Приговор № 117679729, 15.03.2024, Покровський міськрайонний суд Донецької області (до 25.04.2025 - Красноармійський міськрайонний суд Донецької області)

Справа № 235/1937/24

Провадження №1кп/235/514/24

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 березня 2024 року м. Покровськ Красноармійський міськрайонний суд Донецької області

у складі:головуючого-судді ОСОБА_1

при секретарі ОСОБА_2

за участі:прокурора ОСОБА_3

захисника ОСОБА_4

обвинуваченої ОСОБА_5

потерпілого ОСОБА_6

розглянувши у відкритому підготовчому судовому провадженні в залі суду м.Покровська обвинувальний акт за кримінальним провадженням , внесеним до Єдиного реєстру досудових розслідувань від 18 грудня 2023 р. за № 12023052410000800, за обвинуваченням

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с. Панкратово Арбузинського району Миколаївської області , громадянки України , освіта професійно-технічна, не заміжньої , не судимої, не працюючої ,зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 ,

за ч.1 ст. 121 КК України,

ВСТАНОВИВ:

18 грудня 2023 року, приблизно об 11.00 годині, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , разом із співмешканцем ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , перебуваючи за місцем свого постійного проживання, за адресою: АДРЕСА_1 , вживали спиртні напої в приміщенні кухні вказаного житла.

Під час вживання спиртних напоїв, між зазначеними особами на ґрунті побутового пияцтва відбулася сварка, внаслідок якої у ОСОБА_5 виникла особиста неприязнь до ОСОБА_6 та умисел на спричинення йому тяжких тілесних ушкоджень за вказаних мотивів.

Діючи з цією метою, ОСОБА_5 взяла з поверхні столу кухні ніж господарсько-побутового призначення, та таким чином підшукала знаряддя злочину та з ним наблизилась до ОСОБА_6 , який знаходився в положенні стоячи обличчям до неї.

Реалізуючи свій злочинний умисел, у зазначений час ОСОБА_5 , перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, тобто діючи з прямим умислом спрямованим на спричинення ОСОБА_6 тілесних ушкоджень, на ґрунті особистих неприязних стосунків, які виникли раптово на ґрунті побутового пияцтва, використовуючи в якості знаряддя вчинення злочину ніж господарсько-побутового призначення, утримуючий його у правій руці, завдала ним ОСОБА_6 один удар в ділянку задньої поверхні грудної клітини праворуч, не переслідуючи за мету спричинити йому смерть.

Таким чином, в результаті протиправних дій ОСОБА_5 , потерпілому ОСОБА_6 були спричинені тілесні ушкодження у вигляді колото-різаного поранення задньої поверхні грудної клітини праворуч, проникаючого в праву плевральну порожнину, яке ускладнилося правобічним відкритим ненапруженим гемопневмотораксом (проникнення повітря та крововиливом у праву плевральну порожнину до 700 мл крові зі згустками), з розвитком гострого загального недокрів`я (постгеморагічної анемії), геморагічного шоку 2-3 ступеня, зажадала проведення протишокового, кровозамісного (гемотрансфузійного) лікування, яке за своїм характером відноситься до категорії ТЯЖКИХ тілесних ушкоджень, як небезпечне для життя в момент спричинення.

Таким чином, ОСОБА_5 вчинила кримінальне правопорушення передбачене ч. 1 ст. 121 КК України, а саме - умисне тяжке тілесне ушкодження, тобто умисне тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння.

15 березня 2024 року було укладено угоду про визнання винуватості між першим заступником Покровської окружної прокуратури ОСОБА_3 та обвинуваченою ОСОБА_5 ,згідно якої обвинувачена ОСОБА_5 під час досудового розслідування повністю визнала свою винуватість у зазначених діяннях та щиро розкаялася, під час досудового розслідування беззастережно визнала свою винуватість у вчиненому кримінальному правопорушенні, в якому вона підозрюється, за обставин, викладених у обвинувальному акті, і зобов`язується:а) беззастережно визнавати свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення в обсязі обвинувачення під час судового розгляду.Відповідно до ч. 5 ст. 12 КК України злочин, передбачений ч. 1 ст. 121 КК України, відноситься до тяжких злочинів, за вчинення якого передбачене покарання у виді позбавленням волі на строк від п`яти до восьми років. З урахуванням обставин, викладених у ст. 470 КПК України, а саме:1) активне сприяння ОСОБА_5 у проведенні кримінального провадження щодо нього; 2) характер і тяжкість обвинувачення;3) наявність суспільного інтересу в забезпеченні швидкого судового провадження, -сторони погоджуються на призначення обвинуваченій ОСОБА_5 покарання за ч. 1 ст. 121 КК України у виді позбавлення волі строком на 5 (п`ять) років. На підставі ст. 75 КК України звільнити від відбування призначеного покарання з випробуванням, з покладанням на неї обов`язків, передбачених статтею 76 КК України. Тривалість іспитового строку та обов`язків, що покладаються на особу, визначаються судом.

В підготовчому судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_5 зазначила, що вона цілком розуміє характер обвинувачення, яке їй пред`явлено, та визнала себе винуватою у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України в повному обсязі, визнав фактичні обставини справи, встановлені під час досудового розслідування.

Крім того обвинувачена зазначив, що вона розуміє надані їй законом права, розуміє наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості, визначені ст. 473 КПК України, наслідки її не виконання, передбачені ст. 476 КПК України, дала згоду на застосування узгодженого виду та розміру покарання у разі затвердження угоди та пояснила, що здатна реально виконати взяті на себе відповідно до угоди зобов`язання. Просила угоду про визнання винуватості затвердити та призначити узгоджене покарання.

Потерпілий ОСОБА_6 в підготовчому судовому засіданні просив угоду про визнання винуватості затвердити, призначити обвинуваченій узгоджене в угоді покарання.

Захисник обвинуваченої ОСОБА_4 в підготовчому судовому засіданні просив угоду про визнання винуватості затвердити, призначити обвинуваченій узгоджене в угоді покарання.

Прокурор в підготовчому судовому засіданні просив угоду про визнання винуватості затвердити і призначити обвинуваченому узгоджене в угоді покарання.

Заслухавши доводи сторін кримінального провадження, перевіривши умови укладання угоди про визнання винуватості, відповідність угоди за змістом вимогам процесуального законодавства, роз`яснивши та з`ясувавши у обвинувачуваної про повне розуміння нею її процесуальних прав, характеру висунутого обвинувачення, виду і розміру покарання та наслідки ухвалення вироку на підставі угоди про визнання винуватості, переконавшись, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді, суд дійшов висновку про те, що надана угода про визнання винуватості відповідає вимогам законодавства, інтересам суспільства та не порушує права, свободи та інтереси сторін та інших осіб.

За таких обставин суд вважає доведеним те, що ОСОБА_5 вчинила умисне тяжке тілесне ушкодження, тобто умисне тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння і кримінальна відповідальність за вказане кримінальне правопорушення передбачена ч. 1 ст. 121 КК України.

Суд враховує, що відповідно до ст. 50 КК України, складовими покарання є не тільки кара та виправлення засуджених, а і запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженим, так і іншими особами, що є найбільш актуальним в обстановці, що склалася.

Відповідно до вимог ст. 65 КК України суд призначає покарання , враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення ,особу винного та обставини ,які пом`якшують та обтяжують покарання . Особі,яка вчинила кримінальне правопорушення , має бути призначене покарання , необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.

Визначаючи вид та міру покарання , суд враховує тяжкість скоєного обвинуваченим відповідно до ст. 12 КК України кримінальне правопорушення ,передбачене ч.1 ст.121 КК України ,є тяжким кримінальним правопорушенням , характер і ступінь тяжкості наслідків, що настали ,а також враховує особу обвинуваченого та обставини ,які пом`якшують та обтяжують покарання.

Перевіркою матеріалів кримінального провадження встановлено, що обвинувачена ОСОБА_5 не судима, на обліку у лікаря- нарколога перебуває з 18.12.2023 р. з приводу розладу психіки та поведінки, внаслідок вживання алкоголю , синдром залежності, на обліку у лікаря психіатра не перебуває , за місцем проживання характеризується посередньо , не працює.

В силу ст. 66 КК України обставинами, які пом`якшують покарання обвинуваченій, суд вважає щире каяття .

В силу ст. 67 КК України обставинами, що обтяжують покарання обвинуваченій, суд вважає вчинення злочину щодо іншої особи , з якою винний перебуває у сімейних відносинах, вчинення злочину особою , що перебуває у стані алкогольного сп`яніння.

З урахуванням характеру і ступеня суспільної небезпеки скоєного кримінального правопорушення, даних про особу обвинуваченої, а також інших обставин кримінального провадження в їх сукупності, суд визнає необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченої ОСОБА_5 і попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень призначення їй основного покарання у виді позбавлення волі у межах, встановлених санкцією статті Особливої частини Кримінального кодексу України, за якою вона обвинувачується і яка передбачає відповідальність за вчинений злочин.

Відповідно до п.9 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику призначення судами кримінального покарання » від 24 жовтня 2003 р. № 7(із змінами) судам необхідно мати на увазі, що частиною 1 статті 75 КК передбачено звільнення від відбування покарання з випробуванням тільки тих осіб, які засуджуються до виправних робіт, службового обмеження (для військовослужбовців), обмеження волі, а також позбавлення волі на строк не більше п`яти років, тобто лише щодо основного покарання, що має бути належним чином вмотивовано у вироку.Рішення суду про звільнення засудженого від відбування покарання з випробуванням має бути належним чином мотивоване. Звільняючи особу від відбування покарання з випробуванням, суд може покласти на неї обов`язки, передбачені ст. 76 КК, з метою організації органами виконання покарань належного контролю за її поведінкою.

При призначенні покарання у виді позбавлення волі, враховуючи тяжкість злочину, особу обвинуваченої ОСОБА_5 і обставини справи, суд приходить до висновку про можливість виправлення засудженої без відбування покарання за вчинене кримінальне правопорушення, оскільки вона не представляє великої суспільної небезпеки, розкаялася у вчиненому, має постійне місце проживання, враховуючи, що тяжкі наслідки від кримінального правопорушення не наступили, цивільний позов не заявлявся, тому суд вважає за можливе звільнити обвинувачену ОСОБА_5 від відбування покарання з випробуванням в порядку ст.75 КК України.

Суд приходить до висновку , що у даному конкретному випадку призначення обвинуваченій покарання зі застосуванням положень ст. 75 КК України відповідає вимогам ст.ст.50,65 КК України.

У відповідності до ч.1 ст.76 КК України на обвинувачену ОСОБА_5 необхідно покласти обов`язки: 1) періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; 2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Також, у відповідності до ч.3 ст.76 КК України, суд вважає за можливе покласти на обвинувачену ОСОБА_5 обов"язок не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації, що є необхідним та достатнім для її виправлення з урахуванням ступеня тяжкості вчиненого кримінального правопорушення , особи обвинуваченої та обставин, що пом`якшують покарання.

Судом встановлені обґрунтовані підстави вважати, що взяті обвинуваченою на себе за угодою про визнання винуватості зобов`язання очевидно можливі для виконання.

Враховуючи викладене, вивчивши надані матеріали, перевіривши угоду про визнання винуватості на відповідність вимогам КПК та КК України, суд дійшов до переконання про наявність всіх правових підстав для затвердження угоди про визнання винуватості, укладеної 15 березня 2024 року між першим заступником керівника Покровської окружної прокуратури ОСОБА_3 та обвинуваченою ОСОБА_5 .

Процесуальні витрати на залучення експерта відсутні

Долю речових доказів вирішити відповідно до ст. 100 КПК України з урахуванням позиції обвинуваченого та потерпілого про долю належних їм речей ,які долучені до кримінального провадження у якості речових доказів.

Цивільний позов не заявлявся.

Враховуючи, що судом ухвалюється вирок про звільнення від відбування покарання з випробуванням, суд не вбачає підстав, передбачених ч. 2 ст. 177 КПК України, для залишення обвинуваченій запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання до набрання вироком законної сили.

На підставі викладеного, керуючись ст. 474, 475 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

Затвердити угоду про визнання винуватості від 15 березня 2024 року між першим заступником керівника Покровської окружної прокуратури ОСОБА_3 та обвинуваченою ОСОБА_5 .

ОСОБА_5 визнати винною у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України і призначити ОСОБА_5 узгоджене сторонами покарання у виді п`яти років позбавлення волі.

В силу ст. 75 КК України ОСОБА_5 звільнити від відбування призначеного основного покарання з випробуванням з іспитовим строком на два роки , якщо вона протягом визначеного іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені судом на неї обов`язки , передбачені ст.76 КК України : 1) періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; 3) не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Нагляд за поведінкою засудженої ОСОБА_5 покласти на уповноважений органз питаньпробації за місцем проживання засудженої.

Запобіжний захід ОСОБА_5 у виді особистого зобов`язання скасувати.

Скасувати заходи забезпечення кримінального провадження у виді арешту майна ножа, на лезі якого спостерігається речовина бурого кольору, схожа на кров, змиву з рукоятки розкладного ножа , тканину синього кольору зі слідами речовини бурого кольору,схожої на кров , зріз з наволочки , на якому мається речовина бурого кольору, схожа на кров, накладений ухвалою Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 22 грудня 2023 року.

Після набрання вироком законної сили речові докази: ніж, на лезі якого спостерігається речовина бурого кольору, схожа на кров, змив з рукоятки розкладного ножа , тканину синього кольору зі слідами речовини бурого кольору,схожої на кров , зріз з наволочки , на якому мається речовина бурого кольору , схожа на кров, які передано на зберігання до камери зберігання речових доказів Покровського ВП ГУНП в Донецькій області, знищити.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на вирок суду подається до Дніпровського апеляційного суду через Красноармійський міськрайонний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Суддя: