Решение № 117690484, 15.03.2024, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 березня 2024 року м. Житомир справа № 240/23762/23

категорія 111020300

Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Майстренко Н.М., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС у Житомирській області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Житомирській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,

встановив:

Головне управління ДПС у Житомирській області (далі - ГУ ДПС, Управління, відповідач) звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) про стягнення податкового боргу в сумі 70830,67 грн.

В обґрунтування позовних вимог Управління зазначило, що відповідно до податкових повідомлень-рішень від 25 жовтня 2019 року № 0063334-5313-0613 та № 0063336-5313-0613, від 29 червня 2021 року № 0806136-2407-0613, № 0806137-2407-0613, № 0806138-2407-0613, від 31 серпня 2020 року № 0061758-5333-0613 та № 0061760-5333-0613 ОСОБА_1 нараховано грошове зобов`язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, в загальній сумі 70830,67 грн. Оскільки визначений у них розмір зобов`язання не був добровільно сплачений платником, таке зобов`язання набуло статусу узгодженого, є податковим боргом та підлягає стягненню в порядку, передбаченому Податковим кодексом України (далі - ПК України).

Ухвалою судді Житомирського окружного адміністративного суду від 18 серпня 2023 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та виклику (повідомлення) учасників справи.

ОСОБА_1 у відзиві на позовну заяву проти доводів та вимог останньої заперечив, вважаючи їх безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню. Стверджує, що податкова вимога форми "Ф" № 2536-17 від 21 лютого 2018 року, на яку ГУ ДПС посилається в позовній заяві, є відкликаною, а тому процедура стягнення податкового боргу порушена. Також повідомив, що планує понести витрати на професійну правничу допомогу в сумі 18500,00 грн.

В подальшому від ОСОБА_1 надійшла зустрічна позовна заява про визнання протиправними дій Управління по включенню (відображенню) в інтегрованій картці платника податків ОСОБА_1 та в інформаційній системі "Податковий блок" неузгодженого грошового зобов`язання в сумі 70830,67 грн. як податкового боргу з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки; зобов`язання ГУ ДПС виключити з інтегрованої картки платника податків ОСОБА_1 відомості про існування недоїмки (податкового боргу) в сумі 70830,67 грн. зі сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки; зобов`язання ГУ ДПС скоригувати в інформаційній системі "Податковий блок" відомості з узгодженості на неузгодженість грошового зобов`язання ОСОБА_1 з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, в сумі 70830,67 грн. При цьому, в зустрічній позовній заяві вказано, що ОСОБА_1 планує понести витрати на професійну правничу допомогу в сумі 14500,00 грн.

В зустрічній позовній заяві ОСОБА_1 зазначає, що як податкові вимоги, так і податкові повідомлення-рішення про визначення грошових зобов`язань з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, оскаржувались ним в адміністративному та судовому порядку й частково скасовувались, а відтак, з огляду на положення пункту 56.18 статті 56 ПК України, такі зобов`язання не можуть вважатись узгодженими. Ці обставини вже встановлені судовим рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 22 листопада 2022 року у справі № 240/35912/21, в якому, зокрема, викладено висновок, що податкова вимога форми "Ф" № 53714-53 від 21 червня 2018 року є відкликаною. В той же час, зауважує, що відображення належного розміру податкових зобов`язань в інтегрованій картці платника податків та інформаційній системі "Податковий блок" є обов`язком контролюючого органу та має здійснюватись ним для ведення оперативного обліку податків і зборів та контролю достовірності показників стану розрахунків платників за цими податками і зборами. Незаконний облік неузгоджених сум грошових зобов`язань не породжує для контролюючого органу правомірних можливостей для прийняття будь-яких рішень.

Ухвалою судді Житомирського окружного адміністративного суду від 17 жовтня 2023 року зустрічну позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито по ній провадження, вимоги за зустрічним позовом об`єднано в одне провадження з первісним позовом та постановлено розглядати справу за правилами загального позовного провадження.

Управління у відзиві на зустрічну позовну заяву свою позовну вимогу про стягнення з ОСОБА_1 податкового боргу підтримало, повідомило, що дійсно ОСОБА_1 вживались заходи по оскарженню податкових повідомлень-рішень, якими йому визначались грошові зобов`язання, про стягнення яких заявлено позов.

Крім того, в ході розгляду справи ГУ ДПС подало заяву про уточнення позовних вимог, згідно з якою просить стягнути з ОСОБА_1 податковий борг в сумі 67429,91 грн. Додатково повідомлено, що під час подання позовної заяви податковим органом помилково додано до неї податкову вимогу форми "Ф" № 2536-17 від 21 лютого 2018 року, яка є відкликаною, проте на заміну винесена податкова вимога форми "Ф" №53714-53 від 21 червня 2018 року, яку і просить долучити до матеріалів справи.

Пунктами 2 та 3 частини 3 статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) учасникам справи надано право подавати, зокрема, докази, заяви, клопотання, а також брати участь у їх дослідженні.

Відповідно до частини 1 статті 47 КАС України позивач має право змінити предмет або підстави позову, збільшити або зменшити розмір позовних вимог шляхом подання письмової заяви до закінчення підготовчого засідання або не пізніше ніж за п`ять днів до першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Протокольною ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 27 лютого 2024 року заяву ГУ ДПС прийнято до розгляду.

В засіданні суду 07 березня 2024 року представники сторін надали пояснення, аналогічні тим, що вже були ними викладені у позові, зустрічному позові, а також відзивах на них.

Після заслуховування учасників справи та дослідження доказів подальший розгляд справи здійснюється судом в порядку письмового провадження.

Згідно з частиною 5 статті 250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Дослідивши матеріали справи, повно і всебічно з`ясувавши обставини справи та оцінивши наявні докази, суд дійшов такого висновку.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За змістом статті 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в розмірах і порядку, встановлених законом.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулює ПК України, який, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Згідно з підпунктами 14.1.39, 14.1.156, 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України грошове зобов`язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету або на єдиний рахунок як податкове зобов`язання та/або інше зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності та пеня; податкове зобов`язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету або на єдиний рахунок як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк), та/або сума коштів, сформована за рахунок податкових пільг, що були використані платником податків не за цільовим призначенням чи з порушенням порядку їх надання, встановленим цим Кодексом та/або Митним кодексом України; податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом

Платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи (підпункт16.1.4 пункту 16.1 статті 16 ПК України).

За приписами підпункту 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, інших фінансових установах, небанківських надавачах платіжних послуг, електронних гаманців в емітентах електронних грошей, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

При цьому, виходячи з положень підпункту 54.3.3 пункту 53.3 статті 53 ПК України, контролюючий орган зобов`язаний самостійно визначити суму грошових зобов`язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, або зменшення суми податку на доходи фізичних осіб, задекларовану до повернення з бюджету у зв`язку із використанням платником податку права на податкову знижку, якщо згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов`язань з окремого податку або збору та/або іншого зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, застосування штрафних (фінансових) санкцій та нарахування пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган.

У разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 робочих днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу. У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов`язання платник податків зобов`язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 робочих днів, наступних за днем такого узгодження (пункт 57.3 статті 57 ПК України).

Відповідно до пункту 59.1 статті 59 ПК України у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Податкова вимога разом з детальним розрахунком суми податкового боргу надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов`язання (пункт 59.3 статті 59 ПК України).

Пунктом 59.5 статті 59 ПК України передбачено, що у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Податкова вимога є дійсною протягом усього терміну безперервного існування податкового боргу платника податків з моменту його утворення та до моменту його повного погашення за всіма видами податків і зборів. При цьому, грошові зобов`язання, які складають податковий борг, можуть змінюватися як кількісно, так і за видами податків. Проте, у разі зміни суми податкового боргу нормами ПК України не передбачено обов`язку контролюючого органу повторно формувати та вручати платнику податків податкову вимогу.

Подібна правова позиція неодноразово викладалась Верховним Судом, зокрема, в постановах від 12 червня 2018 року (справа №810/2533/16), від 19 лютого 2019 року (справа №818/1117/16), від 04 березня 2019 року (справа №2а-6053/11/1070), від 25 лютого 2020 року (справа №1340/5767/18).

Згідно з пунктом 56.1 статті 56 ПК України рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

У разі якщо платник податків вважає, що контролюючий орган неправильно визначив суму грошового зобов`язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству або виходить за межі повноважень контролюючого органу, встановлених цим Кодексом або іншими законами України, такий платник має право звернутися із скаргою про перегляд цього рішення до контролюючого органу вищого рівня (пункт56.2 статті 56 ПК України).

Як закріплено в пункті 56.15 статті 56 ПК України, скарга, подана із дотриманням строків, визначених абзацом першим пункту 56.3 цієї статті, зупиняє виконання платником податків грошових зобов`язань, визначених у податковому повідомленні-рішенні (рішенні), на строк від дня подання такої скарги до контролюючого органу до дня закінчення процедури адміністративного оскарження. Протягом зазначеного строку податкові вимоги з податку, що оскаржується, не надсилаються, а сума грошового зобов`язання, що оскаржується, вважається неузгодженою.

Відповідно до пункту 56.18 статті 56 ПК України з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення. При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання протиправним та/або скасування рішення контролюючого органу грошове зобов`язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Пунктами 95.1- 95.3 статті 95 ПК України визначено, що контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 30 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги. Стягнення коштів з рахунків/електронних гаманців платника податків у банках, небанківських надавачах платіжних послуг/емітентах електронних грошей, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих у центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Як свідчать матеріали справи, грошове зобов`язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за 2018 2020 роки визначалось Управлінням ОСОБА_1 відповідно до податкових повідомлень-рішень:

- від 25 жовтня 2019 року № 0063334-5313-0613 - на суму 4527,17 грн.:

- від 25 жовтня 2019 року № 0063336-5313-0613 - на суму 26954,52 грн. (вручені ОСОБА_1 11 листопада 2019 року);

- від 31 серпня 2020 року № 0061758-5333-0613 - на суму 2537,18 грн.;

- від 31 серпня 2020 року № 0061760-5333-0613 - на суму 15106,26 грн. (вручені ОСОБА_1 14 вересня 2020 року);

- від 29 червня 2021 року № 0806136-2407-0613 - на суму 2632,29 грн.;

- від 29 червня 2021 року № 0806137-2407-0613 - на суму 3400,76 грн.;

- від 29 червня 2021 року № 0806138-2407-0613 - на суму 15672,49 грн. (вручені ОСОБА_1 30 серпня 2021 року).

В той же час, податковим органом як до позовної заяви, так і до заяви про уточнення позовних вимог додано зведені розрахунки суми податкового боргу ОСОБА_1 , відповідно до яких ним визначено такі граничні строки сплати грошових зобов`язань:

- за податковими повідомленнями-рішеннями від 25 жовтня 2019 року - 15 лютого 2021 року;

- за податковими повідомленнями-рішеннями від 31 серпня 2020 року - 18 травня 2022 року;

- за податковими повідомленнями-рішеннями від 29 червня 2021 року - 29 жовтня 2021 року.

Перевіряючи дотримання позивачем за первісним позовом процедури стягнення податкового боргу, яка включає в себе визначення грошового зобов`язання, його узгодження платником податку, а також порушення строку сплати і набуття таким зобов`язанням у зв`язку з цим статусу податкового боргу, суд не може у повній мірі визнати підстави, наведені ГУ ДПС у Житомирській області, такими, що обґрунтовують належним чином заявлений позов.

При цьому, в частині 4 статті 9 КАС України закріплено принцип офіційного з`ясування всіх обставин у справі, який зобов`язує суд до активної ролі та передбачає, що він повинен вживати визначених законом заходів, необхідних для з`ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.

Частиною 3 статті 78 КАС України передбачено, що обставини, визнані судом загальновідомими, не потребують доказування.

Так, судом на підставі відомостей, наявних в Єдиному державному реєстрі судових рішень та КП "ДСС" з`ясовано, що ОСОБА_1 вживались заходи по оскарженню податкових повідомлень-рішень в судовому порядку.

Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 15 січня 2021 року у справі №240/2027/20, залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 08 липня 2021 року, в задоволенні позову ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Житомирській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 25 жовтня 2019 року № 0063334-5313-0613 та № 0063336-5313-0613 відмовлено.

Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 29 квітня 2021 року у справі №240/349/21, залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 09 лютого 2022 року, відмовлено в задоволенні позову ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Житомирській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 31 серпня 2020 року № 0061758-5333-0613 та № 0061760-5333-0613.

З огляду на викладене, та беручи до уваги приписи пункту 57.3 статті 57 ПК України, грошові зобов`язання, визначені на підставі податкових повідомлень-рішень:

- від 25 жовтня 2019 року № 0063334-5313-0613 та №0063336-5313-0613 набули статусу узгоджених 08 липня 2021 року, зважаючи на що платник податків зобов`язаний був самостійно погасити узгоджену суму протягом 10 робочих днів, наступних за днем такого узгодження;

- від 31 серпня 2020 року №0061758-5333-0613 та №0061760-5333-0613 набули статусу узгоджених 09 лютого 2022 року, які платник податків зобов`язаний був самостійно погасити протягом 10 робочих днів, наступних за днем такого узгодження.

Такі зобов`язання, не сплачені ОСОБА_1 протягом наступних 10 робочих днів після набрання судовими рішеннями законної сили, набули статусу податкового боргу. Доказів сплати цих грошових зобов`язань протягом граничних строків їх сплати відповідачем за первісним позовом надано не було.

Відомості ж про оскарження ОСОБА_1 в судовому порядку податкових повідомлень-рішень від 29 червня 2021 року № 0806136-2407-0613, № 0806137-2407-0613, № 0806138-2407-0613 в Єдиному державному реєстрі судових рішень відсутні.

При цьому, відповідно до заяви про уточнення позовних вимог ГУ ДПС фактично відмовилось від стягнення коштів в сумі 3400,76 грн., грошове зобов`язання щодо яких визначалось ОСОБА_1 податковим повідомленням-рішенням від 29 червня 2021 року № 0806137-2407-0613.

Разом з тим, податковий орган у відзиві на зустрічний позов та в заяві про уточнення позовних вимог посилався на те, що податкові повідомлення-рішення від 29 червня 2021 року № 0806136-2407-0613, № 0806137-2407-0613, № 0806138-2407-0613 оскаржувались ОСОБА_1 в адміністративному порядку й за результатами розгляду скарги ДПС України було прийнято рішення від 26 липня 2022 року № 5729/Я/99-00-06-01-04-09, яким податкові повідомлення-рішення від 29 червня 2021 року №0806136-2407-0613, №0806138-2407-0613 залишено без змін.

Проте Управлінням, на якого частиною 2 статті 77 КАС України покладено обов`язок по доказуванню правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності в адміністративних справах про протиправність останніх, ані копії вказаного рішення, ані жодних інших доказів в підтвердження дати узгодження цієї частини нарахованого ОСОБА_1 грошового зобов`язання надано не було, у зв`язку із чим вимоги первісного позову в цій частині задоволенню не підлягають.

Одночасно суд зазначає, що відповідно до ч. 2 ст. 79 КАС України позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом із поданням позовної заяви.

Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк. Учасник справи також повинен надати докази, які підтверджують, що він здійснив усі залежні від нього дії, спрямовані на отримання відповідного доказу (ч. 4 ст. 79 КАС України).

Суд неодноразово протокольною ухвалою витребовував у представника позивача за первісним позовом докази набуття визначеного контролюючим органом грошового зобов`язання, про стягнення якого заявлено позов, статусу податкового боргу, проте ці вимоги ГУ ДПС у Житомирській області виконані не були.

За таких обставин, коли ГУ ДПС у Житомирській області свідомо проігнорувало свій обов`язок щодо доведеності підстав заявленого позову, не навівши жодних обставин в підтвердження неможливості надання певного доказу, витребування таких доказів з ініціативи суду порушувало б інший принцип адміністративного судочинства - змагальності сторін, закріплений у ч. 1 ст. 9 КАС України, та надавало б необґрунтовану перевагу одному з учасників справи, який не виявив належної зацікавленості у користуванні своїми процесуальними правами та виконанні процесуальних обов`язків.

Відтак, суд констатує, що жодних доказів в підтвердження того, що грошові зобов`язання, визначені податковими повідомленнями-рішеннями від 29 червня 2021 року, набули статусу узгоджених та підлягали сплаті 29 жовтня 2021 року, контролюючим органом надано не було, що виключає будь-яку правову можливість стягнути їх як податковий борг, що виник саме з цієї дати. Інших обґрунтувань щодо цих сум контролюючим органом наведено не було, а тому суд, навіть враховуючи принцип офіційного з`ясування обставин справи, не зобов`язаний мотивувати заявлений позов у цій частині замість позивача.

Слід також відмітити, що в матеріалах справи наявний лист (рішення) ДФС України від 21 червня 2018 року №8867/О/99-99-1705-14 про результати розгляду скарги ОСОБА_1 , в якому зазначено, що за даними ІТС "Податковий блок" станом на 01 травня 2018 року у нього відсутній податковий борг з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, у зв`язку із чим податкова вимога форми "Ф" №2536-17 від 21 лютого 2018 року про його сплату відповідно до підпункту 60.1.1 пункту 60.1 статті 60 ПК України вважається відкликаною. Разом з тим, станом на 18 червня 2018 року за ОСОБА_1 обліковується податковий борг з цього податку в сумі 34326,87 грн.

Цього ж дня, тобто 21 червня 2018 року, Управлінням було сформовано та надіслано ОСОБА_1 податкову вимогу форми "Ф" №53714-53 про необхідність сплати недоїмки в сумі 34326,87 грн.

Що стосується посилань ОСОБА_1 у зустрічному позові на висновок Житомирського окружного адміністративного суду, викладений в рішенні від 25 листопада 2022 року у справі №240/35912/21, про те, що податкова вимога форми "Ф" №53714-53 від 21 червня 2018 року є відкликаною у зв`язку із частковим скасуванням в судовому порядку податкових повідомлень-рішень, з огляду на що грошове зобов`язання, визначене у такій вимозі, вважається неузгодженим й відповідно не набуло статусу податкового боргу, то суд вважає за необхідне вказати, що відповідно до частини 7 статті 78 КАС України правова оцінка, надана судом певному факту при розгляді іншої справи, не є обов`язковою для суду.

З цього приводу судом враховується, що підстави, за яких податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними, визначені законодавцем і закріплені в пункті 60.1 статті 60 ПК України, а саме, якщо:

- сума податкового боргу самостійно погашається платником податків або органом стягнення;

- контролюючий орган скасовує раніше прийняте податкове повідомлення-рішення про нарахування суми грошового зобов`язання або податкову вимогу;

- контролюючий орган зменшує нараховану суму грошового зобов`язання раніше прийнятого податкового повідомлення-рішення або суму податкового боргу, визначену в податковій вимозі;

- рішенням суду, що набрало законної сили, скасовується повідомлення-рішення контролюючого органу або сума податкового боргу, визначена в податковій вимозі;

- рішенням суду, що набрало законної сили, зменшується сума грошового зобов`язання, визначена у податковому повідомленні-рішенні контролюючого органу, або сума податкового боргу, визначена в податковій вимозі.

Відтак, зазначеною нормою передбачено, що за результатами вирішення питання правомірності податкового повідомлення-рішення та/або податкової вимоги суд скасовує останні або зменшує суми визначених у них грошових зобов`язань, внаслідок чого такі індивідуальні акти автоматично набувають статусу відкликаних.

Висновок же суду в мотивувальній частині його рішення про визнання податкової вимоги форми "Ф" №53714-53 від 21 червня 2018 року такою, що відкликана, без відповідної вказівки в його резолютивній частині про її скасування не може свідчити про втрату останньою юридичної сили. Суд не наділений повноваженнями змінювати правове регулювання питання того, в яких випадках податкова вимога вважається відкликаною.

З огляду на викладене, за результатами розгляду цієї справи суд дійшов висновку про наявність у ОСОБА_1 податкового боргу з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, в сумі 49125,13 грн., який підлягає стягненню і виникнення якого підтверджується результатами закінчення процедури судового оскарження.

З приводу позовних вимог зустрічного позову ОСОБА_1 , судом враховується таке.

Відповідно до пункту 74.1 статті 74 ПК України податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, зберігається в базах даних Інформаційних, телекомунікаційних та інформаційно-телекомунікаційних систем (далі - Інформаційні системи) центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику. Внесення інформації до баз даних Інформаційних систем та її опрацювання здійснюються контролюючим органом, визначеним підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, а також контролюючим органом, визначеним підпунктом 41.1.2 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, в порядку інформаційної взаємодії відповідно до пункту 41.2 статті 41 цього Кодексу. Перелік Інформаційних систем визначається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику.

Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань, а також центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, для формування та реалізації єдиної державної податкової політики (пункт 74.3статті 74 ПК України).

За змістом вказаних правових норм дії контролюючого органу щодо внесення до інформаційних електронних баз ДПС отриманої податкової інформації є службовою діяльністю працівників контролюючого органу щодо інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючого органу та не може бути виключена з баз даних, якщо дії зі здійснення такого контролю не визнані протиправними в установленому порядку. Це в однаковій мірі стосується і дій органу ДПС щодо внесення такої інформації до існуючих інформаційних систем.

Подібна правова позиція висловлювалась й Верховним Судом, зокрема, в постанові від 12 березня 2019 року у справі №815/4875/14.

Крім того, в постановах від 19 лютого 2019 року у справі №825/999/17, від 26 лютого 2019 року у справі №805/4374/15-а, від 17 червня 2021 року у справі №520/7599/19 від 28 жовтня 2022 року у справі №200/5487/21 Верховний Суд вказав, що відображення контролюючим органом в інтегрованій картці платника податків відомостей щодо своєчасного нарахування та сплати податкових зобов`язань створює певні наслідки для платника податків, у зв`язку із чим у нього виникає матеріально-правовий інтерес, щоб дані інтегрованих карток правильно відображали фактичний стан розрахунків з бюджетом.

Частиною 1 статті 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно із частинами 1 - 4 статті 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Відтак, враховуючи все наведене в сукупності, а також зважаючи на обсяг задоволених вимог первісного позову, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення зустрічних позовних вимог ОСОБА_1 та визнання протиправними дій ГУ ДПС у Житомирській області по включенню до інтегрованої картки платника податків ОСОБА_1 та інформаційної системи "Податковий блок" грошового зобов`язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, в сумі 18304,78 грн. як такого, що узгоджене 29 жовтня 2021 року; зобов`язання ГУ ДПС виключити з інтегрованої картки платника податків ОСОБА_1 відомості про існування узгодженого 29 жовтня 2021 року грошового зобов`язання зі сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, в сумі 18304,78 грн.; зобов`язання ГУ ДПС скоригувати в інформаційній системі "Податковий блок" відомості щодо узгодженості 29 жовтня 2021 року грошового зобов`язання ОСОБА_1 з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, в сумі 18304,78 грн.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат зі сплати судового збору відповідно до ст. 139 КАС України, враховуючи часткове задоволення позовів, суд дійшов висновку, що сплачений позивачем за зустрічним позовом судовий збір в сумі 536,80 грн. належить стягнути на його користь за рахунок бюджетних асигнувань Управління.

Водночас, до зустрічної позовної заяви, яка фактично містить одну вимогу немайнового характеру, ОСОБА_1 було додано докази сплати судового збору в сумі 2147,20 грн., тобто в надмірному розмірі, й питання про повернення надміру сплаченої суми може порушуватись ним у передбаченому процесуальним законом порядку.

Керуючись статтями 5-9, 32, 77, 90, 132, 134, 139, 241-246, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

вирішив:

Адміністративний позов Головного управління ДПС у Житомирській області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 (11653, Житомирська область, Малинський район, с. Буки, РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Головного управління ДПС у Житомирській області (10003, Житомирська область, м. Житомир, вул. Юрка Тютюнника, 7, код ЄДРПОУ ВП 44096781) податковий борг в сумі 49125,13 грн.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Зустрічний позов ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Житомирській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Головного управління ДПС у Житомирській області по включенню (відображенню) в інтегрованій картці платника податків ОСОБА_1 та в інформаційній системі "Податковий блок" грошового зобов`язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, в сумі 18304,78 грн. як такого, що узгоджене 29 жовтня 2021 року.

Зобов`язати Головне управління ДПС у Житомирській області виключити з інтегрованої картки платника податків ОСОБА_1 відомості про існування узгодженого 29 жовтня 2021 року грошового зобов`язання зі сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, в сумі 18304,78 грн.

Зобов`язати Головне управління ДПС у Житомирській області скоригувати в інформаційній системі "Податковий блок" відомості щодо узгодженості 29 жовтня 2021 року грошового зобов`язання ОСОБА_1 з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, в сумі 18304,78 грн.

В задоволенні решти вимог зустрічного позову відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 (11653, Житомирська область, Малинський район, с. Буки, РНОКПП НОМЕР_1 ) сплачений ним судовий збір в сумі 536,80 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Житомирській області (10003, Житомирська область, м. Житомир, вул. Юрка Тютюнника, 7, код ЄДРПОУ ВП 44096781).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Н.М. Майстренко