Решение № 117911053, 13.03.2024, Житомирський районний суд Житомирської області

Справа № 278/72/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 березня 2024 року м. Житомир

Житомирський районний суд Житомирської області у складі головуючого судді Дубовік О. М., за участю секретаря судового засідання Мороз К. Г., розглянувши за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 ,третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Оліївська сільська рада Житомирського району Житомирської областіпро скасування запису про державну реєстрацію права власності на нерухоме майно, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулась до суду з вище вказаною заявою, у якій просить скасувати внесений до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Павленком Петром Петровичем запис про право власності 21641610 від 31.07.2017 року щодо реєстрації права власності ОСОБА_2 на квартиру АДРЕСА_1 , розмір частки: 1/1.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає про порушення своїх прав та прав їх спільних з ОСОБА_2 дітей, оскільки останній одноособово набув право власності на вищевказану квартири АДРЕСА_2 без належних на те правових підстав, внаслідок чого усунув її та їх спільних дітей від права на приватизацію вищевказаної квартири як членів сім`ї наймача.

У судове засідання сторони не з`явились.

Позивач подала заяву про розгляд справи без її участі; позовні вимоги підтримала (а.с. 45).

Відповідач також подав заяву про розгляд справи за його відсутності; позовні вимоги визнав (а.с. 44).

Оліївська сільська рада Житомирського району Житомирської області явку свого представника в судове засідання не забезпечила; про розгляд справи були повідомлені належним чином, що підтверджується матеріалами справи; причини неявки суду невідомі.

У зв`язку з неявкою учасників справи або їхніх представників розгляд справи здійснюється без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, що відповідає вимогам ч. 2ст. 247 ЦПК України.

Суд, дослідивши матеріали справи, встановив такі факти та відповідні їм правовідносини.

16.03.2002 року було зареєстровано шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 ; прізвище подружжя після реєстрації шлюбу ОСОБА_4 (а.с. 6).

Від шлюбу ОСОБА_2 та ОСОБА_1 мають двох спільних дітей: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с. 7, 8).

18.07.2017 року виконавчим комітетом Оліївської сільської ради Житомирського району Житомирської області на підставі рішення від 26.06.2017 року ОСОБА_2 з сім`єю 4-х чоловік було видано ордер на жиле приміщення серії ВА № 36 на право зайняття жилого приміщення жилою площею 42,0 кв.м., яке складається з 3-х кімнат у ізольованій квартирі за адресою: АДРЕСА_3 (а.с. 9).

У вказаному ордері в розділі «СКЛАД СІМ`Ї» вказано: ОСОБА_2 заявник; ОСОБА_1 дружина; ОСОБА_5 донька; ОСОБА_5 син.

Таким чином, на підставі вищевказаного ордеру у сім`ї Шинкаренків виникло право на постійне користування вищевказаною квартирою.

31.07.2017 року приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Павленко П. П. в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за номером запису про право власності 21641610 було зареєстровано право власності за ОСОБА_2 на квартиру АДРЕСА_1 , із розміром частки 1/1 (а.с. 10).

У відповідності з ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно з ч. 1 ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

У відповідності із ч. 1 ст. 15 Цивільного кодексу України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно нормами статті 16 Цивільного кодексу України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

У відповідності з ч. 1 ст. 5 Житлового кодексу України, державний житловий фонд перебуває у віданні місцевих рад (житловий фонд місцевих Рад) та у віданні міністерств, державних комітетів і відомств (відомчий житловий фонд).

Відповідно до статті 31 Житлового кодексу України, громадяни, які потребують поліпшення житлових умов, мають право на одержання у користування жилого приміщення в будинках державного або громадського житлового фонду в порядку, передбаченому цим Кодексом та іншими актами законодавства України. Жилі приміщення надаються зазначеним громадянам, які постійно проживають у даному населеному пункті (якщо інше не встановлено законодавством України), як правило, у вигляді окремої квартири на сім`ю.

Згідно статті 51 Житлового кодексу України, жилі приміщення в будинках житлового фонду місцевих рад надаються громадянам виконавчим комітетом районної, міської, районної в місті, селищної, сільської ради за участю громадської комісії з житлових питань, створюваної при виконавчому комітеті з депутатів місцевих рад, представників громадських об`єднань, трудових колективів.

У відповідності із статтею 58 Житлового кодексу України, на підставі рішення про надання жилого приміщення в будинку державного або громадського житлового фонду виконавчий комітет районної, міської, районної в місті, селищної, сільської ради видає громадянинові ордер, який є єдиною підставою для вселення в надане жиле приміщення.

Статтею 61 Житлового кодексу України передбачено, що користування жилим приміщенням у будинках державного і громадського житлового фонду здійснюється відповідно до договору найму жилого приміщення.

Договір найму жилого приміщення в будинках державного і громадського житлового фонду укладається в письмовій формі на підставі ордера на жиле приміщення між наймодавцем - житлово-експлуатаційною організацією (а в разі її відсутності - відповідним підприємством, установою, організацією) і наймачем - громадянином, на ім`я якого видано ордер.

Типовий договір найму жилого приміщення, правила користування жилими приміщеннями, утримання жилого будинку і придомової території затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Умови договору найму жилого приміщення, що обмежують права наймача та членів його сім`ї порівняно з умовами, передбаченими цим Кодексом, Типовим договором найму жилого приміщення та іншими актами законодавства України, є недійсними.

Відповідно до ч. 1 ст. 63 ЖК України, предметом договору найму жилого приміщення в будинках державного і громадського житлового фонду є окрема квартира або інше ізольоване жиле приміщення, що складається з однієї чи кількох кімнат, а також одноквартирний жилий будинок.

Згідно із статтею 64 Житлового кодексу України, члени сім`ї наймача, які проживають разом з ним, користуються нарівні з наймачем усіма правами і несуть усі обов`язки, що випливають з договору найму жилого приміщення. Повнолітні члени сім`ї несуть солідарну з наймачем майнову відповідальність за зобов`язаннями, що випливають із зазначеного договору.

До членів сім`ї наймача належать дружина наймача, їх діти і батьки. Членами сім`ї наймача може бути визнано й інших осіб, якщо вони постійно проживають разом з наймачем і ведуть з ним спільне господарство.

Якщо особи, зазначені в частині другій цієї статті, перестали бути членами сім`ї наймача, але продовжують проживати в займаному жилому приміщенні, вони мають такі ж права і обов`язки, як наймач та члени його сім`ї.

У відповідності із статтею 56-1 Житлового кодексуУкраїни, наймачі жилих приміщень у будинках державного чи громадського житлового фонду можуть за згодою всіх повнолітніх членів сім`ї, які проживають разом з ними, придбати займані ними приміщення у власність на підставах, передбачених чинним законодавством.

Придбання наймачами жилих приміщень у будинках державного чи громадського житлового фонду регулюється Законом України «Про приватизацію державного житлового фонду», шляхом приватизації яка полягає у відчуження квартир (будинків), житлових приміщень у гуртожитках, призначених для проживання сімей та одиноких осіб, кімнат у квартирах та одноквартирних будинках, де мешкають два і більше наймачів, та належних до них господарських споруд і приміщень (підвалів, сараїв і т. ін.) державного житлового фонду на користь громадян України.

Частина перша статті 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» містить виключний перелік документів у відповідності з якими проводиться державна реєстрація права власності та інших речових прав.

При цьому, вказаний перелік не містить ордеру нажиле приміщення,який виданийвиконавчим комітетомміської,районної,селищної,сільської ради,що можебути підставоюдля проведеннядержавної реєстраціїправа власностіна нерухомемайно.

Аналіз вищенаведених обставин та норм чинного законодавства України дає підстави стверджувати, що внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запису про право власності 21641610 щодо реєстрації права власності ОСОБА_2 на квартиру АДРЕСА_1 , із розміром частки 1/1 та набуття останнім одноособово права власності було здійснено приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Павленком П.П. без належних правових підстав, наслідком чого є порушення порядку відчуження квартир державного житлового фонду, проведення державної реєстрації права власності на нерухоме майно і як наслідок усунення ОСОБА_1 від права на приватизацію вищевказаної квартири як члена сім`ї наймача.

Таким чином, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, дослідивши всебічно, повно, безпосередньо та об`єктивно наявні у справі докази, оцінив їх належність, допустимість, достовірність, достатність і взаємний зв`язок у сукупності, з`ясувавши усі обставини справи, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог і заперечень, з урахуванням того, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичної особи, суд дійшов висновку про задоволення позову, з наведених вище мотивів та підстав.

Керуючись п. 2 ч. 1, ч. 3 ст. 258, ч. 6 ст. 259, ст. ст. 263-265, ч. 6 ст. 268 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Оліївська сільська рада Житомирського району Житомирської області про скасування запису про державну реєстрацію права власності на нерухоме майно - задовольнити.

Скасувати внесений до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Павленком Петром Петровичем запис про право власності 21641610 від 31.07.2017 року щодо реєстрації права власності ОСОБА_2 на квартиру АДРЕСА_1 , розмір частки: 1/1.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено в день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено та підписано 25.03.2024 року.

Суддя О. М. Дубовік