Решение № 117820556, 21.03.2024, Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області

Справа № 274/9241/23

Провадження № 2/0274/473/24

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

"21" березня 2024 р. м. Бердичів

БЕРДИЧІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

в складі: головуючого судді Хуторної І.Ю.,

за участю секретаря судового засідання Дерманської О.В.,

розглянувши в судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Швайківської сільської ради Бердичівського району Житомирської області про визнання права власності на житловий будинок в порядку спадкування за законом, -

в с т а н о в и в :

27.12.2023 ОСОБА_1 , в особі свого представника адвоката Ковальчука А.О., звернулася до суду з позовом, у якому просить визнати за нею право власності на житловий будинок АДРЕСА_1 після матері ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 в порядку спадкування за законом.

Стислий виклад позиції позивача заперечень відповідача

Позовна заява ОСОБА_1 обґрунтована тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її мати ОСОБА_2 . Позивачка являється єдиним спадкоємцем за законом всього майна матері.

29.11.2023 вона звернулась до приватного нотаріуса Бердичівського районного нотаріального округу Богатирчука В.А., із заявою про видачу свідоцтво про право на спадщину за законом на житловий будинок АДРЕСА_1 , проте отримала постанову від 29.11.2023 про відмову у видачі свідоцтва про право на спадщину, у зв`язку з відсутністю документа, що посвідчує право власності спадкодавиці на вказаний житловий будинок.

Належним чином оформленого відзиву на позовну заяву не надходило.

Заяви, клопотання, процесуальні дії

Ухвалою від 28.12.2023 позовну заяву прийнято до розгляду, у справі відкрито загальне позовне провадження, витребувано у приватного нотаріуса Бердичівського районного нотаріального округу Богатирчука В.А. належним чином завірену копію матеріалів спадкової справи № 78/2023 від 13.09.2023 до майна померлої ОСОБА_2 .

Ухвалою від 18.01.2024 закрито підготовче провадження, справу призначено до судового розгляду.

Учасники справи, будучи належним чином повідомленими про дату, час та місце судового розгляду, у судове засідання не прибули.

Від представника позивача адвоката Ковальчука А.О. на адресу суду надійшла заява, в якій він просить проводити розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримав.

Суд вважає за можливе проводити розгляд справи за відсутності сторін на підставі наявних у справі доказів.

У зв`язку із неявкою в судове учасників справи, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального пристрою не здійснювалося.

Фактичні обставини, які встановлені судом

Судом встановлено,що ІНФОРМАЦІЯ_2 померла мати ОСОБА_1 - ОСОБА_2 (а.с.11- 13).

Відповідно до довідки КОГО № 184 від 21.09.2023 року ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 а/з № 2 була зареєстрована та проживала до дня смерті за адресою: АДРЕСА_1 , на день смерті за вказаною адресою були зареєстровані: ОСОБА_1 донька та ОСОБА_3 зять (а.с.15).

Відповідно до довідки нотаріуса № 274/02-14 від 01.12.2023 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , згідно наявних даних зведеної спадкової справи № 78/2023 від 29.11.2023, вона являється єдиним спадкоємцем за законом всього майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 матері ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (а.с.10).

Постановою приватного нотаріуса Бердичівського районного нотаріального округу Богатирчука В.А. від 29.11.2023 відмовлено ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом, у зв`язку з відсутністю документа, що посвідчує право власності спадкодавиці на вказаний житловий будинок, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.49).

Відповідно до довідки № 2069 від 17.11.2023, виданої Бердичівським МБТІ та інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 370716370, станом на 31.12.2012, згідно наявних паперових носіїв право власності на житловий будинок АДРЕСА_1 не зареєстроване (а.с.14).

Згідно з довідкою КОГО № НОМЕР_1 від 21.09.2023, житловий будинок, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , номер об`єкта ПГО 01-0297-1 згідно з погосподарською книгою № 7, до дня смерті головою домогосподарства являлась ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 а/з № 2 від 15.05.2023 (а.с.16).

На вказаний будинок виготовлено технічний паспорт на ім`я ОСОБА_1 , з якого вбачається, що житловий будинок побудований у 1971 році (а.с. 17-19).

Згідно із повідомленням ГУ Держгеокадастру у Житомирській області від 19.03.2024 земельна ділянка, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 на праві власності, постійного користування чи оренди - не обліковується.

Відповідно до висновку про вартість об`єкта оцінки від 05.12.2023, оціночна вартість житлового будинку складає 106514 (сто шість тисяч п`ятсот чотирнадцять) гривень (а.с.20).

Норми права, які застосовані судом

Відповідно достатті 1218 ЦК Українидо складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця) до інших осіб (спадкоємців); спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її; незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини (ст.ст.1216,1223,1268 ЦК України).

Статтею 1216 Цивільного Кодексу України(даліЦК України), передбачено, що спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця) до інших осіб (спадкоємців).

Згідно зістаттею 1217 ЦК України, спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

У першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки (ст. 1261 ЦК України).

Згідно зістаттею 1273 ЦК Україниспадкоємець за заповітом або за законом може відмовитися від прийняття спадщини протягом строку, встановленогостаттею 1270 цього Кодексу. Заява про відмову від прийняття спадщини подається нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.

Виникнення права власності на будинки, що побудовані до 1992 року регулювалось положеннямиЦивільного кодексу УРСР1963 року, Законом України «Про власність», Законом України від 25 грудня 1974 року «Про державний нотаріат», вказівками по веденню погосподарського обліку в сільських Радах народних депутатів, затвердженими Центральним статистичним управлінням СРСР 13 квітня 1979 року за № 112/5, Інструкцією про порядок вчинення нотаріальних дій державними нотаріальними конторами Української РСР, затвердженою наказом Міністра юстиції Української РСР від 31 жовтня 1975 року № Інструкцією про порядок вчинення нотаріальних дій виконавчими 45/5 комітетами міських, селищних, сільських Рад депутатів трудящих, затвердженою наказом Міністра юстиції УРСР від 19 січня 1976 року № 1/5.

До компетенції виконкомів місцевих рад відносилось також питання узаконення цих будівель та внесення записів про право власності на будинки за книги місцевих рад.

Згідно з пунктом 3.1 Порядку прийняття в експлуатацію індивідуальних (садибних) житлових будинків, садових, дачних будинків, господарських (присадибних) будівель і споруд, прибудов до них, громадських будинків І та II категорії складності, які збудовані без дозволу на виконання будівельних робіт, і проведення технічного обстеження їх будівельних конструкцій та інженерних мереж, затвердженого наказом від 24.06.2011 року № 91, з наступними змінами зазначено, що документом, який засвідчує відповідність закінчених будівництвом до 05 серпня 1992 року індивідуальних (садибних) житлових будинків, садових, дачних будинків, господарських (присадибних) будівель і споруд, прибудов до них, які не підлягають прийняттю в експлуатацію, вимогам законодавства, будівельних норм, державних стандартів і правил, зокрема для потреб державної реєстрації прав власності на нерухоме майно, є технічний паспорт, складений за результатами технічної інвентаризації.

Відповідно до Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме 25 грудня 2015 р. № 1127 для державної с власності на індивідуальні (садибні) житлові будинки, садо господарські (присадибні) будівлі і споруди, прибудови до них, що закінчені будівництвом до 5 серпня 1992 р., подаються:1) технічний паспорт на об`єкт нерухомого майна; 2) документ, що підтверджує присвоєння об`єкту нерухомого майна адреси.

У разі коли індивідуальні (садибні) житлові будинки, садові, дачні будинки, господарські (присадибні) будівлі і споруди, прибудови до них, що були закінчені будівництвом до 5 серпня 1992 р. та розташовані на територіях сільських, селищних, міських рад, якими відповідно до законодавства здійснювалося ведення погосподарського обліку, замість документів, передбачених цим пунктом, можуть бути подані документи, передбаченістаттею 31 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень"

Стаття 31 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень визначає особливості державної реєстрації прав на об`єкти нерухомого майна, що були закінчені будівництвом до 5 серпня 1992 року та розташовані на територіях сільських, селищних, міських рад, якими відповідно до законодавства здійснювалося ведення погосподарського обліку

Для проведення державної реєстрації прав власності на індивідуальні (садибні) житлові будинки, садові, дачні будинки, господарські (присадибні) будівлі і споруди, прибудови до них, що були закінчені будівництвом до 5 серпня 1992 року та розташовані на територіях сільських, селищних, міських рад, якими відповідно до законодавства здійснювалося ведення погосподарського обліку, і щодо зазначених об`єктів нерухомості раніше не проводилася державна реєстрація прав власності, подаються:

1) виписка із погосподарської книги, надана виконавчим органом сільської ради (якщо такий орган не створений - сільським головою), селищної, міської ради або відповідною архівною установою;

2) документ, що посвідчує речове право на земельну ділянку під таким об`єктом, крім випадку, коли таке речове право зареєстровано в реєстрі прав.

Для здійснення державної реєстрації прав власності на зазначені об`єкти документом, що посвідчує речові права на земельну ділянку під таким об`єктом, земельної ділянки в користування або власність.

Для проведення державної реєстрації прав власності на індивідуальні (садибні) житлові будинки, садові, дачні будинки, господарські (присадибні) будівлі і споруди, прибудови до них, що були закінчені будівництвом до 5 серпня 1992 року та розташовані на територіях сільських, селищних, міських рад, якими відповідно до законодавства здійснювалося ведення погосподарського обліку, проведення технічної інвентаризації щодо зазначених об`єктів нерухомості є необов`язковим.

Відповідно до пункту 9 частини першоїстатті 27 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень"державна реєстрація права власності та інших речових прав, крім державної реєстрації права власності на об`єкт незавершеного будівництва, проводиться на підставі судового рішення, що набрало законної сили, щодо набуття, зміни або припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно.

За положеннями частин третьої та четвертоїстатті 3 ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до 1 січня 2013 року, визнаються дійсними за наявності однієї з таких умов:

1) реєстрація таких прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення;

2) на момент виникнення таких прав діяло законодавство, що не передбачало їх обов`язкової реєстрації.

Будь-які дії особи, спрямовані на набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, що підлягають державній реєстрації відповідно до цьогоЗакону, можуть вчинятися, якщо речові права на таке майно зареєстровані згідно із вимогами цьогоЗакону, крім випадків, коли речові права на нерухоме майно, що виникли до 1 січня 2013 року, визнаються дійсними згідно з частиною третьою цієї статті.

За змістом пункту 62 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій державними нотаріальними конторами Української РСР, підтвердженням приналежності будинку, який знаходиться в сільському населеному пункті, можуть бути відповідні довідки виконавчого комітету сільської Ради депутатів трудящих, які видавалися в тому числі і на підставі записів у погосподарських книгах.

Погосподарські книги є особливою формою статистичного обліку, що здійснюється в Україні (УРСР) із 1979 року. В погосподарських книгах при визначенні року побудування зазначається рік введення в експлуатацію будинку.

На виконанняпостанови Ради Міністрів УРСР від 11 березня 1985 року № 105у 1985-1988 роках, державний облік житлового фонду, незалежно від його належності, здійснювався за єдиною для Союзу РСР системою на основі реєстрації і технічної інвентаризації. Міськими, сільськими, селищними, районними радами народних депутатів ухвалювалось рішення щодо оформлення права власності та реєстрації будинків у бюро технічної інвентаризації за даними погосподарських (будинкових) книг сільських, селищних рад із додатками списків громадян, яким ці будинки належали.

Інструкція про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР, затверджена заступником Міністра комунального господарства Української РСР 31 січня 1966 року, яка втратила чинність на підставінаказу Держжитлокомунгоспу України від 13 грудня 1995 року № 56, передбачала обов`язкову реєстрацію (інвентаризацію) будинків і домоволодінь у межах міст і селищ (п.4 Інструкції), в тому числі й на підставі записів у погосподарських книгах (п. 20 Інструкції).

Висновок суду

Аналізуючи наведені вище нормативні акти, слід дійти висновку, що зазначені нормативні акти передбачали державну реєстрацію будівель, споруд, державну реєстрацію права власності на нерухоме майно, проте виникнення права власності на будинки, споруди не залежало від державної реєстрації до часу набрання чинностіЦКта Законом України від 01 липня 2004 рокуПро державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

Крім того, записи у погосподарських книгах визнавались в якості актів органів влади (публічних актів), що підтверджують право приватної власності на будинки.

На час завершення будівництва будинку АДРЕСА_1 , а це 1971 рік, чинним законодавством не передбачалося, що особа набуває права власності на будинок після державної реєстрації такого права.

Як роз`яснено у п.23постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30.05.2008 року«Про судову практику у справах про спадкування», свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Тому, оскільки позивачка, яка є єдиною спадкоємицею за законом після смерті ОСОБА_2 позбавлена можливості оформити свої спадкові права на житловий будинок АДРЕСА_1 у нотаріуса, а судом встановлено, що це будинковолодіння згідно погосподарського обліку рахується за ОСОБА_2 , за позивачкою слід визнати право власності на зазначене будинковолодіння.

Розподіл судових витрат

Відповідно до частини дев`ятоїстатті 141 ЦПК Україниу випадку, якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

Оскільки спір виник не внаслідок порушення закону відповідачем, а через відсутність у позивача правовстановлюючих документів на будинок, та зважаючи, що позивач не просить компенсувати йому судові витрати, суд залишає судові витрати за позивачем.

Керуючись статтями 141, 263-265, 273, 354 ЦПК України, суд

у х в а л и в:

Позов ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , право власності на житловий будинок АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за законом після матері ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його складення безпосередньо до Житомирського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Відомості про учасників справи:

Позивач - ОСОБА_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ;

Відповідач - Швайківська сільська рада Бердичівського району Житомирської області, місцезнаходження за адресою: Житомирська область, Бердичівський район, с. Швайківка, вул. Осівка, 1а, ЄДРПОУ 04345658.

Суддя: І.Ю. Хуторна