Постановление суда № 117932739, 25.03.2024, Голосіївський районний суд міста Києва

Справа № 320/3410/24

Провадження № 2-а/752/162/24

У Х В А Л А

Іменем України

25 березня 2024 року суддя Голосіївського районного суду м. Києва Слободянюк А.В., перевіривши виконання вимог ст. ст. 160, 161 КАС України за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного спеціаліста Департаменту державного нагляду (контролю) за безпекою на наземному транспорті ОСОБА_2, Головного спеціаліста Департаменту державного нагляду (контролю) за безпекою на наземному транспорті ОСОБА_3, про скасування постанов,

в с т а н о в и в:

У березні 2024 року до Голосіївського районного суду м. Києва за підсудністю із Київського окружного адміністративного суду, надійшла адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до Головного спеціаліста Департаменту державного нагляду (контролю) за безпекою на наземному транспорті ОСОБА_2, Головного спеціаліста Департаменту державного нагляду (контролю) за безпекою на наземному транспорті ОСОБА_3, про скасування постанов, в якому просить суд:

- Скасувати постанову Серії АА № 00014269, винесену головним спеціалістом Департаменту державного нагляду (контролю) за безпекою на наземному транспорті Василенко Іриною Володимирівною, щодо притягнення до адміністративної відповідальності позивача за ч. 2 ст. 132-1 КУпАП, у вигляді накладення адміністративного стягнення у розмірі 8500 вісім тисяч п`ятсот) гривень 00 копійок.

- Скасувати постанову Серії AA № 00014271, винесену головним спеціалістом Департаменту державного нагляду (контролю) за безпекою на наземному транспорті Дорошенко Ольгою Володимирівною, щодо притягнення до адміністративної відповідальності позивача за ч. 2 ст. 132-1 КУпАП, у вигляді накладення адміністративного стягнення у розмірі 8500 вісім тисяч п`ятсот) гривень 00 копійок.

- Закрити впровадження у справі за п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справа надійшла у провадження судді Слободянюк А.В. 19.03.2024.

Позовна заява не відповідає вимогам ст. ст. 160-161 КАС України.

Відповідно до ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

Відповідно до вимог ч. 1ст. 122 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду встановленого цим Кодексом або іншими Законами. Частиною 3 цієї ж статті передбачено, що для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Особливості провадження у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності визначені статтею 286 КАС України.

Відповідно до ст. 287 КпАП України постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено особою, щодо якої її винесено, а також потерпілим.

Як вбачається з матеріалів даної позовної заяви, позивач звернувся до суду із вимогами про скасування постанов щодо притягнення його до адміністративної відповідальності та накладення на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу.

Відповідно до ст. 286 ч. 2 КАС України, позовну заяву щодо оскарження рішень суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови), а щодо рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови).

Так, позивач звернувся до суду із даною позовною заявою щодо оскарження вказаних постанов, шляхом її подачі засобами поштового зв`язку 20.11.2023, про що свідчить відповідний штамп на конверті.

В той же час, як вбачається з матеріалів справи, оспорювані позивачем постанови були винесені 31.10.2023, направлені йому засобами поштового зв`язку 01.11.2023 та отримані ним, як посилається сам позивач, 07.11.2023. Разом з тим, доказів отримання поштового відправлення саме 07.11.2023 до суду позивачем не надано.

Тобто, враховуючи вищенаведені норми статей, вбачається, що позивач пропустив строк звернення до суду із даним позовом.

Згідно ч. 1 ст. 121 КАС, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Також, в розумінні ч. 1 ст. 123 КАС України, у разі звернення до суду із позовною заявою з пропуском строку, установленого законом, позивач має подати до суду клопотання про поновлення такого строку та навести поважні причини його пропуску.

Однак, як вбачається, таке клопотання в матеріалах поданої позовної заяви - відсутнє, що в даному випадку, за приписами ч. 1 ст. 123 КАС України, є самостійною підставою для залишення наведеного адміністративного позову без руху.

Так, з урахуванням того, що позивачем було подано дану позовну заяву після закінчення строку, встановленого ч. 2 ст. 286 КАС України для її подання, в порушення вищенаведених норм статей, заявником не надано до суду відповідної заяви про поновлення пропущеного строку для звернення до адміністративного суду з даним позовом, із зазначенням у ній поважних причин пропуску такого строку та наданням відповідних доказів, які підтверджують поважність наведених причин.

Також згідно положень ч. 4 ст. 46 КАС України визначено, що відповідачем в адміністративній справі є суб`єкт владних повноважень, якщо інше не встановлено цим Кодексом.

Пунктом 7 ч. 1 ст. 4 КАС України визначено, що суб`єкт владних повноважень - орган державної влади (у тому числі без статусу юридичної особи), орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.

З позовної заяви вбачається, що позивачем ОСОБА_1 позовну подано до відповідачів, які не мають статусу юридичної особи та не можуть відповідати за заявленими вимогами.

З оскаржуваних постанов АА № 00014269 від 31.10.2023 та АА №00014271 від 31.10.2023 вбачається, що їх було винесено Головними спеціалістами відділу впровадження систем автоматичної фіксації правопорушень Департаменту державного нагляду (контролю) за безпекою на наземному транспорті ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , які діють від імені Державної служби України з безпеки на транспорті.

Згідно з Положенням про Державну службу України з безпеки на транспорті, затвердженим постановою КМУ від 11.02.2015 № 103, Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Віце-прем`єр-міністра з відновлення України - Міністра розвитку громад, територій та інфраструктури (далі - Міністр) і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті. Укртрансбезпека є юридичною особою публічного права, здійснює свої повноваження безпосередньо, через утворені в установленому порядку територіальні органи.

У Постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 26.12.2019 у справі № 724/716/16-а, Верховний суд дійшов висновків, що визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи. При цьому обов`язком суду є встановлення належності відповідачів та їх заміна у разі необхідності. З цього слідує, що суд за результатами розгляду справи відмовляє в позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача. Водночас колегія суддів зазначила, що позивач не завжди спроможний правильно визначити відповідача. Звертаючись до суду з адміністративним позовом, позивач зазначає відповідачем особу, яка, на його думку, повинна відповідати за позовом, проте під час розгляду справи він може заявити клопотання про заміну неналежного відповідача належним. Заміна відповідача може відбутися за клопотанням не лише позивача, а й будь-якої іншої особи, яка бере участь у справі, у тому числі й за клопотанням самого відповідача, або навіть за ініціативою суду.

Також, Верховний суд висловився щодо належного відповідача у подібних правовідносинах. Так, державні інспектори відповідного органу діють не як самостійний суб`єкт владних повноважень, а від імені центрального органу виконавчої влади Отже, відповідні інспектори не можуть виступати самостійним відповідачем у таких справах, оскільки належним відповідачем є саме відповідний орган, на який покладено функціональний обов`язок розглядати справи про адміністративні правопорушення.

Відповідачем у справах, які розглядаються судом в порядку, визначеному КАС України, є саме орган державної влади - суб`єкт владних повноважень, а не особа, яка перебуває з цим органом у трудових відносинах та від його імені здійснює розгляд справ про адміністративні правопорушення та накладає адміністративні стягнення.

Позивач ОСОБА_1 визначив відповідачами посадових осіб, якими винесено оскаржувані постанови, але які не являються органами державної влади. Вказані у позові відповідачі не являються суб`єктами владних повноважень, а відтак і належними відповідачами. Тому їх слід замінити на належного відповідача, яким в даному випадку є саме Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека).

Відтак, до відкриття провадження у справі пропоную позивачу визначитись щодо виключення з числа відповідачів неналежних відповідачів та вказати належного - Державну службу України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека).

За містом ст. 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити). Якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до адміністративного суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 171 цього Кодексу.

Враховуючи встановлені обставини, приходжу до висновку про необхідність залишення позовної заяви без руху та надання позивачу терміну для усунення виявлених недоліків позовної заяви.

В межах виконання вимог ухвали суду про залишення позову без руху, позивачу слід визначитись із належним відповідачем у справі відповідно до роз`яснень суду викладених у цій ухвалі.

Вказані дії позивачу слід здійснити у строк не більше десяти днів від дня отримання копії ухвали про залишення його позову без руху.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 160, 161, 169, 294 КАС України, -

п о с т а н о в и л а :

Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного спеціаліста Департаменту державного нагляду (контролю) за безпекою на наземному транспорті ОСОБА_2, Головного спеціаліста Департаменту державного нагляду (контролю) за безпекою на наземному транспорті ОСОБА_3, про скасування постанов- залишити без руху.

Надати позивачу строк на усунення виявлених недоліків позовної заяви - не більше десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя А.В. Слободянюк