Постановление суда № 117616042, 11.03.2024, Київський районний суд м. Харкова

Справа № 643/266/23

н/п 1-в/953/52/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" березня 2024 р. Київський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого - судді ОСОБА_1 ,

при секретарі ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові клопотання начальника Київського районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» в Харківській області ОСОБА_3 про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направленням для відбування призначеного покарання відносно:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яказареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживає заадресою: АДРЕСА_2 , засуджену 17.01.2023 Московським районним судом м. Харкова за ч.1 ст.309 КК України,до двох років обмеження волі, звільнена від відбування покарання відповідно до ст.75 КК України з іспитовим строком один рік, -

ВСТАНОВИВ:

Київський районний відділ філії Державної установи «Центр пробації» в Харківській областізвернувся до суду із клопотанням скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направленням для відбування призначеного покарання відносно ОСОБА_4 .

У клопотанні зазначено, що 16.03.2023 до Київського районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» в Харківській області надійшов вирок Московського районного суду м. Харкова від 17.01.2023 стосовно ОСОБА_4 .

На підставі ст. 76 КК України, на засудженого були покладені наступні обов`язки:

- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

13.06.2023 ОСОБА_4 ознайомлена з порядком та умовами іспитового строку та попереджена про те, що у разі невиконання покладених на неї судом обов`язків або вчинення правопорушень, орган пробації вносить до суду подання про скасування звільнення від відбування покарання з випробовуванням і направлення для відбування призначеного покарання.

Відповідно до постанови про встановлення днів явки на реєстрацію засудженій ОСОБА_4 встановлено днем явки 1 (першу), 2 (другу), 3 (третю) середу кожного місяця.

06.12.2023 засуджена ОСОБА_4 на реєстрацію до органу пробації не з`явилась, про поважність причини неявки заздалегідь не повідомила. 13.12.2023 ОСОБА_4 прибула до органу пробація та пояснила, що не з`явилась на реєстрацію, у зв`язку з поганим станом здоров`я, за медичною допомогою не зверталася, документів, що підтверджують поважність причину не явки не надала. За порушення порядку та умов іспитового строку засудженій винесено письмове попередження. 20.12.2023, 03.01.2024 засуджена знову не з`явилась на реєстрацію, причину не явки не повідомила.

У зв`язку з систематичним невиконанням засудженою умов відбування покарання та порушення встановленого порядку та умов іспитового строку, 14.09.2023 до Київського районного суду м. Харкова органом пробації направлено клопотання про скасування звільнення від відбування покарання з випробовуванням і направлення для відбування призначеного покарання за вироком Московського районного суду м. Харкова від 17.01.2023. Ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 25.10.2023 в задоволенні клопотання відмовлено.

Однак, оскільки ОСОБА_4 продовжує порушувати порядок та умови відбування покарання, начальник Київського РВ філії ДУ «Центр пробації» звернувся повторно до суду з клопотанням про скасування звільнення від відбування покарання з випробовуванням і направлення для відбування призначеного покарання.

Представник Київського районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» в Харківській області в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений своєчасно та належним чином. Надав до суду заяву з проханням розглянути справу без участі представника центру пробації, клопотання підтримав, просив його задовольнити, а також просив долучити до матеріалів справи довідку УІА підтримки ГУНП в Харківській області, відповідно до якої вбачається, що засуджена ОСОБА_4 в період іспитового строку вчинила кримінальне правопорушення-проступок.

Прокурор в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений своєчасно та належним чином. Прокурор ОСОБА_5 подав до канцелярії суду заяву про розгляд подання без його участі, просить відмовити у задоволенні клопотання.

ОСОБА_4 у судове засідання не з`явилася, надала до суду заяву в якій просила розглянути клопотання центру пробації без її участі, в його задоволенні просила відмовити.

Відповідно до абз.2 ч.5ст.539 КПК України, неприбуття в судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про місце та час розгляду клопотання (подання), не перешкоджає проведенню судового розгляду, крім випадків, коли їх участь визнана судом обов`язковою або особа повідомила про поважні причини неприбуття.

Дослідивши матеріали особової справи та надані до суду докази в їх сукупності, суд приходить до таких висновків.

Так, згідно з вироком Московського районного суду м. Харкова від 17.01.2023 ОСОБА_4 визнано винуватою у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 309 Кримінального кодексу України та призначено їй покарання у вигляді обмеження волі строком на 2 (два) роки. На підставі ст. 75 КК України звільнено ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк тривалістю 1 (один) рік. Відповідно до п. 1, 2 ч. 1, п. 2 ч. 3 ст. 76 КК України покладено на ОСОБА_4 наступні обов`язки: - періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; - повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; - не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Відповідно до частини 1 статті 539 КПК України, питання, які виникають під час та після виконання вироку вирішуються судом за клопотанням (поданням) прокурора, засудженого, його захисника, законного представника, органу або установи виконання покарань, а також інших осіб, установ або органів у випадках, встановлених законом.

Згідно зі ст. 5 КВК України одним із головних принципів кримінально-виконавчого законодавства, виконання і відбування покарань є диференціація та індивідуалізація виконання покарань, раціональне застосування примусових заходів і стимулювання правослухняної поведінки, поєднання покарання з виправним впливом.

Безумовною підставою для скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням є встановлення умислу засудженого на ухилення від відбування покарання з випробуванням та контролю за його поведінкою, а також інші обставини, які свідчать про небажання засудженого стати на шлях виправлення.

Частиною 1 статті 166 КВК України встановлено, що якщо засуджений не виконує обов`язки, встановлені цим Кодексом, Законом України "Про пробацію", а також покладені на нього судом, або систематично вчиняє правопорушення, що тягнуть за собою адміністративні стягнення і свідчать про його небажання стати на шлях виправлення, уповноважений орган з питань пробації вносить до суду подання про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлення засудженого для відбування призначеного покарання.

При вирішенні питання про скасування звільнення засудженого від відбування покарання з випробовуванням суддя зобов`язаний з`ясувати, чи мав засуджений реальні можливості виконати покладені на нього обов`язки і чи можна розглядати факти, викладені у поданні органу, що відає відбуванням покарання, як свідчення небажання засудженого стати на шлях виправлення.

Згідно з ч.2ст.166 КВК України, подання про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлення засудженого для відбування призначеного покарання вноситься до суду після застосування уповноваженим органом з питань пробації до засудженого письмового попередження про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлення для відбування призначеного покарання.

Частиною 2 статті 78 КК України передбачено, що якщо засуджений не виконує покладені на нього обов`язки або систематично вчинює правопорушення, що потягли за собою адміністративні стягнення і свідчать про його небажання стати на шлях виправлення, суд направляє засудженого для відбування призначеного покарання.

Згідно ч. 3 ст. 166 КВК України систематичним вчиненням правопорушень, що тягнуть за собою адміністративні стягнення і свідчать про небажання стати на шлях виправлення, є вчинення засудженим протягом іспитового строку трьох і більше таких правопорушень.

Відповідно до ст. 19 Конституції Україниоргани державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцієюта законами України.

Згідно з частиною 3 статті 26 КПК України слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.

Отже, враховуючи,ст. 166 КВК України, ст. 537 КПК Українита принципи кримінального судочинства, подання органу пробації має бути обґрунтованим та підтвердженим належними доказами.

Суд вважає за необхідне зазначити, що матеріали особової справи №43/2023 відносно ОСОБА_4 не містять достатніх відомостей щодо злісного ухилення нею від виконання покладених судом обов`язків та не можуть розцінюватися як свідчення небажання засудженої стати на шлях виправлення, а наявність сумнівів не узгоджується зі стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v. the United Kingdom), п. 161, Series A заява № 25), який застосовується при оцінці доказів, а такі докази можуть «випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту» (рішення Європейського суду з прав людини, справа «Коробов проти України» № 39598/03 від 21.07.2011 (ч. 2 ст. 8, ч. 5 ст. 9 КПК України).

Крім того, як вбачається з довідки УІА ГУНП в Харківській області, засуджена ОСОБА_4 дійсно, в період іспитового строку вчинила кримінальне правопорушення проступок, за ч. 1 ст. 125 КК України, обвинувальний акт направлений до Московського районного суду м. Харкова 08.08.2023.

Як вбачається з Єдиного реєстру судових рішень, судове засідання у вказаному кримінальному провадженні призначене на 03.04.2024 на 14.00.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КК України, якщо засуджений після постановлення вироку, але до повного відбуття покарання вчинив нове кримінальне правопорушення, суд до покарання, призначеного за новим вироком, повністю або частково приєднує невідбуту частину покарання за попереднім вироком.

З огляду на зазначене, суд вважає, що оскільки на момент розгляду клопотання начальника Київського районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» в Харківській області ОСОБА_3 про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлення для відбування призначеного покарання іспитовий строк закінчився 17.01.2024, та в проваджені Московського районного суду м. Харкова відносно засудженої перебуває нерозглянуте кримінальне провадження, в межах якого до призначеного покарання за новим вироком, слід приєднати не відбуте покарання за вироком Московського районного суду м. Харкова від 17.01.2023, а тому в задоволенні клопотання про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлення ОСОБА_4 для відбування призначеного покарання слід відмовити.

Керуючись ст. 26 КВК України, ст.ст.53, 56 КК України, ст.ст.537,539 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні клопотання начальника Київського районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» в Харківській області ОСОБА_3 про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлення для відбування призначеного покарання засуджену ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Особову справу №43/2023 на засуджену ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,повернути доКиївського районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» в Харківській області.

Ухвала може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом семи днів з дня її проголошення.

Суддя ОСОБА_1