Приговор № 117635909, 13.03.2024, Виноградівський районний суд Закарпатської області

Виноградівський районний суд Закарпатської області

____________

Справа № 299/5977/22

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13.03.2024 року м.Виноградів

Виноградівський районний суд Закарпатської області в складі :

головуючого ОСОБА_1

секретар судового засідання ОСОБА_2 ,

за участю прокурора Виноградівського відділу Берегівської окружної прокуратури ОСОБА_3 , обвинуваченого та його захисника адвоката ОСОБА_4 , перекладача ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Виноградів обвинувальний акт в кримінальному провадженні, внесеного 13.12.2021р. до ЄРДР за №12022071080000074 по обвинуваченню-

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканця АДРЕСА_1 , громадянина України, тимчасово не працюючого- інвалід 3-ї групи, одружений- на утриманні п`ятеро неповнолітніх дітей, раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286-1 КК України,

В С Т А Н О В И В:

Суд визнав доведеним, що обвинувачений ОСОБА_6 12.02.2022р., близько 19.30 години, керуючи у стані алкогольного сп`яніння мотоциклом марки «Delta» моделі «ЕХ 50QN-B», без реєстраційного номерного знаку, який згідно висновку експерта № СЕ-19/107- 22/2659-ІТ від 14.04.2022, має технічні несправності, у виді непрацездатності системи гальмування та непрацездатності системи освітлення, з пасажиром ОСОБА_7 , рухаючись по вул.Головна в с.Тисобикень, Берегівського району в напрямку смт.Вилок, Берегівського району, зі швидкість 50 км/годину, в порушенні вимог 2.3 (б) «Для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний: ...б) бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну... і не відволікатися від керування транспортним засобом у дорозі...»; п.12.1 «Під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним»; п. 19.1 «У темну пору доби та в умовах недостатньої видимості незалежно від ступеня освітлення дороги, а також у тунелях на транспортному засобі, що рухається, повинні бути ввімкнені світлові пристрої»; п. 31.4.3. «Забороняється експлуатація транспортних засобів згідно із законодавством при несправності зовнішніх світлових приладів» Правил дорожнього руху України, проявляючи злочинну самовпевненість, легковажно розраховуючи на запобігання дорожньо-транспортної події, відповідно не реагуючи на зміни дорожньої обстановки, але маючи об`єктивну можливість спостерігати за дорожньою обстановкою, маючи можливість оцінити дорожні умови та дорожню обстановку, не вибрав безпечну швидкість, не врахував дорожню обстановку, внаслідок чого, допустив зіткнення передньою частиною керованого мотоцикла із задньою лівою частиною автомобіля марки «ВАЗ - 2107» реєстраційний номер НОМЕР_1 , який був припаркований з правого боку на узбіччі дороги, біля будинку №100 по вул.Головна в с.Тисобикень, Берегівського району.

В результаті дорожньо-транспортної пригоди пасажир мотоциклу марки «Delta» моделі «ЕХ 50QN-B», без реєстраційного номерного знаку ОСОБА_7 , згідно висновку експерта №50/В, отримав тілесні ушкодження у вигляді забійно-рваної рани на рівні середньої третини правої гомілки, відкритого перелому кісток правої гомілки на рівні середньої третини зі зміщенням.

Тілесні ушкодження у вигляді саден - це ушкодження, що мають незначні скороминучі наслідки, тривалістю не більше 6 днів і за цією ознакою, відповідно п.2.3.5. «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених наказом №6 МОЗ України від 17.01.1995р. відноситься до легких тілесних ушкоджень, не спричинили короткочасного розладу здоров`я чи незначної стійкої втрати працездатності.

Тілесне ушкодження у вигляді забійно-рваної рани - це ушкодження, що спричиняє розлад здоров`я тривалістю більше 6 днів але не більше 21 дня і за цією ознакою, у відповідності з пунктом 2.3.1 /а «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень» затверджених Наказом №6 МОЗ України від 17.01.1995 року «Про розвиток та вдосконалення судово- медичної служби України» його слід кваліфікувати як легке тілесне ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров`я.

Тілесні ушкодження у вигляді відкритого перелому середньої третини кісток гомілки зі зміщенням уламків - це ушкодження, що є небезпечними для життя і за цією ознакою, згідно п. 2.1.3/м «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених наказом №6 МОЗ України від 17.01.1995 року «Про розвиток та вдосконалення судово- медичної служби України» їх слід кваліфікувати як тяжкі тілесні ушкодження.

Згідно висновку експерта №СЕ-19/107/-22/6661 -IT від 14.04.2022р., у в даній дорожній ситуації водій мотоциклу марки «Delta» моделі «ЕХ 50QN-B», без реєстраційного номерного знаку ОСОБА_8 , повинен був діяти у відповідності до вимог пунктів 2.3 (б),12.1,19.1 та 31.4.3 Правил дорожнього руху України.

Технічна можливість уникнути зіткнення із припаркованим на краю проїзної частини автомобілем полягає у дотриманні водієм мотоцикла марки «Delta» моделі «EX50QN-B», без реєстраційного номеру, ОСОБА_6 вимог пунктів 12.1 та 2.3 (б) Правил дорожнього руху України.

В діях водія мотоцикла марки «Delta» моделі «ЕХ 50QN-B», без реєстраційного номерного знаку, Й.Б.Пенцу вбачається невідповідність вимогам п.п. 2.3(6) та 12.1 Правил дорожнього руху України, недотримання яких, з технічної точки зору, у своїй сукупності є у причинному зв`язку з настанням даної дорожньо-транспортної пригоди.

Невиконання водієм ОСОБА_6 вищевказаних вимог Правил дорожнього руху України знаходиться в прямому причинному зв`язку з наступившими наслідками ДТП, внаслідок якої потерпілий ОСОБА_7 отримав тяжкі тілесні ушкодження.

Таким чином, ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286-1 КК України, а саме порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння, що заподіяли потерпілому тяжке тілесне ушкодження.

Такі висновки суду відповідно до вимог ч.3 ст.370 КПК України грунтуються на об`єктивно з`ясованих обставинах справи, які підтверджені доказами, безпосередньо сприйнятими, дослідженими, оціненими судом згідно зі статтею 94 КПК України.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений вину у вчиненому кримінальному правопорушенні визнав у повному обсязі, при цьому не оспорюючи фактичні обставини, викладені в обвинувальному акті та підтвердив, що 12.02.2022р., близько 19.30 години, керуючи у стані алкогольного сп`яніння мотоциклом марки «Delta» без реєстраційного номерного знаку з пасажиром ОСОБА_10 їхав по вул.Головна в с.Тисобикень в напрямку смт.Вилок, Берегівського району, де не врахував дорожню обстановку, внаслідок чого, допустив зіткнення із задньою лівою частиною автомобіля марки «ВАЗ», який був припаркований з правого боку на узбіччі дороги, внаслідок чого пасажир отримав тілесні ушкодження. У скоєному щиро розкаявся, виявив щирий жаль з приводу вчиненого та засуджує свої дії. Він добровільно відшкодував потерпілому заподіяну шкоду і теперішній час продовжує надавати потерпілій допомогу. Просить суд не позбавляти його волі. Крім того, просив суд розглянути кримінальне провадження в порядку ч.3 ст.349 КПК України.

Потерпілий, в судовому засіданні підтвердив обставини вчинення злочину, одночасно вказав, що обвинувачений йому повністю відшкодував завдану шкоду, в судовому засіданні підтвердив, що претензій до обвинуваченого не має та просив суворо його не карати, претензій до обвинуваченого не має, цивільний позов не заявлятиме.

Оскільки учасники судового провадження вважали недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорювалися, і судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, немає сумнівів у добровільності їх позиції, судовий розгляд кримінального провадження було проведено у відповідності до вимог ч.3 ст.349 КПК України, обмежившись допитом обвинуваченого. При цьому судом їм було роз`яснено, що в цьому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку вирішив, що діяння, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_6 мало місце, це діяння містить склад кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286-1 КК України за кваліфікуючою ознакою як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння, що заподіяли потерпілому тяжке тілесне ушкодження, обвинувачений винуватий у вчиненні цього кримінального правопорушення та підлягає покаранню за скоєний ним злочин.

Обвинувачений не вчинив кримінальне правопорушення у стані обмеженої осудності.

Обставини, які виключають кримінальну відповідальність або є підставою закриття кримінального провадження, чи є підставою для звільнення від кримінальної відповідальності відсутні.

Обставинами, що пом`якшують покарання обвинуваченого суд визнає його щире каяття; обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого - судом не встановлено.

Вирішуючи питання про обрання міри та виду покарання обвинуваченому, суд, відповідно до вимог ст.ст.65-67 КК України, враховує ступінь та характер небезпечності вчиненого ним злочину, його тяжкість, дані, що характеризують особу підсудного, обставини, за яких були скоєний злочин і які пом`якшують або обтяжують їх відповідальність.

Зокрема, призначаючи особі покарання, суд має дотриматися загальних засад, передбачених статтями 50,65 КК, та врахувати ступінь тяжкості кримінального правопорушення, дані про особу обвинуваченого (не працює, неодружений, раніше був судимий, на диспансерному обліку лікарів нарколога, фтизіатра та психіатра не перебуває, посередньо характеризується за місцем проживання, є неповнолітнім).

Отже, вирішуючи питання про призначення покарання обвинуваченому суд виходить із принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання та відповідно до ст.65 КК України бере до уваги: ступінь тяжкості кримінального правопорушення, яке відповідно до ст.12 КК відноситься до категорії тяжких, особу обвинуваченого, який раніше не судимий, за місцем проживання характеризується виключно позитивно, його майновий стан, одружений- на утриманні має 5-ть неповнолітніх дітей, відшкодування завданої потерпілому шкоди, який в судовому засіданні підтвердив, що претензій до обвинуваченого не має та просив суворо його не карати, а також щиросердечне визнання водієм своєї вини.

Також суд бере до уваги і думку потерпілого, який просив призначити обвинуваченому покарання, не пов`язане з позбавленням волі.

Отже, до обставин, що пом`якшують покарання водія суд відніс щире каяття, повне визнання своєї вини, добровільне відшкодування потерпілому завданого збитку (заподіяної шкоди) в повному обсязі, наявність у обвинуваченого неповнолітніх дітей. Обставин, що обтяжують покарання, судом не встановлено.

Між тим, положеннями ст. 50 КК визначено, що покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

Виходячи з указаної мети й принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації, покарання повинно бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного.

Згідно зі ст.65 КК особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження вчинення нових злочинів. При цьому підлягають урахуванню ступінь тяжкості вчиненого злочину, особа винного й обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання. Відповідно до принципів співмірності й індивідуалізації покарання за своїм видом та розміром повинно бути адекватним (відповідним) характеру вчинених дій.

Статтею 69 КК регламентовано, що за наявності декількох обставин, що пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, з урахуванням особи винного, суд, умотивувавши своє рішення, може призначити основне покарання нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, або перейти до іншого, більш м`якого виду основного покарання, не зазначеного в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу за це кримінальне правопорушення.

Застосування ст.69 КК можливе за наявності у кримінальному провадженні виняткових обставин, які дають підстави розраховувати на досягнення мети покарання. При цьому, наявні обставини, що пом`якшують покарання, мають істотно знижувати ступінь тяжкості вчиненого.

Загальні засади призначення покарання наділяють суд правом вибору форми реалізації кримінальної відповідальності. Ця функція за своєю правовою природою є дискреційною, оскільки потребує урахування та оцінки конкретних обставин справи, ступеня тяжкості вчиненого злочину, особи винного, обставин, що впливають на покарання.

Дискреційні повноваження суду визнаються і Європейським судом з прав людини, який у своїх рішеннях (наприклад, у справі "Довженко проти України") зазначає лише про необхідність визначення законності, обсягу, способів і меж застосування свободи оцінювання представниками судових органів, виходячи з відповідності таких повноважень суду принципу верховенства права. Це забезпечується, зокрема, належним обґрунтуванням обраного рішення в процесуальному документі суду.

В даній справі суд врахував: ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке відповідно до ст.12 КК є тяжким злочином; фактичні обставини справи; спосіб вчинення злочину; наслідки, які настали внаслідок кримінально-протиправних дій обвинуваченого; думку потерпілого, який як під час розгляду справи у суді просив призначити обвинуваченому покарання, не пов`язане із позбавленням волі, жодних претензій до обвинуваченого не має, цивільний позов до суду не подавав; особу обвинуваченого, інформацію про стан його здоров`я, який не перебуває на обліку у лікарів нарколога та психіатра, вину визнав повністю, раніше не судимий, не працює, за місцем проживання характеризується позитивно, має на утриманні п`ятеро неповнолітніх дітей.

Отже, судом встановлено, цілий ряд обставин, які пом`якшують покарання за скоєне, які істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення та жодної обставини, яка обтяжує покарання (оскільки перебування обвинуваченого у стані алкогольного сп`яніння є кваліфікуючою ознакою ст.286-1 КК України, а не обтяжуючою). Зважаючи на позиції потерпілого, який висловився, щодо призначення обвинуваченому покарання не пов`язаного з реальним позбавленням волі, суд не може безпідставно ігнорувати таку позицію потерпілого.

На переконання суду, наведені пом`якшуючі обставини істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення.

Відповідно до ч.1 ст.69 КК України, за наявності кількох обставин, що пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, з урахуванням особи винного суд, умотивувавши своє рішення, може, крім випадків засудження за корупційне кримінальне правопорушення, кримінальне правопорушення, пов`язане з корупцією, кримінальне правопорушення, передбачене статтями 403, 405, 407, 408, 429 цього Кодексу, вчинене в умовах воєнного стану чи в бойовій обстановці, за катування, вчинене представником держави, у тому числі іноземної, призначити основне покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, або перейти до іншого, більш м`якого виду основного покарання, не зазначеного в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу за це кримінальне правопорушення. У цьому випадку суд не має права призначити покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої для такого виду покарання в Загальній частині цього Кодексу.

Разом з тим, суд вважає, що обвинувачений, визнавши свою вину у скоєні даного злочину, ніде не працює і не займається будь-якою суспільно-корисною працею, вчинив тяжкий злочин (ч.2 ст.286-1 КК) у стані сп`яніння, а такі злочинні діяння є особливо небезпечними, адже ставлять під загрозу життя і здоров`я невизначеного кола осіб, що значно підвищує суспільну небезпеку дій обвинуваченого. Натомість згідно зі статтею 3 Конституції України людина, її життя, здоров`я та безпека належать до найвищих соціальних цінностей.

Таким чином, з урахуванням небезпечності злочинних дій обвинуваченого, вчинених у сфері безпеки дорожнього руху в стані алкогольного сп`яніння, наявності кількох обставин, які пом`якшують покарання, суд вважає за необхідне, достатнє і справедливе обрати йому покарання, в межах санкції ч.2 ст.286-1 КК із застосуванням ст.69 КК України, у виді позбавлення волі.

Призначення саме такого покарання буде відповідати загальним вимогам призначення покарання, передбаченим ст.65 КК України, щодо необхідності і достатності покарання для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових злочинів, та випливає з дотримання судом принципів «рівних можливостей» та «справедливого судового розгляду», встановлених ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

Цивільний позов не заявлявся.

У кримінальному провадженні ухвалою слідчого судді Виноградівського районного суду від 15.02.2022р. накладено арешт на речові докази : мотоцикл марки «Delta» моделі «ЕХ 50QN-B», без реєстраційного номерного знаку та автомобіль марки «ВАЗ -2107» реєстраційний номер НОМЕР_1 .

Питання про речові докази слід вирішити в порядку ст.100 КПК України.

Процесуальні витрати по справі: на проведення інженерно - транспортної експертизи від 14.02.2022р. за №СЕ-19/107-22/2659 витрати становлять 1372,96 грн.; на проведення інженерно - транспортної експертизи від 14.02.2022 за №СЕ-19/107-22/2661 витрати становлять 858,1 грн., які відповідно до вимог ст.124 КПК України підлягають стягненню з обвинуваченого на користь держави.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.91,94,370,374,394 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

ОСОБА_6 визнати винним у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286-1 КК України та призначити йому за ч.2 ст.286-1 КК України із застосуванням ст.69 КК України покарання у виді позбавлення волі на 3 роки з позбавленням права керувати транспортними засобами на 5 років.

Строк відбування покарання ОСОБА_6 рахувати з моменту звернення вироку до виконання.

До набрання вироком законної сили запобіжний захід до обвинуваченого ОСОБА_6 не застосовується.

Речовими доказами у кримінальному провадженні є : мотоцикл марки «Delta» моделі «ЕХ 50QN-B», без реєстраційного номерного знаку, після набрання вироку законної сили- повернути власнику ОСОБА_6 ; автомобіль марки «ВАЗ -2107» реєстраційний номер НОМЕР_1 , після набрання вироку законної сили- повернути власнику ОСОБА_9 /а.п.34-36/.

Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Виноградівського районного суду від 15.02.2022р. на речові докази : мотоцикл марки «Delta» моделі «ЕХ 50QN-B», без реєстраційного номерного знаку та автомобіль марки «ВАЗ -2107» реєстраційний номер НОМЕР_1 - скасувати.

Процесуальні витрати на проведення інженерно - транспортної експертизи від 14.02.2022 за № СЕ-19/107-22/2659 витрати становлять 1372,96 гривень; на проведення інженерно - транспортної експертизи від 14.02.2022 за № СЕ-19/107-22/2661 витрати становлять 858, 1 гривень, відповідно до вимог ст.124 КПК України, стягнути з обвинуваченого ОСОБА_6 на користь держави.

На вирок може бути подана апеляція до Апеляційного суду Закарпатської області протягом тридцяти днів з моменту його проголошення, через Виноградівський районний суд Закарпатської області.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку, а копія вироку прокурору, засудженому та потерпілому підлягає врученню негайно після проголошення.

Роз`яснити обвинуваченому право ознайомитися із журналом судового засідання і подати на нього письмові зауваження.

ГоловуючийОСОБА_1