Постановление суда № 117550652, 04.03.2024, Київський районний суд м. Харкова

Справа № 953/1784/22

н/п 2/953/399/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" березня 2024 р. Київський районний суд міста Харкова у складі:

головуючого судді Бородіної Н.В.

секретаря судового засідання Кривенка Т.С.,

розглянувши у підготовчому засіданні в залі суду клопотання представника відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «АТ Біофарм» - адвоката Шатова Сергія Олексійовича, про поновлення строку для подання відзиву по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «АТ «Біофарм» про стягнення безпідставно набутих коштів та відсотків,

встановив:

Позивач ОСОБА_1 , в інтересах якого діє уповноважений представник - адвокат Ляпін Д.Б. звернувся до суду з позовом до ТОВ «АТ Біофарм», в якому просить стягнути з відповідача на користь позивача безпідставно набуті грошові кошти у розмірі 1280000 грн., інфляційні збитки у сумі 128256 грн., відсотки за користування грошовими коштами у сумі 43550 грн.

13 жовтня 2023 року на адресу суду надійшов відзив представника відповідача ТОВ «АТ Біофарм» - адвоката Шатова С.О., разом із клопотанням про поновлення процесуального строку для подання відзиву на позовну заяву з підстав ознайомлення з позовом та ухвалою про відкриття провадження у справі 21.09.2023, а також завдання 06.10.2023 о 06:45 год. збройними силами рф ракетного удару по офісному приміщенню відповідача, розташованому у м. Харкові по пров. Театральному, що унеможливило відповідача з об`єктивних причин подати до суду відзив на позов.

Позивач у судове засідання не з`явився, 12.01.2023, 15.05.2023, 11.09.2023 на електронну адресу суду направив заяви про розгляд справи без його участі. Представник відповідача у судове засідання не з`явився, будучи повідомленими про день, час та місце розгляду справи, про причини свого неприбуття не повідомив.

Враховуючи, що в судове засідання не з`явились всі учасники справи, відповідно до ч. 2ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Щодо клопотання представника відповідача про поновлення процесуального строку на подання відзиву на позовну заяву суд зазначає наступне.

Так, ухвалою Київського районного суду міста Харкова від 14.02.2022 провадження по справі відкрито в порядку загального позовного провадження, по справі призначено підготовче засідання.Відповідачу встановлений п`ятнадцятиденний строк із дня вручення даної ухвали для надання відзиву на позовну заяву. Роз`яснено, що у зазначений строк відповідач має право надати відзив на позовну заяву, який повинен відповідати вимогамст. 178 ЦПК України. Відомості щодо отримання копії узвали про відкриття провадження відповідачем в матеріалах справи відсутні. Однак, 20.09.2023 року представник відповідача адвокат Шатов С.О. звернувся до суду з клопотанням про ознайомлення з матеріалами справи та 21.09.2023 ознайомився з ними, що свідчить про обізнаність відповідача про розгляд справи.

Відповідно до частин першої, другої та четвертоїстатті 12 ЦПК Україницивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін; учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом; кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом; кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Частиною першоюстатті 49 ЦПК Українипередбачено, що сторони користуються рівними процесуальними правами.

Строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом (стаття 120 ЦПК України).

Частиною сьомоюстатті 178 ЦПК Українипередбачено, що відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Суд має встановити такий строк подання відзиву, який дозволить відповідачу підготувати його та відповідні докази, а іншим учасникам справи - отримати відзив не пізніше першого підготовчого засідання у справі.

Згідностатті 123 ЦПК Україниперебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Відповідно до пункту 6 частини другоїстатті 43 ЦПК Україниучасники справи зобов`язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.

У даному випадку у системному зв`язку з наведеними вище приписами застосуванню підлягають також нормистатті 126 ЦПК України, за якими право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Отже, право на подання відзиву на позовну заяву може бути реалізовано відповідачем виключно у строк, встановлений судом для його подання, а процесуальним наслідком пропуску такого строку є втрата права на вчинення стороною відповідної процесуальної дії.

За приписамистатті 127 ЦПК Українисуд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду. Якщо інше не встановлено законом, заява про поновлення процесуального строку, встановленого законом, розглядається судом, у якому належить вчинити процесуальну дію, стосовно якої пропущено строк, а заява про продовження процесуального строку, встановленого судом, - судом, який встановив строк, без повідомлення учасників справи. Одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подана заява, скарга, документи тощо), щодо якої пропущено строк. Пропуск строку, встановленого законом або судом учаснику справи для подання доказів, інших матеріалів чи вчинення певних дій, не звільняє такого учасника від обов`язку вчинити відповідну процесуальну дію. Про поновлення або продовження процесуального строку суд постановляє ухвалу. Про відмову у поновленні або продовженні процесуального строку суд постановляє ухвалу, яка не пізніше наступного дня з дня її постановлення надсилається особі, яка звернулася із відповідною заявою.

Реалізація процесуальних прав та обов`язків учасників справі перебуває у тісному зв`язку зі стадіями судового провадження і пов`язана з перебігом процесуальних строків.

Процесуальний строк, виступає одним з ключових елементів цивільно-процесуальної форми, і в цілому направлений на забезпечення оперативного, динамічного й просторового перебігу провадження цивільного процесу у визначенихЦПК Україничасових рамках.

Зокрема, під процесуальними строками, з огляду на системний аналізЦПК України, розуміють встановлений законом та/або судом проміжок часу, протягом якого повинна або може бути вчинена певна процесуальна дія або розпочата та/чи завершена та чи інша стадія судочинства.

Процесуальні строки, з поміж іншого, виступаючи засобом регламентації процесуальних дій учасників справи також виконують функцію юридичного факту, тобто спричиняють виникнення, зміну або припинення процесуальних прав та обов`язків. У механізмі правової регламентації судочинства процесуальні строки мають правоутворююче та преклюзивне значення для суб`єктивних процесуальних прав та обов`язків.

Так, з початком і закінченням перебігу процесуального строку пов`язане настання чітко встановлених юридичних наслідків.

Питання щодо поновлення/продовження процесуального строку безпосередньо пов`язана з відповідним конкретним учасником справи, його процесуальним правом і обов`язком та спрямоване на реалізацією саме його суб`єктивних процесуальних прав (обов`язків).

Суд визнає, що вирішення питання щодо поновлення/продовження строку на вчинення процесуальних дій перебуває в межах дискреційних повноважень судів, однак такі повноваження не є необмеженими.

Можливість поновлення/продовження процесуальних строків виникає у тому разі, коли у передбачені строки виконати певному учаснику справи певні процесуальні дії є неможливим, оскільки саме у нього виникли обставини, які перешкоджають їх реалізації та суд має право поновити/продовжити строк, установлений відповідно законом або судом, за клопотанням конкретного відповідного учасника справи в разі його пропущення з поважних причин. У зв`язку з цим для суду має значення й строк, який минув з моменту закінчення строку, встановленого законом або судом до вчинення учасником справи процесуальної дії, стосовно якої заявлено клопотання.

При цьому, як зазначив Верховний Суду своїй постанові від 29 вересня 2022 року по справі №500/1912/22, застосовуючи процесуальні норми, потрібно уникати як надмірного формалізму, так і надмірної гнучкості, які можуть призвести до нівелювання процесуальних вимог, установлених законом. Надмірний формалізм у трактуванні процесуального законодавства є неправомірним обмеженням права на доступ до суду як елемента права на справедливий суд згідно зіст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Слід зазначити, що вищевказана справа розглядається в період дії воєнного стану.

Верховний суд у вказаній постанові, окрім іншого зазначив, що протягом усього періоду дії воєнного стану, запровадженого на території України у зв`язку зі збройною агресією російської федерації, суворе застосування судами процесуальних строків щодо звернення до суду з позовними заявами, апеляційними й касаційними скаргами, іншими процесуальними документами може мати ознаки невиправданого обмеження доступу до суду, гарантованого ст. ст.55,124,129 Конституції України, ст. 14 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права таст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

У пункті 6 рекомендацій Ради суддів України «Щодо роботи в умовах воєнного стану», зазначено про виважений підхід до питань, пов`язаних з поверненням різного роду процесуальних документів, залишення їх без руху, встановлення різного роду строків, та по можливості продовжувати їх щонайменше до закінчення воєнного стану. Верховний Суд у своєму повідомленні щодо особливості здійснення правосуддя на території, на якій введено воєнний стан зазначив також, що «запровадження воєнного стану на певній території є поважною причиною для поновлення процесуальних строків». 04.03.2022 видано наказ Голови Верховного Суду, згідно з яким встановлено особливий режим роботи й запроваджено відповідні організаційні заходи. Згідно з даним наказом Верховний суд акцентував судам, що варто ураховувати, що запровадження воєнного стану на певній території є поважною причиною для поновлення процесуальних строків. Окрім того Судам рекомендовано виважено підходити до питань, пов`язаних з поверненням процесуальних документів, залишення їх без руху, встановлення процесуальних строків та, по можливості, продовжувати їх щонайменше до закінчення воєнного стану. Із даних рекомендацій слідує, що введення воєнного стану фактично визнається поважною причиною пропуску строку.

Ураховуючи той факт, що право на справедливий суд займає основне місце у системі глобальних цінностей демократичного суспільства, ЄСПЛ у своїй практиці пропонує досить широке його тлумачення.

Європейський суд з прав людини (далі ЄСПЛ) наголошує на тому, що право на доступ до суду має бути ефективним. Реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (далі Конвенція), кожна держава-учасниця Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких не допустити судовий процес у безладний рух. Разом із тим не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але і реальним (рішення ЄСПЛ у справі «Жоффр де ля Прадель проти Франції» від 16 грудня 1992 року).

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод(далі Конвенція) визначено право людини на доступ до правосуддя, а статтею 13 Конвенції ефективний спосіб захисту прав, і це означає, що особа має право пред`явити в суді таку вимогу на захист цивільного права, яка відповідає змісту порушеного права та характеру правопорушення. Пряма чи опосередкована заборона законом на захист певного цивільного права чи інтересу не може бути виправданою. Тому пункт 1 статті 6 Конвенції гарантує кожному право звернутися до суду з будь-якою вимогою щодо своїх цивільних прав та обов`язків. У такий спосіб здійснюється право на суд, яке включає не лише право ініціювати провадження, а й право отримати вирішення спору судом.

При цьому суд зважає на важливість подання кожною стороною процесу письмових заяв та доказів по суті справи, оскільки саме на підставі таких заяв та поданих доказів буде розглядатися справа по суті.

Виходячи з наведеного, враховуючи пояснення представника відповідача в обґрунтування поважності причин пропуску процесуального строку для подання відзиву, зважаючи на строк, який минув з моменту закінчення строку, встановленого судом для подання відповідачем відзиву, та який не є надмірним, а також враховуючи ту обставину, що відзив поданий відповідачем на стадії підготовчого засідання, суд вважає поважними причини пропуску відповідачем процесуального строку для подання відзиву та з метою дотримання основних завдань цивільного судочинства, зокрема змагальності та диспозитивної, вважає можливим продовжити відповідачу процесуальний строк для подання відзиву.

В порядку підготовчого провадження судом були вивчені матеріали справи,залучені надані документи та з`ясовані всі фактичні обставини справи, які підлягають з`ясуванню під час судового розгляду.

Згідно із п. 3 ч. 2ст. 200 ЦПК Україниза результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає підготовче провадження у справі закінченим, а тому приходить до висновку про необхідність призначення справи до розгляду у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження, встановивши загальний порядок дослідження доказів у справі.

Справа підлягає розгляду суддею одноособово.

Керуючись ст. ст.84,178, 197,198,200,247, 260 ЦПК України, суд, -

постановив:

Клопотання представника відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «АТ Біофарм» - адвоката Шатова Сергія Олексійовича про поновлення строку для подання відзиву, - задовольнити.

Поновити Товариству з обмеженою відповідальністю «АТ Біофарм» строк для подання відзиву по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «АТ «Біофарм» про стягнення безпідставно набутих коштів та відсотків.

Підготовче засідання по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «АТ «Біофарм» про стягнення безпідставно набутих коштів та відсотків - закрити.

Призначити справу до судового розгляду по суті у відкритому судовому засіданні на 28.03.2024року об 11.20 год. у приміщенні Київського районного суду м. Харкова за адресою: м. Харків, вул. Валентинівська, 7-Б, зал.38.

Ухвала оскарженню в апеляційному порядку не підлягає.

Суддя Н.М. Бородіна