначення, включаючи (де це буде потрібно) будь-які збори для експорту з країни відправлення.

З урахуванням вказаного поставка товару на умовах DAP передбачає, що у фактурну вартість товару вже включені витрати, які впливають на митну вартість товару (в тому числі ризики, пов`язані з транспортуванням товару в місце призначення).

Відтак, додаткові витрати на транспортування товару позивачем не понесені.

Також з матеріалів справи вбачається, що на підтвердження маршруту перевезення позивачем було надано Коносамент № SEL1501418 від 18.02.2023 року, а тому суд зазначає, що доводи митного органу в цій частини є необґрунтованими.

Щодо доводів відповідача про не надання документів на підтвердження сплати пені до митного контролю та, щодо надання платіжних інструкцій, які не містять печаток банку або інших відміток банку, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини 2статті 53 Митного кодексу Українидокументами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостійстатті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

У процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару. У свою чергу, умови оплати безпосередньо ціни товару не стосуються. У зв`язку з цим відомості про умови оплати товару не повинні братися митним органом до уваги при контролі за митною вартістю, а відтак суперечності між цими відомостями не можуть бути підставою для твердження про наявність розбіжностей у даних про митну вартість товару.

Отже, фактична оплата або не оплата за отриманий позивачем товар не впливає на його митну вартість, а тому у митниці була можливість перевірити митну вартість товару на підставі наданих документів.

Інші доводи та аргументи сторін викладені у процесуальних документах по справі, судом враховані проте не є такими, що впливають на результат розгляду справи.

Таким чином, з урахування зазначеного, наявність в інформаційних базах даних митного органу інформації про те, що у попередні періоди аналогічні товари були розмитнені із зазначенням більшої митної вартості жодним чином не доводить неправильність її визначення позивачем, оскільки митна вартість залежить від ряду обставин і визначається в кожному конкретному випадку.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 27.11.2018 року по справі N 826/16046/16.

Отже, зазначені митницею у повідомленнях та рішеннях про коригування митної вартості зауваження, розбіжності та невідповідність відомостей, які стали підставою для витребування митницею додаткових документів та прийняття рішення про коригування митної вартості, не можуть бути визнані об`єктивними, обґрунтованими та такими, що впливають на числові значення заявленої митної вартості.

Таким чином, суд вважає, що позивачем при здійсненні імпортування товару на митну територію України на підтвердження заявленої ним митної вартості товару було надано повний пакет документів, у відповідності до переліку, закріпленого частиною другою статті 53 Митного кодексу України.

Відповідно до ч. 1ст. 9КАС України принцип змагальності сторін передбачає, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частиною 2 ст. 77 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

При цьому, відповідачем, як суб`єктом владних повноважень не надано доказів того, що документи, подані позивачем для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, у зв`язку із чим суд дійшов висновку про обґрунтованість та доведеність позовних вимог позивача виходячи з вимог вищенаведеного чинного законодавства України та обставин, встановлених в ході розгляду справи.

За наведених обставин суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Розподіл судових витрат здійснюється у відповідності до ст. 139 КАС України.

Керуючись ст. 2, 5, 14, 241-246, 255, 263, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ПЛК ГРУП» (49005, Дніпропетровська область, м. Дніпро, пр. Дмитра Яворницького, буд. 3, офіс 33, ЄДРПОУ 42544772) до Дніпровської митниці (49038, м. Дніпро, вул. Княгині Ольги, 22, код ЄДРПОУ 43971371) про визнання протиправним та скасування рішення - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів UA110000/2023/0000029/2 від 29.05.2023 року Дніпровської митниці та карту відмови UA110140/2023000197, якими Товариству з обмеженою відповідальністю «ПЛК ГРУП» відмовлено в прийнятті митної декларації, митному оформлені чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення.

Стягнути з Дніпровської митниці за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ПЛК ГРУП» судові витрати з оплати судового збору у розмірі 2684,00 грн.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Н.В. Захарчук-Борисенко